| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
공유결합(共有結合, covalent bond)은 화학 결합중 전자를 원자들이 … 공유결합(共有結合, covalent bond)은 화학 결합중 전자를 원자들이 공유하였을 때 생성되는 결합을 이르는 말이다. 공유 결합을 형성하는 분자는 원자핵과 전자쌍간의 인력 및 원자간 척력에 의하여 안정화되어 있다. 이온 결합이 전기 음성도차이 및 전자에 대한 인력 차이에 의해 분리된 전하를 갖는데 비하여, 공유 결합은 전하가 분리되지 않거나(무극성 공유 결합), 분리되더라도 적은 정도로만 분리되어 있어(극성 공유 결합) 전자의 쏠림 현상이 크지 않다. 물 분자를 예로 들면, 수소 원자와 산소 원자가 각각 전자를 내놓아 전자쌍을 만들고(원자가 전자를 공유하는 결합), 이 전자쌍을 함께 나누어 가짐(공유)으로써 결합되어 있다. 이때 비공유 전자쌍이 공유 전자쌍을 강하게 밀기 때문에 물 분자는 굽은형 구조를 가진다. 양자 역학적으로 규명된 공유 결합은 원자의 혼성 오비탈이 서로 겹침에 의하여 생성되는 결합으로, 오비탈의 상호작용에 따라서 특정한 각도를 유지하려는 특성을 갖고 있다. 하지만 양자 역학에 의한 분자 오비탈에 의하여 공유 결합 및 분자 구조를 설명하는 것은 어렵기 때문에, 보다 일반적인 방법으로 고전적인 결합 이론에 의한 루이스 구조식과 VSEPR이론에 의하여 공유 결합에 참여하는 전자나 원자에 대해서 나타낸다. 공유 결합은 오비탈의 종류에 따라서 파이 결합, 시그마 결합, 배위 결합 등을 포괄한다.오비탈의 종류에 따라서 파이 결합, 시그마 결합, 배위 결합 등을 포괄한다.
, Ομοιοπολικός δεσμός ονομάζεται ο χημικός δ … Ομοιοπολικός δεσμός ονομάζεται ο χημικός δεσμός που αναπτύσσεται μεταξύ εκείνων των ατόμων που «μοιράζονται» κάποια ηλεκτρόνια, συνήθως κατά ζεύγη. Πιο αναλυτικά, η σταθερή ισορροπία των ελκτικών και των απωστικών δυνάμεων που αναπτύσσονται μεταξύ των ατόμων που «μοιράζονται» ηλεκτρόνια είναι γνωστή ως «ομοιοπολικός δεσμός». Για πολλά μόρια, η συνεισφορά ηλεκτρονίων επιτρέπει κάθε άτομο να αποκτά το ισοδύναμο της εξωτερικής στιβάδας ενός ευγενούς αερίου, που αντιπροσωπεύει μια σταθερή ηλεκτρονιακή διαμόρφωση. Οι ομοιοπολικοί δεσμοί συμπεριλαμβάνουν πολλά υποείδη αλληλεπιδράσεων. Πιο συγκεκριμένα, τα πιο συνηθισμένα είναι τα ακόλουθα: 1.
* Δεσμοί σ. 2.
* Δεσμοί π. 3.
* . 4.
* . 5.
* . Η χρήση του όρου «ομοιοπολικός δεσμός» χρονολογείται από το 1939. Προέρχεται από την απόδοση στα ελληνικά του αγγλικού όρου covalent, το πρόθεμα co- του οποίου σημαίνει «μαζί», δηλαδή συνεργασία σε μια δράση, συνεταιρισμός σε μικρότερο βαθμό κ.τ.λ. Έτσι ένας co-valent bond σημαίνει επομένως ότι τα άτομα μοιράζονται σθένος, γιατί η λέξη valent προέρχεται από τον όρο valence, όπως αυτό συζητήθηκε στη (valence bond theory). Στο μόριο του (δι)υδρογόνου (H2) (το απλουστερο δυνατό ουδέτερο μόριο) τα άτομα υδρογόνου μοιράζονται τα δυο (συνολικά) ηλεκτρόνιά τους μέσω ενός ομοιοπολικού δεσμού. Η «συνεργασία σθένους» είναι μέγιστη μεταξύ των ατόμων που έχουν παρόμοιες ηλεκτραρνητικότητες. Έτσι, οι ομοιοπολικοί δεσμοί δεν γίνονται αναγκαστικά μεταξύ δυο ατόμων του ίδιου χημικού στοιχείου, αλλά απλά μεταξύ ατόμων χημικών στοιχείων με συγκρίσιμη ηλεκτραρνητικότητα. Όταν σχηματίζεται ομοιοπολικός δεσμός με συνεισφορά ηλεκτρονίων που προέρχονται από περισσότερα από δυο άτομα, τότε λέγεται ότι ένας τέτοιος δεσμός είναι «». Όταν σ΄ ένα ομοιοπολικό δεσμό και τα δύο ηλεκτρόνια προσφέρονται από το ίδιο άτομο τότε ο δεσμός λέγεται ημιπολικός δεσμός ή δοτικός ομοιοπολικός δεσμός ή δεσμός σύνταξης ή ή διπολικός δεσμός. Επίσης διπλός δεσμός καλείται το ζεύγος ομοιοπολικών δεσμών μεταξύ δύο ατόμων όπου κάθε άτομο προσφέρει από 2 ηλεκτρόνια, ενώ τριπλός δεσμός καλείται η τριάδα ομοιοπολικών δεσμών μεταξύ δύο ατόμων όπου κάθε άτομο προσφέρει από 3 ηλεκτρόνια.που κάθε άτομο προσφέρει από 3 ηλεκτρόνια.
, En kovalent bindning (lika i värde, likvär … En kovalent bindning (lika i värde, likvärdighet, atomer som delar elektronpar lika) eller elektronparbindning uppstår när två eller flera atomer delar ett, två eller tre elektronpar mellan sig. I klassisk atomfysik beskrivs det som att det yttersta elektronskalet fylls. Detta kallas för att atomerna antar ädelgasstruktur. För så gott som alla grundämnen utom väte och helium består det yttersta elektronskalet av fyra elektronparsplatser. Den atomgrupp som uppstår vid kovalent bindning benämns molekyl om den är oladdad, och sammansatt jon om atomgruppen är laddad. De flesta molekyler och sammansatta joner består mest av icke-metaller, då det är det energimässigt förmånligaste alternativet för atomer med nära fullt valenselektronskal. I vissa fall av kovalent bindning, mellan atomer från olika platser i periodiska systemet, attraherar den ena atomen elektronparet mer än den andra atomen. Elektronerna befinner sig närmare den ena atomkärnan än den andra. Detta resulterar i att molekylen får en ojämn fördelning av laddning och bindningen kallas i detta fall en polär kovalent bindning. En polär kovalent bindning kan betraktas som ett mellanting mellan en ren jonbindning och en opolär kovalent binding; övergången är flytande och omöjlig att definiera exakt. Dock finns en viktig skillnad i att jonbindningen inte har någon riktning, medan polära och opolära elektronparbindningar verkar i vissa bestämda riktningar. Bindningsstyrkan för en kovalent enkelbindning är vanligen mellan 200 och 500 kJ/mol (50–120 kcal/mol). Väldigt ofta avges energi när kovalenta bindningar bildas.Detta bidrar till att den nya molekylen har lägre värde än tidigare vilket ytterligare leder till att molekylen blir mycket stabilare; ju mindre energi molekylen har desto stabilare är den. Ett specialfall av kovalenta bindningar är koordinativa (dativa) bindningar i vilken alla gemensamma bindningselektroner härstammar från den ena av de bundna atomerna. Koordinativa bindningar uppstår bland annat i samband med protolysreaktioner.nd annat i samband med protolysreaktioner.
, Wiązanie kowalencyjne – rodzaj wiązania chemicznego. Istotą wiązania kowalencyjnego jest istnienie pary elektronów, które są współdzielone w porównywalnym stopniu przez oba atomy tworzące to wiązanie.
, L'enllaç covalent és un tipus d'enllaç quí … L'enllaç covalent és un tipus d'enllaç químic en què dos àtoms comparteixen un o més parells d'electrons de tal manera que la seva escorça quedi plena. Els dos àtoms de l'enllaç químic que comparteixen els electrons són elements amb electronegativitats altes i molt similars, on cap dels dos àtoms té prou energia per a arrancar un electró d'un altre àtom. D'aquesta manera, cap dels dos àtoms té més tendència que l'altre a guanyar o perdre els electrons. L'atracció resultant de la compartició d'aquests parells d'electrons manté junta la molècula. Aquest tipus d'enllaç és més fort que l'enllaç per pont d'hidrogen i similar en força a l'enllaç iònic. L'enllaç covalent és més comú entre els àtoms de no metalls també metall-semimetall o metall-no metall(sempre que la càrrega d'electrons de l'última capa del metall en qüestió sigui superior a >3) com per exemple CrO₃ i Ni₂Si,mentre que l'enllaç iònic és propi dels àtoms de metall o, si més no, entre un metall i un no-metall(sempre que el metall tingui les càrregues de l'última valència iguals o inferiors a 3) com per exemple Na₂C₂ i CsF. L'enllaç covalent sol ser més fort que els altres tipus d'enllaç, com ara l'enllaç iònic. A diferència de l'enllaç iònic, en què la força d'atracció elèctrica no direccional manté junts els ions, l'enllaç covalent és altament direccional. És per això que les molècules covalents tendeixen a formar-se en un nombre relativament petit de formes característiques, amb els enllaços disposats en uns determinats angles. La unió entre àtoms caracteritzada per la compartició d'electrons s'anomena enllaç covalent. Així, cada parell d'electrons compartits forma un enllaç covalent que es manté unit degut a l'atracció entre les càrregues positives dels nuclis i les negatives dels electrons compartits. Aquesta atracció entre els dos electrons, simultània i d'una magnitud aproximadament igual, rebaixa l'energia total del sistema de manera que el sistema resultant és més estable que els àtoms independents. L'enllaç covalent dona lloc a la formació de molècules. Si els àtoms units per enllaços covalents són iguals, es forma la molècula d'un element; però si els àtoms que es combinen són diferents, es forma la molècula d'un compost.erents, es forma la molècula d'un compost.
, Un enlace covalente se produce en dos átom … Un enlace covalente se produce en dos átomos no metálicos cuando se unen y comparten uno o más electrones del último nivel, ejemplo de lanzar dos y uno en el dado el primer resultado de la secuencia lógico pero no el todo como un doble de unos (excepto el hidrógeno que alcanza la estabilidad cuando tiene 2 electrones) para alcanzar así la regla del octeto. La diferencia de electronegatividad entre los átomos no es lo suficientemente grande como para que se produzca una unión de tipo iónica. Para que un enlace covalente se genere es necesario que la diferencia de electronegatividad entre átomos sea menor a 1,7. De esta forma, los dos átomos comparten uno o más pares electrónicos en un nuevo tipo de orbital, denominado orbital molecular. Los enlaces covalentes se producen entre átomos de un mismo elemento no metal, entre distintos no metales y entre un no metal y el hidrógeno. Cuando átomos distintos de no metales se unen en una forma iónica, uno de ellos resultará más electronegativo que el otro, por lo que tenderá a atraer la nube electrónica del enlace hacia su núcleo, generando un dipolo eléctrico. Esta polarización permite que las moléculas del mismo compuesto se atraigan entre sí por fuerzas electrostáticas de distinta intensidad. Por el contrario, cuando átomos de un mismo elemento no metálico se unen covalentemente, su diferencia de electronegatividad es cero y no se crean dipolos. Las moléculas entre sí poseen prácticamente una atracción nula. En síntesis, en un enlace iónico, se produce la transferencia de electrones de un átomo a otro y en el enlace covalente, los electrones de enlace son compartidos por ambos átomos. En el enlace covalente, los dos átomos no metálicos comparten uno o más electrones, es decir, se unen a través de sus electrones en el último orbital, el cual depende del número atómico en cuestión. Entre los dos átomos pueden compartirse uno, dos o tres pares de electrones, lo cual dará lugar a la formación de un enlace simple, doble o triple respectivamente. En la estructura de Lewis, estos enlaces pueden representarse por una pequeña línea entre los átomos.se por una pequeña línea entre los átomos.
, Ligação covalente é uma ligação química ca … Ligação covalente é uma ligação química caracterizada pelo compartilhamento de um ou mais pares de eletrões entre átomos. O nome ligação covalente surgiu em 1939. Átomos tendem a compartilhar eletrões de modo que suas camadas eletrônicas externas sejam preenchidas e eles adquiram uma distribuição eletrónica mais estável. A força dessas ligações é maior que a das interações intermoleculares e comparável à da ligação iônica. Existem dois tipos principais: a ligação-σ (ligação sigma) e a ligação-π (ligação pi). Ligações covalentes normalmente ocorrem entre átomos com eletronegatividades similares e altas (geralmente entre dois não-metais), dos quais remover completamente um elétron requer muita energia. Um tipo especial de ligação covalente é a ligação covalente dativa, também conhecida como ligação covalente coordenada, que ocorre quando um único átomo fornece ambos os eletrões da ligação. Cada átomo pode potencialmente ceder apenas um par de eletrões para o outro. Esse tipo de ligação tende a ser mais forte que outros tipos de ligações, como a iônica. Ao contrário das ligações iônicas, nas quais os íons são mantidos unidos por atração coulômbica não direcional, ligações covalentes são altamente direcionais. Como resultado, moléculas covalentemente ligadas tendem a formar-se em um número relativamente pequeno de formas características, exibindo ângulos de ligação específicos. Essa ligação também é considerada semelhante à metálica, dando-se os compartilhamentos.à metálica, dando-se os compartilhamentos.
, Kovalente Bindung (ältere Begriffe: Atombi … Kovalente Bindung (ältere Begriffe: Atombindung, Elektronenpaarbindung oder homöopolare Bindung) ist eine Form der chemischen Bindungen und als solche für den festen Zusammenhalt von Atomen in molekular aufgebauten chemischen Verbindungen ursächlich. Kovalente Bindungen bilden sich besonders zwischen den Atomen von Nichtmetallen aus. In Ionenkristallen wirken dagegen vorwiegend ionische und in Metallen metallische Bindungen. Bei kovalenten Bindungen spielt eine Wechselwirkung der Außenelektronen (Valenzelektronen) mit den Außenelektronen der beteiligten Atome die tragende Rolle. Die Atome bilden zwischen sich mindestens ein Elektronenpaar aus. Dieses Elektronenpaar hält zwei (Zweizentrenbindung) oder mehr (Mehrzentrenbindung) Atome zusammen, ist also bindend und wird daher bindendes Elektronenpaar genannt. Neben einem bindenden Elektronenpaar (Einfachbindung, eine σ-Bindung) können auch zwei (Doppelbindung, σ-Bindung plus eine π-Bindung), drei (Dreifachbindung, plus eine weitere π-Bindung) und sogar mehr Elektronenpaare (δ-Bindung bei Bindungen zwischen Elementen der Nebengruppen) wirken. Eine kovalente Bindung hat eine bestimmte Wirkungsrichtung, ist also eine gerichtete Bindung und bestimmt damit die geometrische Struktur einer Verbindung. Die Festigkeit einer Bindung wird durch die Bindungsenergie beschrieben. Bei der chemischen Reaktion entsprechender Stoffe miteinander findet das Knüpfen oder Trennen einer oder mehrerer kovalenter Bindungen statt. oder mehrerer kovalenter Bindungen statt.
, Kovalenta ligo estas kemia ligo kie atomoj … Kovalenta ligo estas kemia ligo kie atomoj kunhavas elektronparojn inter si. Ĉi tiuj elektronparoj estas konataj kiel komunaj paroj aŭ ligaj paroj kaj la stabila ekvilibro de allogaj kaj forpuŝaj fortoj inter atomoj kiam ili kunhavas elektronojn estas konata kiel kovalenta ligado.[Pli bona fonto bezonata] Por multaj molekuloj, la kunhavado de elektronoj ebligas al ĉiu atomo atingi la ekvivalenton de plena ekstera ŝelo, respondanta al stabila elektronika konfiguracio. Kovalenta ligado inkluzivas multajn specojn de interrilatoj, inkluzive de σ-ligado, π-ligado, metalo-al-metalo ligado, agostikaj interagoj, kurbaj ligoj kaj tri-centraj du-elektronaj ligoj. La termino kovalenta ligo datiĝas de 1939. La prefikso ko- signifas kun- do "kovalenta ligo" signifas ke la atomoj kune havas valenton, kiel priparolata en la valentoliga teorio. En la molekulo H2, la hidrogenaj atomoj kunhavas la du elektronojn per kovalenta ligado. Kovalento estas plej granda inter atomoj de similaj elektronegativecoj. Do, kovalenta ligado ne nepre postulas ke la du atomoj estu de la sama elemento, nur ke ili estu de komparebla elektronegativeco. Kovalenta ligado kiu necesigas kunhavi elektronojn tra pli ol du atomoj nomiĝas .elektronojn tra pli ol du atomoj nomiĝas .
, 共有結合（きょうゆうけつごう、（英: covalent bond）は、原子間での電子 … 共有結合（きょうゆうけつごう、（英: covalent bond）は、原子間での電子対の共有をともなう化学結合である。結合は非常に強い。ほとんどの分子は共有結合によって形成される。また、共有結合によって形成される結晶が共有結合結晶である。配位結合も共有結合の一種である。 この結合は非金属元素間で生じる場合が多いが、金属錯体中の配位結合の場合など例外もある。 共有結合はσ結合性、π結合性、金属-金属結合性、アゴスティック相互作用、曲がった結合、三中心二電子結合を含む多くの種類の相互作用を含む。英語のcovalent bondという用語は1939年に遡る。接頭辞のco- は「共同」「共通」などを意味する。ゆえに、「co-valent bond」は本質的に、原子価結合法において議論されているような「原子価」（valence）を原子が共有していることを意味する。 H2分子中で、水素原子は共有結合を介して2つの電子を共有している。共有結合性は似た電気陰性度の原子間で最大となる。ゆえに、共有結合は必ずしも同種元素の原子の間だけに生じるわけではなく、電気陰性度が同程度であればよい。3つ以上の原子にわたる電子の共有を伴う共有結合は非局在化していると言われる。ばよい。3つ以上の原子にわたる電子の共有を伴う共有結合は非局在化していると言われる。
, Lotura kobalentea bi atomoren artean elekt … Lotura kobalentea bi atomoren artean elektroi-pareen banaketa oinarritzat hartzen duen lotura kimikoa da. Bi atomoen artean, lotura kobalentea hau osatzen duten atomoek zortzikotearen araua betetzeko ematen da. Hau honela izan dadin, loturan atomo bakoitzak bere dauden elektroiak partekatzen dituzte. Lotura kobalentea eratzeko, bi atomoen arteko elektronegatibitate-diferentzia 1,7 baino txikiagoa izan behar da.Lotura hau elementu berdineko ez-metalen, elementu ezberdineko eta hidrogeno eta ez-metalaren artean ematen da.Bi atomoren artean elektroi bat, bi edo hiru parteka daitezke; ondorioz, , edo osatuko da. Lewis egituran bi atomoen artean marra bat (lotura bakunaren kasuan) marrazten da haien arteko lotura adierazteko. Lotura kobalenteen artean elkarrekintza mota asko daude , , , , eta . Terminoa 1939an sortu zen, eta ko- aurrizkia eta balentzia hitzak elkartzen ditu.izkia eta balentzia hitzak elkartzen ditu.
, Is nasc ceimiceach é nasc comhfhiúsach atá … Is nasc ceimiceach é nasc comhfhiúsach atá déanta de leictreoin riartha idir adaimh. Tugtar dís chomhroinnte nó dís nascach ar na leictreoin seo, agus tugtar nascadh comhfhiúsach ar chothromaíocht chobhsaí na bhfórsaí aomtha agus éartha idir adaimh, nuair a roinneann siad leictreoin. I gcás go leor móilíní, tugann comhroinnt leictreon deis do gach adamh sceall seachtrach iomlán a bhaint amach, a fhreagraíonn do chumraíocht leictreonach chobhsaí. Sa cheimic orgánach, tá naisc chomhfhiúsacha i bhfad níos coitianta ná naisc ianacha.a i bhfad níos coitianta ná naisc ianacha.
, Ikatan kovalen adalah sejenis ikatan kimia … Ikatan kovalen adalah sejenis ikatan kimia yang memiliki karakteristik berupa pasangan elektron yang saling terbagi (pemakaian bersama elektron) di antara atom-atom yang berikatan. Singkatnya, stabilitas tarikan dan tolakan yang terbentuk di antara atom-atom ketika mempergunakan bersama elektron dikenal sebagai ikatan kovalen. Ikatan kovalen termasuk di dalamnya berbagai jenis ikatan, yaitu ikatan sigma, ikatan pi, ikatan logam-logam, interaksi agostik, dan ikatan tiga pusat dua elektron. Istilah bahasa Inggris untuk ikatan kovalen, covalent bond, pertama kali muncul pada tahun 1939. Awalan co- berarti bersama-sama, berasosiasi dalam sebuah aksi, berkolega, dll.; sehingga "co-valent bond" artinya adalah atom-atom yang saling berbagi "valensi", seperti yang dibahas oleh teori ikatan valensi. Pada molekul H2, atom hidrogen berbagi dua elektron via ikatan kovalen. Kovalensi yang sangat kuat terjadi di antara atom-atom yang memiliki elektronegativitas yang mirip. Oleh karena itu, ikatan kovalen tidak seperlunya adalah ikatan antara dua atom yang berunsur sama, melainkan hanya pada elektronegativitas mereka. Oleh karena ikatan kovalen adalah saling berbagi elektron, maka elektron-elektron tersebut perlu ter-. Lebih jauh lagi, berbeda dengan interaksi elektrostatik ("ikatan ion"), kekuatan ikatan kovalen bergantung pada relasi sudut antara atom-atom pada molekul poliatomik. Ikatan kovalen dibagi menjadi dua, yaitu ikatan kovalen polar dan ikatan kovalen nonpolar. Ikatan kovalen polar terjadi jika salah satu atom yang berikatan mempunyai elektronegativitas yang jauh lebih besar daripada yang lain. Ikatan kovalen nonpolar terjadi jika kedua atom berikatan mempunyai afinitas elektron yang sama.tan mempunyai afinitas elektron yang sama.
, A covalent bond is a chemical bond that in … A covalent bond is a chemical bond that involves the sharing of electrons to form electron pairs between atoms. These electron pairs are known as shared pairs or bonding pairs. The stable balance of attractive and repulsive forces between atoms, when they share electrons, is known as covalent bonding. For many molecules, the sharing of electrons allows each atom to attain the equivalent of a full valence shell, corresponding to a stable electronic configuration. In organic chemistry, covalent bonding is much more common than ionic bonding. Covalent bonding also includes many kinds of interactions, including σ-bonding, π-bonding, metal-to-metal bonding, agostic interactions, bent bonds, three-center two-electron bonds and three-center four-electron bonds. The term covalent bond dates from 1939. The prefix co- means jointly, associated in action, partnered to a lesser degree, etc.; thus a "co-valent bond", in essence, means that the atoms share "valence", such as is discussed in valence bond theory. In the molecule H2, the hydrogen atoms share the two electrons via covalent bonding. Covalency is greatest between atoms of similar electronegativities. Thus, covalent bonding does not necessarily require that the two atoms be of the same elements, only that they be of comparable electronegativity. Covalent bonding that entails the sharing of electrons over more than two atoms is said to be delocalized. than two atoms is said to be delocalized.
, Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок … Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми ділять між собою одну чи більше спільних пар електронів, які і спричиняють їх взаємне притягування, що утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок завжди сильніший, ніж Сполуки з ковалентним зв'язком відрізняються невисокими температурами плавлення, поганою розчинністю у воді та доброю розчинністю в неполярних розчинниках, поганою електропровідністю.х розчинниках, поганою електропровідністю.
, In chimica, un legame covalente è un legam … In chimica, un legame covalente è un legame chimico in cui due atomi mettono in comune delle coppie di elettroni. Ciò avviene perché gli atomi tendono al minor dispendio energetico possibile ottenibile con la stabilità della loro configurazione elettronica (ad esempio l'ottetto). Gli orbitali atomici contenenti gli elettroni spaiati si sovrappongono in orbitali molecolari, dando luogo ad una molecola.i molecolari, dando luogo ad una molecola.
, الرابطة التساهمية هي أحد أشكال الترابط الك … الرابطة التساهمية هي أحد أشكال الترابط الكيميائي وتتميز بمساهمة زوج أو أكثر من الإلكترونات بين الذرات، مما ينتج عنه تجاذب جانبي يعمل على تماسك الجزيء الناتج. تميل الذرات للمساهمة أو المشاركة بإلكتروناتها بالطريقة التي تجعل غلافها الإلكتروني ممتليء. وهذه الرابطة دائما أقوى من القوى بين الجزيئات مثل الرابطة الهيدروجينية. تحدث الرابطة التساهمية غالبا بين الذرات التي لها سالبية كهربية متماثلة (عالية)، حيث أنه تلزم طاقة كبيرة لتحريك إلكترون من الذرة. الرابطة التساهمية غالبا ما تحدث بين اللا فلزات، بينما تكون الرابطة الأيونية أكثر شيوعا بين الذرات الفلزية والذرات اللافلزية. تميل الرابطة التساهمية لأن تكون أقوى من أنواع الروابط الأخرى -باستثناء الرابطة الايونية- حيث تحتل المرتبة الأولى. وبعكس الرابطة الأيونية، حيث ترتبط الأيونات بقوى كهرساكنة غير موجهة، فإن الرابطة التساهمية تكون عالية التوجيه. وكنتيجة، الجزيئات المرتبطة تساهميا تميل لأن تتكون في أشكال مميزة.بطة تساهميا تميل لأن تتكون في أشكال مميزة.
, Een covalente binding of atoombinding is e … Een covalente binding of atoombinding is een chemische binding tussen atomen, waarin de atomen een of meer gemeenschappelijke elektronenparen hebben. Atomen van niet-metalen gaan met elkaar covalente bindingen aan. Deze vorm van chemische binding vormt moleculen en samengestelde ionen. De vuistregel is dat volgens de definitie van Linus Pauling een covalente binding optreedt bij een verschil (ΔEN) in elektronegatieve waarde (EN) kleiner dan 1,6 à 1,7 tussen de samenstellende atomen.1,6 à 1,7 tussen de samenstellende atomen.
, Ковале́нтная связь (от лат. co — «совместн … Ковале́нтная связь (от лат. co — «совместно» и vales — «имеющий силу») — химическая связь, образованная перекрытием (обобществлением) пары валентных (находящихся на внешней оболочке атома) электронных облаков. Обеспечивающие связь электронные облака (электроны) называются общей электронной парой. Ковалентная связь включает в себя многие виды взаимодействий, включая σ-связь, π-связь, металлическую связь, банановую связь и двухэлектронную трёхцентровую связь. С учётом статистической интерпретации волновой функции М. Борна плотность вероятности нахождения связывающих электронов концентрируется в пространстве между ядрами молекулы (рис.1). В теории отталкивания электронных пар рассматриваются геометрические размеры этих пар. Так, для элементов каждого периода существует некоторый средний радиус электронной пары (Å): 0,6 для элементов вплоть до неона; 0,75 для элементов вплоть до аргона; 0,75 для элементов вплоть до криптона и 0,8 для элементов вплоть до ксенона.она и 0,8 для элементов вплоть до ксенона.
, Kovalentní vazba (homopolární) je vnitromo … Kovalentní vazba (homopolární) je vnitromolekulární forma chemické vazby, kterou lze charakterizovat sdílením jednoho nebo více párů elektronů mezi dvěma prvky. Atomy, účastnící se vazby, si tímto způsobem zaplňují valenční vrstvu elektronového obalu. Energie kovalentní vazby je větší, než energie intermolekulárních vodíkových vazeb. Tento druh vazby je typický pro atomy organických molekul a pro anorganické látky s krystalovou mřížkou složenou ze stejných atomů (diamant, křemík, germanium, karbid křemíku).amant, křemík, germanium, karbid křemíku).
, 共价键（英語：covalent bond），是化学键的一种。两个或多个非金屬原子共同 … 共价键（英語：covalent bond），是化学键的一种。两个或多个非金屬原子共同使用它们的外层电子（砷化鎵為例外），在理想情况下达到电子饱和的状态，由此组成比较稳定和坚固的化学结构。与离子键不同的是，进入共价键的原子向外不显示电荷，因为它们并没有获得或损失电子。共价键的强度比氢键要强，比离子键小。同一種元素的原子或不同元素的原子都可以通過共價鍵結合，一般共價鍵結合的產物是分子，在少數情況下也可以形成晶體。又稱為共產鏈。 吉爾伯特·路易斯于1916年最早提出「共价键」這一概念。他認為——在简单原子轨道模型中，要形成共价键的原子必須互相提供电子（一個或多個）從而組成電子對，電子對則扮演了共價鍵的角色，而形成共價鍵後的原子共同擁有那對電子對。 在量子力学中，最早的共价键形成的解释是由电子的复合而构成完整的轨道来解释的。第一个量子力学的共价键模型是1927年提出的，当时人们还只能计算最简单的共价键：氢气分子的共价键。今天的计算表明，当原子相互之间的距离非常近时，它们的电子轨道会相互作用而形成整个分子共用的电子轨道。当原子相互之间的距离非常近时，它们的电子轨道会相互作用而形成整个分子共用的电子轨道。
, Une liaison covalente est une liaison chim … Une liaison covalente est une liaison chimique dans laquelle deux atomes se partagent deux électrons (un électron chacun ou deux électrons venant du même atome) d'une de leurs couches externes afin de former un doublet d'électrons liant les deux atomes. C'est une des forces qui produisent l'attraction mutuelle entre atomes. La liaison covalente implique généralement le partage équitable d'une seule paire d'électrons, appelé doublet liant. Chaque atome fournissant un électron, la paire d'électrons est délocalisée entre les deux atomes. Le partage de deux ou trois paires d'électrons s'appelle respectivement « liaison double » et « liaison triple ». Au contraire des liaisons ioniques où les atomes sont liés par attraction coulombienne non-directionnelle, les liaisons covalentes sont fortement directionnelles. En conséquence, les molécules liées par covalence tendent à adopter des formes caractéristiques possédant des angles de liaison spécifiques. Une liaison covalente est une liaison dans laquelle deux électrons de valence sont partagés entre deux non-métaux. Dans ce type de liaison, il doit y avoir une différence d’électronégativité inférieure à 1,7 sur l’échelle de Pauling. Il y a formation d’une liaison covalente (sauf pour les liaisons de coordinence) lorsqu’il y a un recouvrement de deux orbitales atomiques ayant chacune un électron de valence. Grâce à ce recouvrement, il y aura la formation d’une seule et unique orbitale commune comme le montre la figure plus bas. Ce recouvrement d’orbitales atomiques conduit à la formation d’une orbitale moléculaire (non illustrée). Il y a un partage d’électrons entre deux atomes d’hydrogène afin de former une seule molécule de dihydrogène. Cette liaison covalente est présentée comme étant : H–H.covalente est présentée comme étant : H–H.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Covalent_bond_hydrogen.svg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://wps.prenhall.com/wps/media/objects/602/616516/Chapter_07.html +
, http://www.chem.ox.ac.uk/vrchemistry/electronsandbonds/intro1.htm%7Ctitle=Electron +
, http://www.chemguide.co.uk/atoms/bonding/covalent.html%7Ctitle=Covalent +
, http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/chemical/bond.html%23c5%7Ctitle=Chemical +
, https://web.archive.org/web/20090430011156/http:/www.chm.bris.ac.uk/pt/harvey/gcse/covalent.html +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
6246
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
28047
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122166548
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Metallic_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Sigma_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_force +
, http://dbpedia.org/resource/Pi_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Dilithium +
, http://dbpedia.org/resource/Radical_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Electron +
, http://dbpedia.org/resource/Scattering +
, http://dbpedia.org/resource/Network_covalent_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Cluster_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Atom +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_pair +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Noncovalent_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Hadrons +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_bond_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/H%C3%BCckel%27s_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Triple_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Gilbert_N._Lewis +
, http://dbpedia.org/resource/Orbital_hybridisation +
, http://dbpedia.org/resource/Macromolecular +
, http://dbpedia.org/resource/Ethanol +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_orbital_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Delocalized_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Quartz +
, http://dbpedia.org/resource/Bromine_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Polyethylene +
, http://dbpedia.org/resource/Nitrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Graphite +
, http://dbpedia.org/resource/HCl +
, http://dbpedia.org/resource/File:Covalent_bond_hydrogen.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Helium_dimer +
, http://dbpedia.org/resource/Single_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Nitric_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Coordinate_covalent_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Double_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Bond_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen_bond +
, http://dbpedia.org/resource/HOMO/LUMO +
, http://dbpedia.org/resource/Bent_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Yukawa_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Starch +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Lewis_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Three-center_two-electron_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Hexagon +
, http://dbpedia.org/resource/Protein +
, http://dbpedia.org/resource/Boron +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Configuration_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Benzene +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Resonance_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_polarity +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfur_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Diamond +
, http://dbpedia.org/resource/Particle_physics +
, http://dbpedia.org/resource/Quarks +
, http://dbpedia.org/resource/Lewis_Structure +
, http://dbpedia.org/resource/File:Graphical_comparison_of_bonds.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_structures +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_correlation +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent_bond_classification +
, http://dbpedia.org/resource/Boron_hydrides +
, http://dbpedia.org/resource/Dihydrogen_cation +
, http://dbpedia.org/resource/Cross-section +
, http://dbpedia.org/resource/Four-center_two-electron_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Three-center_four-electron_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Ionization_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Journal_of_the_American_Chemical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Agostic_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Nitrate +
, http://dbpedia.org/resource/Linear_combination_of_atomic_orbitals_molecular_orbital_method +
, http://dbpedia.org/resource/File:Covalent.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Chlorine_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Resistivity +
, http://dbpedia.org/resource/Iodine_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Linear_combination_of_atomic_orbitals +
, http://dbpedia.org/resource/Bonding_in_solids +
, http://dbpedia.org/resource/Diborane +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_configuration +
, http://dbpedia.org/resource/Xenon_difluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Absorption_spectroscopy +
, http://dbpedia.org/resource/Meson +
, http://dbpedia.org/resource/Heterocyclic +
, http://dbpedia.org/resource/Reaction_mechanism +
, http://dbpedia.org/resource/Iodine +
, http://dbpedia.org/resource/Disulfide_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Dipole +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfur_hexafluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Bond_order +
, http://dbpedia.org/resource/Electronegativity +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_orbitals +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Fritz_London +
, http://dbpedia.org/resource/Irving_Langmuir +
, http://dbpedia.org/resource/Nylon +
, http://dbpedia.org/resource/Paramagnetism +
, http://dbpedia.org/resource/Molecule +
, http://dbpedia.org/resource/Asymmetry +
, http://dbpedia.org/resource/File:Nitrate-ion-resonance-2D.png +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Walter_Heitler +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_orbital +
, http://dbpedia.org/resource/Methane +
, http://dbpedia.org/resource/Octet_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Proton +
, http://dbpedia.org/resource/Banana +
|
| http://dbpedia.org/property/align
|
center
|
| http://dbpedia.org/property/caption
|
Nitric oxide
, Dioxygen
|
| http://dbpedia.org/property/direction
|
horizontal
|
| http://dbpedia.org/property/header
|
Modified Lewis structures with 3e bonds
|
| http://dbpedia.org/property/image
|
Triplett-Sauerstoff.svg
, Nitric oxide.svg
|
| http://dbpedia.org/property/width
|
150
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Organic_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Redirect +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sfrac +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main_article +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_web +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Multiple_image +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col_end +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chemical_bonds +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chemical_bonding_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem2 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Tmath +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_bonding +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Bond +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Covalent_bond?oldid=1122166548&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Nitrate-ion-resonance-2D.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Nitric_oxide.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Covalent.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Covalent_bond_hydrogen.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Triplett-Sauerstoff.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Graphical_comparison_of_bonds.svg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Covalent_bond +
|
| owl:sameAs |
http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%8C +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%8C +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%B8%E0%B4%B9%E0%B4%B8%E0%B4%82%E0%B4%AF%E0%B5%8B%E0%B4%9C%E0%B4%95%E0%B4%AC%E0%B4%A8%E0%B5%8D%E0%B4%A7%E0%B4%A8%E0%B4%82 +
, http://d-nb.info/gnd/4143323-3 +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Kovalentn%C3%AD_vazba +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%82%D1%96%D0%BA_%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8B%D1%81 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Enlla%C3%A7_covalent +
, http://pnb.dbpedia.org/resource/%DA%A9%D9%88%D9%88%DB%8C%D9%84%D9%86%D9%B9_%D8%AC%D9%88%DA%91 +
, http://an.dbpedia.org/resource/Enlace_covalent +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Kovalentinis_ry%C5%A1ys +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Ikatan_kovalen +
, http://su.dbpedia.org/resource/Beungkeut_koval%C3%A9n +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Kovalentn%C3%A1_v%C3%A4zba +
, http://yi.dbpedia.org/resource/%D7%A7%D7%90%D7%95%D7%95%D7%90%D7%9C%D7%A2%D7%A0%D7%98%D7%A2%D7%A8_%D7%91%D7%95%D7%A0%D7%93 +
, http://es.dbpedia.org/resource/Enlace_covalente +
, http://yo.dbpedia.org/resource/%C3%8Csop%E1%BB%8D%CC%80_%C3%A0j%E1%BB%8Dfagb%C3%A1rad%C3%ACm%C3%BA +
, http://af.dbpedia.org/resource/Kovalente_binding +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Kovalent_binding +
, http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%B8%E0%A8%B9%E0%A8%BF%E0%A8%AF%E0%A9%8B%E0%A8%9C%E0%A8%95%E0%A9%80_%E0%A8%9C%E0%A9%8B%E0%A9%9C +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Kovalens_k%C3%B6t%C3%A9s +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Kovalent_ba%C4%9F +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%9E%E0%B8%B1%E0%B8%99%E0%B8%98%E0%B8%B0%E0%B9%82%E0%B8%84%E0%B9%80%E0%B8%A7%E0%B9%80%E0%B8%A5%E0%B8%99%E0%B8%95%E0%B9%8C +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E5%85%B1%E6%9C%89%E7%B5%90%E5%90%88 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Kovalenttinen_sidos +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Liga%C3%A7%C3%A3o_covalente +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Bond_cofalent +
, http://jv.dbpedia.org/resource/Ikatan_Kovalen +
, http://oc.dbpedia.org/resource/Ligam_covalent +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%80%D1%8A%D0%B7%D0%BA%D0%B0 +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EA%B3%B5%EC%9C%A0_%EA%B2%B0%ED%95%A9 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Li%C3%AAn_k%E1%BA%BFt_c%E1%BB%99ng_h%C3%B3a_tr%E1%BB%8B +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Liaison_covalente +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Kovalentna_vez +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Leg%C4%83tur%C4%83_covalent%C4%83 +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E5%85%B1%E4%BB%B7%E9%94%AE +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Kovalenta_ligo +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BB%D0%B0_%C3%A7%D1%8B%D1%85%C4%83%D0%BD%D1%83 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Lotura_kobalente +
, http://sco.dbpedia.org/resource/Covalent_bond +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%DA%A9%D9%88%D9%88%DB%8C%D9%84%D9%86%D9%B9_%D8%A8%D9%88%D9%86%DA%88 +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Enllaz_covalente +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent_bond +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Kovalent%C4%81_saite +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%BE%DB%8C%D9%88%D9%86%D8%AF_%DA%A9%D9%88%D9%88%D8%A7%D9%84%D8%A7%D9%86%D8%B3%DB%8C +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Kovalent_bindning +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Nasc_comhfhi%C3%BAsach +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Lidhja_kovalente +
, http://no.dbpedia.org/resource/Kovalent_binding +
, http://www.wikidata.org/entity/Q127920 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Legame_covalente +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%B8%E0%A6%AE%E0%A6%AF%E0%A7%8B%E0%A6%9C%E0%A7%80_%E0%A6%AC%E0%A6%A8%E0%A7%8D%E0%A6%A7%E0%A6%A8 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A7%D7%A9%D7%A8_%D7%A7%D7%95%D7%95%D7%9C%D7%A0%D7%98%D7%99 +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9F%CE%BC%CE%BF%CE%B9%CE%BF%CF%80%CE%BF%CE%BB%CE%B9%CE%BA%CF%8C%CF%82_%CE%B4%CE%B5%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82 +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Kovalentna_veza +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%9A%E0%AE%95%E0%AE%AA%E0%AF%8D_%E0%AE%AA%E0%AE%BF%E0%AE%A3%E0%AF%88%E0%AE%AA%E0%AF%8D%E0%AE%AA%E0%AF%81 +
, http://az.dbpedia.org/resource/Kovalent_%C9%99laq%C9%99 +
, http://da.dbpedia.org/resource/Kovalent_binding +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Covalent_bond +
, https://global.dbpedia.org/id/J9Tt +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Kovalentna_veza +
, http://et.dbpedia.org/resource/Kovalentne_side +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.01vrc +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D8%A8%DB%95%D9%86%D8%AF%DB%8C_%DA%A9%D9%88%D8%A7%D9%84%D8%A7%D9%86%D8%B3%DB%8C +
, http://id.dbpedia.org/resource/Ikatan_kovalen +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B1%D8%A7%D8%A8%D8%B7%D8%A9_%D8%AA%D8%B3%D8%A7%D9%87%D9%85%D9%8A%D8%A9 +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Kovalentna_veza +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Wi%C4%85zanie_kowalencyjne +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A4%B9%E0%A4%B8%E0%A4%82%E0%A4%AF%E0%A5%8B%E0%A4%9C%E0%A5%80_%E0%A4%86%E0%A4%AC%E0%A4%82%E0%A4%A7 +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Covalente_binding +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Enlace_covalente +
, http://si.dbpedia.org/resource/%E0%B7%83%E0%B7%84%E0%B7%83%E0%B6%82%E0%B6%BA%E0%B7%94%E0%B6%A2_%E0%B6%B6%E0%B6%B1%E0%B7%8A%E0%B6%B0%E0%B6%B1%E0%B6%BA +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B0 +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%99%E1%83%9D%E1%83%95%E1%83%90%E1%83%9A%E1%83%94%E1%83%9C%E1%83%A2%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%98_%E1%83%91%E1%83%9B%E1%83%90 +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A4%B9%E0%A4%B8%E0%A4%82%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%9C_%E0%A4%AC%E0%A4%82%E0%A4%A7 +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B1%D3%99%D0%B9%D0%BB%D3%99%D0%BD%D0%B5%D1%88 +
, http://ht.dbpedia.org/resource/Lyezon_kovalan +
, http://de.dbpedia.org/resource/Kovalente_Bindung +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/Album +
|
| rdfs:comment |
공유결합(共有結合, covalent bond)은 화학 결합중 전자를 원자들이 … 공유결합(共有結合, covalent bond)은 화학 결합중 전자를 원자들이 공유하였을 때 생성되는 결합을 이르는 말이다. 공유 결합을 형성하는 분자는 원자핵과 전자쌍간의 인력 및 원자간 척력에 의하여 안정화되어 있다. 이온 결합이 전기 음성도차이 및 전자에 대한 인력 차이에 의해 분리된 전하를 갖는데 비하여, 공유 결합은 전하가 분리되지 않거나(무극성 공유 결합), 분리되더라도 적은 정도로만 분리되어 있어(극성 공유 결합) 전자의 쏠림 현상이 크지 않다. 물 분자를 예로 들면, 수소 원자와 산소 원자가 각각 전자를 내놓아 전자쌍을 만들고(원자가 전자를 공유하는 결합), 이 전자쌍을 함께 나누어 가짐(공유)으로써 결합되어 있다. 이때 비공유 전자쌍이 공유 전자쌍을 강하게 밀기 때문에 물 분자는 굽은형 구조를 가진다.전자쌍이 공유 전자쌍을 강하게 밀기 때문에 물 분자는 굽은형 구조를 가진다.
, Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок … Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми ділять між собою одну чи більше спільних пар електронів, які і спричиняють їх взаємне притягування, що утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок завжди сильніший, ніж Сполуки з ковалентним зв'язком відрізняються невисокими температурами плавлення, поганою розчинністю у воді та доброю розчинністю в неполярних розчинниках, поганою електропровідністю.х розчинниках, поганою електропровідністю.
, Is nasc ceimiceach é nasc comhfhiúsach atá … Is nasc ceimiceach é nasc comhfhiúsach atá déanta de leictreoin riartha idir adaimh. Tugtar dís chomhroinnte nó dís nascach ar na leictreoin seo, agus tugtar nascadh comhfhiúsach ar chothromaíocht chobhsaí na bhfórsaí aomtha agus éartha idir adaimh, nuair a roinneann siad leictreoin. I gcás go leor móilíní, tugann comhroinnt leictreon deis do gach adamh sceall seachtrach iomlán a bhaint amach, a fhreagraíonn do chumraíocht leictreonach chobhsaí. Sa cheimic orgánach, tá naisc chomhfhiúsacha i bhfad níos coitianta ná naisc ianacha.a i bhfad níos coitianta ná naisc ianacha.
, Een covalente binding of atoombinding is e … Een covalente binding of atoombinding is een chemische binding tussen atomen, waarin de atomen een of meer gemeenschappelijke elektronenparen hebben. Atomen van niet-metalen gaan met elkaar covalente bindingen aan. Deze vorm van chemische binding vormt moleculen en samengestelde ionen. De vuistregel is dat volgens de definitie van Linus Pauling een covalente binding optreedt bij een verschil (ΔEN) in elektronegatieve waarde (EN) kleiner dan 1,6 à 1,7 tussen de samenstellende atomen.1,6 à 1,7 tussen de samenstellende atomen.
, Un enlace covalente se produce en dos átom … Un enlace covalente se produce en dos átomos no metálicos cuando se unen y comparten uno o más electrones del último nivel, ejemplo de lanzar dos y uno en el dado el primer resultado de la secuencia lógico pero no el todo como un doble de unos (excepto el hidrógeno que alcanza la estabilidad cuando tiene 2 electrones) para alcanzar así la regla del octeto. La diferencia de electronegatividad entre los átomos no es lo suficientemente grande como para que se produzca una unión de tipo iónica. Para que un enlace covalente se genere es necesario que la diferencia de electronegatividad entre átomos sea menor a 1,7.negatividad entre átomos sea menor a 1,7.
, In chimica, un legame covalente è un legam … In chimica, un legame covalente è un legame chimico in cui due atomi mettono in comune delle coppie di elettroni. Ciò avviene perché gli atomi tendono al minor dispendio energetico possibile ottenibile con la stabilità della loro configurazione elettronica (ad esempio l'ottetto). Gli orbitali atomici contenenti gli elettroni spaiati si sovrappongono in orbitali molecolari, dando luogo ad una molecola.i molecolari, dando luogo ad una molecola.
, 共价键（英語：covalent bond），是化学键的一种。两个或多个非金屬原子共同 … 共价键（英語：covalent bond），是化学键的一种。两个或多个非金屬原子共同使用它们的外层电子（砷化鎵為例外），在理想情况下达到电子饱和的状态，由此组成比较稳定和坚固的化学结构。与离子键不同的是，进入共价键的原子向外不显示电荷，因为它们并没有获得或损失电子。共价键的强度比氢键要强，比离子键小。同一種元素的原子或不同元素的原子都可以通過共價鍵結合，一般共價鍵結合的產物是分子，在少數情況下也可以形成晶體。又稱為共產鏈。 吉爾伯特·路易斯于1916年最早提出「共价键」這一概念。他認為——在简单原子轨道模型中，要形成共价键的原子必須互相提供电子（一個或多個）從而組成電子對，電子對則扮演了共價鍵的角色，而形成共價鍵後的原子共同擁有那對電子對。 在量子力学中，最早的共价键形成的解释是由电子的复合而构成完整的轨道来解释的。第一个量子力学的共价键模型是1927年提出的，当时人们还只能计算最简单的共价键：氢气分子的共价键。今天的计算表明，当原子相互之间的距离非常近时，它们的电子轨道会相互作用而形成整个分子共用的电子轨道。当原子相互之间的距离非常近时，它们的电子轨道会相互作用而形成整个分子共用的电子轨道。
, Une liaison covalente est une liaison chim … Une liaison covalente est une liaison chimique dans laquelle deux atomes se partagent deux électrons (un électron chacun ou deux électrons venant du même atome) d'une de leurs couches externes afin de former un doublet d'électrons liant les deux atomes. C'est une des forces qui produisent l'attraction mutuelle entre atomes.uisent l'attraction mutuelle entre atomes.
, Kovalente Bindung (ältere Begriffe: Atombi … Kovalente Bindung (ältere Begriffe: Atombindung, Elektronenpaarbindung oder homöopolare Bindung) ist eine Form der chemischen Bindungen und als solche für den festen Zusammenhalt von Atomen in molekular aufgebauten chemischen Verbindungen ursächlich. Kovalente Bindungen bilden sich besonders zwischen den Atomen von Nichtmetallen aus. In Ionenkristallen wirken dagegen vorwiegend ionische und in Metallen metallische Bindungen.che und in Metallen metallische Bindungen.
, En kovalent bindning (lika i värde, likvär … En kovalent bindning (lika i värde, likvärdighet, atomer som delar elektronpar lika) eller elektronparbindning uppstår när två eller flera atomer delar ett, två eller tre elektronpar mellan sig. I klassisk atomfysik beskrivs det som att det yttersta elektronskalet fylls. Detta kallas för att atomerna antar ädelgasstruktur. För så gott som alla grundämnen utom väte och helium består det yttersta elektronskalet av fyra elektronparsplatser. Den atomgrupp som uppstår vid kovalent bindning benämns molekyl om den är oladdad, och sammansatt jon om atomgruppen är laddad. De flesta molekyler och sammansatta joner består mest av icke-metaller, då det är det energimässigt förmånligaste alternativet för atomer med nära fullt valenselektronskal. atomer med nära fullt valenselektronskal.
, 共有結合（きょうゆうけつごう、（英: covalent bond）は、原子間での電子 … 共有結合（きょうゆうけつごう、（英: covalent bond）は、原子間での電子対の共有をともなう化学結合である。結合は非常に強い。ほとんどの分子は共有結合によって形成される。また、共有結合によって形成される結晶が共有結合結晶である。配位結合も共有結合の一種である。 この結合は非金属元素間で生じる場合が多いが、金属錯体中の配位結合の場合など例外もある。 共有結合はσ結合性、π結合性、金属-金属結合性、アゴスティック相互作用、曲がった結合、三中心二電子結合を含む多くの種類の相互作用を含む。英語のcovalent bondという用語は1939年に遡る。接頭辞のco- は「共同」「共通」などを意味する。ゆえに、「co-valent bond」は本質的に、原子価結合法において議論されているような「原子価」（valence）を原子が共有していることを意味する。 H2分子中で、水素原子は共有結合を介して2つの電子を共有している。共有結合性は似た電気陰性度の原子間で最大となる。ゆえに、共有結合は必ずしも同種元素の原子の間だけに生じるわけではなく、電気陰性度が同程度であればよい。3つ以上の原子にわたる電子の共有を伴う共有結合は非局在化していると言われる。ばよい。3つ以上の原子にわたる電子の共有を伴う共有結合は非局在化していると言われる。
, الرابطة التساهمية هي أحد أشكال الترابط الك … الرابطة التساهمية هي أحد أشكال الترابط الكيميائي وتتميز بمساهمة زوج أو أكثر من الإلكترونات بين الذرات، مما ينتج عنه تجاذب جانبي يعمل على تماسك الجزيء الناتج. تميل الذرات للمساهمة أو المشاركة بإلكتروناتها بالطريقة التي تجعل غلافها الإلكتروني ممتليء. وهذه الرابطة دائما أقوى من القوى بين الجزيئات مثل الرابطة الهيدروجينية. تحدث الرابطة التساهمية غالبا بين الذرات التي لها سالبية كهربية متماثلة (عالية)، حيث أنه تلزم طاقة كبيرة لتحريك إلكترون من الذرة. الرابطة التساهمية غالبا ما تحدث بين اللا فلزات، بينما تكون الرابطة الأيونية أكثر شيوعا بين الذرات الفلزية والذرات اللافلزية.يوعا بين الذرات الفلزية والذرات اللافلزية.
, Lotura kobalentea bi atomoren artean elekt … Lotura kobalentea bi atomoren artean elektroi-pareen banaketa oinarritzat hartzen duen lotura kimikoa da. Bi atomoen artean, lotura kobalentea hau osatzen duten atomoek zortzikotearen araua betetzeko ematen da. Hau honela izan dadin, loturan atomo bakoitzak bere dauden elektroiak partekatzen dituzte. Lotura kobalentea eratzeko, bi atomoen arteko elektronegatibitate-diferentzia 1,7 baino txikiagoa izan behar da.Lotura hau elementu berdineko ez-metalen, elementu ezberdineko eta hidrogeno eta ez-metalaren artean ematen da.Bi atomoren artean elektroi bat, bi edo hiru parteka daitezke; ondorioz, , edo osatuko da. Lewis egituran bi atomoen artean marra bat (lotura bakunaren kasuan) marrazten da haien arteko lotura adierazteko.razten da haien arteko lotura adierazteko.
, Ikatan kovalen adalah sejenis ikatan kimia … Ikatan kovalen adalah sejenis ikatan kimia yang memiliki karakteristik berupa pasangan elektron yang saling terbagi (pemakaian bersama elektron) di antara atom-atom yang berikatan. Singkatnya, stabilitas tarikan dan tolakan yang terbentuk di antara atom-atom ketika mempergunakan bersama elektron dikenal sebagai ikatan kovalen.a elektron dikenal sebagai ikatan kovalen.
, Wiązanie kowalencyjne – rodzaj wiązania chemicznego. Istotą wiązania kowalencyjnego jest istnienie pary elektronów, które są współdzielone w porównywalnym stopniu przez oba atomy tworzące to wiązanie.
, A covalent bond is a chemical bond that in … A covalent bond is a chemical bond that involves the sharing of electrons to form electron pairs between atoms. These electron pairs are known as shared pairs or bonding pairs. The stable balance of attractive and repulsive forces between atoms, when they share electrons, is known as covalent bonding. For many molecules, the sharing of electrons allows each atom to attain the equivalent of a full valence shell, corresponding to a stable electronic configuration. In organic chemistry, covalent bonding is much more common than ionic bonding.ng is much more common than ionic bonding.
, Kovalentní vazba (homopolární) je vnitromo … Kovalentní vazba (homopolární) je vnitromolekulární forma chemické vazby, kterou lze charakterizovat sdílením jednoho nebo více párů elektronů mezi dvěma prvky. Atomy, účastnící se vazby, si tímto způsobem zaplňují valenční vrstvu elektronového obalu. Energie kovalentní vazby je větší, než energie intermolekulárních vodíkových vazeb. Tento druh vazby je typický pro atomy organických molekul a pro anorganické látky s krystalovou mřížkou složenou ze stejných atomů (diamant, křemík, germanium, karbid křemíku).amant, křemík, germanium, karbid křemíku).
, L'enllaç covalent és un tipus d'enllaç quí … L'enllaç covalent és un tipus d'enllaç químic en què dos àtoms comparteixen un o més parells d'electrons de tal manera que la seva escorça quedi plena. Els dos àtoms de l'enllaç químic que comparteixen els electrons són elements amb electronegativitats altes i molt similars, on cap dels dos àtoms té prou energia per a arrancar un electró d'un altre àtom. D'aquesta manera, cap dels dos àtoms té més tendència que l'altre a guanyar o perdre els electrons. L'atracció resultant de la compartició d'aquests parells d'electrons manté junta la molècula. Aquest tipus d'enllaç és més fort que l'enllaç per pont d'hidrogen i similar en força a l'enllaç iònic.rogen i similar en força a l'enllaç iònic.
, Ομοιοπολικός δεσμός ονομάζεται ο χημικός δ … Ομοιοπολικός δεσμός ονομάζεται ο χημικός δεσμός που αναπτύσσεται μεταξύ εκείνων των ατόμων που «μοιράζονται» κάποια ηλεκτρόνια, συνήθως κατά ζεύγη. Πιο αναλυτικά, η σταθερή ισορροπία των ελκτικών και των απωστικών δυνάμεων που αναπτύσσονται μεταξύ των ατόμων που «μοιράζονται» ηλεκτρόνια είναι γνωστή ως «ομοιοπολικός δεσμός». Για πολλά μόρια, η συνεισφορά ηλεκτρονίων επιτρέπει κάθε άτομο να αποκτά το ισοδύναμο της εξωτερικής στιβάδας ενός ευγενούς αερίου, που αντιπροσωπεύει μια σταθερή ηλεκτρονιακή διαμόρφωση. 1.
* Δεσμοί σ. 2.
* Δεσμοί π. 3.
* . 4.
* . 5.
* .σ. 2.
* Δεσμοί π. 3.
* . 4.
* . 5.
* .
, Kovalenta ligo estas kemia ligo kie atomoj … Kovalenta ligo estas kemia ligo kie atomoj kunhavas elektronparojn inter si. Ĉi tiuj elektronparoj estas konataj kiel komunaj paroj aŭ ligaj paroj kaj la stabila ekvilibro de allogaj kaj forpuŝaj fortoj inter atomoj kiam ili kunhavas elektronojn estas konata kiel kovalenta ligado.[Pli bona fonto bezonata] Por multaj molekuloj, la kunhavado de elektronoj ebligas al ĉiu atomo atingi la ekvivalenton de plena ekstera ŝelo, respondanta al stabila elektronika konfiguracio.danta al stabila elektronika konfiguracio.
, Ligação covalente é uma ligação química ca … Ligação covalente é uma ligação química caracterizada pelo compartilhamento de um ou mais pares de eletrões entre átomos. O nome ligação covalente surgiu em 1939. Átomos tendem a compartilhar eletrões de modo que suas camadas eletrônicas externas sejam preenchidas e eles adquiram uma distribuição eletrónica mais estável. A força dessas ligações é maior que a das interações intermoleculares e comparável à da ligação iônica. Existem dois tipos principais: a ligação-σ (ligação sigma) e a ligação-π (ligação pi).ligação sigma) e a ligação-π (ligação pi).
, Ковале́нтная связь (от лат. co — «совместн … Ковале́нтная связь (от лат. co — «совместно» и vales — «имеющий силу») — химическая связь, образованная перекрытием (обобществлением) пары валентных (находящихся на внешней оболочке атома) электронных облаков. Обеспечивающие связь электронные облака (электроны) называются общей электронной парой. Ковалентная связь включает в себя многие виды взаимодействий, включая σ-связь, π-связь, металлическую связь, банановую связь и двухэлектронную трёхцентровую связь.язь и двухэлектронную трёхцентровую связь.
|
| rdfs:label |
Kovalentní vazba
, Covalente binding
, 공유 결합
, Kovalent bindning
, Ligação covalente
, 共有結合
, Ομοιοπολικός δεσμός
, رابطة تساهمية
, Wiązanie kowalencyjne
, Nasc comhfhiúsach
, 共价键
, Enllaç covalent
, Lotura kobalente
, Covalent bond
, Ковалентний зв'язок
, Ikatan kovalen
, Legame covalente
, Kovalenta ligo
, Ковалентная связь
, Liaison covalente
, Kovalente Bindung
, Enlace covalente
|
