| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Це́зій (хімічний знак — , лат. caesium — небесно-блакитний) — хімічний елемент з атомним номером 55, що належить до I групи, VI періоду періодичної системи елементів.
, セシウム (新ラテン語: caesium, 英: cesium [ˈsiːziəm] … セシウム (新ラテン語: caesium, 英: cesium [ˈsiːziəm]) は、原子番号55の元素。元素記号は、「灰青色の」を意味するラテン語の caesius カエシウスより Cs。軟らかく黄色がかった銀色をしたアルカリ金属である。融点は28.44 °Cで、常温付近で液体状態をとる5種類の金属元素のうちの一つである。 セシウムの化学的・物理的性質は同じくアルカリ金属のルビジウムやカリウムと似ていて、水と−116 °Cで反応するほど反応性に富み、自然発火する。安定同位体を持つ元素の中で、最小の電気陰性度を持つ。セシウムの安定同位体はセシウム133のみである。セシウム資源となる代表的な鉱物はポルックス石である。 ウランの代表的な核分裂生成物として、ストロンチウム90と共にセシウム135、セシウム137が、また原子炉内の反応によってセシウム134が生成される。この中でセシウム137は比較的多量に発生しベータ線を出し半減期も約30年と長く、放射性セシウム（放射性同位体）として、核兵器の使用（実験）による死の灰（黒い雨）や原発事故時の「放射能の雨」などの放射性降下物として環境中の存在や残留が問題となる。 2人のドイツ人化学者、ロベルト・ブンゼンとグスタフ・キルヒホフは、1860年に当時の新技術であるを用いて鉱泉からセシウムを発見した。初めての応用先は真空管や光電素子のであった。1967年、セシウム133の発光スペクトルの比振動数が国際単位系の秒の定義に選ばれた。それ以来、セシウムは原子時計として広く使われている。 1990年代以降のセシウムの最大の応用先は、を使ったである。エレクトロニクスや化学の分野でもさまざまな形で応用されている。放射性同位体であるセシウム137は約30年の半減期を持ち、医療技術、工業用計量器、水文学などに応用されている。137は約30年の半減期を持ち、医療技術、工業用計量器、水文学などに応用されている。
, Dúil thearc leis an uimhir adamhach 55 is … Dúil thearc leis an uimhir adamhach 55 is é an caeisiam (ná Cs). Miotal alcaileach airgeadbhán bog é, agus an-radaighníomhach. Ní fhaightear saor sa nádúr é, ach faightear clóiríd chaeisiam i mionchodanna. Cosúil leis na miotail alcaileacha eile, is miotal é a bhfanann loinnir an airgid ghil ann a fhad is nach dtagann sé i dteagmháil le hocsaigin an aeir. Tá imoibriú an chaeisiam leis an uisce, arís, níos feiceálaí agus níos fíochmhaire ná an t-imoibriú céanna ag na miotail alcaileacha níos éadroime ná é - le fírinne, tá an caeisiam in ann an t-imoibriú seo a dhéanamh leis an oighear féin má tá an teocht níos airde ná -116 °C. Is minic a shíltear go bhfuil an caeisiam radaighníomhach, ó scaipeadh iseatóp radaighníomhach na dúile seo timpeall na hEorpa i ndiaidh thubaiste Shearnóbail. Le fírinne, áfach, is é an t-aon iseatóp amháin atá ar fáil sa dúlra ná 133Cs, agus is iseatóp cobhsaí é. Na hiseatóip radaighníomhacha atá ag an gcaeisiam, ní mór iad a ghineadh go saorga. Scéal eile ar fad is ea é go bhfuil 134Cs ar ceann de na núiclídí is tábhachtaí leis an truailliú i dtimpeallacht na stáisiún adamhach cumhachta a thomhas. Má chuirtear salann caeisiam trí thine, aithneofar an caeisiam ar an lasair ghorm. Sin é an tuige go dtugtar "caeisiam" ar an dúil seo, nó is focal Laidine é caesius a chiallaíonn "gealghorm" nó "spéirghorm". Is í an ghnáthuimhir ocsaídiúcháin a bhíonn ag an gcaeisiam ina chuid comhdhúl ná +1, ar ndóigh. Tugann tuairiscí áirithe le fios, áfach, go bhfuil an fluairín inniúil ar an gcaeisiam a ocsaídiú go huimhreacha níos airde fós. a ocsaídiú go huimhreacha níos airde fós.
, Cez (Cs, łac. caesium) – pierwiastek chemiczny, metal alkaliczny. Nazwa łacińska caesium (błękitny) pochodzi od silnych niebieskich linii spektralnych w widmie cezu.
, El cesio es el elemento químico con número … El cesio es el elemento químico con número atómico 55 y peso atómico de 132,905 u. Su símbolo es Cs, y es el segundo más pesado de los metales alcalinos conocidos en el grupo IA de la tabla periódica, después del francio; se encuentra en componentes no orgánicos. se encuentra en componentes no orgánicos.
, El cesi, de símbol Cs, és un element químic de nombre atòmic 55 i massa atòmica 132.90545 uma. El seu isòtop més rellevant és el de massa atòmica 133, que és utilitzat per a definir el segon.
, Cesium (chemická značka Cs, latinsky Caesium) je chemický prvek z řady alkalických kovů, vyznačuje se velkou a mimořádně nízkým redoxním potenciálem.
, Caesium (IUPAC spelling) (or cesium in Ame … Caesium (IUPAC spelling) (or cesium in American English) is a chemical element with the symbol Cs and atomic number 55. It is a soft, silvery-golden alkali metal with a melting point of 28.5 °C (83.3 °F), which makes it one of only five elemental metals that are liquid at or near room temperature. Caesium has physical and chemical properties similar to those of rubidium and potassium. It is pyrophoric and reacts with water even at −116 °C (−177 °F). It is the least electronegative element, with a value of 0.79 on the Pauling scale. It has only one stable isotope, caesium-133. Caesium is mined mostly from pollucite. The element has 40 known isotopes, making it, along with barium and mercury, one of the elements with the most isotopes. Caesium-137, a fission product, is extracted from waste produced by nuclear reactors. The German chemist Robert Bunsen and physicist Gustav Kirchhoff discovered caesium in 1860 by the newly developed method of flame spectroscopy. The first small-scale applications for caesium were as a "getter" in vacuum tubes and in photoelectric cells. In 1967, acting on Einstein's proof that the speed of light is the most-constant dimension in the universe, the International System of Units used two specific wave counts from an emission spectrum of caesium-133 to co-define the second and the metre. Since then, caesium has been widely used in highly accurate atomic clocks. Since the 1990s, the largest has been as caesium formate for drilling fluids, but it has a range of applications in the production of electricity, in electronics, and in chemistry. The radioactive isotope caesium-137 has a half-life of about 30 years and is used in medical applications, industrial gauges, and hydrology. Nonradioactive caesium compounds are only mildly toxic, but the pure metal's tendency to react explosively with water means that caesium is considered a hazardous material, and the radioisotopes present a significant health and ecological hazard in the environment. and ecological hazard in the environment.
, Sesium adalah unsur kimia dalam tabel peri … Sesium adalah unsur kimia dalam tabel periodik yang memiliki simbol Cs (dari nama Latinnya, Caesium) dan nomor atom 55. Unsur kimia ini merupakan logam alkali yang lunak dan berwarna putih keemasan, yang adalah salah satu dari lima unsur logam berwujud cair pada atau sekitar suhu ruangan. Penggunaan paling terkenal unsur kimia ini adalah dalam jam atom.nal unsur kimia ini adalah dalam jam atom.
, Le césium, ou cæsium, est l'élément chimiq … Le césium, ou cæsium, est l'élément chimique de numéro atomique 55, de symbole Cs. Dans les conditions standard, le corps simple césium est un métal mou et ductile, blanc ou argenté à doré. Son point de fusion (28 °C) est proche de la température ambiante et du corps humain (CNTP), à laquelle il peut demeurer à l'état liquide par surfusion ; le césium partage cette propriété avec le gallium et le rubidium, le mercure étant le seul métal pur liquide et s'évaporant à température ambiante. Le césium est le plus alcalin des métaux alcalins (base la plus forte connue ; assez pour attaquer le verre). Ses propriétés chimiques sont proches de celles du rubidium et du potassium, qui appartiennent à la même famille. Il réagit violemment avec l'eau et l'air (réaction explosive). Il est extrêmement réactif et pyrophorique, et réagit avec l'eau même à une température aussi basse que −116 °C. On l'extrait de la pollucite (aluminosilicate Cs4Al4Si9O26·H2O) mais il est aussi présent à l’état de traces dans la lépidolite.ent à l’état de traces dans la lépidolite.
, Це́зий (химический символ — Cs, от лат. Ca … Це́зий (химический символ — Cs, от лат. Caesium) — химический элемент 1-й группы (по устаревшей классификации — главной подгруппы первой группы, IA), шестого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 55. Простое вещество цезий — это мягкий, вязкий щелочной металл серебристо-жёлтого цвета. Своё название цезий получил по цвету двух ярких синих линий в эмиссионном спектре (от лат. caesius — небесно-голубой).ектре (от лат. caesius — небесно-голубой).
, Zesioa elementu kimiko bat da, Cs ikurra e … Zesioa elementu kimiko bat da, Cs ikurra eta 55 zenbaki atomikoa dituena. Robert Bunsenek eta Gustav Kirchhoffek aurkitu zuten 1860. urtean. Metal alkalino urre-zilarkara biguna da. Bere urtze-puntua 28 °C-etan dago eta, beraz, giro-tenperaturatik hurbil likido den metaletako bat da, rubidio, frantzio, merkurio eta galioarekin batera. Elementu honen erabilera nabarmenena da.. Elementu honen erabilera nabarmenena da.
, Το καίσιο (αγγλικά ΗΒ και IUPAC: caesium, … Το καίσιο (αγγλικά ΗΒ και IUPAC: caesium, αγγλικά ΗΠΑ cesium) είναι το χημικό στοιχείο με το σύμβολο Cs και ατομικό αριθμό 55 και ατομικό βάρος 132,9054 amu. Στις κανονικές συνθήκες περιβάλλοντος, το χημικά καθαρό καίσιο, είναι μαλακό, αργυρόχρυσο στερεό αλκαλιμέταλλο, με κανονική θερμοκρασία τήξης 28,5 °C, οπότε είναι ένα από τα πέντε μέταλλα χημικά στοιχεία που είναι υγρά μέσα ή κοντά στη θερμοκρασία δωματίου (20°C). Τα υπόλοιπα τέσσερα (4) είναι το ρουβίδιο (σ.τ. 39°C), το γάλλιο (σ.τ. 30 °C ), το φράγκιο (σ.τ. 27°C ) και ο υδράργυρος (σ.τ. -39°C). Βέβαια είναι και το βρώμιο (με σ.τ. -7,2°C), αλλά αυτό είναι αμέταλλο. Επίσης, προκαταρκτική εργασία προτείνει ότι το κοπερνίκιο και το φλερόβιο είναι αέρια μέταλλα στη θερμοκρασία δωματίου. Είναι το πιο δραστικό από όλα τα μέταλλα, και αντιδρά με το νερό, ακόμη και στους -116°C. Είναι το πιο ηλεκτροθετικό από όλα τα χημικά στοιχεία, με ηλεκτραρνητικότητα 0,79 κατά . Το μόνο σταθερό ισότοπο του καισίου είναι το 133Cs. Το καίσιο εξορύσσεται κυρίως από τον , ενώ τα ραδιοϊσότοπά του, ιδιαίτερα το 137Cs που είναι προϊόν πυρηνικής σχάσης, εξάγονται από τα απόβλητα που παράγουν οι πυρηνικοί αντιδραστήρες. Ο γερμανός χημικός Ρόμπερτ Μπούνσεν (Robert Bunsen) και ο επίσης γερμανός φυσικός Γκούσταβ Κίρχοφ (Gustav Kirchhoff) το 1860, με την (τότε) πρόσφατα αναπτυγμένη μέθοδο της φασματοσκοπίας φλόγας. Οι πρώτες μικρής κλίμακας εφαρμογές του καισίου ήταν ως για λυχνίες κενού και σε φωτοηλεκτρικά κύτταρα. Το 1967, λειτουργώντας ως απόδειξη της θεωρίας του Αϊνστάϊν ότι η ταχύτητα του φωτός είναι η πιο σταθερή διάσταση στο σύμπαν, το Διεθνές Σύστημα Μονάδων (SI) χρησιμοποίησε δυο ειδικά μήκη κύματος από το φάσμα εκπομπής του 133Cs για να επανορίσει το δευτερόλεπτο και το μέτρο. Από τότε, το καίσιο χρησιμοποιήθηκε ευρύτατα σε πολύ ακριβή ατομικά ρολόγια. Από τη δεκαετία του 1990, η μεγαλύτερη εφαρμογή του στοιχείο είναι ως (CsCO2H) σε , αλλά έχει επίσης ένα εύρος εφαρμογών στην παραγωγή ηλεκτρισμού, στην ηλεκτρονική και στη χημεία. Το ραδιοϊσότοπο 137Cs έχει ημιζωή περίπου 30 χρόνια και χρησιμοποιήθηκε σε ιατρικές εφαρμογές, σε βιομηχανικές μετρήσεις και στην υδρολογία. Οι μη ραδιενεργές ενώσεις του καισίου είναι μόνο ήπια τοξικές, αλλά η τάση του καθαρού μετάλλου να αντιδρά εκρηκτικά με το νερό το καθιστά σημαντικά επικίνδυνο υλικό, ενώ τα ραδιοϊσότοπά του, παρουσιάζουν σημαντικό κίνδυνο τόσο για την υγεία, όσο και για το περιβάλλον. Ονομάστηκε έτσι (caesium) από αυτήν τη διπλή χαρακτηριστική κυανή γραμμή του φάσματος εκπομπής του, από τη λατινική λέξη "caesisus", που στα ελληνικά σημαίνει «ουρανί» (χρώμα), δηλαδή «κυανό του ουρανού». Το καίσιο εντοπίζεται μαζί με το κάλιο, σε πολλές ιαματικές πηγές, καθώς και σε κοιτάσματα αλάτων. Μέχρι 33% περιέχεται στο σπάνιο ορυκτό πολουσίτη ως αργιλοπυριτικό καίσιο, που απαντάται (για παράδειγμα) στη νήσο Έλβα. Επίσης απαντάται και στο (αργιλοπυριτικό λίθιο). Τα άλατα καισίου λαμβάνονται από τα αλμόλοιπα της κρυστάλλωσης των αλάτων του λιθίου. Δύσκολα όμως διαχωρίζονται από τα συνοδεύοντα αυτών άλατα του ρουβιδίου.Το μέταλλο καίσιο λαμβάνεται είτε με ηλεκτρόλυση μίγματος τετηγμένων κυανιδίων καισίου και βορίου, είτε ευκολότερα δι' αναγωγής του υδροξειδίου του καισίου και του ανθρακικού καισίου με τη βοήθεια μαγνησίου μέσα σε ρεύμα υδρογόνου. Επίσης παρασκευάζεται και με απόσταξη χλωριούχου καισίου μετά του ασβεστίου, είτε δι΄ αναγωγής του οξειδίου του καισίου δια κόνεως μαγνησίου.οξειδίου του καισίου δια κόνεως μαγνησίου.
, Cesium of caesium is een scheikundig element met symbool Cs en atoomnummer 55. Het is een zilver/goudkleurig alkalimetaal.
, Caesium (nach IUPAC) [ˈʦɛːzi̯ʊm] , standar … Caesium (nach IUPAC) [ˈʦɛːzi̯ʊm] , standardsprachlich Cäsium oder Zäsium (im amerikanischen Englisch Cesium), ist ein chemisches Element mit dem Elementsymbol Cs und der Ordnungszahl 55. Im Periodensystem steht es in der 1. Hauptgruppe, bzw. der 1. IUPAC-Gruppe und gehört zu den Alkalimetallen. Caesium ist das schwerste stabile Alkalimetall. Caesium wurde 1861 von Robert Wilhelm Bunsen und Gustav Robert Kirchhoff im Dürkheimer Mineralwasser der Maxquelle entdeckt. Aufgrund der zwei blauen Spektrallinien, mit denen das Element nachgewiesen wurde, benannten sie es nach dem lateinischen caesius für himmelblau. Das Reinelement konnte erstmals 1881 von Carl Theodor Setterberg dargestellt werden. Caesium ist ein extrem reaktives, sehr weiches, goldfarbenes Metall. Da es sofort und sehr heftig mit Luft reagiert, wird es in abgeschmolzenen Glasampullen unter Inertgas aufbewahrt. Eine biologische Bedeutung des nicht toxischen Elements ist nicht bekannt. Aufgrund der Ähnlichkeit zu Kalium wird es allerdings im Magen-Darm-Trakt resorbiert und analog zu Kalium vorwiegend im Muskelgewebe gespeichert. Deshalb fand das radioaktive Isotop Caesium-137 (137Cs), ein Produkt der Kernspaltung, in der Öffentlichkeit besondere Beachtung, als es infolge der Katastrophe von Tschernobyl am 26. April 1986 in größeren Mengen in die Umwelt gelangte. Durch die großflächige Verteilung – und damit vergleichsweise geringe Konzentration – im Falle Tschernobyl ist von akuter Radiotoxizität nicht auszugehen, jedoch können chronische Effekte, insbesondere durch Bioakkumulation, nicht ausgeschlossen werden. Unfälle mit größeren Mengen Caesium-137 aus unsachgemäß entsorgten Abfällen der Nuklearmedizin wie der Goiânia-Unfall haben mehrfach zu Todesfällen durch die Strahlenkrankheit geführt, da hierbei sehr hohe akute Dosen auftraten.a hierbei sehr hohe akute Dosen auftraten.
, السيزيوم، (Caesium تهجئة IUPAC ) (تهجئة ce … السيزيوم، (Caesium تهجئة IUPAC ) (تهجئة cesium بالإنجليزية الأمريكية) هو عنصر كيميائي برمز Cs والعدد الذري 55. وهو فلز قلوي ناعم ذهبي فضي مع نقطة انصهار تبلغ 28.5 °م (83.3 °ف)، مما يجعله واحدًا من خمسة معادن أساسية فقط تكون سائلة عند درجة حرارة الغرفة أو ما يقرب إليها. للسيزيوم خواص فيزيائية وكيميائية مشابهة لتلك الخاصة بالروبيديوم والبوتاسيوم. هو الأكثر تفاعلًا بين جميع المعادن، وهو قابل للاشتعال ويتفاعل مع الماء حتى عند −116 °م (−177 °ف). وهو العنصر الأقل كهربية، بقيمة 0.79 على مقياس بولينغ. له نظير ثابت واحد هو السيزيوم 133. يُستخرج السيزيوم في الغالب من البوليسيت، بينما تُستخرج النظائر المشعة، وخاصة السيزيوم 137، وهو ناتج انشطاري، من النفايات التي تنتجها المفاعلات النووية. اكتشف الكيميائي الألماني روبرت بنسن والفيزيائي جوستاف كيرشوف السيزيوم في عام 1860 بطريقة مطيافية الانبعاث الذري المطورة حديثًا آنذاك. كانت التطبيقات الصغيرة الأولى للسيزيوم بمثابة «جامع» في الأنابيب المفرغة وفي الخلايا الكهروضوئية. في عام 1967، بناءً على دليل أينشتاين على أن سرعة الضوء هي البعد الأكثر ثباتًا في الكون، استخدم النظام الدولي للوحدات عدَدين موجيين محددين من طيف انبعاث السيزيوم -133 ليشارك في تعريف الثانية والمتر. منذ ذلك الحين، استخدم السيزيوم على نطاق واسع في الساعات الذرية عالية الدقة. منذ التسعينيات، كان أكبر تطبيق للعنصر هو لسوائل الحفر، ولكن له مجموعة من التطبيقات في إنتاج الكهرباء والإلكترونيات والكيمياء. يبلغ عمر النصف للنظير المشع السيزيوم 137 حوالي 30 عامًا ويستخدم في التطبيقات الطبية والمقاييس الصناعية والهيدرولوجيا. تعتبر مركبات السيزيوم غير المشعة سامة بشكل معتدل، ولكن ميل المعدن النقي للتفاعل بشكل متفجر مع الماء يعني أن السيزيوم يعتبر مادة خطرة، وأن النظائر المشعة تمثل خطرًا صحيًا وبيئيًا كبيرًا في البيئة. يتم الحصول على الجزء الأكبر من فلز السيزيوم من كلوريد السيزيوم بعملية كيميائية. ويتأين السيزيوم بسهولة عندما يسخن أو يعرض للضوء، حيث يتميز بالخاصية الكهروضوئية، وبسبب هذه الخاصية يستخدم السيزيوم في صمامات المضاعف الضوئي التي تقيس الضوء الضعيف جدًا. ويدرس العلماء استعمال السيزيوم وقودًا في محركات الدَّسر الأيوني في العربات الفضائية، كما أنهم يجرون تجارب على أساليب توليد القدرة التي تدخل فيها عملية تأيين السيزيوم. أملاح السيزيوم تعطي لونا أزرقا بنفسجيا عند تعريضها للمنطقة غير المضيئة في لهب بنزن.د تعريضها للمنطقة غير المضيئة في لهب بنزن.
, 铯（拼音：sè，注音：ㄙㄜˋ；英語：Caesium或Cesium；舊譯鏭），是一種化 … 铯（拼音：sè，注音：ㄙㄜˋ；英語：Caesium或Cesium；舊譯鏭），是一種化學元素，其化學符號为Cs，原子序數为55，原子量為132.9054519 u。铯属于碱金属，带银金色。 铯色白质软，熔點低，28.44 ℃时即会熔化。它是在室温或者接近室温的条件下为液体的五种金属元素之一。铯的物理性质和化学性质与同为碱金属的铷和钾相似。该金属极度活泼，并且能够自燃。它是具有稳定同位素的元素中电负性最低的，其稳定同位素为铯-133。铯通常是从铯榴石中提取出来的，而其放射性同位素，尤其是铯-137，是更重元素的衰变产物，可从核反应堆产生的废料中提取。 1860年，两位德国化学家罗伯特·威廉·本生和古斯塔夫·基尔霍夫通过刚刚研究出来的焰色反应发现铯，並以拉丁文「caesius」（意為天藍色）作为新元素的名称。铯最早的小规模应用是作为真空管以及光电池的吸收剂。1967年，国际单位制中的秒开始以铯-133的发射光谱中一个特殊的频率作为定义。自此之后，铯广泛地用于原子钟。二十世纪九十年代以来，用于钻井液的甲酸铯成为铯元素的最大应用。该元素在化学工业以及等有重要用途。其放射性同位素铯-137的半衰期大约为30年，可以用于医学、工业测量仪器以及水文学。虽然铯仅有轻微的毒性，但其金属却是一种有害的材料；若其放射性同位素释放到了环境中，将对健康造成较大的威胁。但其金属却是一种有害的材料；若其放射性同位素释放到了环境中，将对健康造成较大的威胁。
, Cesium (IUPAC: Caesium) är ett mycket reaktivt grundämne med kemiskt tecken Cs och atomnummer 55. Det tillhör gruppen alkalimetaller.
, O césio (em latim: caesium) é um elemento … O césio (em latim: caesium) é um elemento químico de símbolo Cs e número atómico 55, com massa atômica de 132,9 u. Trata-se de um metal alcalino macio de cor prateada-dourada, com um ponto de fusão de 28,44 °C (301,59 K), um dos únicos cinco metais elementares que se podem encontrar em estado líquido a temperatura ambiente. As suas propriedades físicas e químicas assemelham-se às do rubídio e às do potássio. É extremamente reactivo e pirofórico, reagindo com a água a temperaturas de até −116 °C (157,2 K). É o elemento químico menos electronegativo e só tem um isótopo estável, o césio-133. É obtido principalmente pela extracção do mineral polucita, enquanto que os seus radioisótopos, em especial o césio-137 que é um produto de fissão, é obtido dos resíduos produzidos pelos reactores nucleares. Foi descoberto em 1860 pelos cientistas alemães Robert Bunsen e Gustav Kirchhoff por meio do método de análise espectral. O seu nome deriva do latim caesius, que significa "céu azul". As primeiras aplicações a pequena escala deste elemento foram feitas em tubos de vácuo e células fotoeléctricas. Em 1967, com base na definição da velocidade da luz de Einstein que a caracteriza como a dimensão mais constante do universo, o Sistema Internacional de Unidades isolou duas emissões de ondas específicas do espectro do césio-133 para definir as medidas do segundo e do metro. Desde então o césio tem sido habitualmente utilizado em relógios atómicos de alta precisão. Desde os anos 1990 a sua principal aplicação foi na forma de formiato de césio para fluidos de perfuração, mas o elemento é também utilizado em aplicações eléctricas, electrónicas e químicas. O isótopo radioactivo césio-137 apresenta uma meia-vida de cerca de 30 anos e é usado em aplicações médicas, industriais e hidrológicas. O elemento apresenta uma ligeira toxicidade, e é considerado um metal perigoso, portanto os seus radioisótopos apresentam um risco para a saúde se libertados no ambiente.co para a saúde se libertados no ambiente.
, Il cesio è l'elemento chimico di numero atomico 55 e il suo simbolo è Cs. È un metallo alcalino di colore argenteo-dorato, tenero e duttile, fonde poco al di sopra della temperatura ambiente. L'uso più importante del cesio è negli orologi atomici.
, Cezio estas kemia elemento en la perioda t … Cezio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Cs kaj la atomnumeron 55. Ĝi estas mola argent-or-kolora alkala metalo. Ĝi estas konata por uzo en atomaj horloĝoj. Ĝi estis malkovrita de Robert Bunsen kaj Gustav Kirchhoff en la jaro 1860.nsen kaj Gustav Kirchhoff en la jaro 1860.
, 세슘(영어: Cesium 시지엄[*], 문화어: 세시움←독일어: Cäsium … 세슘(영어: Cesium 시지엄[*], 문화어: 세시움←독일어: Cäsium 체지움[*])은 알칼리 금속에 속하는 화학 원소로 원소 기호는 Cs(←라틴어: Caesium 카이시움[*]), 원자 번호는 55이다. 무르고 밝은 금색의 알칼리 금속으로 실온 부근에서 액체 상태로 있는 세 금속 중 하나이다(나머지는 갈륨(Ga),그리고 수은(Hg)) 세슘의 동위원소 중 세슘 133은 원자 시계를 만드는 데 많이 쓰이며, 핵분열시에 발생하는, 30년에 달하는 반감기를 가진 방사성 동위원소인 세슘-137은 의료용 방사선으로 사용되나, 인체 내의 칼륨을 대체하는 성질이 있어 위험성이 높다.방사선으로 사용되나, 인체 내의 칼륨을 대체하는 성질이 있어 위험성이 높다.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CsCrystals.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20171104215850/http:/richannel.org/the-modern-alchemist-reacting-fluorine-with-caesium +
, https://www.periodicvideos.com/videos/055.htm +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
5879
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
88315
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1124139688
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Mass_number +
, http://dbpedia.org/resource/Oil_drilling +
, http://dbpedia.org/resource/File:CsX@DWNT.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Organofluorine_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_sulfate +
, http://dbpedia.org/resource/File:Electrostatic_ion_thruster-en.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Spent_nuclear_fuel +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_peroxide +
, http://dbpedia.org/resource/File:Caesium_chloride.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/S-process +
, http://dbpedia.org/resource/File:Cs11O3_cluster.png +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_Setterberg +
, http://dbpedia.org/resource/File:AirDoseChernobylVector.svg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Usno-mc.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_halides +
, http://dbpedia.org/resource/Zimbabwe +
, http://dbpedia.org/resource/Metre +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:caesius +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Caesium +
, http://dbpedia.org/resource/File:Pollucite-RoyalOntarioMuseum-Jan18-09.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Acetate +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_auride +
, http://dbpedia.org/resource/File:Rb&Cs_crystals.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Xenon-136 +
, http://dbpedia.org/resource/Radionuclide +
, http://dbpedia.org/resource/Tanco_mine +
, http://dbpedia.org/resource/Polar_aprotic_solvents +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron_capture +
, http://dbpedia.org/resource/Suboxide +
, http://dbpedia.org/resource/Barrel_%28volume%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_ozonide +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/N-butyllithium +
, http://dbpedia.org/resource/Dirty_bomb +
, http://dbpedia.org/resource/Cubic_closest_packed +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_iodide +
, http://dbpedia.org/resource/Arrhenius_base +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfate +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_barium +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium-135 +
, http://dbpedia.org/resource/File:CsCl_polyhedra.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:FOCS-1.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_hydride +
, http://dbpedia.org/resource/Medium-lived_fission_product +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_bromide +
, http://dbpedia.org/resource/File:Cesium_water.theora.ogv +
, http://dbpedia.org/resource/Rhodizite +
, http://dbpedia.org/resource/Londonite +
, http://dbpedia.org/resource/Cyanide +
, http://dbpedia.org/resource/Barium-137m +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_formate +
, http://dbpedia.org/resource/Peroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_fallout +
, http://dbpedia.org/resource/HSAB +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_elements_by_boiling_point +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium-134 +
, http://dbpedia.org/resource/R-process +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_cyanide +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_xenon +
, http://dbpedia.org/resource/Cadmium +
, http://dbpedia.org/resource/Atmosphere_of_Earth +
, http://dbpedia.org/resource/Relativistic_quantum_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_magnetic_resonance +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC +
, http://dbpedia.org/resource/Getter +
, http://dbpedia.org/resource/Chernobyl_disaster +
, http://dbpedia.org/resource/Selenium +
, http://dbpedia.org/resource/Fluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Mineral_oil +
, http://dbpedia.org/resource/Electrical_conductivity +
, http://dbpedia.org/resource/Pezzottaite +
, http://dbpedia.org/resource/Aluminium_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Autoignition_temperature +
, http://dbpedia.org/resource/Electrolysis +
, http://dbpedia.org/resource/Cadmium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/%C3%86 +
, http://dbpedia.org/resource/Kramatorsk_radiological_accident +
, http://dbpedia.org/resource/American_and_British_English_spelling_differences +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrology +
, http://dbpedia.org/resource/Microwave +
, http://dbpedia.org/resource/Median_lethal_dose +
, http://dbpedia.org/resource/Barium_azide +
, http://dbpedia.org/resource/Trifluoroacetic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Supernova +
, http://dbpedia.org/resource/Goi%C3%A2nia_accident +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_hydroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Tanco_Mine +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_nitrate +
, http://dbpedia.org/resource/X-ray +
, http://dbpedia.org/resource/Alkaline_earth_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Optical_fiber +
, http://dbpedia.org/resource/Manitoba +
, http://dbpedia.org/resource/Tritium +
, http://dbpedia.org/resource/Tantalum +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Reducing_agents +
, http://dbpedia.org/resource/Ionization_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Scintillation_counter +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium-137 +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium +
, http://dbpedia.org/resource/Photomultiplier_tube +
, http://dbpedia.org/resource/Photosensitive +
, http://dbpedia.org/resource/Mercury_%28element%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Oxidation_state +
, http://dbpedia.org/resource/Anthraquinone +
, http://dbpedia.org/resource/Inert_gas +
, http://dbpedia.org/resource/Second +
, http://dbpedia.org/resource/Energy_level +
, http://dbpedia.org/resource/Extractive_oil_industry +
, http://dbpedia.org/resource/Virus +
, http://dbpedia.org/resource/CIA +
, http://dbpedia.org/resource/Spacecraft_propulsion +
, http://dbpedia.org/resource/Acerinox_accident +
, http://dbpedia.org/resource/Deep_Space_1 +
, http://dbpedia.org/resource/Thermionic_converter +
, http://dbpedia.org/resource/Night_vision +
, http://dbpedia.org/resource/Spectroscopy +
, http://dbpedia.org/resource/Well_logging +
, http://dbpedia.org/resource/Stable_nuclide +
, http://dbpedia.org/resource/Superoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Molybdenum +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron +
, http://dbpedia.org/resource/Ductility +
, http://dbpedia.org/resource/Infrared_spectroscopy +
, http://dbpedia.org/resource/Double_salt +
, http://dbpedia.org/resource/Xenon-135 +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_standard +
, http://dbpedia.org/resource/Completion_%28oil_and_gas_wells%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Colloid +
, http://dbpedia.org/resource/Germanium +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_iodine +
, http://dbpedia.org/resource/Hz +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrochloric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Secondary_ion_mass_spectrometry +
, http://dbpedia.org/resource/Fission_product_yield +
, http://dbpedia.org/resource/Oxygen +
, http://dbpedia.org/resource/Amalgam_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperfine_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Argon +
, http://dbpedia.org/resource/Non-stoichiometric_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Fission_product +
, http://dbpedia.org/resource/Gustav_Kirchhoff +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfur +
, http://dbpedia.org/resource/Sporocarp_%28fungi%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Xenon +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_fuel_cycle +
, http://dbpedia.org/resource/Indium +
, http://dbpedia.org/resource/Avogadrite +
, http://dbpedia.org/resource/International_Atomic_Energy_Agency +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_clock +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron_poison +
, http://dbpedia.org/resource/Anion +
, http://dbpedia.org/resource/Differential_centrifugation +
, http://dbpedia.org/resource/Cation +
, http://dbpedia.org/resource/Half-life +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Articles_containing_video_clips +
, http://dbpedia.org/resource/Radioactive_decay +
, http://dbpedia.org/resource/Long-lived_fission_product +
, http://dbpedia.org/resource/Carnallite +
, http://dbpedia.org/resource/Magnetometer +
, http://dbpedia.org/resource/Ammonium_carbonate +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_number +
, http://dbpedia.org/resource/Zinc_bromide +
, http://dbpedia.org/resource/Phosphate +
, http://dbpedia.org/resource/Bismuth +
, http://dbpedia.org/resource/Beryl +
, http://dbpedia.org/resource/American_English +
, http://dbpedia.org/resource/Hazardous_material +
, http://dbpedia.org/resource/HSAB_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Bernic_Lake +
, http://dbpedia.org/resource/Mineral_water +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Coordination_number +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfur_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Molar_concentration +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_mass +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Alkalide +
, http://dbpedia.org/resource/Friedrich_August_Kekul%C3%A9_von_Stradonitz +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_fluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Alloy +
, http://dbpedia.org/resource/Gallium +
, http://dbpedia.org/resource/Aluminium +
, http://dbpedia.org/resource/Rubidium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Bad_D%C3%BCrkheim +
, http://dbpedia.org/resource/Oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrobromic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium +
, http://dbpedia.org/resource/Tin +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Glycine_receptor_agonists +
, http://dbpedia.org/resource/Aluminium_sulfate +
, http://dbpedia.org/resource/Sylvite +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_fission +
, http://dbpedia.org/resource/File:Kirchhoff_Bunsen_Roscoe.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Melting_point +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_weight +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_Bunsen +
, http://dbpedia.org/resource/Radar_cross-section +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfur_trioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Sterilization_%28microbiology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Organelle +
, http://dbpedia.org/resource/Internal_standard +
, http://dbpedia.org/resource/Arsenic_toxicity +
, http://dbpedia.org/resource/Nitrate +
, http://dbpedia.org/resource/Methanol +
, http://dbpedia.org/resource/Fractional_crystallization_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Iron +
, http://dbpedia.org/resource/Curie_%28unit%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Magnesium +
, http://dbpedia.org/resource/Nickel +
, http://dbpedia.org/resource/Zirconium +
, http://dbpedia.org/resource/Br%C3%B8nsted%E2%80%93Lowry_acid%E2%80%93base_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Spectral_line +
, http://dbpedia.org/resource/Polymerization +
, http://dbpedia.org/resource/Strontium-90 +
, http://dbpedia.org/resource/Oxidizing_agent +
, http://dbpedia.org/resource/Pyrotechnic_colorant +
, http://dbpedia.org/resource/Cobalt +
, http://dbpedia.org/resource/Water +
, http://dbpedia.org/resource/Louis_Essen +
, http://dbpedia.org/resource/Cubic_crystal_system +
, http://dbpedia.org/resource/Electron +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_table +
, http://dbpedia.org/resource/Ozonide +
, http://dbpedia.org/resource/Lustre_%28mineralogy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Fractional_crystallization_%28geology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Barium +
, http://dbpedia.org/resource/International_System_of_Units +
, http://dbpedia.org/resource/Metal +
, http://dbpedia.org/resource/Bikita_District +
, http://dbpedia.org/resource/Methyl_methacrylate +
, http://dbpedia.org/resource/Dosimetry +
, http://dbpedia.org/resource/Lewis_base +
, http://dbpedia.org/resource/The_Periodic_Table_of_Videos +
, http://dbpedia.org/resource/Isotope +
, http://dbpedia.org/resource/Infrared +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_density +
, http://dbpedia.org/resource/Ion_thruster +
, http://dbpedia.org/resource/Cabot_Corporation +
, http://dbpedia.org/resource/Tetramethylammonium_auride +
, http://dbpedia.org/resource/Copper +
, http://dbpedia.org/resource/Primitive_cell +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium-133 +
, http://dbpedia.org/resource/Fluorescent_lamp +
, http://dbpedia.org/resource/Pegmatite +
, http://dbpedia.org/resource/Emission_spectrum +
, http://dbpedia.org/resource/Cathode +
, http://dbpedia.org/resource/Electromagnetic_radiation +
, http://dbpedia.org/resource/Lepidolite +
, http://dbpedia.org/resource/Borosilicate_glass +
, http://dbpedia.org/resource/Optical_character_recognition +
, http://dbpedia.org/resource/Liquid +
, http://dbpedia.org/resource/Solar_cell +
, http://dbpedia.org/resource/Alkali_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Lead +
, http://dbpedia.org/resource/Feshbach_resonance +
, http://dbpedia.org/resource/Antimony +
, http://dbpedia.org/resource/Chalcogen +
, http://dbpedia.org/resource/Francium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Alkali_metals +
, http://dbpedia.org/resource/Lockheed_A-12 +
, http://dbpedia.org/resource/Incompatible_element +
, http://dbpedia.org/resource/Biosphere +
, http://dbpedia.org/resource/Plasma_oscillation +
, http://dbpedia.org/resource/Hertz +
, http://dbpedia.org/resource/Tellurium +
, http://dbpedia.org/resource/Electronegativity +
, http://dbpedia.org/resource/Toxicity +
, http://dbpedia.org/resource/Halide +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Calcium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Albert_Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Formic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Namibia +
, http://dbpedia.org/resource/Ethylene_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/File:CsCrystals.JPG +
, http://dbpedia.org/resource/Hygroscopic +
, http://dbpedia.org/resource/Parts_per_million +
, http://dbpedia.org/resource/American_Chemical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_reactor_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Field-emission_electric_propulsion +
, http://dbpedia.org/resource/Frequency +
, http://dbpedia.org/resource/Alum +
, http://dbpedia.org/resource/Erongo_Region +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_weapons_testing +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_element +
, http://dbpedia.org/resource/Azide +
, http://dbpedia.org/resource/Formate +
, http://dbpedia.org/resource/Laser_cooling +
, http://dbpedia.org/resource/Thorium +
, http://dbpedia.org/resource/Pyrophoricity +
, http://dbpedia.org/resource/Uranium +
, http://dbpedia.org/resource/Nucleon +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_spin +
, http://dbpedia.org/resource/Pauling_scale +
, http://dbpedia.org/resource/Carbonate +
, http://dbpedia.org/resource/Leaching_%28metallurgy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Becquerel +
, http://dbpedia.org/resource/Room_temperature +
, http://dbpedia.org/resource/Nanosecond +
, http://dbpedia.org/resource/Epilepsy +
, http://dbpedia.org/resource/Semiconductor +
, http://dbpedia.org/resource/Explosive_material +
, http://dbpedia.org/resource/Beta_decay +
, http://dbpedia.org/resource/Silver +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon +
, http://dbpedia.org/resource/General_Conference_on_Weights_and_Measures +
, http://dbpedia.org/resource/Dichromate +
, http://dbpedia.org/resource/Base_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Flare_%28pyrotechnic%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Oxalate +
, http://dbpedia.org/resource/File:Cs-137-decay.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium_amide +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Alkali_metals +
, http://dbpedia.org/resource/Photomultiplier +
, http://dbpedia.org/resource/Ground_state +
, http://dbpedia.org/resource/Heart_arrhythmia +
, http://dbpedia.org/resource/Silicate +
, http://dbpedia.org/resource/Tonne +
, http://dbpedia.org/resource/Symbol_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Styrene +
, http://dbpedia.org/resource/Acrylic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Picometer +
, http://dbpedia.org/resource/Esterification +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium_hydride +
, http://dbpedia.org/resource/Vacuum_tube +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Ammonia +
, http://dbpedia.org/resource/National_Physical_Laboratory%2C_UK +
, http://dbpedia.org/resource/Ethanol +
, http://dbpedia.org/resource/Etching +
, http://dbpedia.org/resource/Rectifier +
, http://dbpedia.org/resource/Latin +
, http://dbpedia.org/resource/Halogen +
, http://dbpedia.org/resource/Abundance_of_elements_in_Earth%27s_crust +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Lithium +
, http://dbpedia.org/resource/Anhydrous +
, http://dbpedia.org/resource/Pascal_%28unit%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclic_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Alkene +
, http://dbpedia.org/resource/Silicon +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_synthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Calcium_carbonate +
, http://dbpedia.org/resource/Flerovium +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfuric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Boiling_point +
, http://dbpedia.org/resource/Pollucite +
, http://dbpedia.org/resource/Ultracold_atom +
, http://dbpedia.org/resource/Video_camera_tube +
, http://dbpedia.org/resource/Laser +
, http://dbpedia.org/resource/Nucleic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_emission_spectroscopy +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Phthalic_anhydride +
, http://dbpedia.org/resource/Gold +
, http://dbpedia.org/resource/Radiation_therapy +
, http://dbpedia.org/resource/Cardiac_arrest +
, http://dbpedia.org/resource/Spectrophotometry +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrofluoric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_caesium +
, http://dbpedia.org/resource/Chloroplatinic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Typographic_ligature +
, http://dbpedia.org/resource/Intermetallics +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Hexagonal_crystal_system +
, http://dbpedia.org/resource/Rubidium +
, http://dbpedia.org/resource/Drilling_fluid +
, http://dbpedia.org/resource/Ampoule +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_body-centered_cubic_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Scintillator +
, http://dbpedia.org/resource/Hypokalemia +
, http://dbpedia.org/resource/Stoichiometry +
, http://dbpedia.org/resource/Gamma_ray +
, http://dbpedia.org/resource/Pseudohalogen +
, http://dbpedia.org/resource/Photoelectric_effect +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_trend +
, http://dbpedia.org/resource/Tungsten +
, http://dbpedia.org/resource/Petalite +
, http://dbpedia.org/resource/Exhaust_gas +
, http://dbpedia.org/resource/Radioisotopes +
, http://dbpedia.org/resource/MHD_generator +
, http://dbpedia.org/resource/Dissolution_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Copernicium +
, http://dbpedia.org/resource/P-block +
, http://dbpedia.org/resource/Rankine_cycle +
|
| http://dbpedia.org/property/book
|
Chemical elements
, Alkali metals
, Caesium
, Period 6 elements
|
| http://dbpedia.org/property/commons
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/containerOnly
|
yes
|
| http://dbpedia.org/property/portal
|
Chemistry
|
| http://dbpedia.org/property/s
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/sSearch
|
1911
|
| http://dbpedia.org/property/v
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/vSearch
|
Caesium atom
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:GHS_flame +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Convert +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Val +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Distinguish +
, http://dbpedia.org/resource/Template:GHS_corrosion +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sfrac +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Refn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Section_link +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Spoken_Wikipedia +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_Oxford_spelling +
, http://dbpedia.org/resource/Template:H-phrases +
, http://dbpedia.org/resource/Template:P-phrases +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Subject_bar +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Periodic_table_%28navbox%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chembox +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chembox_Hazards +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Featured_article +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Caesium_compounds +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_caesium +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Math +
|
| http://dbpedia.org/property/wikt
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/wiktSearch
|
caesium
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Glycine_receptor_agonists +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Reducing_agents +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_body-centered_cubic_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Caesium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Articles_containing_video_clips +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Alkali_metals +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Element +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Caesium?oldid=1124139688&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CsCl_polyhedra.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CsX@DWNT.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/FOCS-1.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Cs-137-decay.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Kirchhoff_Bunsen_Roscoe.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Pollucite-RoyalOntarioMuseum-Jan18-09.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Cs11O3_cluster.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CsCrystals.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Rb&Cs_crystals.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Electrostatic_ion_thruster-en.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/AirDoseChernobylVector.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Usno-mc.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Caesium_chloride.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Caesium +
|
| owl:differentFrom |
http://dbpedia.org/resource/Cerium +
|
| owl:sameAs |
http://et.dbpedia.org/resource/Tseesium +
, http://af.dbpedia.org/resource/Sesium +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%82%BB%E3%82%B7%E3%82%A6%E3%83%A0 +
, http://an.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://fr.dbpedia.org/resource/C%C3%A9sium +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A6%D7%A1%D7%99%D7%95%D7%9D +
, http://gd.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://d-nb.info/gnd/4147131-3 +
, http://am.dbpedia.org/resource/%E1%88%B4%E1%88%B2%E1%8B%A8%E1%88%9D +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://yi.dbpedia.org/resource/%D7%A6%D7%A2%D7%96 +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D8%B3%DB%8C%D8%B2%DB%8C%DB%86%D9%85 +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%91%D5%A5%D5%A6%D5%AB%D5%B8%D6%82%D5%B4 +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Cezis +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Cesi +
, http://yo.dbpedia.org/resource/Kesium +
, http://jv.dbpedia.org/resource/S%C3%A9sium +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Sesium +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://pms.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://io.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Ceziumi +
, http://te.dbpedia.org/resource/%E0%B0%B8%E0%B1%80%E0%B0%B8%E0%B0%BF%E0%B0%AF%E0%B0%82 +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%B8%E0%A6%BF%E0%A6%9C%E0%A6%BF%E0%A6%AF%E0%A6%BC%E0%A6%BE%E0%A6%AE +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A5%80%E0%A4%9C%E0%A4%BC%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://sk.dbpedia.org/resource/C%C3%A9zium +
, http://is.dbpedia.org/resource/Ses%C3%ADn +
, http://mn.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8 +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%B8%E0%B5%80%E0%B4%B8%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B4%82 +
, http://pnb.dbpedia.org/resource/%D8%B3%DB%8C%D8%B2%DB%8C%D9%85 +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D8%B3%DB%8C%D8%B2%DB%8C%D8%A6%D9%85 +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D1%8D%D0%B7%D1%96%D0%B9 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Sezyum +
, http://br.dbpedia.org/resource/Keziom +
, http://sw.dbpedia.org/resource/Caesi +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Cezij +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Caesi +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://lb.dbpedia.org/resource/C%C3%A4sium +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1108 +
, http://fo.dbpedia.org/resource/Sesium +
, http://id.dbpedia.org/resource/Sesium +
, http://lmo.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Zesio +
, http://li.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://ku.dbpedia.org/resource/Sezy%C3%BBm +
, http://ba.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Cezio +
, http://sco.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://da.dbpedia.org/resource/C%C3%A6sium +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Cez +
, http://new.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A5%87%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%84%B8%EC%8A%98 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9 +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B3%D9%8A%D8%B2%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://ceb.dbpedia.org/resource/Cesyo +
, http://lv.dbpedia.org/resource/C%C4%93zijs +
, http://de.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9A%CE%B1%CE%AF%CF%83%CE%B9%CE%BF +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Cezijum +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://commons.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://ht.dbpedia.org/resource/Sezy%C3%B2m +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%B8%E0%B3%80%E0%B2%B8%E0%B2%BF%E0%B2%AF%E0%B2%AE%E0%B3%8D +
, http://qu.dbpedia.org/resource/Sesyu +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://arz.dbpedia.org/resource/%D8%B3%D9%8A%D8%B2%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Cezij +
, http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%B8%E0%A9%80%E0%A8%9C%E0%A8%BC%E0%A9%80%E0%A8%85%E0%A8%AE +
, http://az.dbpedia.org/resource/Sezium +
, http://la.dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Cesiwm +
, http://hu.dbpedia.org/resource/C%C3%A9zium +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Sisyo +
, http://wa.dbpedia.org/resource/Ceziom +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Cesiu +
, http://es.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Cesiu +
, http://my.dbpedia.org/resource/%E1%80%86%E1%80%9A%E1%80%BA%E1%80%86%E1%80%AE%E1%80%9A%E1%80%99%E1%80%BA +
, http://sa.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A5%87%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://tg.dbpedia.org/resource/%D0%A1%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://war.dbpedia.org/resource/Cesyo +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%8B%E0%B8%B5%E0%B9%80%E0%B8%8B%E0%B8%B5%E0%B8%A2%E0%B8%A1 +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Cezij +
, http://scn.dbpedia.org/resource/Cesiu_%28elementu%29 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/C%C3%A9sio +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%98%D1%83%D0%BC +
, http://gu.dbpedia.org/resource/%E0%AA%B8%E0%AB%80%E0%AA%B8%E0%AB%80%E0%AA%AF%E0%AA%AE +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%AA%E1%83%94%E1%83%96%E1%83%98%E1%83%A3%E1%83%9B%E1%83%98 +
, http://sah.dbpedia.org/resource/%D0%A1%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://nds.dbpedia.org/resource/C%C3%A4sium +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.025tnb6 +
, https://global.dbpedia.org/id/AjBv +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Seziy +
, http://mrj.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://oc.dbpedia.org/resource/C%C3%A8si +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%9D%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%93%AF +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%9A%E0%AF%80%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%AE%E0%AF%8D +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%B3%D8%B2%DB%8C%D9%85 +
, http://no.dbpedia.org/resource/Cesium +
, http://it.dbpedia.org/resource/Cesio +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B9 +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Caeisiam +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/ChemicalSubstance +
, http://dbpedia.org/ontology/ChemicalCompound +
, http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#ChemicalObject +
, http://dbpedia.org/ontology/MilitaryUnit +
, http://www.wikidata.org/entity/Q11173 +
|
| rdfs:comment |
Το καίσιο (αγγλικά ΗΒ και IUPAC: caesium, … Το καίσιο (αγγλικά ΗΒ και IUPAC: caesium, αγγλικά ΗΠΑ cesium) είναι το χημικό στοιχείο με το σύμβολο Cs και ατομικό αριθμό 55 και ατομικό βάρος 132,9054 amu. Στις κανονικές συνθήκες περιβάλλοντος, το χημικά καθαρό καίσιο, είναι μαλακό, αργυρόχρυσο στερεό αλκαλιμέταλλο, με κανονική θερμοκρασία τήξης 28,5 °C, οπότε είναι ένα από τα πέντε μέταλλα χημικά στοιχεία που είναι υγρά μέσα ή κοντά στη θερμοκρασία δωματίου (20°C). Τα υπόλοιπα τέσσερα (4) είναι το ρουβίδιο (σ.τ. 39°C), το γάλλιο (σ.τ. 30 °C ), το φράγκιο (σ.τ. 27°C ) και ο υδράργυρος (σ.τ. -39°C). Βέβαια είναι και το βρώμιο (με σ.τ. -7,2°C), αλλά αυτό είναι αμέταλλο. Επίσης, προκαταρκτική εργασία προτείνει ότι το κοπερνίκιο και το φλερόβιο είναι αέρια μέταλλα στη θερμοκρασία δωματίου. Είναι το πιο δραστικό από όλα τα μέταλλα, και αντι πιο δραστικό από όλα τα μέταλλα, και αντι
, السيزيوم، (Caesium تهجئة IUPAC ) (تهجئة ce … السيزيوم، (Caesium تهجئة IUPAC ) (تهجئة cesium بالإنجليزية الأمريكية) هو عنصر كيميائي برمز Cs والعدد الذري 55. وهو فلز قلوي ناعم ذهبي فضي مع نقطة انصهار تبلغ 28.5 °م (83.3 °ف)، مما يجعله واحدًا من خمسة معادن أساسية فقط تكون سائلة عند درجة حرارة الغرفة أو ما يقرب إليها. للسيزيوم خواص فيزيائية وكيميائية مشابهة لتلك الخاصة بالروبيديوم والبوتاسيوم. هو الأكثر تفاعلًا بين جميع المعادن، وهو قابل للاشتعال ويتفاعل مع الماء حتى عند −116 °م (−177 °ف). وهو العنصر الأقل كهربية، بقيمة 0.79 على مقياس بولينغ. له نظير ثابت واحد هو السيزيوم 133. يُستخرج السيزيوم في الغالب من البوليسيت، بينما تُستخرج النظائر المشعة، وخاصة السيزيوم 137، وهو ناتج انشطاري، من النفايات التي تنتجها المفاعلات النووية.من النفايات التي تنتجها المفاعلات النووية.
, El cesi, de símbol Cs, és un element químic de nombre atòmic 55 i massa atòmica 132.90545 uma. El seu isòtop més rellevant és el de massa atòmica 133, que és utilitzat per a definir el segon.
, Dúil thearc leis an uimhir adamhach 55 is … Dúil thearc leis an uimhir adamhach 55 is é an caeisiam (ná Cs). Miotal alcaileach airgeadbhán bog é, agus an-radaighníomhach. Ní fhaightear saor sa nádúr é, ach faightear clóiríd chaeisiam i mionchodanna. Cosúil leis na miotail alcaileacha eile, is miotal é a bhfanann loinnir an airgid ghil ann a fhad is nach dtagann sé i dteagmháil le hocsaigin an aeir. Is minic a shíltear go bhfuil an caeisiam radaighníomhach, ó scaipeadh iseatóp radaighníomhach na dúile seo timpeall na hEorpa i ndiaidh thubaiste Shearnóbail.na hEorpa i ndiaidh thubaiste Shearnóbail.
, O césio (em latim: caesium) é um elemento … O césio (em latim: caesium) é um elemento químico de símbolo Cs e número atómico 55, com massa atômica de 132,9 u. Trata-se de um metal alcalino macio de cor prateada-dourada, com um ponto de fusão de 28,44 °C (301,59 K), um dos únicos cinco metais elementares que se podem encontrar em estado líquido a temperatura ambiente. As suas propriedades físicas e químicas assemelham-se às do rubídio e às do potássio. É extremamente reactivo e pirofórico, reagindo com a água a temperaturas de até −116 °C (157,2 K). É o elemento químico menos electronegativo e só tem um isótopo estável, o césio-133. É obtido principalmente pela extracção do mineral polucita, enquanto que os seus radioisótopos, em especial o césio-137 que é um produto de fissão, é obtido dos resíduos produzidos pelos reactores nuclearesíduos produzidos pelos reactores nuclear
, Il cesio è l'elemento chimico di numero atomico 55 e il suo simbolo è Cs. È un metallo alcalino di colore argenteo-dorato, tenero e duttile, fonde poco al di sopra della temperatura ambiente. L'uso più importante del cesio è negli orologi atomici.
, Zesioa elementu kimiko bat da, Cs ikurra e … Zesioa elementu kimiko bat da, Cs ikurra eta 55 zenbaki atomikoa dituena. Robert Bunsenek eta Gustav Kirchhoffek aurkitu zuten 1860. urtean. Metal alkalino urre-zilarkara biguna da. Bere urtze-puntua 28 °C-etan dago eta, beraz, giro-tenperaturatik hurbil likido den metaletako bat da, rubidio, frantzio, merkurio eta galioarekin batera. Elementu honen erabilera nabarmenena da.. Elementu honen erabilera nabarmenena da.
, Sesium adalah unsur kimia dalam tabel peri … Sesium adalah unsur kimia dalam tabel periodik yang memiliki simbol Cs (dari nama Latinnya, Caesium) dan nomor atom 55. Unsur kimia ini merupakan logam alkali yang lunak dan berwarna putih keemasan, yang adalah salah satu dari lima unsur logam berwujud cair pada atau sekitar suhu ruangan. Penggunaan paling terkenal unsur kimia ini adalah dalam jam atom.nal unsur kimia ini adalah dalam jam atom.
, Caesium (nach IUPAC) [ˈʦɛːzi̯ʊm] , standar … Caesium (nach IUPAC) [ˈʦɛːzi̯ʊm] , standardsprachlich Cäsium oder Zäsium (im amerikanischen Englisch Cesium), ist ein chemisches Element mit dem Elementsymbol Cs und der Ordnungszahl 55. Im Periodensystem steht es in der 1. Hauptgruppe, bzw. der 1. IUPAC-Gruppe und gehört zu den Alkalimetallen. Caesium ist das schwerste stabile Alkalimetall. Caesium ist ein extrem reaktives, sehr weiches, goldfarbenes Metall. Da es sofort und sehr heftig mit Luft reagiert, wird es in abgeschmolzenen Glasampullen unter Inertgas aufbewahrt.en Glasampullen unter Inertgas aufbewahrt.
, 세슘(영어: Cesium 시지엄[*], 문화어: 세시움←독일어: Cäsium … 세슘(영어: Cesium 시지엄[*], 문화어: 세시움←독일어: Cäsium 체지움[*])은 알칼리 금속에 속하는 화학 원소로 원소 기호는 Cs(←라틴어: Caesium 카이시움[*]), 원자 번호는 55이다. 무르고 밝은 금색의 알칼리 금속으로 실온 부근에서 액체 상태로 있는 세 금속 중 하나이다(나머지는 갈륨(Ga),그리고 수은(Hg)) 세슘의 동위원소 중 세슘 133은 원자 시계를 만드는 데 많이 쓰이며, 핵분열시에 발생하는, 30년에 달하는 반감기를 가진 방사성 동위원소인 세슘-137은 의료용 방사선으로 사용되나, 인체 내의 칼륨을 대체하는 성질이 있어 위험성이 높다.방사선으로 사용되나, 인체 내의 칼륨을 대체하는 성질이 있어 위험성이 높다.
, Це́зий (химический символ — Cs, от лат. Ca … Це́зий (химический символ — Cs, от лат. Caesium) — химический элемент 1-й группы (по устаревшей классификации — главной подгруппы первой группы, IA), шестого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 55. Простое вещество цезий — это мягкий, вязкий щелочной металл серебристо-жёлтого цвета. Своё название цезий получил по цвету двух ярких синих линий в эмиссионном спектре (от лат. caesius — небесно-голубой).ектре (от лат. caesius — небесно-голубой).
, Le césium, ou cæsium, est l'élément chimiq … Le césium, ou cæsium, est l'élément chimique de numéro atomique 55, de symbole Cs. Dans les conditions standard, le corps simple césium est un métal mou et ductile, blanc ou argenté à doré. Son point de fusion (28 °C) est proche de la température ambiante et du corps humain (CNTP), à laquelle il peut demeurer à l'état liquide par surfusion ; le césium partage cette propriété avec le gallium et le rubidium, le mercure étant le seul métal pur liquide et s'évaporant à température ambiante.ide et s'évaporant à température ambiante.
, Cesium (IUPAC: Caesium) är ett mycket reaktivt grundämne med kemiskt tecken Cs och atomnummer 55. Det tillhör gruppen alkalimetaller.
, セシウム (新ラテン語: caesium, 英: cesium [ˈsiːziəm] … セシウム (新ラテン語: caesium, 英: cesium [ˈsiːziəm]) は、原子番号55の元素。元素記号は、「灰青色の」を意味するラテン語の caesius カエシウスより Cs。軟らかく黄色がかった銀色をしたアルカリ金属である。融点は28.44 °Cで、常温付近で液体状態をとる5種類の金属元素のうちの一つである。 セシウムの化学的・物理的性質は同じくアルカリ金属のルビジウムやカリウムと似ていて、水と−116 °Cで反応するほど反応性に富み、自然発火する。安定同位体を持つ元素の中で、最小の電気陰性度を持つ。セシウムの安定同位体はセシウム133のみである。セシウム資源となる代表的な鉱物はポルックス石である。 ウランの代表的な核分裂生成物として、ストロンチウム90と共にセシウム135、セシウム137が、また原子炉内の反応によってセシウム134が生成される。この中でセシウム137は比較的多量に発生しベータ線を出し半減期も約30年と長く、放射性セシウム（放射性同位体）として、核兵器の使用（実験）による死の灰（黒い雨）や原発事故時の「放射能の雨」などの放射性降下物として環境中の存在や残留が問題となる。や原発事故時の「放射能の雨」などの放射性降下物として環境中の存在や残留が問題となる。
, El cesio es el elemento químico con número … El cesio es el elemento químico con número atómico 55 y peso atómico de 132,905 u. Su símbolo es Cs, y es el segundo más pesado de los metales alcalinos conocidos en el grupo IA de la tabla periódica, después del francio; se encuentra en componentes no orgánicos. se encuentra en componentes no orgánicos.
, Caesium (IUPAC spelling) (or cesium in Ame … Caesium (IUPAC spelling) (or cesium in American English) is a chemical element with the symbol Cs and atomic number 55. It is a soft, silvery-golden alkali metal with a melting point of 28.5 °C (83.3 °F), which makes it one of only five elemental metals that are liquid at or near room temperature. Caesium has physical and chemical properties similar to those of rubidium and potassium. It is pyrophoric and reacts with water even at −116 °C (−177 °F). It is the least electronegative element, with a value of 0.79 on the Pauling scale. It has only one stable isotope, caesium-133. Caesium is mined mostly from pollucite. The element has 40 known isotopes, making it, along with barium and mercury, one of the elements with the most isotopes. Caesium-137, a fission product, is extracted from waste fission product, is extracted from waste
, Cesium (chemická značka Cs, latinsky Caesium) je chemický prvek z řady alkalických kovů, vyznačuje se velkou a mimořádně nízkým redoxním potenciálem.
, Cesium of caesium is een scheikundig element met symbool Cs en atoomnummer 55. Het is een zilver/goudkleurig alkalimetaal.
, Cezio estas kemia elemento en la perioda t … Cezio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Cs kaj la atomnumeron 55. Ĝi estas mola argent-or-kolora alkala metalo. Ĝi estas konata por uzo en atomaj horloĝoj. Ĝi estis malkovrita de Robert Bunsen kaj Gustav Kirchhoff en la jaro 1860.nsen kaj Gustav Kirchhoff en la jaro 1860.
, 铯（拼音：sè，注音：ㄙㄜˋ；英語：Caesium或Cesium；舊譯鏭），是一種化 … 铯（拼音：sè，注音：ㄙㄜˋ；英語：Caesium或Cesium；舊譯鏭），是一種化學元素，其化學符號为Cs，原子序數为55，原子量為132.9054519 u。铯属于碱金属，带银金色。 铯色白质软，熔點低，28.44 ℃时即会熔化。它是在室温或者接近室温的条件下为液体的五种金属元素之一。铯的物理性质和化学性质与同为碱金属的铷和钾相似。该金属极度活泼，并且能够自燃。它是具有稳定同位素的元素中电负性最低的，其稳定同位素为铯-133。铯通常是从铯榴石中提取出来的，而其放射性同位素，尤其是铯-137，是更重元素的衰变产物，可从核反应堆产生的废料中提取。 1860年，两位德国化学家罗伯特·威廉·本生和古斯塔夫·基尔霍夫通过刚刚研究出来的焰色反应发现铯，並以拉丁文「caesius」（意為天藍色）作为新元素的名称。铯最早的小规模应用是作为真空管以及光电池的吸收剂。1967年，国际单位制中的秒开始以铯-133的发射光谱中一个特殊的频率作为定义。自此之后，铯广泛地用于原子钟。二十世纪九十年代以来，用于钻井液的甲酸铯成为铯元素的最大应用。该元素在化学工业以及等有重要用途。其放射性同位素铯-137的半衰期大约为30年，可以用于医学、工业测量仪器以及水文学。虽然铯仅有轻微的毒性，但其金属却是一种有害的材料；若其放射性同位素释放到了环境中，将对健康造成较大的威胁。但其金属却是一种有害的材料；若其放射性同位素释放到了环境中，将对健康造成较大的威胁。
, Це́зій (хімічний знак — , лат. caesium — небесно-блакитний) — хімічний елемент з атомним номером 55, що належить до I групи, VI періоду періодичної системи елементів.
, Cez (Cs, łac. caesium) – pierwiastek chemiczny, metal alkaliczny. Nazwa łacińska caesium (błękitny) pochodzi od silnych niebieskich linii spektralnych w widmie cezu.
|
| rdfs:label |
Cesium
, Cesi
, セシウム
, 铯
, Cesio
, Caesium
, Césium
, Цезій
, سيزيوم
, Cez
, Cezio
, Καίσιο
, Césio
, Sesium
, Caeisiam
, Цезий
, Zesio
, 세슘
|
