| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
الإدارة العلمية نظرية في الإدارة تحلل وترك … الإدارة العلمية نظرية في الإدارة تحلل وتركب سير العمل. هدفها الرئيسي تحسين الكفاءة الاقتصادية، وخاصة إنتاجية العمل. واحدة من أولى المحاولات لتطبيق علم هندسة العمليات على الإدارة. تُعرف الإدارة العلمية أحيانًا باسم التايلورية، دلالةً على مؤسسها فريدريك وينسلو تايلور. بدأ تايلور تطوير النظرية في الولايات المتحدة خلال الثمانينيات والتسعينيات من القرن العشرين داخل الصناعات التحويلية، وخاصة الفولاذ. جاءت ذروة تأثيرها في عام 1910؛ توفي تايلور في عام 1915 وبحلول عشرينيات القرن العشرين، بقيت الإدارة العلمية مصدر تأثير ولكنها دخلت في المنافسة والتوفيق بين الأفكار المتعارضة أو التكميلية. على الرغم من كون الإدارة العلمية نظرية واضحة المعالم أو مدرسة فكرية إذ كانت مهجورة بحلول الثلاثينيات من القرن العشرين، بقيت معظم موضوعاتها أجزاء مهمة من الهندسة الصناعية والإدارة اليوم. يشمل ذلك: التحليل والتركيب والمنطق والعقلانية والتجريبية وأخلاقيات العمل والكفاءة والقضاء على النفايات وتوحيد أفضل الممارسات وازدراء التقاليد المحفوظة لمصلحتها فقط أو لحماية الوضع الاجتماعي لعمال معينين ذوي مهارات معينة وتحويل الإنتاج الحرفي إلى إنتاج ضخم ونقل المعرفة بين العمال ومن العمال إلى الأدوات والعمليات والتوثيق.ومن العمال إلى الأدوات والعمليات والتوثيق.
, Le taylorisme – du nom de son inventeur, l … Le taylorisme – du nom de son inventeur, l'ingénieur américain Frederick Winslow Taylor (1856-1915) – désigne la forme d'organisation scientifique du travail (OST) définie par lui et ses disciples à partir des années 1880. Dans un monde où la division du travail est déjà la norme, pour obtenir des conditions propres à fournir le rendement maximum dans le cadre d'une organisation, le taylorisme préconise :
* une analyse détaillée et rigoureuse — d'où l'accent mis sur le qualificatif de « scientifique » — des modes et techniques de production (gestes, rythmes, cadences, etc.) ;
* l'établissement de la « meilleure façon » (the one best way) de produire (définition, délimitation et séquençage des tâches) ;
* la fixation de conditions de rémunération plus objectives et motivantes. Taylor systématise sa méthode, qu'il expose dans un livre, intitulé The Principles of Scientific Management (1911). Cet ouvrage s'inscrit dans la première modernisation des années 1850.la première modernisation des années 1850.
, El taylorismo, en organización del trabajo … El taylorismo, en organización del trabajo, hace referencia a la división de las distintas tareas del proceso de producción. Fue un método de organización industrial, cuyo fin era aumentar la productividad y evitar el control que el obrero podía tener en los tiempos de producción. Está relacionado con la producción en cadena.elacionado con la producción en cadena.
, Il taylorismo è una teoria del management formulata da Frederick Taylor nella sua monografia L'organizzazione scientifica del lavoro del 1911.
, Taylorism eller Taylorsystemet är en lära … Taylorism eller Taylorsystemet är en lära om arbetsorganisationer där fokus är specialisering och centralisering, idéer som anses ha kommit från Frederick Winslow Taylors teorier. Taylor var ingenjör och konsult i slutet av 1800-talet. Under sin tid på diverse stålverk och andra verkstäder utvecklade han scientific management och funktionell organisation, vilket sammanfattades i hans bok The Principles of Scientific Management 1911. Huvudpunkterna i boken kan sammanfattas i fyra grundläggande principer som var åtgärder på dåtidens perfektion i produktionen bland arbetare.
* Utveckla arbete till vetenskap
* Man kan beräkna optimalt tillvägagångssätt för vissa sysslor
* Eliminering av tumregler till förmån för vetenskap
* Utesluta onödiga rörelser och aktiviteter för att öka effektivitet
* Vetenskapligt urval av arbetare
* Välja rätt person till rätt jobb
* Maximal specialisering, gör endast det man är bäst lämpad för
* En planeringsutbildning med välutbildade ingenjörer
* Sätta mål för produktionen
* Bestämma belöningssystem för att uppnå målen
* Utveckla vetenskapliga metoder för att utföra arbetet
* Utbilda personalen i metoderna
* Vetenskaplig träning och utveckling av arbetare
* Vänskapligt samarbete mellan ledning och arbetare
* Distinkt uppdelning av arbetsuppgifter mellan ledning och arbetare enligt deras respektive förutsättningar
* Hög produktivitet från arbetarna ger dem högre lön, dvs. ackordslön som löneform är att föredra.
* Noggrann övervakning att arbetet sköts på rätt sätt. Grundtanken med dessa principer var man kunde finna det bästa sättet att utföra en uppgift på. Denna metod kunde man senare lära ut till arbetarna vilket gjorde att de yrkesskickliga arbetarna förlorade sin status, vilket höjde effektiviteten. Man blev således som ledning mer oberoende av vem som utför arbetet. Taylorismen förknippas som regel med industriellt och manuellt arbete, men tillämpades också inom andra branscher. Redaktionen för Svenska Akademiens Ordbok organiserades på 1920-talet om efter tayloristiska principer, med tidsstudier, fastställda arbetsprestationer i antal behandlade excerpter, och ackordslön för redaktörerna.xcerpter, och ackordslön för redaktörerna.
, Wetenschappelijke bedrijfsvoering (scienti … Wetenschappelijke bedrijfsvoering (scientific management of taylorisme) is een stroming binnen de managementtheorie die het aansturen van bedrijfsprocessen rond de werkvloer op een wetenschappelijke wijze vorm wilde geven. De intellectuele drijfkracht achter de wetenschappelijke bedrijfsvoering was Frederick Taylor. Taylor wilde door nauwkeurige arbeidsstudies prestatieverbeteringen bereiken. Hij streefde ernaar objectieve productienormen vast te stellen, aan de hand waarvan men prestaties kon beoordelen. Hij zag loon als belangrijkste motiverende factor. Aanhangers van deze stroming menen dat arbeid puur analytisch benaderd zou moeten worden. Beslissingen zouden niet meer op basis van vuistregels of traditie genomen moeten worden, maar uitsluitend op rationele gronden. Centraal staat hierbij het meten van prestaties. In de pure vorm heeft wetenschappelijke bedrijfsvoering in de praktijk inmiddels aan belang ingeboet. Desalniettemin worden veel inzichten die binnen de wetenschappelijke bedrijfsvoeringstroming tot ontwikkeling kwamen ook tegenwoordig nog gebruikt.ling kwamen ook tegenwoordig nog gebruikt.
, Scientific management is a theory of manag … Scientific management is a theory of management that analyzes and synthesizes workflows. Its main objective is improving economic efficiency, especially labor productivity. It was one of the earliest attempts to apply science to the engineering of processes to management. Scientific management is sometimes known as Taylorism after its pioneer, Frederick Winslow Taylor. Taylor began the theory's development in the United States during the 1880s and 1890s within manufacturing industries, especially steel. Its peak of influence came in the 1910s. Although Taylor died in 1915, by the 1920s scientific management was still influential but had entered into competition and syncretism with opposing or complementary ideas. Although scientific management as a distinct theory or school of thought was obsolete by the 1930s, most of its themes are still important parts of industrial engineering and management today. These include: analysis; synthesis; logic; rationality; empiricism; work ethic; efficiency through elimination of wasteful activities (as in muda, muri and mura); standardization of best practices; disdain for tradition preserved merely for its own sake or to protect the social status of particular workers with particular skill sets; the transformation of craft production into mass production; and knowledge transfer between workers and from workers into tools, processes, and documentation. into tools, processes, and documentation.
, Научная организация труда (НОТ) — процесс … Научная организация труда (НОТ) — процесс совершенствования организации труда на основе достижений науки и передового опыта. Термином «НОТ» характеризуют обычно улучшение организационных форм использования живого труда в рамках отдельно взятого трудового коллектива (например, предприятия) или общества в целом. Конечной целью применения методов научной организации труда является экономия времени, затрачиваемого в процессе труда. времени, затрачиваемого в процессе труда.
, 科学管理（Scientific management）是藉由重新設計工作流程，對員工 … 科学管理（Scientific management）是藉由重新設計工作流程，對員工與工作任務之間的關係進行系統性的研究，以及透過標準化與客觀分析等方式，以使效率與生產量極大化。 19世紀末期，美国人弗里德里克·温斯罗·泰勒提出来的管理理论，因此又称為“泰勒制”，是西方管理学理论的开创性肇端，在很多方面有所应用。泰勒是第一位提出科學管理觀念的人，因此被尊稱為科學管理之父，他詳細為記錄每個工作的步驟及所需時間，設計出最有效的工作方法，並對每個工作制定一定的工作標準量，歸劃為一個標準的工作流程；將人的動作與時間，以最經濟的方式達成最高的生產量，因此又被稱為。一個標準的工作流程；將人的動作與時間，以最經濟的方式達成最高的生產量，因此又被稱為。
, Taylorismo ou Administração científica é o … Taylorismo ou Administração científica é o modelo de administração desenvolvido pelo engenheiro norte-americano Frederick Taylor (1856-1915), considerado o pai da administração científica e um dos primeiros sistematizadores da disciplina científica da administração de empresas. O taylorismo caracteriza-se pela ênfase nas tarefas, objetivando o aumento da eficiência ao nível operacional. É considerado uma das vertentes na perspectiva administrativa clássica. Suas ideias começaram a ser divulgadas no século XX. Além de Taylor, a administração científica também tem entre seus fundadores , o casal Frank e Lillian Gilbreth, , Henry Gantt e Hugo Münsterberg; por analogia, Henry Ford costuma ser tido como um dos criadores deste modelo de administração, pelas medidas práticas ligadas a concepção teórica semelhante à de Taylor, que ele adotou em suas fábricas. Talvez o fato mais marcante da vida de Taylor seja a publicação, em 1911, de Princípios de Administração Científica. Com esse livro, Taylor propõe que administrar uma empresa deve ser tido como uma ciência. A ideia principal do livro é a racionalização do trabalho, que envolve a divisão de funções dos trabalhadores; com isso Taylor critica fortemente a Administração por incentivo e iniciativa, que acontece quando um trabalhador por iniciativa própria sugere ao patrão ideias que possam dar lucro à empresa, incentivando seu superior a dar-lhe uma recompensa ou uma gratificação pelo esforço demonstrado; isso é criticado por Taylor, pois, uma vez que se recompensa um subordinado por suas ideias ou atos, torna-se dependente deles. Taylor concentra seu argumento na eficiência do trabalho, que envolve fazer as tarefas de modo mais inteligente e com a máxima economia de esforço. Para isso era preciso selecionar corretamente o operário, e treiná-lo na função específica que iria desenvolver. Também propunha melhores salários (o que foi aceito por Ford, entre outros) para os operários, com a concomitante diminuição dos custos unitários de produção, o que idealmente levaria prosperidade a patrões e empregados.varia prosperidade a patrões e empregados.
, Tayloryzm ("naukowe zarządzanie") - ameryk … Tayloryzm ("naukowe zarządzanie") - amerykańska metoda stworzona przez Fredericka W. Taylora. Zakłada ona maksymalną intensyfikację pracy przy efektywnym wykorzystaniu czasu i obcięciu kosztów. Postuluje także podział procesu technologicznego na czynności proste, przy eliminacji zbędnych nawyków. Tayloryzm wprowadził oparty na chronometrażu (pomiar czasu przy pomocy sekundomierzy) system normowania pracy, który sprzężony jest z systemem wynagradzania. W ramach tayloryzmu sam czas pracy nie był podstawową metodą kontroli, ponieważ Taylor postulował kontrolę poprzez wyśrubowane normy ilościowe (płaca robotnika uzależniona była od realizacji normy, w systemie zbliżonym do akordowego). Robotnicy sprzeciwiali się stanowczo tayloryzmowi, uważając, że doprowadza do zwolnień, a także wytężonego wysiłku przy nieproporcjonalnym wzroście płac. Zdaniem Taylora ...każdy robotnik pracuje tak wolno, jak tylko zdoła i sprzeciw pracowników wobec systemu wynikał z lenistwa i głupoty (Taylor uważał, że wzrost efektywności pracy zbiega się z rozwojem samej gospodarki, a zatem nie prowadzi do zwolnień). Współcześnie elementy tayloryzmu zaobserwować można w sieciach fast food.u zaobserwować można w sieciach fast food.
, (1856-1915) kreis la sciencan administrado … (1856-1915) kreis la sciencan administradon de la laborforto en la komenco de la 20-a jarcento, kiu ricevis la nomon scienca organizo de la laborado aŭ simple taylorismo. Li zorgis pri la perdo de tempo, kiun li nomis morta tempo de produktado. Tiel, li faris racian analizon, helpate de tempmezurilo, de ĉiuj fazoj de la laborado por elimini tre longajn kaj senutilajn movojn. Tiel, li sukcesis duobligi la produktadon. Malfeliĉe, tiu metodo, tre logika laŭ teknika vidpunto, malagnoskis la malfortiĝon kaj la homajn aspektojn de la laboro. La tempmezuro difinis al ĉiu laboristo elementan, malkreivan kaj seninteresan laboron ĉar ĝi estis dispecigita kaj, pro tio, la laboristo ne povis kompreni ĝian celon. Tiu laboro fariĝu en la tempo predirita de inĝenieroj. Taylor observis ke ekzistis granda variado de eblaj labormanieroj kaj iloj por ĉiu ago. Li konsideris ke la laboristoj ne estus kapablaj elekti la plibonajn per si mem. Samtempe, li kredis ke laboristoj estus, nature, aŭ ne, mallaboremaj. Al li estus necesa rektan kontrolon al laborproceso per administraj teknikoj kiuj bone komprenus tion. Konklude, Taylor reduktis la homon al movoj, ion sen menskapabloj kiu, post ricevi rapidajn instruojn, funkciu kiel maŝinoj. Vere, Taylor nur organizis kaj sistemigis metodojn kiuj jam ekzistis dum la Industria revolucio, sed tiu sistemigo tre, kaj eble tro, malhomigis la fabrikan laboradon. Henry Ford reinterpretis la taylorismon kaj kreis la Fordismon, en kiu la homa fiziologio estis pli respektata kaj laboristoj ne estis plu rigardataj kiel mallaboruloj, sed devis ricevi monan stimulon al laboro.sed devis ricevi monan stimulon al laboro.
, El taylorisme consisteix en la divisió de … El taylorisme consisteix en la divisió de les tasques dels processos de producció, suposa l'aïllament del treballador i la imposició d'un salari variable i proporcional al valor que l'obrer afegeix al procés. Va suposar una nova forma d' que tenia per finalitat augmentar la productivitat i evitar el control dels obrers sobre el seu temps de treball. El seu nom es deu a l'enginyer Frederick W. Taylor. Es tracta d'aplicar mètodes científics d'orientació positivista i mecanicista a l'estudi de la relació entre l'obrer i les tècniques modernes de producció industrial, amb la finalitat de maximitzar l'eficiència de la mà d'obra i de les màquines i eines, mitjançant la divisió sistemàtica de les tasques, l'organització racional del treball en els seus processos i seqüències, i el cronometratge de les operacions, més un sistema de motivació amb el pagament de primes al rendiment, suprimint qualsevol improvisació en l'activitat industrial. En la dècada de 1910, Christine Frederick es va interessar en aplicar el taylorisme en fer les cuines més eficients per a les dones i se li atribueix l'estandardització de l'alçada dels taulells de la cuina i de les superfícies de treball, i va investigar uns 1.800 productes diferents, des d'electrodomèstics fins a aliments, buscant mètodes de preparació i ús que permetessin estalviar mà d'obra. Va començar una sèrie d'articles sota el títol New Housekeeping al . que es van recollir posteriorment com a llibre, The New Housekeeping: Efficiency Studies in Home Management.ng: Efficiency Studies in Home Management.
, Taylorism juga disebut manajemen ilmiah, a … Taylorism juga disebut manajemen ilmiah, adalah sebuah gagasan tentang analisis kerja yang meyakini bahwa peningkatan produktivitas bermanfaat, baik bagi para pengusaha maupun para pekerja jika biaya produksi ditekan serendah-rendahnya. Istilah Taylorisme ini diambil dari penggagas konsep, yaitu Frederick Winslow Taylor, seorang insinyur Amerika Serikat di Philadephia. Menurut Frederick Taylor, suatu suasana kerja sama dan keselarasan di antara sesama karyawan (pekerja), dan antara kaum buruh dengan pihak direksi merupakan syarat mutlak, jika teknik produksi yang ia pikirkan dilaksanakan sehingga memperoleh hasil. Tanpa syarat-syarat yang disebutkan Taylor, sistem penemuannya tidak akan berhasil, bahkan akan merugikan lebih banyak kepada kaum buruh daripada kesejahteraan. Peningkatan produktivitas menurut Taylor, tidak boleh diserahkan kepada inisiatif secara kebetulan para pekerja, tetapi hasil yang tepat dari kepemimpinan perusahaan yang baik. Pihak pimpinan perusahaan yang memikul tanggung jawab dan harus meletakkan pengarahan utama, secara ilmiah. Aturan yang berlaku bagi kerja fisik, hendaknya diberlakukan, baik bagi para buruh maupun pimpinan. Implementasi dari taylorisme ini pertama-tama perlu dipahami oleh seluruh unsur pekerja dalam sebuah perusahaan. Kemudian pembenahan sistem perusahaan haruslah secara masuk akal ditata secara logis dan tidak ada pihak yang tidak berpartisipasi. Setelah itu, pembenahan sumber daya manusia dimulai dari pemberian pelatihan bagi keterampilah pekerja. Prinsip kedua, kesatuan komitmen demi kesejahteraan bersama perlu dipahami, tidak boleh seseorang bertindak ingin untung sendiri. seseorang bertindak ingin untung sendiri.
, 과학적 관리법(scientific management) 또는 과학적 경영이란 … 과학적 관리법(scientific management) 또는 과학적 경영이란 창안자인 프레더릭 윈즐로 테일러의 이름을 따 테일러리즘(Taylorism)이라고 불리며, 20세기 초부터 주목받은 과업수행의 분석과 혼합에 대한 관리 이론이다. 이 이론의 핵심 목표는 경제적 효율성, 특히 노동생산성 증진에 있다. 이러한 과학적 관리법의 진행은 다음과 같이 수행된다. 우선 작업을 과업단위로 분류를 시도하며 동시에 해당 과업을 수행할 적합한 작업자를 체계적으로 선발을 한 뒤에 이러한 각각의 과업을 최대한 빠르고 효율적으로 수행할 수 있도록 시간연구와 동작연구를 시도한다. 연구를 통한 개선점이 도출 될 시에 이를 노동자들에게 작업수행의 표준화, 지침으로 교육을 하여, 이러한 과업수행이 효과적으로 나타나고, 목표량을 달성 시, 수행자에게 인센티브를 지급으로 마무리한다.로 나타나고, 목표량을 달성 시, 수행자에게 인센티브를 지급으로 마무리한다.
, Η επιστημονική διαχείριση είναι θεωρία δια … Η επιστημονική διαχείριση είναι θεωρία διαχείρισης η οποία αναλύει και συνθέτει ροές εργασίας, και αποτελεί τη βάση της μαζικής παραγωγής. Ο κύριος στόχος του είναι η βελτίωση της οικονομικής αποδοτικότητας, ιδίως της παραγωγικότητας της εργασίας. Ήταν μια από τις πρώτες προσπάθειες εφαρμογής της επιστήμης στη μηχανική των διαδικασιών και στη διαχείριση. Η επιστημονική διαχείριση είναι μερικές φορές γνωστή ως Τεηλορισμός από τον ιδρυτή της, , που την εφάρμοσε στο εργοστάσιο παραγωγής αυτοκινήτων Ford. Ο Τέηλορ άρχισε την ανάπτυξη της θεωρίας στις Ηνωμένες Πολιτείες κατά τη διάρκεια της δεκαετίας του 1880 και της δεκαετίας του 1890 στο πλαίσιο των μεταποιητικών βιομηχανιών, ιδίως του χάλυβα. Η αιχμή της επιρροής της ήρθε το 1910. Ο Τέηλορ πέθανε το 1915 και από τη δεκαετία του 1920, η επιστημονική διαχείριση ήταν ακόμα επιδραστική, αλλά είχε εισέλθει σε ανταγωνισμό και συγκρητισμό με αντιτιθέμενες ή συμπληρωματικές ιδέες. Η συγκεκριμένη θεωρία σχετίζεται με τον καταμερισμό των εργασιών με σκοπό την εξειδίκευση, την ταχύτερη παραγωγή, με όσο το δυνατόν μικρότερο κόστος και μεγαλύτερη αποτελεσματικότητα. Οι υπεύθυνοι παραγωγής- διευθυντές των εργοστασίων, αναλάμβαναν το διαχωρισμό των ρόλων, δηλαδή το αντικείμενο με το οποίο έπρεπε να ασχοληθεί ο κάθε εργάτης. Το κάθε άτομο εργαζόταν σε ένα συγκεκριμένο πόστο (π.χ. κατασκευή ρόδας αυτοκινήτου), μην έχοντας εικόνα για το υπόλοιπο έργο, μη γνωρίζοντας τι συμβαίνει στην υπόλοιπη παραγωγική διαδικασία και χωρίς να αντικρίζει ολοκληρωμένο το αποτέλεσμα. Αν και η επιστημονική διαχείριση ως ξεχωριστή θεωρία ή σχολή σκέψης ήταν παρωχημένη από τη δεκαετία του 1930, τα περισσότερα από τα θέματα της εξακολουθούν να αποτελούν σημαντικά τμήματα της βιομηχανικής μηχανικής και διαχείρισης σήμερα. Αυτά περιλαμβάνουν τα παρακάτω: ανάλυση, σύνθεση, λογική, αισθησιαρχία, ηθική εργασίας, αποτελεσματικότητα και την εξάλειψη των αποβλήτων και άλλα. Αξίζει να αναφερθεί ότι η συγκεκριμένη θεωρία πέρασε στα εκπαιδευτικά πλαίσια. Αναλυτικότερα, ο Τεϊλορισμός αποτελεί τα θεμέλια της Συμπεριφοριστικής προσέγγισης (μπιχεβιορισμός). Αναφορικά, στον συμπεριφορισμό συναντάμε τον θρυμματισμό της γνώσης, με σκοπό να παρέχεται στο υποκείμενο σε κομμάτια, δηλαδή μεμονωμένα και όχι ολοκληρωτικά. Έπειτα, στην συμπεριφοριστική προσέγγιση συναντάμε το φαινόμενο το άτομο που δέχεται τις γνώσεις να μην γνωρίζει εξ ολοκλήρου τη διαδικασία μάθησης και ο έλεγχός του να εξαρτάται μόνο από αυτούς που ορίζουν τα κομμάτια που θα μάθει. Ακόμη, η μάθηση επιτυγχάνεται όταν το υποκείμενο καταφέρει να ισορροπήσει τις αντιδράσεις του με τα ερεθίσματά του. Τέλος, για του λάτρεις του μπιχεβιορισμού δεν υπάρχου σχολικά φαινόμενα, όπως η βούληση, το υποκείμενο για αυτούς αντιμετωπίζεται ως άβουλο ον.ο για αυτούς αντιμετωπίζεται ως άβουλο ον.
, Taylorismoa, lanaren antolaketan, produkzi … Taylorismoa, lanaren antolaketan, produkzio-prozesuko eginbehar desberdinen banaketari dagokio. Industria antolatzeko metodo bat izan zen. Bi helburu nagusi zituen: produktibitatea haztaraztea eta langileek ekoizpen denborarekiko izan lezaketen kontrola saihestea, alegia. Kateko produkzioarekin lotuta dago. Taylorrek eraginkortasun handia aurkitu zuen siderurgian eta bertatik eratorritako lan metodoa liburu batean argitaratu zuen: The Principles of Scientific Management (1911). Antolaketa mota hau ez da fordismoarekin nahastu behar, lehen aldiz Henry Fordek erabilitako kate lana. Izan ere, fordismoak taylorismoa bere baitan hartu eta enpresaren hazkunderako eskaria gehitzeko estrategia ere gaineratzen du eta, honela, taylorismoaren kostu-murrizketari esker produktuaren prezioa ere murrizten da.ker produktuaren prezioa ere murrizten da.
, Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) — проце … Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) — процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОП» характеризують зазвичай поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремо взятого трудового колективу (наприклад, підприємства). Організація праці повинна розглядатися з двох боків:
* як стан системи, що складається з конкретних взаємопов'язаних елементів і відповідає цілям виробництва;
* як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень в існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології. Праця людей в процесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов'язані між собою і визначають зміст організації праці. У 1918 році в Празі було засновано дослідницьку організацію «Масарик-Академія праці» (The Masaryk Academy of Labour) для вивчення цього питання.emy of Labour) для вивчення цього питання.
, 科学的管理法（かがくてきかんりほう、英: Scientific management）とは、フレデリック・テイラーが20世紀初頭に提唱し、ガント、ギルブレスらによって発展した労働者管理の方法論。テイラー・システムとも呼ばれる。現代の経営学、経営管理論や生産管理論の基礎のひとつである。
, Als Taylorismus bezeichnet man das von dem … Als Taylorismus bezeichnet man das von dem US-Amerikaner Frederick Winslow Taylor (1856–1915) begründete Prinzip einer Prozesssteuerung von Arbeitsabläufen, die von einem auf Arbeitsstudien gestützten und arbeitsvorbereitenden Management detailliert vorgeschrieben werden und für die der Begriff Scientific Management geprägt wurde. Der Begriff Taylorismus wird synonym, jedoch in vorwiegend kritischem Kontext verwendet. Meist ist dabei nicht das originäre Konzept des Scientific Management gemeint, sondern seine Umsetzung und Wirkung. Insbesondere die von Taylor propagierte Trennung geistig anspruchsvoller Arbeit von einfachen manuellen Tätigkeiten geriet mit Verweis auf das Babbage-Prinzip in die Kritik.eis auf das Babbage-Prinzip in die Kritik.
, Taylorismus je soustava vědecké organizace … Taylorismus je soustava vědecké organizace práce, jejímž autorem je Frederick Winslow Taylor. Podstatu teorie tvoří rozložení pracovních postupů na jednotlivé operace a úkony, jejich zkoumání a racionalizování pomocí časových a pohybových studií a jejich spojení se zvyšováním pracovních výkonů stimulačními prémiemi. Jde o klasické období managementu a sociologie řízení na přelomu 19. a 20. století.Taylorismus dále rozvíjeli zejména , Henry Gantt a . V meziválečném Československu se tímto systémem seriózně zabývala zejména Masarykova akademie práce.abývala zejména Masarykova akademie práce.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/F._Taylor_1856-1915.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://www.oup.com/us/catalog/general/subject/Economics/Business/%3Fview=usa&ci=9780195179835 +
, https://archive.org/details/taylorismatwater0000aitk/page/n5/mode/2up +
, http://wps.pearsoned.co.uk/ema_uk_he_mullins_manorgbeh_7/ +
, https://www.gutenberg.org/ebooks/6435 +
, https://archive.org/stream/cu31924002406647%23page/n199/mode/2up/ +
, https://archive.org/details/twentiethcentury00wood_0 +
, http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm%3Fabstract_id=2435111 +
, https://archive.org/details/telecommunicatio00rich +
, https://archive.org/details/scientificmanage00aitk/page/n3/mode/2up +
, https://archive.org/details/onebestwayfreder00robe +
, https://books.google.com/books%3Fid=QB41AAAAMAAJ +
, https://web.archive.org/web/20140614194255/http:/www.stevens.edu/library/collections/frederick-winslow-taylor +
, https://www.gutenberg.org/ebooks/6464 +
, http://www.spiegel.de/karriere/ausland/jobs-im-silicon-valley-arbeiten-bei-google-facebook-evernote-a-965811.html +
, https://archive.org/details/consumertrapbigb00daws +
, https://books.google.com/books%3Fid=eaIRAQAAMAAJ +
, https://archive.org/details/americangenesisc00hugh +
, https://books.google.com/books%3Fid=eeBcAgAAQBAJ +
, https://books.google.com/books%3Fid=cHPO_yLx5ToC&pg=PP1 +
, http://www.eric.ed.gov/ERICWebPortal/search/detailmini.jsp%3F_nfpb=true&_&ERICExtSearch_SearchValue_0=EJ284636&ERICExtSearch_SearchType_0=no&accno=EJ284636 +
, https://books.google.com/books%3Fid=AOdo_dJo1qcC +
, https://books.google.com/books%3Fid=Am4I-N4XN2QC&pg=PA3 +
, https://books.google.com/books%3Fid=HoJMAAAAYAAJ&pg=PA3 +
, https://archive.org/details/cu31924002406647/page/n103/mode/2up%3Fview=theater&q=%22one%2Bhundred%2Bpatents%22 +
, https://www.klett.de/sixcms/detail.php%3Ftemplate=terrasse_artikel__layout__pdf&art_id=1010818 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
389401
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
51864
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122953737
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Industrial_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Sales_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Benjamin_S._Graham +
, http://dbpedia.org/resource/Frank_B._Gilbreth +
, http://dbpedia.org/resource/Economic_planning +
, http://dbpedia.org/resource/Material_handling_equipment +
, http://dbpedia.org/resource/U.S._House_of_Representatives +
, http://dbpedia.org/resource/Numerical_control +
, http://dbpedia.org/resource/Efficiency_Movement +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_Louis_Le_Ch%C3%A2telier +
, http://dbpedia.org/resource/Military +
, http://dbpedia.org/resource/Modern_Times_%28film%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Applied_science +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_production +
, http://dbpedia.org/resource/Cybernetics +
, http://dbpedia.org/resource/Operations_management +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_method +
, http://dbpedia.org/resource/Louis_Brandeis +
, http://dbpedia.org/resource/Merritt_Roe_Smith +
, http://dbpedia.org/resource/Capitalism +
, http://dbpedia.org/resource/Income_inequality +
, http://dbpedia.org/resource/Planned_economy +
, http://dbpedia.org/resource/ISO-9000 +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_Ford_II +
, http://dbpedia.org/resource/Management_science +
, http://dbpedia.org/resource/Fordism +
, http://dbpedia.org/resource/Rock_Island_Arsenal +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_E._Sorensen +
, http://dbpedia.org/resource/Engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Business_process_reengineering +
, http://dbpedia.org/resource/The_Pajama_Game +
, http://dbpedia.org/resource/World_Future_Society +
, http://dbpedia.org/resource/The_Principles_of_Scientific_Management_%28monograph%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Anti-capitalism +
, http://dbpedia.org/resource/Ball_%28bearing%29 +
, http://dbpedia.org/resource/John_Q._Tilson +
, http://dbpedia.org/resource/Princeton_University_Press +
, http://dbpedia.org/resource/Shigeo_Shingo +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_L._Gantt +
, http://dbpedia.org/resource/Digital_Taylorism +
, http://dbpedia.org/resource/American_Federation_of_Labor +
, http://dbpedia.org/resource/Subsistence_farmer +
, http://dbpedia.org/resource/Frank_Bunker_Gilbreth_Sr. +
, http://dbpedia.org/resource/German_Democratic_Republic +
, http://dbpedia.org/resource/Cold_War +
, http://dbpedia.org/resource/Quality_assurance +
, http://dbpedia.org/resource/Stakhanovism +
, http://dbpedia.org/resource/American_system_of_manufacturing +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge_transfer +
, http://dbpedia.org/resource/Japanese_management_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Sales_process_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Best_practice +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_California_Libraries +
, http://dbpedia.org/resource/Aleksei_Gastev +
, http://dbpedia.org/resource/Standard_of_living +
, http://dbpedia.org/resource/Work_ethic +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_business +
, http://dbpedia.org/resource/Philadelphia_general_strike_%281910%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Quality_control +
, http://dbpedia.org/resource/Daniel_H._Pink +
, http://dbpedia.org/resource/Standardization +
, http://dbpedia.org/resource/Worker +
, http://dbpedia.org/resource/Craft_unions +
, http://dbpedia.org/resource/American_Society_of_Mechanical_Engineers +
, http://dbpedia.org/resource/Internet_Archive +
, http://dbpedia.org/resource/Representativeness_heuristic +
, http://dbpedia.org/resource/Mura_%28Japanese_term%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Anti-communism +
, http://dbpedia.org/resource/Interstate_Commerce_Commission +
, http://dbpedia.org/resource/Business_process +
, http://dbpedia.org/resource/Business_process_management +
, http://dbpedia.org/resource/Hans_Renold +
, http://dbpedia.org/resource/Structural_unemployment +
, http://dbpedia.org/resource/Ore +
, http://dbpedia.org/resource/Pseudoscience +
, http://dbpedia.org/resource/Rationality +
, http://dbpedia.org/resource/Harrington_Emerson +
, http://dbpedia.org/resource/Six_Sigma +
, http://dbpedia.org/resource/Watertown_Arsenal +
, http://dbpedia.org/resource/Manual_labor +
, http://dbpedia.org/resource/Leninism +
, http://dbpedia.org/resource/Cheaper_by_the_Dozen +
, http://dbpedia.org/resource/Elton_Mayo +
, http://dbpedia.org/resource/Lean_manufacturing +
, http://dbpedia.org/resource/Columbia_University +
, http://dbpedia.org/resource/Baldwin_Locomotive_Works +
, http://dbpedia.org/resource/Commission_on_Industrial_Relations +
, http://dbpedia.org/resource/Trent_University +
, http://dbpedia.org/resource/Personnel_management +
, http://dbpedia.org/resource/Workflow +
, http://dbpedia.org/resource/Productivity +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_G._Valentine +
, http://dbpedia.org/resource/Logic +
, http://dbpedia.org/resource/Joseph_Stalin +
, http://dbpedia.org/resource/Cornell_University_Library +
, http://dbpedia.org/resource/Automation +
, http://dbpedia.org/resource/John_P._Frey +
, http://dbpedia.org/resource/Russian_Revolutions +
, http://dbpedia.org/resource/Pandora%27s_Box_%28British_TV_series%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Logistics +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_Drucker +
, http://dbpedia.org/resource/Technological_unemployment +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Michigan_Library +
, http://dbpedia.org/resource/Hawthorne_effect +
, http://dbpedia.org/resource/Workforce_productivity +
, http://dbpedia.org/resource/Offshoring +
, http://dbpedia.org/resource/Henri_Fayol +
, http://dbpedia.org/resource/Vladimir_Lenin +
, http://dbpedia.org/resource/Total_quality_management +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_R._Towne +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_Gantt +
, http://dbpedia.org/resource/Human_Relations_Movement +
, http://dbpedia.org/resource/Walter_Flanders +
, http://dbpedia.org/resource/Efficiency_movement +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge_management +
, http://dbpedia.org/resource/Marketing +
, http://dbpedia.org/resource/Harvard_University_Press +
, http://dbpedia.org/resource/Muri_%28Japanese_term%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Frederick_Winslow_Taylor +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Organizational_behavior +
, http://dbpedia.org/resource/Frank_Bunker_Gilbreth%2C_Sr. +
, http://dbpedia.org/resource/Lillian_Moller_Gilbreth +
, http://dbpedia.org/resource/Theory_X_and_Theory_Y +
, http://dbpedia.org/resource/William_C._Redfield +
, http://dbpedia.org/resource/James_Hartness +
, http://dbpedia.org/resource/Max_Weber +
, http://dbpedia.org/resource/Five-year_plans_of_the_Soviet_Union +
, http://dbpedia.org/resource/Toyota_Production_System +
, http://dbpedia.org/resource/Drive:_The_Surprising_Truth_About_What_Motivates_Us +
, http://dbpedia.org/resource/Exploitation_of_labour +
, http://dbpedia.org/resource/Horace_Bookwalter_Drury +
, http://dbpedia.org/resource/Pig_iron +
, http://dbpedia.org/resource/San_Francisco_Public_Library +
, http://dbpedia.org/resource/Syncretism +
, http://dbpedia.org/resource/Manufacturing_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Conscription +
, http://dbpedia.org/resource/Shovel +
, http://dbpedia.org/resource/Time_and_motion_study +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Industrial_and_organizational_psychology +
, http://dbpedia.org/resource/Manufacturing +
, http://dbpedia.org/resource/Ford_Motor_Company +
, http://dbpedia.org/resource/Management +
, http://dbpedia.org/resource/Sanford_E._Thompson +
, http://dbpedia.org/resource/Sales +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_Ford +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Production_and_manufacturing +
, http://dbpedia.org/resource/Words_per_minute +
, http://dbpedia.org/resource/Competition +
, http://dbpedia.org/resource/Economic_globalization +
, http://dbpedia.org/resource/Job_security +
, http://dbpedia.org/resource/Operations_research +
, http://dbpedia.org/resource/Craft_production +
, http://dbpedia.org/resource/Cultural_evolution +
, http://dbpedia.org/resource/Social_status +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:synthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Service_sector +
, http://dbpedia.org/resource/Horace_K._Hathaway +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_G._Barth +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_F._Hoxie +
, http://dbpedia.org/resource/Muda_%28Japanese_term%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Piece_work +
, http://dbpedia.org/resource/Katherine_M._H._Blackford +
, http://dbpedia.org/resource/Managed_care +
, http://dbpedia.org/resource/Post-industrial_economy +
, http://dbpedia.org/resource/William_Bauchop_Wilson +
, http://dbpedia.org/resource/Midvale_Steel_Company +
, http://dbpedia.org/resource/Google_Books +
, http://dbpedia.org/resource/Samuel_Gompers +
, http://dbpedia.org/resource/Empiricism +
, http://dbpedia.org/resource/Railroad_car +
, http://dbpedia.org/resource/Soviet_Union +
, http://dbpedia.org/resource/Economic_efficiency +
, http://dbpedia.org/resource/Labor_relations +
, http://dbpedia.org/resource/Industrial_control_systems +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Theories +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Chicago +
, http://dbpedia.org/resource/Outsourcing +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:thrift +
, http://dbpedia.org/resource/File:F._Taylor_1856-1915.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Morris_Llewellyn_Cooke +
, http://dbpedia.org/resource/File:Musterarbeitsplatz.png +
, http://dbpedia.org/resource/Dirty%2C_dangerous%2C_and_demeaning +
, http://dbpedia.org/resource/File:Bundesarchiv_Bild_183-19361-006%2C_Chemnitz%2C_Normierung_im_Fr%C3%A4smaschinenwerkes_%22Fritz_Heckert%22.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Leon_Trotsky +
|
| http://dbpedia.org/property/align
|
right
|
| http://dbpedia.org/property/quote
|
The House of Representatives appointed a c … The House of Representatives appointed a committee, consisting of Congressman William B. Wilson, William C. Redfield and John Q. Tilson to investigate the system as it had been applied in the Watertown Arsenal. In its report to Congress this committee sustained Labor's contention that the system forced abnormally high speed upon workmen, that its disciplinary features were arbitrary and harsh, and that the use of a stop-watch and the payment of a bonus were injurious to the worker's manhood and welfare. At a succeeding session of Congress a measure was passed which prohibited the further use of the stop-watch and the payment of a premium or bonus to workmen in government establishments.s to workmen in government establishments.
, Owing to its application in part in government arsenals, and a strike by the union molders against some of its features as they were introduced in the foundry at the Watertown Arsenal, "scientific management" received much publicity.
, One of those appointed was Mr. Robert G. Valentine [formerly Commissioner of Indian Affairs, but "at this time a management consultant in private practice" according to Aitken] [{{nowrap| ... }}]
, When the federal Commission on Industrial … When the federal Commission on Industrial Relations began its work it was decided that a further investigation of "scientific management" should be made, and Mr. Robert F. Hoxie, Professor of Economics at the University of Chicago, was selected to undertake the work. [{{nowrap| ... }}] to undertake the work. [{{nowrap| ... }}]
, TRADE UNION OBJECTIONS TO SCIENTIFIC MANAG … TRADE UNION OBJECTIONS TO SCIENTIFIC MANAGEMENT: ...It intensifies the modern tendency toward specialization of the work and the task... displaces skilled workers and... weakens the bargaining strength of the workers through specialization of the task and the destruction of craft skill.
...leads to over-production and the increase of unemployment... looks upon the worker as a mere instrument of production and reduces him to a semi-automatic attachment to the machine or tool... tends to undermine the worker's health, shortens his period of industrial activity and earning power, and brings on premature old age. — Scientific Management and Labor, Robert F. Hoxie, 1915 report to the Commission on Industrial Relations to the Commission on Industrial Relations
, Mr. Hoxie was to devote a year to his investigation, and [{{nowrap| ... }}] it was deemed advsiable that he should be accompanied by two men [{{nowrap| ... }}]
, The other expert was to be a trade unionist, and I [John P. Frey] was honored with the appointment.— John P. Frey. "Scientific Management and Labor". American Federationist. 22 : 257
|
| http://dbpedia.org/property/width
|
35.0
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Noble1984 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Quote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:SfnRef +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sorensen1956 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:How +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Commons +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Request_quotation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Redirect +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Management +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_thesis +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Quote_box +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sfn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:LCCN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Pn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Space +
, http://dbpedia.org/resource/Template:GBurl +
, http://dbpedia.org/resource/Template:OCLC +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Free_access +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Refbegin +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Refend +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Hounshell1984 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikiquote +
|
| http://purl.org/dc/terms/isPartOf
|
http://zbw.eu/stw/mapping/dbpedia/target +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_business +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Theories +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Industrial_and_organizational_psychology +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Production_and_manufacturing +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Organizational_behavior +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Theory +
|
| http://www.w3.org/2004/02/skos/core#closeMatch
|
http://zbw.eu/stw/descriptor/12116-0 +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_management?oldid=1122953737&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/F._Taylor_1856-1915.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Bundesarchiv_Bild_183-19361-006%2C_Chemnitz%2C_Normierung_im_Fr%C3%A4smaschinenwerkes_%22Fritz_Heckert%22.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Musterarbeitsplatz.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_management +
|
| owl:sameAs |
http://yago-knowledge.org/resource/Scientific_management +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://de.dbpedia.org/resource/Taylorismus +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Taylorismo +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%85%E0%AE%B1%E0%AE%BF%E0%AE%B5%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%B2%E0%AF%8D_%E0%AE%AE%E0%AF%87%E0%AE%B2%E0%AE%BE%E0%AE%A3%E0%AF%8D%E0%AE%AE%E0%AF%88 +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%DA%A9%D8%A7%D8%B1%DA%AF%DB%8E%DA%95%DB%8C%DB%8C_%D8%B2%D8%A7%D9%86%D8%B3%D8%AA%DB%8C +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Pengurusan_saintifik +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%A2%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96 +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Scientific_management +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Znanstveni_mened%C5%BEment +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E7%A7%91%E5%AD%A6%E7%AE%A1%E7%90%86 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q203549 +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B5%E0%A5%88%E0%A4%9C%E0%A5%8D%E0%A4%9E%E0%A4%BE%E0%A4%A8%E0%A4%BF%E0%A4%95_%E0%A4%AA%E0%A5%8D%E0%A4%B0%E0%A4%AC%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%A7%E0%A4%A8 +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E7%A7%91%E5%AD%A6%E7%9A%84%E7%AE%A1%E7%90%86%E6%B3%95 +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Taylorism +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EA%B3%BC%ED%95%99%EC%A0%81_%EA%B4%80%EB%A6%AC%EB%B2%95 +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Tajlorismo +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%A5%D8%AF%D8%A7%D8%B1%D8%A9_%D8%B9%D9%84%D9%85%D9%8A%D8%A9 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Taylorismo +
, http://commons.dbpedia.org/resource/Scientific_management +
, https://global.dbpedia.org/id/wSeK +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Taylorismi +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Wetenschappelijke_bedrijfsvoering +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Tayloryzm +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%85%D8%AF%DB%8C%D8%B1%DB%8C%D8%AA_%D8%B9%D9%84%D9%85%DB%8C +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Taylorism +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%9F%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Taylorismus +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://oc.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A0%D7%99%D7%94%D7%95%D7%9C_%D7%9E%D7%93%D7%A2%D7%99 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Taylorculuk +
, http://no.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Taylorizmus +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Qu%E1%BA%A3n_l%C3%BD_theo_khoa_h%E1%BB%8Dc +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%A4%CE%B5%CE%B7%CE%BB%CE%BF%CF%81%CE%B9%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82 +
, http://id.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://es.dbpedia.org/resource/Taylorismo +
, http://da.dbpedia.org/resource/Taylorisme +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0 +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Teilorizmas +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Pamamahalang_Makaagham_%28Scientific_Management%29 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.022g_q +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%B5%E0%B3%88%E0%B2%9C%E0%B3%8D%E0%B2%9E%E0%B2%BE%E0%B2%A8%E0%B2%BF%E0%B2%95_%E0%B2%A8%E0%B2%BF%E0%B2%B0%E0%B3%8D%E0%B2%B5%E0%B2%B9%E0%B2%A3%E0%B3%86 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Taylorismo +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_management +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Tejlorizam +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/Work +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatTheories +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Process105701363 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/HigherCognitiveProcess105770664 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Thinking105770926 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Theory105989479 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Explanation105793000 +
|
| rdfs:comment |
El taylorisme consisteix en la divisió de … El taylorisme consisteix en la divisió de les tasques dels processos de producció, suposa l'aïllament del treballador i la imposició d'un salari variable i proporcional al valor que l'obrer afegeix al procés. Va suposar una nova forma d' que tenia per finalitat augmentar la productivitat i evitar el control dels obrers sobre el seu temps de treball. El seu nom es deu a l'enginyer Frederick W. Taylor. Es tracta d'aplicar mètodes científics d'orientació positivista i mecanicista a l'estudi de la relació entre l'obrer i les tècniques modernes de producció industrial, amb la finalitat de maximitzar l'eficiència de la mà d'obra i de les màquines i eines, mitjançant la divisió sistemàtica de les tasques, l'organització racional del treball en els seus processos i seqüències, i el cronometratge docessos i seqüències, i el cronometratge d
, Taylorismus je soustava vědecké organizace … Taylorismus je soustava vědecké organizace práce, jejímž autorem je Frederick Winslow Taylor. Podstatu teorie tvoří rozložení pracovních postupů na jednotlivé operace a úkony, jejich zkoumání a racionalizování pomocí časových a pohybových studií a jejich spojení se zvyšováním pracovních výkonů stimulačními prémiemi. Jde o klasické období managementu a sociologie řízení na přelomu 19. a 20. století.Taylorismus dále rozvíjeli zejména , Henry Gantt a . V meziválečném Československu se tímto systémem seriózně zabývala zejména Masarykova akademie práce.abývala zejména Masarykova akademie práce.
, Le taylorisme – du nom de son inventeur, l … Le taylorisme – du nom de son inventeur, l'ingénieur américain Frederick Winslow Taylor (1856-1915) – désigne la forme d'organisation scientifique du travail (OST) définie par lui et ses disciples à partir des années 1880. Dans un monde où la division du travail est déjà la norme, pour obtenir des conditions propres à fournir le rendement maximum dans le cadre d'une organisation, le taylorisme préconise : Taylor systématise sa méthode, qu'il expose dans un livre, intitulé The Principles of Scientific Management (1911). Cet ouvrage s'inscrit dans la première modernisation des années 1850.la première modernisation des années 1850.
, Wetenschappelijke bedrijfsvoering (scienti … Wetenschappelijke bedrijfsvoering (scientific management of taylorisme) is een stroming binnen de managementtheorie die het aansturen van bedrijfsprocessen rond de werkvloer op een wetenschappelijke wijze vorm wilde geven. De intellectuele drijfkracht achter de wetenschappelijke bedrijfsvoering was Frederick Taylor. Taylor wilde door nauwkeurige arbeidsstudies prestatieverbeteringen bereiken. Hij streefde ernaar objectieve productienormen vast te stellen, aan de hand waarvan men prestaties kon beoordelen. Hij zag loon als belangrijkste motiverende factor.loon als belangrijkste motiverende factor.
, 科学管理（Scientific management）是藉由重新設計工作流程，對員工 … 科学管理（Scientific management）是藉由重新設計工作流程，對員工與工作任務之間的關係進行系統性的研究，以及透過標準化與客觀分析等方式，以使效率與生產量極大化。 19世紀末期，美国人弗里德里克·温斯罗·泰勒提出来的管理理论，因此又称為“泰勒制”，是西方管理学理论的开创性肇端，在很多方面有所应用。泰勒是第一位提出科學管理觀念的人，因此被尊稱為科學管理之父，他詳細為記錄每個工作的步驟及所需時間，設計出最有效的工作方法，並對每個工作制定一定的工作標準量，歸劃為一個標準的工作流程；將人的動作與時間，以最經濟的方式達成最高的生產量，因此又被稱為。一個標準的工作流程；將人的動作與時間，以最經濟的方式達成最高的生產量，因此又被稱為。
, Η επιστημονική διαχείριση είναι θεωρία δια … Η επιστημονική διαχείριση είναι θεωρία διαχείρισης η οποία αναλύει και συνθέτει ροές εργασίας, και αποτελεί τη βάση της μαζικής παραγωγής. Ο κύριος στόχος του είναι η βελτίωση της οικονομικής αποδοτικότητας, ιδίως της παραγωγικότητας της εργασίας. Ήταν μια από τις πρώτες προσπάθειες εφαρμογής της επιστήμης στη μηχανική των διαδικασιών και στη διαχείριση. Η επιστημονική διαχείριση είναι μερικές φορές γνωστή ως Τεηλορισμός από τον ιδρυτή της, , που την εφάρμοσε στο εργοστάσιο παραγωγής αυτοκινήτων Ford.στο εργοστάσιο παραγωγής αυτοκινήτων Ford.
, (1856-1915) kreis la sciencan administrado … (1856-1915) kreis la sciencan administradon de la laborforto en la komenco de la 20-a jarcento, kiu ricevis la nomon scienca organizo de la laborado aŭ simple taylorismo. Li zorgis pri la perdo de tempo, kiun li nomis morta tempo de produktado. Tiel, li faris racian analizon, helpate de tempmezurilo, de ĉiuj fazoj de la laborado por elimini tre longajn kaj senutilajn movojn. Tiel, li sukcesis duobligi la produktadon. Malfeliĉe, tiu metodo, tre logika laŭ teknika vidpunto, malagnoskis la malfortiĝon kaj la homajn aspektojn de la laboro.iĝon kaj la homajn aspektojn de la laboro.
, Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) — проце … Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) — процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОП» характеризують зазвичай поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремо взятого трудового колективу (наприклад, підприємства). Організація праці повинна розглядатися з двох боків: У 1918 році в Празі було засновано дослідницьку організацію «Масарик-Академія праці» (The Masaryk Academy of Labour) для вивчення цього питання.emy of Labour) для вивчення цього питання.
, Scientific management is a theory of manag … Scientific management is a theory of management that analyzes and synthesizes workflows. Its main objective is improving economic efficiency, especially labor productivity. It was one of the earliest attempts to apply science to the engineering of processes to management. Scientific management is sometimes known as Taylorism after its pioneer, Frederick Winslow Taylor.ter its pioneer, Frederick Winslow Taylor.
, Научная организация труда (НОТ) — процесс … Научная организация труда (НОТ) — процесс совершенствования организации труда на основе достижений науки и передового опыта. Термином «НОТ» характеризуют обычно улучшение организационных форм использования живого труда в рамках отдельно взятого трудового коллектива (например, предприятия) или общества в целом. Конечной целью применения методов научной организации труда является экономия времени, затрачиваемого в процессе труда. времени, затрачиваемого в процессе труда.
, 科学的管理法（かがくてきかんりほう、英: Scientific management）とは、フレデリック・テイラーが20世紀初頭に提唱し、ガント、ギルブレスらによって発展した労働者管理の方法論。テイラー・システムとも呼ばれる。現代の経営学、経営管理論や生産管理論の基礎のひとつである。
, Taylorismo ou Administração científica é o … Taylorismo ou Administração científica é o modelo de administração desenvolvido pelo engenheiro norte-americano Frederick Taylor (1856-1915), considerado o pai da administração científica e um dos primeiros sistematizadores da disciplina científica da administração de empresas. O taylorismo caracteriza-se pela ênfase nas tarefas, objetivando o aumento da eficiência ao nível operacional. É considerado uma das vertentes na perspectiva administrativa clássica. Suas ideias começaram a ser divulgadas no século XX. Além de Taylor, a administração científica também tem entre seus fundadores , o casal Frank e Lillian Gilbreth, , Henry Gantt e Hugo Münsterberg; por analogia, Henry Ford costuma ser tido como um dos criadores deste modelo de administração, pelas medidas práticas ligadas a concepção tlas medidas práticas ligadas a concepção t
, Il taylorismo è una teoria del management formulata da Frederick Taylor nella sua monografia L'organizzazione scientifica del lavoro del 1911.
, Taylorism eller Taylorsystemet är en lära … Taylorism eller Taylorsystemet är en lära om arbetsorganisationer där fokus är specialisering och centralisering, idéer som anses ha kommit från Frederick Winslow Taylors teorier. Taylor var ingenjör och konsult i slutet av 1800-talet. Under sin tid på diverse stålverk och andra verkstäder utvecklade han scientific management och funktionell organisation, vilket sammanfattades i hans bok The Principles of Scientific Management 1911. Huvudpunkterna i boken kan sammanfattas i fyra grundläggande principer som var åtgärder på dåtidens perfektion i produktionen bland arbetare. perfektion i produktionen bland arbetare.
, Taylorism juga disebut manajemen ilmiah, a … Taylorism juga disebut manajemen ilmiah, adalah sebuah gagasan tentang analisis kerja yang meyakini bahwa peningkatan produktivitas bermanfaat, baik bagi para pengusaha maupun para pekerja jika biaya produksi ditekan serendah-rendahnya. Istilah Taylorisme ini diambil dari penggagas konsep, yaitu Frederick Winslow Taylor, seorang insinyur Amerika Serikat di Philadephia. Menurut Frederick Taylor, suatu suasana kerja sama dan keselarasan di antara sesama karyawan (pekerja), dan antara kaum buruh dengan pihak direksi merupakan syarat mutlak, jika teknik produksi yang ia pikirkan dilaksanakan sehingga memperoleh hasil. Tanpa syarat-syarat yang disebutkan Taylor, sistem penemuannya tidak akan berhasil, bahkan akan merugikan lebih banyak kepada kaum buruh daripada kesejahteraan. Peningkatan produ daripada kesejahteraan. Peningkatan produ
, 과학적 관리법(scientific management) 또는 과학적 경영이란 … 과학적 관리법(scientific management) 또는 과학적 경영이란 창안자인 프레더릭 윈즐로 테일러의 이름을 따 테일러리즘(Taylorism)이라고 불리며, 20세기 초부터 주목받은 과업수행의 분석과 혼합에 대한 관리 이론이다. 이 이론의 핵심 목표는 경제적 효율성, 특히 노동생산성 증진에 있다. 이러한 과학적 관리법의 진행은 다음과 같이 수행된다. 우선 작업을 과업단위로 분류를 시도하며 동시에 해당 과업을 수행할 적합한 작업자를 체계적으로 선발을 한 뒤에 이러한 각각의 과업을 최대한 빠르고 효율적으로 수행할 수 있도록 시간연구와 동작연구를 시도한다. 연구를 통한 개선점이 도출 될 시에 이를 노동자들에게 작업수행의 표준화, 지침으로 교육을 하여, 이러한 과업수행이 효과적으로 나타나고, 목표량을 달성 시, 수행자에게 인센티브를 지급으로 마무리한다.로 나타나고, 목표량을 달성 시, 수행자에게 인센티브를 지급으로 마무리한다.
, Als Taylorismus bezeichnet man das von dem … Als Taylorismus bezeichnet man das von dem US-Amerikaner Frederick Winslow Taylor (1856–1915) begründete Prinzip einer Prozesssteuerung von Arbeitsabläufen, die von einem auf Arbeitsstudien gestützten und arbeitsvorbereitenden Management detailliert vorgeschrieben werden und für die der Begriff Scientific Management geprägt wurde. Der Begriff Taylorismus wird synonym, jedoch in vorwiegend kritischem Kontext verwendet. Meist ist dabei nicht das originäre Konzept des Scientific Management gemeint, sondern seine Umsetzung und Wirkung. Insbesondere die von Taylor propagierte Trennung geistig anspruchsvoller Arbeit von einfachen manuellen Tätigkeiten geriet mit Verweis auf das Babbage-Prinzip in die Kritik.eis auf das Babbage-Prinzip in die Kritik.
, El taylorismo, en organización del trabajo … El taylorismo, en organización del trabajo, hace referencia a la división de las distintas tareas del proceso de producción. Fue un método de organización industrial, cuyo fin era aumentar la productividad y evitar el control que el obrero podía tener en los tiempos de producción. Está relacionado con la producción en cadena.elacionado con la producción en cadena.
, Taylorismoa, lanaren antolaketan, produkzi … Taylorismoa, lanaren antolaketan, produkzio-prozesuko eginbehar desberdinen banaketari dagokio. Industria antolatzeko metodo bat izan zen. Bi helburu nagusi zituen: produktibitatea haztaraztea eta langileek ekoizpen denborarekiko izan lezaketen kontrola saihestea, alegia. Kateko produkzioarekin lotuta dago. Taylorrek eraginkortasun handia aurkitu zuen siderurgian eta bertatik eratorritako lan metodoa liburu batean argitaratu zuen: The Principles of Scientific Management (1911).rinciples of Scientific Management (1911).
, Tayloryzm ("naukowe zarządzanie") - ameryk … Tayloryzm ("naukowe zarządzanie") - amerykańska metoda stworzona przez Fredericka W. Taylora. Zakłada ona maksymalną intensyfikację pracy przy efektywnym wykorzystaniu czasu i obcięciu kosztów. Postuluje także podział procesu technologicznego na czynności proste, przy eliminacji zbędnych nawyków. Tayloryzm wprowadził oparty na chronometrażu (pomiar czasu przy pomocy sekundomierzy) system normowania pracy, który sprzężony jest z systemem wynagradzania. Współcześnie elementy tayloryzmu zaobserwować można w sieciach fast food.u zaobserwować można w sieciach fast food.
, الإدارة العلمية نظرية في الإدارة تحلل وترك … الإدارة العلمية نظرية في الإدارة تحلل وتركب سير العمل. هدفها الرئيسي تحسين الكفاءة الاقتصادية، وخاصة إنتاجية العمل. واحدة من أولى المحاولات لتطبيق علم هندسة العمليات على الإدارة. تُعرف الإدارة العلمية أحيانًا باسم التايلورية، دلالةً على مؤسسها فريدريك وينسلو تايلور. بدأ تايلور تطوير النظرية في الولايات المتحدة خلال الثمانينيات والتسعينيات من القرن العشرين داخل الصناعات التحويلية، وخاصة الفولاذ. جاءت ذروة تأثيرها في عام 1910؛ توفي تايلور في عام 1915 وبحلول عشرينيات القرن العشرين، بقيت الإدارة العلمية مصدر تأثير ولكنها دخلت في المنافسة والتوفيق بين الأفكار المتعارضة أو التكميلية.لتوفيق بين الأفكار المتعارضة أو التكميلية.
|
| rdfs:label |
Taylorismo
, Научная организация труда
, Tayloryzm
, Taylorism
, إدارة علمية
, Taylorisme
, Taylorismus
, Wetenschappelijke bedrijfsvoering
, Scientific management
, Наукова організація праці
, Τεηλορισμός
, Tajlorismo
, 과학적 관리법
, 科学的管理法
, 科学管理
|
