| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Matematikaren historia izenez ezagutzen de … Matematikaren historia izenez ezagutzen den ikerketa-alorrean, bereziki, matematikan izan diren aurkikuntzen jatorria aztertzen da, baina baita ―neurri txikiagoan bada ere― k ere. Aro modernoa baino lehen, eta ezagutza mundu-mailan hedatu aurretik, oso leku gutxitan ageri dira garapen matematiko berrien adibide idatziak. K.a. 3000tik aurrera, Mesopotamiako zenbait estatutan (Sumer, Akad eta Asiria), Antzinako Egipton eta Eblan, aritmetika, aljebra eta geometria erabiltzen hasi ziren zergetan, merkataritzan, trukeetan, astronomian, egutegiak egitean eta denbora erregistroan . Eskuragarri dauden testu matematiko zaharrenak Mesopotamiakoak eta Egiptokoak dira – (Babilonia, K.a. c. 3000), Ahmesen papiroa (Egipto, K.a. c. 2000-1800) eta Moskuko matematika-papiroa (Egipto, K.a. c. 1890). Testu horiek guztiek aipatzen dute, eta, inferentziagatik, Pitagorasen teorema. Horrek, oinarrizko aljebraren eta geometriaren ostean, garapen matematiko zaharrena eta hedatuena dirudi. K.a. VI. mendean, matematikaren ikerketa "diziplina erakusle" gisa hasten da eskola pitagorikoarekin, zeinak "matematika" terminoa sortu baitzuen antzinako grezieratik: μάθημα (mathema); "aginduen irakasgaia" esanahia du. k asko hobetu zituen metodoak (bereziki, frogen arraziobide deduktiboaren eta ren sarreraren bidez) eta matematika irakasgaiaren materia azaldu zuen. Nahiz eta matematika puruan ia ez zuten ekarpenik egin, antzinako erromatarrek matematika aplikatua erabili zuten hainbat arlotan: lur-neurketan, egituren ingeniaritzan, ingeniaritza mekanikoan, liburu-eramailetzan, ilargi- eta eguzki-egutegien eraketan, artean eta artisautzan. k ekarpen goiztiarrak egin zituen, bat eta zenbaki negatiboen lehen erabilera barne. eta haren eragiketak egiteko arauak n zabaldu ziren K.o. I. mendean zehar, eta Muhammad ibin Mūsā al-Khwārizmī matematikari persiarraren lanaren bidez, Mendebaldera igorri ziren. k, berriz, zibilizazio horien matematika garatu eta zabaldu zituen. Garaikide baina horien tradizioekiko mendekotasunik gabea zen Maien zibilizazioan (Mexiko eta Erdialdeko Amerika) garatutako matematika, zeinean, n, zeroaren kontzeptua sinbolo estandarizatua baitzen. XII. mendetik aurrera, latinera itzuli ziren testu matematiko greziar eta arabiar asko, Erdi Aroko Europako matematikak garapen handia izatera eraman zuena. Antzinatik Erdi Aroraino, aurkikuntza matematikoen periodoei, askotan, mendeetako geldialdiek jarraitu zieten. XV. mendeko Italiako Pizkundean hasi eta gaur egunera arte, garapen matematiko berriak, aurkikuntza zientifiko berriekin elkarri eraginez, hazkuntza esponentzial batean egin izan dira. Horrek barnean hartzen ditu Isaac Newton-en eta Gottfried Wilhelm Leibniz-en lan berritzaileek kalkulu diferentzialean XVII. mendean eragindako garapena. XIX. mendearen bukaeran, Matematikarien Nazioarteko Biltzarra sortu zen, eta alorreko aurrerapenen buru izaten jarraitzen du.ko aurrerapenen buru izaten jarraitzen du.
, Істо́рія матема́тики — галузь знань, що за … Істо́рія матема́тики — галузь знань, що займається дослідженням походження та розвитку математичних відкриттів і методів, а також математичних праць минулого. Слово «математика» походить від грец. μάθημα (мàтема), що означає «пізнання» чи «вивчення»; математик, грец. μαθηματικός (математикóс), — «людина, охоплена жадобою пізнання». Математика первісно виникла як один із напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) та обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми і рух фізичних тіл. Нині цей термін позначає цілком визначену галузь знань, пов'язану з дослідженням задач про кількість, просторові форми, процеси розвитку та формальні структури, в основі якого лежать точні означення та строгі дедуктивні методи.чні означення та строгі дедуктивні методи.
, Die Geschichte der Mathematik reicht zurüc … Die Geschichte der Mathematik reicht zurück bis ins Altertum und den Anfängen des Zählens in der Jungsteinzeit. Nachweise erster Anfänge von Zählverfahren reichen ca. 50.000 Jahre zurück. Der Pyramidenbau im Alten Ägypten vor über 4500 Jahren mit seinen exakt berechneten Formen ist ein deutliches Anzeichen für das Vorhandensein von bereits weitreichenden mathematischen Kenntnissen. Im Gegensatz zur Mathematik der Ägypter, von der wegen der empfindlichen Papyri nur wenige Quellen existieren, liegen von der babylonischen Mathematik in Mesopotamien etwa 400 Tontafeln vor. Die beiden Kulturräume hatten zwar unterschiedliche Zahlensysteme, kannten aber beide die vier Grundrechenarten sowie Annäherungen für die Kreiszahl . Mathematische Belege aus China sind deutlich jüngeren Datums, da Dokumente durch Brände vernichtet wurden, ähnlich schlecht lässt sich die frühe indische Mathematik datieren. Im antiken Europa wurde die Mathematik von den Griechen als Wissenschaft im Rahmen der Philosophie betrieben. Aus dieser Zeit datiert die Orientierung an der Aufgabenstellung des „rein logischen Beweisens“ und der erste Ansatz einer Axiomatisierung, nämlich die euklidische Geometrie. Persische und arabische Mathematiker griffen die von den Römern eher vernachlässigten griechischen, aber auch indische Erkenntnisse auf und begründeten die Algebra. Von Spanien und Italien aus verbreitete sich dieses Wissen in die europäischen Klosterschulen und Universitäten. Die Entwicklung der modernen Mathematik (höhere Algebra, analytische Geometrie, Wahrscheinlichkeitstheorie, Analysis u. a.) erfolgte in Europa ab der Renaissance. Europa blieb bis ins 19. Jahrhundert das Zentrum der Entwicklung der Mathematik, das 20. Jahrhundert sah eine „explosionsartige“ Entwicklung und eine Internationalisierung der Mathematik mit einem deutlichen Schwerpunkt in den USA, die besonders nach dem Zweiten Weltkrieg Mathematiker aus aller Welt anzogen mit einem großen Bedarf aufgrund der expansiven technologischen Entwicklung.er expansiven technologischen Entwicklung.
, 수학사(數學史)는 주로 새로운 수학적 발견에 대한 기원을 연구하는 것이다. … 수학사(數學史)는 주로 새로운 수학적 발견에 대한 기원을 연구하는 것이다. 그 보다 작게는, 과거의 수학적 방법과 용어와 표기법에 대한 연구이기도 하다. 수학의 역사는 인류의 역사와 더불어 시작되었다고 할 만큼 오래 되었다. 교역 ·분배 ·과세 등 인류의 사회 생활에 필요한 모든 계산을 수학이 담당해 왔고, 농경생활에 필수적인 천문 관측과 달력의 제정, 토지의 측량 또한 수학이 직접적으로 관여한 분야이다. 고대 수학을 크게 발전시킨 나라로는 이집트, 바빌로니아, 인도, 그리스, 중국 등이 있다. 수학의 전 세계적인 확산이 이루어지기 전 까지에는 수학적 발전이 일부 지역에 국한되었다. 기원전 3000년 메소포타미아의 수메르, 아카드, 아시리아, 고대 이집트, 에블라의 레반트가 세금 징수와 상업, 무역을 목적으로 산수, 대수학, 기하학을 사용하였다. 가장 초기의 수학 문헌은 메소포타미아와 이집트의 플림톤 322 (기원전 2000-1900 경), (기원전 1890년경), 린드 수학 파피루스 (기원전 1800년경), 술바 수트라스(기원전 800년경)이 있다. 이 문헌들은 이른바 피타고라스 수를 언급하기 때문에, 기본적인 산술과 기하 이후에는 피타고라스의 정리가 가장 오래되고 널리 퍼진 수학 발전이라고 추론되고 있다. 피타고라스 학파가 기원전 6세기에 고대 그리스어 μάθημα (mathema)에서 유래한 '교과목'을 의미하는 수학이라는 용어를 만들고, 비로소 수학이 실질적인 학문으로써 시작되었다. 고대 이집트와 바빌로니아의 수학으로부터 발전한 고대 그리스와 헬레니즘 시대의 수학은 연역적 추론과 증명에서 수학적 엄격성의 도입으로 방법을 크게 개선했고 수학의 주제를 넓혔다. 고대 로마인은 측량, 구조공학, 기계공학, 부기 (簿記), 음력, 태양력, 심지어는 예술과 공예에도 사용했다. 중국 수학자는 위치 기수법과 음수의 최초 사용으로 초기 공헌을 했다. 오늘날 전세계적으로 사용하는 아라비아 숫자와 그 운용법은 서기 1천년 동안 인도에서 발전하였고, 이슬람 수학자 아부 압둘라 무함마드 이븐 무사 알콰리즈미 (Muḥammad ibn Mūsā al-Khwārizmī)에 의해 서양으로 전파되었다. 이슬람 수학자들은 차례로 이들 문명에 알려진 수학을 발전시키고 확장시켰다.이러한 것들과는 동시대지만, 별개로 멕시코와 중미의 마야 문명에서 발전한 수학에서 0의 개념은 마야 숫자에서 표준적 기호를 부여 받았다. 많은 그리스어, 아랍어 수학 문헌은 12세기부터 계속해서 라틴어로 번역되어, 중세 유럽에서 수학의 발전을 이룩하게 했다. 고대부터 중세까지 수학적 발견의 시기는 수세기의 침체가 있었다. 15세기 르네상스 이탈리아로부터 시작해서, 17세기 아이작 뉴턴과 고트프리트 빌헬름 라이프니츠의 미적분학의 발전의 획기적 업적을 포함한 새로운 수학적 발전, 과학적 발견과의 상호작용은 오늘날까지도 끊임없이 발전 속도를 증가하게끔 했다.학적 발견과의 상호작용은 오늘날까지도 끊임없이 발전 속도를 증가하게끔 했다.
, pengkajian yang dikenal sebagai sejarah ma … pengkajian yang dikenal sebagai sejarah matematika adalah penyelidikan terhadap asal mula penemuan di dalam matematika dan sedikit perluasannya, penyelidikan terhadap metode dan notasi matematika pada masa silam. Sebelum zaman modern dan penyebaran ilmu pengetahuan ke seluruh dunia, contoh-contoh tertulis dari pengembangan matematika telah mengalami kemilau hanya di beberapa tempat. Tulisan matematika terkuno yang telah ditemukan adalah (matematika Babilonia sekitar 1900 SM), Lembaran Matematika Rhind (Matematika Mesir sekitar 2000-1800 SM) dan ( sekitar 1890 SM). Semua tulisan itu membahas teorema yang umum dikenal sebagai teorema Pythagoras, yang tampaknya menjadi pengembangan matematika tertua dan paling tersebar luas setelah aritmetika dasar dan geometri. Sumbangan memurnikan metode-metode (khususnya melalui pengenalan penalaran deduktif dan kekakuan matematika di dalam pembuktian matematika) dan perluasan pokok bahasan matematika. Kata "matematika" itu sendiri diturunkan dari kata Yunani kuno, μάθημα (mathema), yang berarti "mata pelajaran". membuat sumbangan dini, termasuk notasi posisional. Sistem bilangan Hindu-Arab dan aturan penggunaan operasinya, digunakan hingga kini, mungkin dikembangakan melalui kuliah pada milenium pertama Masehi di dalam matematika India dan telah diteruskan ke Barat melalui matematika Islam. Matematika Islam, pada gilirannya, mengembangkan dan memperluas pengetahuan matematika ke peradaban ini. Banyak naskah berbahasa Yunani dan Arab tentang matematika kemudian diterjemahkan ke dalam , yang mengarah pada pengembangan matematika lebih jauh lagi di Zaman Pertengahan Eropa. Dari zaman kuno melalui Zaman Pertengahan, ledakan kreativitas matematika sering kali diikuti oleh abad-abad kemandekan. Bermula pada abad Renaisans Italia pada abad ke-16, pengembangan matematika baru, berinteraksi dengan penemuan ilmiah baru, dibuat pada pertumbuhan eksponensial yang berlanjut hingga kini.n eksponensial yang berlanjut hingga kini.
, La storia della matematica ha origine con … La storia della matematica ha origine con il concetto di numero e con le prime scoperte matematiche, proseguendo attraverso l'evoluzione nel corso dei secoli dei propri metodi e delle notazioni matematiche il cui uso si sussegue nel tempo. Questo papiro da Ossirinco contiene uno dei più antichi e completi diagrammi degli "Elementi di geometria" di Euclide. Vi è disegnato il diagramma che riguarda la quinta preposizione del secondo libro degli Elementi Un aspetto importante della matematica consiste nel fatto che essa si è sviluppata indipendentemente in culture completamente differenti arrivando in molti casi agli stessi risultati: spesso un contatto o una reciproca influenza tra popoli differenti ha portato all'introduzione di nuove idee e a un avanzamento delle conoscenze matematiche, a volte si è visto invece un regredire improvviso della cultura matematica presso alcuni popoli; la matematica moderna ha invece potuto avvalersi dei contributi di persone di tutti i paesi. L'attività svolta dai matematici moderni è molto diversa da quella dei primi matematici delle civiltà antiche; inizialmente la matematica si basò sul concetto di numero, concetto sviluppatosi nella preistoria. La matematica è stata infatti una tra le prime discipline a svilupparsi: prove archeologiche mostrano la conoscenza rudimentale di alcune nozioni matematiche molto prima dell'invenzione della scrittura.lto prima dell'invenzione della scrittura.
, Historia matematyki jest prawdopodobnie ró … Historia matematyki jest prawdopodobnie równie stara jak ludzkość. Przetrwały pewne ślady, zarówno w znaleziskach paleontologów, jak i w języku, które wskazują, że proste obliczenia wykorzystywali prehistoryczni myśliwi, kobiety przewidujące datę miesiączki czy wodzowie plemienni szacujący bojową siłę swoich ludzi. Najstarszymi znanymi tekstami matematycznymi są (Babilonia ok. 1900 p.n.e.), (Egipt ok. 1850 p.n.e.), papirus Rhinda (Egipt, 1650 p.n.e.), (Indie ok. 800 p.n.e.). Wszystkie te teksty wspominają twierdzenie Pitagorasa, które wydaje się najbardziej rozpowszechnionym w starożytności wynikiem matematycznym. Matematyka egipska i sumeryjska była dalej rozwijana przez Greków, którzy ponadto usystematyzowali niezależne dotąd twierdzenia w jeden spójny system. Dalszy rozwój matematyka zawdzięcza Arabom. Wiele greckich i arabskich prac matematycznych następnie przetłumaczono na łacinę, co pozwoliło na dalszy rozwój tych koncepcji w średniowiecznej Europie. Historia starożytnej i średniowiecznej matematyki składa się z okresów gwałtownego postępu, oddzielonych całymi stuleciami stagnacji. Schemat ten zakończył się dopiero w okresie renesansu. Era nieprzerwanego rozwoju matematyki, rozpoczęta w XVI-wiecznych Włoszech, trwa po dziś dzień.VI-wiecznych Włoszech, trwa po dziś dzień.
, A história da matemática trata da origem d … A história da matemática trata da origem das descobertas matemáticas e dos . Antes da era moderna e da disseminação mundial do conhecimento, exemplos escritos de novos desenvolvimentos matemáticos vieram à luz apenas em alguns locais. A partir de 3000 a.C., os estados mesopotâmicos da Suméria, Acádia e Assíria, seguidos de perto pelo Egito Antigo e o estado levantino de Ebla começaram a usar aritmética, álgebra e geometria para fins de tributação, comércio, trocas e também nos padrões da natureza, no campo da astronomia e para registrar o tempo e formular calendários. Os primeiros textos matemáticos disponíveis são da Mesopotâmia e Egito – Plimpton 322 (Babilônia c. 2000 – 1900 a.C.), o Papiro de Rhind (Egípcio c. 1800 a.C.) e o Papiro de Moscou (Egípcio c. 1890 a.C.). Todos esses textos mencionam os chamados ternos pitagóricos, portanto, por inferência, o teorema de Pitágoras parece ser o desenvolvimento matemático mais antigo e difundido depois da aritmética e da geometria básicas. O estudo da matemática como uma "disciplina demonstrativa" começou no século VI a.C. com os pitagóricos, que cunharam o termo "matemática" do grego antigo μάθημα (matema), que significa "sujeito de instrução". A matemática grega refinou muito os métodos (especialmente através da introdução do raciocínio dedutivo e do rigor matemático nas provas) e expandiu o assunto da matemática. Embora não tenham feito virtualmente nenhuma contribuição para a matemática teórica, os antigos romanos usavam a matemática aplicada no levantamento topográfico, engenharia estrutural, engenharia mecânica, contabilidade, criação de calendários lunares e solares, e até artes e ofícios. A matemática chinesa fez contribuições iniciais, incluindo um sistema de valor posicional e o primeiro uso de números negativos. O sistema numérico hindu-arábico e as regras para o uso de suas operações, em uso em todo o mundo hoje, evoluíram ao longo do primeiro milênio d.C. na Índia e foram transmitidos para o mundo ocidental via matemática islâmica através do trabalho de Alcuarismi. A matemática islâmica, por sua vez, desenvolveu e expandiu a matemática conhecida por essas civilizações. Contemporânea com, mas independente dessas tradições, foi a matemática desenvolvida pela civilização maia do México e da América Central, onde o conceito de zero recebeu um símbolo padrão em numerais maias. Muitos textos gregos e árabes sobre matemática foram traduzidos para o latim a partir do século XII, levando a um maior desenvolvimento da matemática na Europa Medieval. Desde os tempos antigos até a Idade Média, os períodos de descoberta matemática foram frequentemente seguidos por séculos de estagnação. Começando na Itália renascentista no século XV, novos desenvolvimentos matemáticos, interagindo com novas descobertas científicas, foram feitos em um ritmo crescente que continua até os dias atuais. Isso inclui o trabalho inovador de Isaac Newton e Gottfried Wilhelm Leibniz no desenvolvimento do cálculo infinitesimal ao longo do século XVII.ulo infinitesimal ao longo do século XVII.
, La historia de las matemáticas es el área … La historia de las matemáticas es el área de estudio de investigaciones sobre los orígenes de descubrimientos en las matemáticas, de los métodos de la evolución de sus conceptos y también en cierto grado, de los matemáticos involucrados.El surgimiento de la matemática en la historia humana está estrechamente relacionado con el desarrollo del concepto del número, proceso que ocurrió de manera muy gradual en las comunidades humanas primitivas. Aunque disponían de una cierta capacidad de estimar tamaños y magnitudes, no poseían inicialmente una noción de número. Así, los números más allá de dos o tres, no tenían nombre, de modo que utilizaban alguna expresión equivalente a "muchos" para referirse a un conjunto mayor. El siguiente paso en este desarrollo es la aparición de algo cercano a un concepto de número, aunque muy básico, todavía no como entidad abstracta, sino como propiedad o atributo de un conjunto concreto. Más adelante, el avance en la complejidad de la estructura social y sus relaciones se fue reflejando en el desarrollo de la matemática. Los problemas a resolver se hicieron más difíciles y ya no bastaba, como en las comunidades primitivas, con solo contar cosas y comunicar a otros la cardinalidad del conjunto contado, sino que llegó a ser crucial contar conjuntos cada vez mayores, cuantificar el tiempo, operar con fechas, posibilitar el cálculo de equivalencias para el trueque. Es el momento del surgimiento de los nombres y símbolos numéricos. Antes de la edad moderna y la difusión del conocimiento a lo largo del mundo, los ejemplos escritos de nuevos desarrollos matemáticos salían a la luz solo en unos pocos escenarios. Los textos matemáticos más antiguos disponibles son la tablilla de barro Plimpton 322 (c. 1900 a. C.), el papiro de Moscú (c. 1850 a. C.), el papiro de Rhind (c. 1650 a. C.) y los textos védicos Shulba Sutras (c. 800 a. C.). Tradicionalmente se ha considerado que la matemática, como ciencia, surgió con el fin de hacer los cálculos en el comercio, para medir la Tierra y para predecir los acontecimientos astronómicos. Estas tres necesidades pueden ser relacionadas en cierta forma a la subdivisión amplia de la matemática en el estudio de la estructura, el espacio y el cambio.[cita requerida] Las matemáticas egipcias y babilónicas fueron ampliamente desarrolladas por la matemática helénica, donde se refinaron los métodos (especialmente la introducción del rigor matemático en las demostraciones) y se ampliaron los asuntos propios de esta ciencia. La matemática en el islam medieval, a su vez, desarrolló y extendió las matemáticas conocidas por estas civilizaciones ancestrales. Muchos textos griegos y árabes de matemáticas fueron traducidos al latín, lo que llevó a un posterior desarrollo de las matemáticas en la Edad Media. Desde el renacimiento italiano, en el siglo XV, los nuevos desarrollos matemáticos, interactuando con descubrimientos científicos contemporáneos, han ido creciendo exponencialmente hasta el día de hoy.endo exponencialmente hasta el día de hoy.
, De geschiedenis van de wiskunde bestudeert … De geschiedenis van de wiskunde bestudeert en beschrijft de oorsprong van ontdekkingen in de wiskunde en de ontwikkeling van methoden en notaties. De wiskunde is een formele wetenschap waarvan de gebruikelijke definitie is: het bestuderen van patronen en structuren in getallen, ruimte en vorm. De wiskunde heeft een geschiedenis die teruggaat tot in de prehistorie. Kerfstokken uit de prehistorie wijzen erop dat men toen al telde. Dit is de oorsprong van het begrip van de natuurlijke getallen. De Babyloniërs waren het eerste volk dat zich met wiskunde bezighield door praktische problemen op te lossen in de landbouw, handel, sterrenkunde en scheepvaart. Zij kenden reeds een soort stelling van Pythagoras en waren in staat om vierkantsvergelijkingen op te lossen. In de loop van de geschiedenis hebben verschillende culturen en volkeren overeenkomstige ontdekkingen gedaan: de bepaling van pi, de wortel van 2, goniometrische functies en allerlei oplossingsmethoden voor wiskundige vergelijkingen.gsmethoden voor wiskundige vergelijkingen.
, Το πεδίο σπουδών γνωστό ως η Ιστορία των Μ … Το πεδίο σπουδών γνωστό ως η Ιστορία των Μαθηματικών είναι κατ' εξοχήν μια έρευνα στην προέλευση των μαθηματικών και σε μικρότερο βαθμό μια έρευνα στις μαθηματικές μεθόδους του παρελθόντος. Πριν τη σύγχρονη εποχή και την παγκόσμια ανάπτυξη της γνώσης, γραπτά παραδείγματα νέων μαθηματικών εξελίξεων ήρθαν στο φως, μέσα σε μικρό χρονικό διάστημα. Τα παλαιότερα διαθέσιμα μαθηματικά κείμενα είναι τα Πλίμπτον 322 (Μαθηματικά των Βαβυλωνίων 1900 π.Χ.), Μαθηματικός πάπυρος του Ριντ (Μαθηματικά των Αιγυπτίων 2000-1800 π.Χ.), Μαθηματικός Πάπυρος της Μόσχας (Μαθηματικά των Αιγυπτίων 1890 π.Χ.). Όλα αυτά τα κείμενα ασχολούνται με το γνωστό ως Πυθαγόρειο θεώρημα, που φαίνεται να είναι η αρχαιότερη και πλέον διαδεδομένη ανακάλυψη μετά την αριθμητική και τη γεωμετρία. Η μελέτη των μαθηματικών ως θέμα από μόνο του ξεκινάει τον 6ο αιώνα π.Χ. με τους Πυθαγόρειους που επινόησαν τον όρο Μαθηματικά από την αρχαία ελληνική λέξη μάθημα, το οποίο ερμηνεύεται ως θέμα οδηγιών. Οι αρχαίοι Έλληνες μαθηματικοί βελτίωσαν σε μεγάλο βαθμό τις μεθόδους (ειδικά με την εισαγωγή του παραγωγικού συλλογισμού, του μαθηματικού σθένους και τις αποδείξεις) και επέκτειναν την ύλη των μαθηματικών. Οι Κινέζοι μαθηματικοί έκαναν συνεισφορές πολύ ενωρίς, συμπεριλαμβάνοντας ένα σύστημα αξιών. Τα σύμβολα των αριθμών, δηλαδή τα ψηφία 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, και 9, που χρησιμοποιούμε σήμερα σ' όλο τον κόσμο, προέρχονται από την Ινδία. Ονομάστηκαν αραβικοί αριθμοί επειδή έγιναν γνωστοί στην Ευρώπη μέσω των Αράβων. Οι κανόνες, για τη παράσταση με αυτά τα ψηφία των αριθμών στο δεκαδικό σύστημα, εξελίχθηκαν πιθανότατα κατά την πρώτη χιλιετία μ.Χ. στην Ινδία και μεταδόθηκε στη Δύση μέσω των Αράβων μαθηματικών. Οι Άραβες μαθηματικοί ανέπτυξαν και επέκτειναν τα μαθηματικά, που έγιναν γνωστά σε αυτούς τους πολιτισμούς. Πολλά γνωστά ελληνικά και αραβικά μαθηματικά κείμενα μεταφράστηκαν στα Λατινικά, κάτι που οδήγησε σε περαιτέρω εξέλιξη των μαθηματικών στη μεσαιωνική Ευρώπη. Από την αρχαία εποχή και τον Μεσαίωνα, κορυφώσεις μαθηματικής δημιουργικότητας ακολουθούνταν πολλές φορές από αιώνες στασιμότητας. Στις αρχές της Ιταλικής Αναγέννησης, τον 16ο αιώνα, νέες μαθηματικές εξελίξεις που αλληλεπίδρασαν με νέες επιστημονικές ανακαλύψεις πραγματοποιήθηκαν με αυξανόμενο ρυθμό, που συνεχίζεται μέχρι και σήμερα.ο ρυθμό, που συνεχίζεται μέχρι και σήμερα.
, Historio de matematiko nomiĝas areo de stu … Historio de matematiko nomiĝas areo de studado, kiu estas unuavice esploro pri la fonto de novaj malkovroj en matematiko, kaj je malplia grado esploro pri la normaj matematikaj metodoj kaj notacioj de la pasinteco. Historio de matematiko tuŝas ĝis praepoko. La vorto "matematiko" venas el la greka μάθημα (máthema), kiu signifas "scienco, scio, aŭ lerno"; μαθηματικός (mathematikós) signifas "ŝata lernado". Hodiaŭ, la termino nomas specifan korpon de scio — la dedukta studo de kvanto, strukturo, spaco, kaj ŝanĝo. Antaŭ la moderna erao kaj la tutmonda disvastiĝo de scio, skribitaj ekzemploj de novaj matematikaj evoluoj sin montris nur en kelkaj lokoj. La plej antikvaj matematikaj tekstoj haveblaj estas de antikva Mezopotamio ĉirkaŭ 1800 a.K., antikva egipta civilizo en la ĉirkaŭ 1300-1200 a.K., kaj antikva Barato de ĉirkaŭ 1500-500 a.K. (Rigvedo - ). Ĉiuj ĉi tiuj tekstoj koncernas la tiel-nomitan teoremon de Pitagoro, kiu ŝajnas esti la plej antikva kaj vaste konata matematika evoluaĵo post baza aritmetiko kaj geometrio. Unu frapanta trajto de la historio de antikva kaj mezepoka matematiko estas, ke ekfloroj de matematika evoluo estis ofte sekvataj de jarcentoj da stagnado. Grandan evoluon matematiko trapasis en antikva Grekio, kiam precipe geometrio atingis karakterizajn sukcesojn. La antikva greka kontribuo al matematiko, ĝenerale konsiderata kiel unu el la plej gravaj, grande ampleksigis, kaj la metodon, kaj la terenon de matematiko. Plua etapo de abrupta evoluo de la matematiko estis renesanco, en kiu estis donitaj bazoj de matematika analizo. Komence en renesanca Italio en la 16-a jarcento, novaj matematikaj evoluaĵoj, interagante kun novaj sciencaj malkovroj, okazis je ĉiam pligrandiĝanta ritmo, kaj tio daŭras ĝis tra la nuna tago. Entute lasta signifa periodo de la historio de matematiko estis interŝanĝo de la 19-a jarcento kaj la 20-a jarcento, kiam estiĝis aro-teorio kaj matematika logiko. estiĝis aro-teorio kaj matematika logiko.
, Данная статья представляет собой обзор осн … Данная статья представляет собой обзор основных событий и тенденций в истории математики с древнейших времён до наших дней. В истории математики существует несколько классификаций истории математики, по одной из них выделяются несколько этапов развития математических знаний: 1.
* Формирование понятия геометрической фигуры и числа как идеализации реальных объектов и множеств однородных объектов. Появление счёта и измерения, которые позволили сравнивать различные числа, длины, площади и объёмы. 2.
* Изобретение арифметических операций. Накопление эмпирическим путём (методом проб и ошибок) знаний о свойствах арифметических действий, о способах измерения площадей и объёмов простых фигур и тел. В этом направлении далеко продвинулись шумеро-вавилонские, китайские и индийские математики древности. 3.
* Появление в древней Греции дедуктивной математической системы, показавшей, как получать новые математические истины на основе уже имеющихся. Венцом достижений древнегреческой математики стали «Начала» Евклида, игравшие роль стандарта математической строгости в течение двух тысячелетий. 4.
* Математики стран ислама не только сохранили античные достижения, но и смогли осуществить их синтез с открытиями индийских математиков, которые в теории чисел продвинулись дальше греков. 5.
* В XVI—XVIII веках возрождается и уходит далеко вперёд европейская математика. Её концептуальной основой в этот период являлась уверенность в том, что математические модели являются своего рода идеальным скелетом Вселенной, и поэтому открытие математических истин является одновременно открытием новых свойств реального мира. Главным успехом на этом пути стала разработка математических моделей зависимости переменных величин (функция) и общая теория движения (анализ бесконечно малых). Все естественные науки были перестроены на базе новооткрытых математических моделей, и это привело к колоссальному их прогрессу. 6.
* В XIX—XX веках становится понятно, что взаимоотношение математики и реальности далеко не столь просто, как ранее казалось. Не существует общепризнанного ответа на своего рода «основной вопрос философии математики»: найти причину «непостижимой эффективности математики в естественных науках». В этом, и не только в этом, отношении математики разделились на множество дискутирующих школ. Наметилось несколько опасных тенденций: чрезмерно узкая специализация, изоляция от практических задач и др. В то же время мощь математики и её престиж, поддержанный эффективностью применения, высоки как никогда прежде. Помимо большого исторического интереса, анализ эволюции математики представляет огромную важность для развития философии и методологии математики. Нередко знание истории способствует и прогрессу конкретных математических дисциплин; например, древняя китайская задача (теорема) об остатках сформировала целый раздел теории чисел — теории сравнений по модулю.теории чисел — теории сравнений по модулю.
, La història de les matemàtiques relata l'e … La història de les matemàtiques relata l'evolució dels descobriments matemàtics al llarg de la història. La paraula matemàtiques prové del grec μάθημα (máthema) que significa ciència, coneixement o aprenentatge; μαθηματικός (mathematikós) que significa apassionat del coneixement. Avui, el terme es refereix a una part concreta del coneixement —l'estudi rigorós i deductiu de la quantitat, l'estructura, l'espai i el canvi. Mentre quasi totes les cultures usen les matemàtiques a un nivell bàsic (comptar i mesurar), al llarg dels temps, han sigut relativament poques les que han realitzat nous avenços en la ciència. Abans de l'edat moderna i de la globalització del coneixement, els nous coneixements en matemàtiques es varen produir en zones locals. Els textos matemàtics més antics són de l'antic Egipte durant l'època de l'Imperi mitjà vora el 2000-1800 aC (papir de Berlín), Mesopotàmia al voltant del 1900-1700 aC (Plimpton 322), i l'Antiga Índia als anys 800-600 aC (Sulba Sutras). Tots aquests documents tracten sobre el teorema de Pitàgores, que sembla el desenvolupament matemàtic més antic i estès després de l'aritmètica i geometria elementals. L'antiga Grècia i les cultures hel·lèniques d'Egipte, Mesopotàmia i la ciutat de Siracusa varen ampliar enormement el coneixement matemàtic. Matemàtics jainistes varen contribuir des del segle iv aC al segle II dC, mentre que la Dinastia Han de la Xina va contribuir amb el Manual de l'illa del mar i Els nou capítols de les arts matemàtiques (九章算术) del segle ii aC al segle ii. Els matemàtics hindús a partir del segle v i els matemàtics islàmics a partir del segle ix varen realitzar noves aportacions a les matemàtiques. Un fet remarcable de la història de les matemàtiques occidentals és l'estancament que varen patir durant segles. No va ser fins al Renaixement a Itàlia (segle xvi) juntament amb nous descobriments científics que es varen fer noves aportacions a ritme exponencial que duren fins al dia d'avui. Matemàtics d'arreu del món han contribuït a la matemàtica moderna.ón han contribuït a la matemàtica moderna.
, Matematikens historia är historien om hur … Matematikens historia är historien om hur människan genom tiderna och i olika regioner utvecklat olika matematiska teorier. Det går inte att säga när "matematiken uppstod". Några av de äldsta texterna om matematik som hittats är dock "Moskva-papyrusen" (cirka 1850 f.Kr.) och "Rhindpapyrusen" (cirka 1650 f.Kr.). Babylonien och Egypten var tidiga högkulturer där det också fanns ett för den tiden högt matematiskt kunnande. Från 700-600-talet före Kristus växte den grekiska högkulturen fram och ett av flera områden där kunskapen växte var det matematiska. Förutom den babyloniska och egyptiska matematiken och den , finns också viktiga utvecklingslinjer kring den mesoamerikanska matematiken, den arabiska matematiken, den vediska matematiken och den kinesiska matematiken. blev normbildande kring 1500-talet. Den hade ärvt positionssystem och algebra österifrån. Under 1600-talet utvecklades differential- och integralkalkyl. Under 1900-talet har datorernas intåg revolutionerat matematiken.torernas intåg revolutionerat matematiken.
, 数学史（すうがくし、英語：history of mathematics）とは、数学の歴史のことである。第一には、数学上の発見の起源についての研究であり、副次的な興味として、過去の数学においてどのような手法が一般的であったかや、どのような記号が使われたかなども調べられている。
, L’histoire des mathématiques s'étend sur p … L’histoire des mathématiques s'étend sur plusieurs millénaires et dans de nombreuses régions du globe allant de la Chine à l’Amérique centrale. Jusqu'au XVIIe siècle, le développement des connaissances mathématiques s’effectue essentiellement de façon cloisonnée dans divers endroits du globe. À partir du XIXe et surtout au XXe siècle, le foisonnement des travaux de recherche et la mondialisation des connaissances mènent plutôt à un découpage de cette histoire en fonction des domaines mathématiques.re en fonction des domaines mathématiques.
, Dějiny matematiky, také základní rysy vývo … Dějiny matematiky, také základní rysy vývoje matematiky od prehistorie po dnešek, postihují období několika tisíciletí. Dlouho předtím, než se matematika vyvinula jako samostatná oblast znalostí, se lidé zabývali čísly, strukturami, tvary a čísly, umístěním v prostoru a dalšími tématy souvisejícími s matematikou. Nejzákladnějším matematickým procesem je počítání, je tedy přirozené začít historii matematiky čísly a číselnými systémy. Na začátku bylo třeba být schopen měřit, vážit a být schopen porovnávat různé velikosti. Od primitivního počítání a měření se matematika postupně vyvinula do více obecných a abstraktních myšlenek a teorií. Nejstarší matematické texty, které známe, pocházejí ze starověké Mezopotámie z doby kolem roku 1800 př. n. l. a ze starověkého Egypta od roku 1650 př. n. l. Také v Indii byly nalezeny staré matematické texty z let 800 až 500 př. n. l. Nejstarší texty pojednávají o problémech a metodách aritmetiky a geometrie, ve všech třech zemích měl člověk znalosti o tom, co se dnes označuje jako Pythagorova věta. Z Číny známe také velmi staré matematické texty. Základ pro matematiku jako samostatný obor byl položen ve starověkém Řecku. V 6. století před naším letopočtem Pythagoras a jeho učedníci propojili matematiku, hudbu a mystiku ve škole, kde byla znalost čísel a geometrie základní. Eukleidés žil v Alexandrii kolem roku 300 př. n. l. a svým axiomatickým přístupem se Eukleidovy prvky staly důležitou učebnicí po tisíce let. Také Archimédés (nar. kolem 287 př. n. l.) měl ve středověku velký význam pro pozdější vědu. Znalosti řecké matematiky byly v Evropě do značné míry zapomenuty, ale byly zachovány a dále rozvíjeny v muslimském světě, v Arábii a Persii. Ve středověku byly arabské texty přeloženy do latiny a tyto překlady přenesly do Evropy znalosti řecké, arabské a indické matematiky. Neméně důležité bylo zavedení hindsko-arabských číslic do Evropy ve 13. století. Vývoj matematiky v evropském středověku byl pomalý, ale byl stimulován založením prvních univerzit. Zatímco Řekové ve starověku se vyhýbali nekonečným procesům, evropští matematici v 15. století studovali nekonečné důsledky a posloupnosti. Vzhledem k potřebám navigace se trigonometrie stala stále důležitější součástí matematiky. François Viète (1540–1603) představil použití písmen v rovnicích a položil tak základ moderní matematické notaci. Matematika byla vždy důležitým nástrojem přírodních věd a pokroky v matematice se téměř vždy shodovaly s vývojem v jiných předmětech, v neposlední řadě ve fyzice a astronomii. Carl Friedrich Gauss – portrét K rozvoji matematiky přispělo také mnoho přírodovědců, například Galileo Galilei (1564–1642) a Johannes Kepler (1571–1630). Zásadní význam pro rozvoj v 18. století bylo zavedení analytické geometrie René Descartesem (1596–1650) a Pierre de Fermatem (1607–1665). Mezníkem bylo také zřízení diferenciálního a integrálního počtu, kde základ položili Gottfried Leibniz (1646–1716) a Isaac Newton (1642–1726). Koncept funkce vznikl při studiu geometrických křivek a rovnic. Byla zavedena postupná standardizace matematické notace, v neposlední řadě ovlivněna pracemi Leibnize a Leonharda Eulera (1707–1783). Studium algebraických rovnic v 17. století vedlo k zavedení komplexních čísel, což je důležitý krok v procesu, kdy se matematické veličiny stávají stále abstraktnějšími. Použití této formy čísel bralo vážně práci Leonharda Eulera a vytvoření komplexní funkční analýzy Augustinem Louisem Cauchyem (1789–1857). Carl Friedrich Gauss (1777–1855), snad vůbec největší matematik, dokázal mimo jiné základní teorém v algebře o existenci komplexních kořenů v polynomiální rovnici. Objev, že je možné definovat neeuklidovské geometrie, přiměl mnoho lidí dívat se na základ matematiky novýma očima. Zkoumání patologických funkcí také ukázalo, že mnoho intuitivních konceptů vyžaduje jasnější objasnění. V 19. a 20. století mnoho matematiků pracovalo na vytvoření přísného základu pro matematiku. Karl Weierstrass (1815–1897) byl ústřední postavou v procesu objasňování rozdílu mezi geometrií a algebrou, v procesu, který se od té doby nazývá „aritmetizace analýzy“. Teorie množin zavedená Georgem Cantorem (1845–1918) položila základ pro nový způsob vyjadřování, který se dnes používá téměř ve všech částech matematiky. Studium matematických struktur, jako jsou skupiny, metrické prostory a vektorové prostory, bylo důležité pro vývoj abstraktní algebry. V roce 1900 vytvořil David Hilbert (1862–1943) seznam 23 nevyřešených matematických problémů, které měly velký vliv na vývoj současné matematiky. Výzvou bylo dokázat, že axiomy aritmetiky jsou konzistentní. Ideální obraz dokonalého matematického systému byl ve 20. století občas narušen, v neposlední řadě, když Kurt Gödel (1906–1978) ukázal, že není možné definovat formální axiomatický systém jako základ pro celou matematiku. Druhá polovina 20. století je období, které se charakteristice zobecňování prostorových a kvantitativních vztahů dostatečně nevymyká, jde-li o předmět matematiky, ale v metodách je značně ovlivněno informatikou, kybernetikou, teorií her apod. Matematika se nadále rozvíjí jak do šířky, tak do hloubky a předmět je dnes tak rozsáhlý, že je nemožné mít přehled o všem. Americký historik matematiky v knize Matematika ztráta určitosti (1980) říká: "Hlavní příčinou rozvoje matematiky je její použití ke studiu přírody. Matematické pojmy i matematické metody poznání, jsou nejúčinnějším prostředkem výzkumu a vysvětlení nebeských těles, pohybu těles na Zemi a v její blízkosti, světelných, zvukových, tepelných a elektrických jevů, elektromagnetických vln, stavby hmoty, chemických reakcí, stavby oka, ucha i jiných orgánů lidského těla a mnoha set jiných důležitých jevů." těla a mnoha set jiných důležitých jevů."
, The history of mathematics deals with the … The history of mathematics deals with the origin of discoveries in mathematics and the mathematical methods and notation of the past. Before the modern age and the worldwide spread of knowledge, written examples of new mathematical developments have come to light only in a few locales. From 3000 BC the Mesopotamian states of Sumer, Akkad and Assyria, followed closely by Ancient Egypt and the Levantine state of Ebla began using arithmetic, algebra and geometry for purposes of taxation, commerce, trade and also in the patterns in nature, the field of astronomy and to record time and formulate calendars. The earliest mathematical texts available are from Mesopotamia and Egypt – Plimpton 322 (Babylonian c. 2000 – 1900 BC), the Rhind Mathematical Papyrus (Egyptian c. 1800 BC) and the Moscow Mathematical Papyrus (Egyptian c. 1890 BC). All of these texts mention the so-called Pythagorean triples, so, by inference, the Pythagorean theorem seems to be the most ancient and widespread mathematical development after basic arithmetic and geometry. The study of mathematics as a "demonstrative discipline" began in the 6th century BC with the Pythagoreans, who coined the term "mathematics" from the ancient Greek μάθημα (mathema), meaning "subject of instruction". Greek mathematics greatly refined the methods (especially through the introduction of deductive reasoning and mathematical rigor in proofs) and expanded the subject matter of mathematics. Although they made virtually no contributions to theoretical mathematics, the ancient Romans used applied mathematics in surveying, structural engineering, mechanical engineering, bookkeeping, creation of lunar and solar calendars, and even arts and crafts. Chinese mathematics made early contributions, including a place value system and the first use of negative numbers. The Hindu–Arabic numeral system and the rules for the use of its operations, in use throughout the world today evolved over the course of the first millennium AD in India and were transmitted to the Western world via Islamic mathematics through the work of Muḥammad ibn Mūsā al-Khwārizmī. Islamic mathematics, in turn, developed and expanded the mathematics known to these civilizations. Contemporaneous with but independent of these traditions were the mathematics developed by the Maya civilization of Mexico and Central America, where the concept of zero was given a standard symbol in Maya numerals. Many Greek and Arabic texts on mathematics were translated into Latin from the 12th century onward, leading to further development of mathematics in Medieval Europe. From ancient times through the Middle Ages, periods of mathematical discovery were often followed by centuries of stagnation. Beginning in Renaissance Italy in the 15th century, new mathematical developments, interacting with new scientific discoveries, were made at an increasing pace that continues through the present day. This includes the groundbreaking work of both Isaac Newton and Gottfried Wilhelm Leibniz in the development of infinitesimal calculus during the course of the 17th century.lus during the course of the 17th century.
, كان البابليون يمارسون كتابة الأعداد وحساب … كان البابليون يمارسون كتابة الأعداد وحساب الفوائد ولاسيما في الأعمال التجارية في بابل منذ ثلاث آلاف سنة، وكانت الأعداد والعمليات الحسابية تدون فوق ألواح الصلصال بقلم من البوص المدبب. ثم توضع في الفرن لتجف. وعرفوا الجمع والضرب والطرح والقسمة. ولم يستعملوا اسلوب النظام العشري المتبع حاليا للاعداد، مما زادها صعوبة حيث كانوا يستعملون الذي يتكون من ستين رمزا للدلالة على الأعداد من الواحد إلى التسع والخمسين.وما زال النظام الستيني متبعا حتى الآن في قياس الزوايا عند حساب المثلثات وقياس الزمن (الساعة تساوي ستين دقيقة والدقيقة تساوي ستين ثانية).وطور قدماء المصريين هذا النظام في مسح الأراضي بعد كل فيضان لتقدير الضرائب. كما كانوا يتبعون النظام العشري، وهو العد بالآحاد والعشرات والمئات. ولكنهم لم يعرفوا الصفر. لهذا كانوا يكتبون 500 بوضع خمسة رموز يعبر كل رمز على مائة. وأول العلوم الرياضية التي ظهرت قديما كانت الهندسة لقياس مساحة الأرض، وحساب المثلثات لقياس الزوايا والميل في البناء. وكان البابليون يستعملونه في التنبؤ بمواعيد كسوف الشمس وخسوف القمر. وهذه المواعيد كانت مرتبطة بعباداتهم. وكان قدماء المصريين يستخدمونه في بناء المعابد وتحديد زوايا الأهرامات. واستعملوا الاعداد الكسرية وكذلك تحديد مساحة الدائرة بالتقريب.لكسرية وكذلك تحديد مساحة الدائرة بالتقريب.
, 数学史的主要研究对象是历史上的数学发现，调查它们的起源，或更广义地说，数学史就是对过 … 数学史的主要研究对象是历史上的数学发现，调查它们的起源，或更广义地说，数学史就是对过去的数学方法与数学符号的探究。 数学起源于人类早期的生产活动，为古中国六艺之一，亦被古希腊学者视为哲学之起点。數學最早用於人們計數、天文、度量甚至是貿易的需要。這些需要可以簡單地被概括為數學對結構、空間以及時間的研究；對結構的研究是從數字開始的，首先是從我們稱之為初等代數的——自然數和整數以及它們的算術關係式開始的。更深層次的研究是數論；對空間的研究則是從幾何學開始的，首先是歐幾里得幾何和類似於三維空間的三角學。後來產生了非歐幾里得幾何，在相對論中扮演著重要角色。 在进入知识可以向全世界传播的现代社会以前，有记录的新数学发现仅仅在很少几个地区重见天日。目前最古老的数学文本是《普林顿 322》（古巴比伦，约公元前1900年），《莱因德数学纸草书》（古埃及，约公元前2000年-1800年），以及《莫斯科数学纸草书》（古埃及，约公元前1890年）。以上这些文本都涉及到了如今被称为毕达哥拉斯定理的概念，后者可能是继简单算术和几何后，最古老和最广泛传播的数学发现。 在公元前6世纪后，毕达哥拉斯将数学作为一门实证的学科进行研究，他创造了古希腊语单词μάθημα（mathema），意为“（被人们学习的）知识学问”。希腊数学家在相当大的程度上改进了这些数学方法，并扩大了数学的主题。中国数学做了早期贡献，包括引入了位值制系统。如今大行于世的印度-阿拉伯数字系统和运算方法，很可能是在公元后1000年的印度逐渐演化，并被伊斯兰数学家通过花拉子米的著作将其传到了西方。伊斯兰数学则将以上这些文明的数学做了进一步的发展贡献。许多古希腊和伊斯兰数学著作随后被翻译成了拉丁文，引领了中世纪欧洲更深入的数学发展。 从16世纪文艺复兴时期的意大利开始，算术、初等代数及三角学等初等数学已大体完备。17世纪变数概念的产生使人们开始研究变化中的量与量的互相关系和图形间的互相变换。随着自然科学和技术的进一步发展，为研究数学基础而产生的集合论和数理逻辑等也开始慢慢发展。 从古代到中世纪，数学发展的历史时期都伴随着数个世纪的停滞，但从16世纪以来，新的数学发展伴随新的科学发展，让数学不断加速大步前进，直至今日。，但从16世纪以来，新的数学发展伴随新的科学发展，让数学不断加速大步前进，直至今日。
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Euclid-proof.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20030219004407/http:/webpages.ull.es/users/jbarrios/hm/ +
, http://jeff560.tripod.com/mathsym.html +
, http://homepages.bw.edu/~dcalvis/history.html +
, https://web.archive.org/web/20020716102307/http:/www.otterbein.edu/resources/library/libpages/subject/mathhis.htm +
, http://www.math.buffalo.edu/mad/ +
, http://mathematics.library.cornell.edu/additional/Collected-Works-of-Mathematicians +
, http://www.maths.tcd.ie/pub/HistMath/ +
, http://aleph0.clarku.edu/~djoyce/mathhist/ +
, https://archive.org/details/historyofmathema00katz +
, http://fredrickey.info/hm/mini/MinicourseDocuments-09.pdf +
, http://www.agnesscott.edu/lriddle/women/women.htm +
, http://mathres.kevius.com/history.html +
, https://archive.org/details/historyofgreekma0001heat +
, https://www.bbc.co.uk/programmes/p003k9hq +
, http://www.mat.uc.pt/~jaimecs/indexhm.html +
, http://www.unizar.es/ichm/ +
, http://mathforum.org/library/topics/history/ +
, http://archives.math.utk.edu/topics/history.html +
, https://web.archive.org/web/20070317034718/http:/astech.library.cornell.edu/ast/math/find/Collected-Works-of-Mathematicians.cfm +
, https://web.archive.org/web/20110707053917/http:/math.illinoisstate.edu/marshall +
, https://archive.org/details/menofmathematics0041bell +
, https://books.google.com/books%3Fid=nw5eupvkvfEC%7Cpostscript=. +
, http://jeff560.tripod.com/mathword.html +
, http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/ +
, http://www.economics.soton.ac.uk/staff/aldrich/Mathematical%20Words.htm +
, https://archive.org/details/historyofmathema00boye +
, https://archive.org/details/mathematicsfromb1997gull +
, https://web.archive.org/web/20080615051823/http:/www.dm.unipi.it/~tucci/index.html +
, http://www.maa.org/press/periodicals/convergence +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
14220
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
123568
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122788585
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Mathematical_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Circle +
, http://dbpedia.org/resource/Zhu_Shijie +
, http://dbpedia.org/resource/Safavid_Empire +
, http://dbpedia.org/resource/Private_school +
, http://dbpedia.org/resource/Proportionality_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Ming_dynasty +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_art +
, http://dbpedia.org/resource/Modern_age +
, http://dbpedia.org/resource/Maya_astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Julius_Caesar +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_Empire +
, http://dbpedia.org/resource/Trisect_an_arbitrary_angle +
, http://dbpedia.org/resource/File:%E4%B9%9D%E7%AB%A0%E7%AE%97%E8%A1%93.gif +
, http://dbpedia.org/resource/Quadratic_reciprocity_law +
, http://dbpedia.org/resource/Compound_interest +
, http://dbpedia.org/resource/File:Euclid-proof.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Place_value_system +
, http://dbpedia.org/resource/Perspective_%28graphical%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic_language +
, http://dbpedia.org/resource/Recursive_function_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Hindu%E2%80%93Arabic_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/File:GammaAbsSmallPlot.png +
, http://dbpedia.org/resource/Nile +
, http://dbpedia.org/resource/David_M._Burton +
, http://dbpedia.org/resource/Metrology +
, http://dbpedia.org/resource/Iraq +
, http://dbpedia.org/resource/Exponential_growth +
, http://dbpedia.org/resource/Lebesgue_integral +
, http://dbpedia.org/resource/Simplicius_of_Cilicia +
, http://dbpedia.org/resource/Abul_Wafa +
, http://dbpedia.org/resource/Jean_Dieudonn%C3%A9 +
, http://dbpedia.org/resource/Prosody_%28poetry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperreal_number +
, http://dbpedia.org/resource/Lucas-Lehmer_test +
, http://dbpedia.org/resource/File:Geometry_problem-Sb_13088-IMG_0593-white.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Moscow_papyrus +
, http://dbpedia.org/resource/Moscow_Mathematical_Papyrus +
, http://dbpedia.org/resource/American_Mathematical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/File:Yuktibhasa.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Sulba_Sutras +
, http://dbpedia.org/resource/File:Maya_Hieroglyphs_Fig_40.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_important_publications_in_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/File:Conic_sections_2.png +
, http://dbpedia.org/resource/R%C3%B3zsa_P%C3%A9ter +
, http://dbpedia.org/resource/File:Moskou-papyrus.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Four_Colour_Map_Example.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Zero +
, http://dbpedia.org/resource/Prime_numbers +
, http://dbpedia.org/resource/William_Heytesbury +
, http://dbpedia.org/resource/England +
, http://dbpedia.org/resource/Liu_Xin_%28scholar%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Lodovico_Ferrari +
, http://dbpedia.org/resource/Simplex_algorithm +
, http://dbpedia.org/resource/Kolmogorov +
, http://dbpedia.org/resource/Ancient_Egypt +
, http://dbpedia.org/resource/Paul_Cohen_%28mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Symmetry +
, http://dbpedia.org/resource/Hypatia +
, http://dbpedia.org/resource/Warring_States_Period +
, http://dbpedia.org/resource/Parabola +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_translations_of_the_12th_century +
, http://dbpedia.org/resource/Conic_sections +
, http://dbpedia.org/resource/Andrew_Wiles +
, http://dbpedia.org/resource/Neopythagorean +
, http://dbpedia.org/resource/File:Carl_Friedrich_Gauss.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Flanders +
, http://dbpedia.org/resource/Diophantine_equations +
, http://dbpedia.org/resource/Surface_of_revolution +
, http://dbpedia.org/resource/Electrical_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Paris +
, http://dbpedia.org/resource/Horner%27s_method +
, http://dbpedia.org/resource/Ren%C3%A9_Descartes +
, http://dbpedia.org/resource/Edinburgh_Mathematical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Jade_Mirror_of_the_Four_Unknowns +
, http://dbpedia.org/resource/Liu_Hui%27s_%CF%80_algorithm +
, http://dbpedia.org/resource/Solar_year +
, http://dbpedia.org/resource/Athens +
, http://dbpedia.org/resource/Differential_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/YBC_7289 +
, http://dbpedia.org/resource/Fraud +
, http://dbpedia.org/resource/Highly_composite_number +
, http://dbpedia.org/resource/Arab +
, http://dbpedia.org/resource/File:Gottfried_Wilhelm_Leibniz%2C_Bernhard_Christoph_Francke.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Ghiyath_al-Kashi +
, http://dbpedia.org/resource/Bartel_Leendert_van_der_Waerden +
, http://dbpedia.org/resource/Sheaf_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Abraham_Robinson +
, http://dbpedia.org/resource/Ren%C3%A9_Thom +
, http://dbpedia.org/resource/Opus_vermiculatum +
, http://dbpedia.org/resource/Open_access_%28publishing%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Circumference +
, http://dbpedia.org/resource/Pythagoras_of_Samos +
, http://dbpedia.org/resource/Quartic_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Sphere +
, http://dbpedia.org/resource/Computer +
, http://dbpedia.org/resource/Herman_of_Carinthia +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Grothendieck +
, http://dbpedia.org/resource/Mil%C3%BC +
, http://dbpedia.org/resource/Liu_Hui +
, http://dbpedia.org/resource/Differential_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Geometric_mean +
, http://dbpedia.org/resource/Nicolas_Bourbaki +
, http://dbpedia.org/resource/Plato +
, http://dbpedia.org/resource/Siculus_Flaccus +
, http://dbpedia.org/resource/Treatise +
, http://dbpedia.org/resource/Algeria +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperbolic_quaternion +
, http://dbpedia.org/resource/Platonic_Academy +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_combinatorics +
, http://dbpedia.org/resource/Thales%27_Theorem +
, http://dbpedia.org/resource/George_Boole +
, http://dbpedia.org/resource/Classification_of_finite_simple_groups +
, http://dbpedia.org/resource/Srinivasa_Aiyangar_Ramanujan +
, http://dbpedia.org/resource/File:Diophantus-cover.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Muziris +
, http://dbpedia.org/resource/Spherical_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Greeks +
, http://dbpedia.org/resource/Millennium_Prize_Problems +
, http://dbpedia.org/resource/Diophantine_approximations +
, http://dbpedia.org/resource/Quaternion_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Islamic_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Group_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Confucian +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_proof +
, http://dbpedia.org/resource/William_Rowan_Hamilton +
, http://dbpedia.org/resource/Singularity_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Sanskrit_grammar +
, http://dbpedia.org/resource/John_von_Neumann +
, http://dbpedia.org/resource/Pyramids +
, http://dbpedia.org/resource/Nicomachus +
, http://dbpedia.org/resource/Qin_Empire +
, http://dbpedia.org/resource/Mohism +
, http://dbpedia.org/resource/Venice +
, http://dbpedia.org/resource/Prime_number +
, http://dbpedia.org/resource/File:Noneuclid.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Continuum_hypothesis +
, http://dbpedia.org/resource/Historian +
, http://dbpedia.org/resource/Pascal%27s_Wager +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_measurement +
, http://dbpedia.org/resource/Topology +
, http://dbpedia.org/resource/International_Congress_of_Mathematicians +
, http://dbpedia.org/resource/Lunar_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Menelaus_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Italy +
, http://dbpedia.org/resource/Eutocius +
, http://dbpedia.org/resource/Galileo +
, http://dbpedia.org/resource/Maya_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_Kingdom +
, http://dbpedia.org/resource/Oxford_Calculators +
, http://dbpedia.org/resource/Kevin_Bacon_Game +
, http://dbpedia.org/resource/ENIAC +
, http://dbpedia.org/resource/Radius +
, http://dbpedia.org/resource/Private_industry +
, http://dbpedia.org/resource/Joseph_Louis_Lagrange +
, http://dbpedia.org/resource/Kenneth_Appel +
, http://dbpedia.org/resource/File:Oresme.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Treasury +
, http://dbpedia.org/resource/North_Africa +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Soci%C3%A9t%C3%A9_Math%C3%A9matique_de_France +
, http://dbpedia.org/resource/Optics +
, http://dbpedia.org/resource/Discrete_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Hypercomplex_number +
, http://dbpedia.org/resource/Linear_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Tuscany +
, http://dbpedia.org/resource/%C3%89variste_Galois +
, http://dbpedia.org/resource/P-adic_number +
, http://dbpedia.org/resource/Dynamical_systems_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_language +
, http://dbpedia.org/resource/Algebra_over_a_field +
, http://dbpedia.org/resource/Arnald_of_Villanova +
, http://dbpedia.org/resource/Justinian +
, http://dbpedia.org/resource/Kerala_School_of_Astronomy_and_Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_ancient_numeral_systems +
, http://dbpedia.org/resource/Solar_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Andr%C3%A9_Weil +
, http://dbpedia.org/resource/Irrational_numbers +
, http://dbpedia.org/resource/Egyptians +
, http://dbpedia.org/resource/Field_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Ars_Magna_%28Gerolamo_Cardano%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Volume +
, http://dbpedia.org/resource/Clay_Mathematics_Institute +
, http://dbpedia.org/resource/Democratic_Republic_of_the_Congo +
, http://dbpedia.org/resource/Decidability_%28logic%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Poincar%C3%A9_conjecture +
, http://dbpedia.org/resource/Lie_group +
, http://dbpedia.org/resource/File:Pythagorean.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Ellipse +
, http://dbpedia.org/resource/General_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/John_Napier +
, http://dbpedia.org/resource/Data_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Plimpton_322 +
, http://dbpedia.org/resource/Trigonometry +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Computability_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Mesopotamia +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Right_triangle +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_exhaustion +
, http://dbpedia.org/resource/Bartholomaeus_Pitiscus +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/Ramanujan_theta_function +
, http://dbpedia.org/resource/Assyria +
, http://dbpedia.org/resource/Elementary_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Indian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Symbolic_computation +
, http://dbpedia.org/resource/Abel%E2%80%93Ruffini_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Logic +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_rigor +
, http://dbpedia.org/resource/Pythagorean_triple +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_number_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Niels_Henrik_Abel +
, http://dbpedia.org/resource/Probability_theory +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_mathematics_history_topics +
, http://dbpedia.org/resource/Peano_arithmetic +
, http://dbpedia.org/resource/Nikolai_Ivanovich_Lobachevsky +
, http://dbpedia.org/resource/Luca_Pacioli +
, http://dbpedia.org/resource/Qin_Shi_Huang +
, http://dbpedia.org/resource/Parallel_postulate +
, http://dbpedia.org/resource/Ibn_al-Haytham +
, http://dbpedia.org/resource/Patterns_in_nature +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_Friedrich_Gauss +
, http://dbpedia.org/resource/Jost_B%C3%BCrgi +
, http://dbpedia.org/resource/Alexander_Marshack +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_mosaic +
, http://dbpedia.org/resource/Game_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Sumer +
, http://dbpedia.org/resource/Geometric_series +
, http://dbpedia.org/resource/Reduction_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Germany +
, http://dbpedia.org/resource/Non-standard_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Leibniz_formula_for_pi +
, http://dbpedia.org/resource/Peano +
, http://dbpedia.org/resource/The_Compendious_Book_on_Calculation_by_Completion_and_Balancing +
, http://dbpedia.org/resource/Caliphate +
, http://dbpedia.org/resource/Recursion +
, http://dbpedia.org/resource/Pi +
, http://dbpedia.org/resource/Al-Kindi +
, http://dbpedia.org/resource/Gamma_function +
, http://dbpedia.org/resource/Transformation_%28geometry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Model_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Pythagorean_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Pythagoreans +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmasphutasiddhanta +
, http://dbpedia.org/resource/Parameter_space +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Elliptic_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Persia +
, http://dbpedia.org/resource/Gromatici +
, http://dbpedia.org/resource/Piero_della_Francesca +
, http://dbpedia.org/resource/Gerard_of_Cremona +
, http://dbpedia.org/resource/Claudius_Ptolemy +
, http://dbpedia.org/resource/Combinatorics +
, http://dbpedia.org/resource/Mesopotamian +
, http://dbpedia.org/resource/Gottfried_Wilhelm_Leibniz +
, http://dbpedia.org/resource/Regular_number +
, http://dbpedia.org/resource/J%C3%A1nos_Bolyai +
, http://dbpedia.org/resource/Imaginary_unit +
, http://dbpedia.org/resource/0_%28number%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Gambling +
, http://dbpedia.org/resource/A.N._Whitehead +
, http://dbpedia.org/resource/Paolo_Ruffini_%28mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Madhava_of_Sangamagrama +
, http://dbpedia.org/resource/Surface_%28topology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/ZFC +
, http://dbpedia.org/resource/Fibonacci_sequence +
, http://dbpedia.org/resource/Expository_writing +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Chinese_pagoda +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Indus_Valley_civilization +
, http://dbpedia.org/resource/Vitruvius +
, http://dbpedia.org/resource/Sieve_of_Eratosthenes +
, http://dbpedia.org/resource/Bh%C4%81skara_II +
, http://dbpedia.org/resource/Computer_science +
, http://dbpedia.org/resource/Liber_Abaci +
, http://dbpedia.org/resource/Cuneiform_script +
, http://dbpedia.org/resource/Algebraic_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Timaeus_%28dialogue%29 +
, http://dbpedia.org/resource/File:Qinghuajian%2C_Suan_Biao.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Napoleon +
, http://dbpedia.org/resource/Cartesian_coordinates +
, http://dbpedia.org/resource/P%C4%81%E1%B9%87ini +
, http://dbpedia.org/resource/Gregorian_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Multiplication_table +
, http://dbpedia.org/resource/Egyptian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/File:Plimpton_322.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Ch%E1%BB%AF_N%C3%B4m +
, http://dbpedia.org/resource/Jean-Pierre_Serre +
, http://dbpedia.org/resource/File:Relativistic_precession.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Proclus +
, http://dbpedia.org/resource/File:Chounumerals.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Gaussian_elimination +
, http://dbpedia.org/resource/Heron%27s_formula +
, http://dbpedia.org/resource/Binomial_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Pope_Gregory_XIII +
, http://dbpedia.org/resource/Frequency_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Abu_Kamil +
, http://dbpedia.org/resource/Surreal_number +
, http://dbpedia.org/resource/Tuple +
, http://dbpedia.org/resource/Gupta_period +
, http://dbpedia.org/resource/Kenneth_O._May_Prize +
, http://dbpedia.org/resource/Geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Iberian_Peninsula +
, http://dbpedia.org/resource/Cavalieri%27s_principle +
, http://dbpedia.org/resource/Measure_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Klein%27s_encyclopedia +
, http://dbpedia.org/resource/Sequence +
, http://dbpedia.org/resource/Magic_square +
, http://dbpedia.org/resource/Combinatorial_game +
, http://dbpedia.org/resource/Zhang_Heng +
, http://dbpedia.org/resource/Leap_day +
, http://dbpedia.org/resource/Hellenistic_period +
, http://dbpedia.org/resource/Polynomial +
, http://dbpedia.org/resource/Paul_Erd%C5%91s +
, http://dbpedia.org/resource/Partition_function_%28number_theory%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Accounting +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_statistics +
, http://dbpedia.org/resource/Incompleteness_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Public-key_cryptography +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/File:Image-Al-Kit%C4%81b_al-mu%E1%B8%ABta%E1%B9%A3ar_f%C4%AB_%E1%B8%A5is%C4%81b_al-%C4%9Fabr_wa-l-muq%C4%81bala.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Scotland +
, http://dbpedia.org/resource/Kepler%27s_Laws +
, http://dbpedia.org/resource/Abu_Rayhan_Biruni +
, http://dbpedia.org/resource/Arithmetic +
, http://dbpedia.org/resource/Addison-Wesley +
, http://dbpedia.org/resource/Function_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Boolean_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Decimal_point +
, http://dbpedia.org/resource/Pierre_de_Fermat +
, http://dbpedia.org/resource/Middle_Kingdom_of_Egypt +
, http://dbpedia.org/resource/Rhind_papyrus +
, http://dbpedia.org/resource/Algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Morris_Kline +
, http://dbpedia.org/resource/Operations_research +
, http://dbpedia.org/resource/Burning_of_books_and_burying_of_scholars +
, http://dbpedia.org/resource/Adelard_of_Bath +
, http://dbpedia.org/resource/Boethius +
, http://dbpedia.org/resource/Quadrivium +
, http://dbpedia.org/resource/Renaissance +
, http://dbpedia.org/resource/Hipparchus_of_Nicaea +
, http://dbpedia.org/resource/Kepler_conjecture +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_mile +
, http://dbpedia.org/resource/Ancient_Rome +
, http://dbpedia.org/resource/Fermat%27s_Last_Theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Lists_of_mathematicians +
, http://dbpedia.org/resource/Antikythera_mechanism +
, http://dbpedia.org/resource/Squaring_the_circle +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_puzzles +
, http://dbpedia.org/resource/Non-Euclidean_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Julian_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Complex_variable +
, http://dbpedia.org/resource/Numerical_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Wolfgang_Haken +
, http://dbpedia.org/resource/Quartic_polynomial +
, http://dbpedia.org/resource/Integral +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/Euclidean_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Karl_Weierstrass +
, http://dbpedia.org/resource/Kurt_Hensel +
, http://dbpedia.org/resource/Claude_Shannon +
, http://dbpedia.org/resource/Vector_space +
, http://dbpedia.org/resource/Upper_Paleolithic +
, http://dbpedia.org/resource/Astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Hermann_Grassmann +
, http://dbpedia.org/resource/Metric_space +
, http://dbpedia.org/resource/Han_dynasty +
, http://dbpedia.org/resource/File:Bakhshali_numerals_2.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Distance +
, http://dbpedia.org/resource/Georg_Cantor +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_numbers +
, http://dbpedia.org/resource/Laplace +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_of_Chester +
, http://dbpedia.org/resource/Fundamental_theorem_of_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Square_root +
, http://dbpedia.org/resource/Magnitude_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Summa_de_arithmetica +
, http://dbpedia.org/resource/Akkad_%28region%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperbolic_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Scipione_del_Ferro +
, http://dbpedia.org/resource/Anthemius_of_Tralles +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_optimization +
, http://dbpedia.org/resource/Applied_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Paraboloid +
, http://dbpedia.org/resource/Rhind_Mathematical_Papyrus +
, http://dbpedia.org/resource/British_Museum +
, http://dbpedia.org/resource/Fast_Fourier_transform +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_writing_numbers +
, http://dbpedia.org/resource/Science_and_technology_of_the_Han_dynasty +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics_Subject_Classification +
, http://dbpedia.org/resource/Pappus_configuration +
, http://dbpedia.org/resource/Manifold +
, http://dbpedia.org/resource/Central_Italy +
, http://dbpedia.org/resource/Analytic_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Approximations_of_%CF%80 +
, http://dbpedia.org/resource/Albert_Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmagupta_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Pappus%27s_hexagon_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/File:Hagia_Sophia_Mars_2013.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_mathematicians +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_arithmetic +
, http://dbpedia.org/resource/Theon_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Apollonius_of_Perga +
, http://dbpedia.org/resource/Logical_independence +
, http://dbpedia.org/resource/Pappus_graph +
, http://dbpedia.org/resource/Dirk_Jan_Struik +
, http://dbpedia.org/resource/File:Aquinqum_BHM_IMG_0662_land_surveyor_equipment.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Johannes_Kepler +
, http://dbpedia.org/resource/Yang_Hui +
, http://dbpedia.org/resource/De_quinque_corporibus_regularibus +
, http://dbpedia.org/resource/Ratio +
, http://dbpedia.org/resource/Quadratic_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Signal_processing +
, http://dbpedia.org/resource/Pappus%27s_centroid_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Chinese_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Benoit_Mandelbrot +
, http://dbpedia.org/resource/Diophantus +
, http://dbpedia.org/resource/Cogwheel +
, http://dbpedia.org/resource/B%C3%A9ja%C3%AFa +
, http://dbpedia.org/resource/RSA_algorithm +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_mathematical_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Ebla +
, http://dbpedia.org/resource/Victor_J._Katz +
, http://dbpedia.org/resource/Harmonic_mean +
, http://dbpedia.org/resource/Spherical_trigonometry +
, http://dbpedia.org/resource/Celestial_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Surveyor +
, http://dbpedia.org/resource/Baghdad +
, http://dbpedia.org/resource/Theory +
, http://dbpedia.org/resource/Trigonometric_function +
, http://dbpedia.org/resource/Control_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Cicero +
, http://dbpedia.org/resource/Derrick_Henry_Lehmer +
, http://dbpedia.org/resource/Logarithm +
, http://dbpedia.org/resource/The_Story_of_Maths +
, http://dbpedia.org/resource/Taylor_series +
, http://dbpedia.org/resource/East_Asian_cultural_sphere +
, http://dbpedia.org/resource/Imaginary_number +
, http://dbpedia.org/resource/Graph_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_Association_of_America +
, http://dbpedia.org/resource/Maya_civilization +
, http://dbpedia.org/resource/Nicole_Oresme +
, http://dbpedia.org/resource/Jesuit +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitesimal +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmi_numeral +
, http://dbpedia.org/resource/Metre_%28music%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_induction +
, http://dbpedia.org/resource/Christianity_in_the_Roman_Empire +
, http://dbpedia.org/resource/Mozi +
, http://dbpedia.org/resource/Hagia_Sophia +
, http://dbpedia.org/resource/Korean_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_trigonometry +
, http://dbpedia.org/resource/Fractals +
, http://dbpedia.org/resource/Pappus_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Halayudha +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Knot_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Vietnamese_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_Roman_taxes +
, http://dbpedia.org/resource/Prehistoric_counting +
, http://dbpedia.org/resource/Greco-Roman +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_roads +
, http://dbpedia.org/resource/Emmy_Noether +
, http://dbpedia.org/resource/Historia_Mathematica +
, http://dbpedia.org/resource/Asymptotics +
, http://dbpedia.org/resource/L.E.J._Brouwer +
, http://dbpedia.org/resource/Surface_area +
, http://dbpedia.org/resource/Divergent_series +
, http://dbpedia.org/resource/Deductive_reasoning +
, http://dbpedia.org/resource/William_George_Horner +
, http://dbpedia.org/resource/Egyptian_language +
, http://dbpedia.org/resource/De_Prospectiva_Pingendi +
, http://dbpedia.org/resource/File:Pacioli.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Al-Khw%C4%81rizm%C4%AB +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_military_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Babylon +
, http://dbpedia.org/resource/Etruscan_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/Autodidact +
, http://dbpedia.org/resource/Information_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Ring_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Middle_Ages +
, http://dbpedia.org/resource/Song_dynasty +
, http://dbpedia.org/resource/File:P._Oxy._I_29.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Indeterminate_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Area +
, http://dbpedia.org/resource/Berlin_Papyrus_6619 +
, http://dbpedia.org/resource/Mental_calculator +
, http://dbpedia.org/resource/Leap_year +
, http://dbpedia.org/resource/Ab%C5%AB_al-Hasan_ibn_Al%C4%AB_al-Qalas%C4%81d%C4%AB +
, http://dbpedia.org/resource/Bertrand_Russell +
, http://dbpedia.org/resource/Zhoubi_Suanjing +
, http://dbpedia.org/resource/Nasir_al-Din_Tusi +
, http://dbpedia.org/resource/Tycho_Brahe +
, http://dbpedia.org/resource/Odometer +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmagupta +
, http://dbpedia.org/resource/Al-Karaji +
, http://dbpedia.org/resource/Gregory%27s_series +
, http://dbpedia.org/resource/Augustin-Louis_Cauchy +
, http://dbpedia.org/resource/Lie_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Timeline_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Etruscan_civilization +
, http://dbpedia.org/resource/Incommensurable_magnitudes +
, http://dbpedia.org/resource/Negative_numbers +
, http://dbpedia.org/resource/Book_of_Wisdom +
, http://dbpedia.org/resource/Topological_space +
, http://dbpedia.org/resource/Central_Asia +
, http://dbpedia.org/resource/Tsinghua_Bamboo_Slips +
, http://dbpedia.org/resource/Sosigenes_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Mosaics_of_Delos +
, http://dbpedia.org/resource/Byzantine_empire +
, http://dbpedia.org/resource/Dimension +
, http://dbpedia.org/resource/Fibonacci_number +
, http://dbpedia.org/resource/Egypt +
, http://dbpedia.org/resource/Decimal_digit +
, http://dbpedia.org/resource/Matteo_Ricci +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmagupta%27s_formula +
, http://dbpedia.org/resource/Calendars +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_India +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_bridge +
, http://dbpedia.org/resource/Matrix_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Binary_numeral_system +
, http://dbpedia.org/resource/Predynastic_Egypt +
, http://dbpedia.org/resource/Indus_river +
, http://dbpedia.org/resource/Suanpan +
, http://dbpedia.org/resource/Zu_Chongzhi +
, http://dbpedia.org/resource/Pre-Columbian_Americas +
, http://dbpedia.org/resource/Sexagesimal +
, http://dbpedia.org/resource/Central_America +
, http://dbpedia.org/resource/Plus_and_minus +
, http://dbpedia.org/resource/Arithmetic_mean +
, http://dbpedia.org/resource/Decimal +
, http://dbpedia.org/resource/Calendar_reform +
, http://dbpedia.org/resource/Positional_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Babylonian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Babylonia +
, http://dbpedia.org/resource/Ergodic_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Mexico +
, http://dbpedia.org/resource/Diameter +
, http://dbpedia.org/resource/Algebraic_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Alan_Turing +
, http://dbpedia.org/resource/File:Leonhard_Euler_-_edit1.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/General_hypergeometric_function +
, http://dbpedia.org/resource/Cryptanalysis +
, http://dbpedia.org/resource/Western_world +
, http://dbpedia.org/resource/Syracuse%2C_Italy +
, http://dbpedia.org/resource/Thomas_Bradwardine +
, http://dbpedia.org/resource/Almagest +
, http://dbpedia.org/resource/Arithmetic_series +
, http://dbpedia.org/resource/Laurent_Schwartz +
, http://dbpedia.org/resource/Number +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Isidore_of_Miletus +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_the_function_concept +
, http://dbpedia.org/resource/Menelaus%27_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Riemannian_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Abstract_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Magic_circle_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Utility_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Real_number_system +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_number +
, http://dbpedia.org/resource/Hindu%E2%80%93Arabic_numeral_system +
, http://dbpedia.org/resource/Decimal_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Frustum +
, http://dbpedia.org/resource/Counting_rods +
, http://dbpedia.org/resource/File:Archimedes_pi.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Category_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Cube_%28algebra%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Modular_form +
, http://dbpedia.org/resource/John_Horton_Conway +
, http://dbpedia.org/resource/Fibonacci +
, http://dbpedia.org/resource/Lie_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Number_theory +
, http://dbpedia.org/resource/ArXiv +
, http://dbpedia.org/resource/Series_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Aryabhatiya +
, http://dbpedia.org/resource/Statistics +
, http://dbpedia.org/resource/Musaeum +
, http://dbpedia.org/resource/Numeral_system +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Chinese_characters +
, http://dbpedia.org/resource/Fixed-point_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/BBC +
, http://dbpedia.org/resource/Jyesthadeva +
, http://dbpedia.org/resource/Composite_number +
, http://dbpedia.org/resource/Henri_Poincar%C3%A9 +
, http://dbpedia.org/resource/Brahmagupta%27s_identity +
, http://dbpedia.org/resource/Four_color_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Seleucid +
, http://dbpedia.org/resource/Opus_tessellatum +
, http://dbpedia.org/resource/Thomas_Callister_Hales +
, http://dbpedia.org/resource/Division_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/World_Wide_Web +
, http://dbpedia.org/resource/Tessera +
, http://dbpedia.org/resource/Radix +
, http://dbpedia.org/resource/Middle_East +
, http://dbpedia.org/resource/Thales_of_Miletus +
, http://dbpedia.org/resource/Maya_numerals +
, http://dbpedia.org/resource/Xu_Yue +
, http://dbpedia.org/resource/Blaise_Pascal +
, http://dbpedia.org/resource/Rafael_Bombelli +
, http://dbpedia.org/resource/Set_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Limit_of_a_function +
, http://dbpedia.org/resource/Configuration_%28geometry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/The_Nine_Chapters_on_the_Mathematical_Art +
, http://dbpedia.org/resource/Vigesimal +
, http://dbpedia.org/resource/Persian_people +
, http://dbpedia.org/resource/Commodus +
, http://dbpedia.org/resource/Ptolemy%27s_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Eratosthenes_of_Cyrene +
, http://dbpedia.org/resource/Ottoman_Empire +
, http://dbpedia.org/resource/Functional_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Algorism +
, http://dbpedia.org/resource/Heron_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Catastrophe_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Foundations_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Eudoxus_of_Cnidus +
, http://dbpedia.org/resource/Bookkeeping +
, http://dbpedia.org/resource/Aristotle +
, http://dbpedia.org/resource/Kalman_filter +
, http://dbpedia.org/resource/Structural_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Simon_Stevin +
, http://dbpedia.org/resource/Cubic_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Solid_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Erd%C5%91s_number +
, http://dbpedia.org/resource/Theoretical_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/David_Hilbert +
, http://dbpedia.org/resource/Kurt_G%C3%B6del +
, http://dbpedia.org/resource/Surveying +
, http://dbpedia.org/resource/Distribution_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Archives_of_American_Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_Republic +
, http://dbpedia.org/resource/Christianity +
, http://dbpedia.org/resource/Niccol%C3%B2_Fontana_Tartaglia +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes +
, http://dbpedia.org/resource/Hilbert%27s_problems +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes_spiral +
, http://dbpedia.org/resource/Exponentiation +
, http://dbpedia.org/resource/Bernhard_Riemann +
, http://dbpedia.org/resource/Multiplicative_inverse +
, http://dbpedia.org/resource/Pingala +
, http://dbpedia.org/resource/Pseudonym +
, http://dbpedia.org/resource/V._Frederick_Rickey +
, http://dbpedia.org/resource/Algorithm +
, http://dbpedia.org/resource/Circolo_Matematico_di_Palermo +
, http://dbpedia.org/resource/Japanese_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Abacus_school +
, http://dbpedia.org/resource/Gerolamo_Cardano +
, http://dbpedia.org/resource/Pascal%27s_triangle +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Inductive_reasoning +
, http://dbpedia.org/resource/Ishango_bone +
, http://dbpedia.org/resource/Giovanni_di_Casali +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic +
, http://dbpedia.org/resource/Mu%E1%B8%A5ammad_ibn_M%C5%ABs%C4%81_al-Khw%C4%81rizm%C4%AB +
, http://dbpedia.org/resource/Grigori_Perelman +
, http://dbpedia.org/resource/Aryabhata +
, http://dbpedia.org/resource/Megalith +
, http://dbpedia.org/resource/London_Mathematical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Noncommutative_algebra +
, http://dbpedia.org/resource/Mechanical_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Error-correcting_code +
, http://dbpedia.org/resource/Postclassical_age +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Alexander_the_Great +
, http://dbpedia.org/resource/Omar_Khayyam +
, http://dbpedia.org/resource/Leonhard_Euler +
, http://dbpedia.org/resource/Perfect_number +
, http://dbpedia.org/resource/Computational_complexity_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Latins_%28Italic_tribe%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_science_by_discipline +
, http://dbpedia.org/resource/Axiomatic_method +
, http://dbpedia.org/resource/Ancient_Romans +
, http://dbpedia.org/resource/Euclid%27s_Elements +
, http://dbpedia.org/resource/Mean_value_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Seven_Bridges_of_K%C3%B6nigsberg +
, http://dbpedia.org/resource/Euclid +
, http://dbpedia.org/resource/Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Derivative +
, http://dbpedia.org/resource/Curve +
|
| http://dbpedia.org/property/align
|
right
|
| http://dbpedia.org/property/alt
|
Numerals evolution in India
, Brahmi numerals
|
| http://dbpedia.org/property/caption
|
Ancient Brahmi numerals in a part of India
, Indian numerals in stone and copper inscriptions
|
| http://dbpedia.org/property/direction
|
vertical
|
| http://dbpedia.org/property/image
|
Indian numerals 100AD.svg
, 1911
|
| http://dbpedia.org/property/width
|
330
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:More_citations_needed_section +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reign +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Math_topics_TOC +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Multiple_image +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Areas_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Efn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Portal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Islamic_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Template:History_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikiquote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Curlie +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sfrac +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col_end +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Further +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Radic +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Anchor +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Indian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Notelist +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_science_by_discipline +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_mathematics +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_mathematics?oldid=1122788585&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Maya_Hieroglyphs_Fig_40.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Plimpton_322.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Oresme.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/GammaAbsSmallPlot.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Pythagorean.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Image-Al-Kit%C4%81b_al-mu%E1%B8%ABta%E1%B9%A3ar_f%C4%AB_%E1%B8%A5is%C4%81b_al-%C4%9Fabr_wa-l-muq%C4%81bala.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/P._Oxy._I_29.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Conic_sections_2.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Noneuclid.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/%E4%B9%9D%E7%AB%A0%E7%AE%97%E8%A1%93.gif +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Euclid-proof.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Pacioli.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Chounumerals.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Hagia_Sophia_Mars_2013.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Moskou-papyrus.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Diophantus-cover.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Leonhard_Euler_-_edit1.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Bakhshali_numerals_2.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Four_Colour_Map_Example.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Carl_Friedrich_Gauss.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Geometry_problem-Sb_13088-IMG_0593-white.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Gottfried_Wilhelm_Leibniz%2C_Bernhard_Christoph_Francke.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/1911_sketch_of_numerals_script_history_ancient_India%2C_mathematical_symbols_shapes.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Relativistic_precession.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Indian_numerals_100AD.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Qinghuajian%2C_Suan_Biao.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Archimedes_pi.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Yuktibhasa.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Aquinqum_BHM_IMG_0662_land_surveyor_equipment.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_mathematics +
|
| owl:sameAs |
http://ja.dbpedia.org/resource/%E6%95%B0%E5%AD%A6%E5%8F%B2 +
, http://hu.dbpedia.org/resource/A_matematika_t%C3%B6rt%C3%A9nete +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Matematika_tarixi +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%97%E0%A4%A3%E0%A4%BF%E0%A4%A4%E0%A4%BE%E0%A4%9A%E0%A4%BE_%E0%A4%87%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%B9%E0%A4%BE%E0%A4%B8 +
, http://id.dbpedia.org/resource/Sejarah_matematika +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%AA%D8%A7%D8%B1%D9%8A%D8%AE_%D8%A7%D9%84%D8%B1%D9%8A%D8%A7%D8%B6%D9%8A%D8%A7%D8%AA +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Historia_matematyki +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Kasaysayan_ng_matematika +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Hist%C3%B3ria_da_matem%C3%A1tica +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D8%AA%D8%A7%D8%B1%DB%8C%D8%AE_%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B6%DB%8C +
, http://no.dbpedia.org/resource/Matematikkens_historie +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Historio_de_matematiko +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Historia_e_matematik%C3%ABs_shqiptare +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Matematiikan_historia +
, http://es.dbpedia.org/resource/Historia_de_las_matem%C3%A1ticas +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Geschiedenis_van_de_wiskunde +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%99%CF%83%CF%84%CE%BF%CF%81%CE%AF%CE%B1_%CF%84%CF%89%CE%BD_%CE%BC%CE%B1%CE%B8%CE%B7%CE%BC%CE%B1%CF%84%CE%B9%CE%BA%CF%8E%CE%BD +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%85%D1%8B +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%88%98%ED%95%99%EC%82%AC +
, http://da.dbpedia.org/resource/Matematikkens_historie +
, http://my.dbpedia.org/resource/%E1%80%9E%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%B9%E1%80%81%E1%80%BB%E1%80%AC%E1%81%8F_%E1%80%9E%E1%80%99%E1%80%AD%E1%80%AF%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%B8%E1%80%80%E1%80%BC%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%84%E1%80%BA%E1%80%B8 +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Historia_de_les_matem%C3%A1tiques +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%97%E0%A4%A3%E0%A4%BF%E0%A4%A4_%E0%A4%95%E0%A4%BE_%E0%A4%87%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%B9%E0%A4%BE%E0%A4%B8 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.03phj +
, http://de.dbpedia.org/resource/Geschichte_der_Mathematik +
, http://www.wikidata.org/entity/Q185264 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Matematikaren_historia +
, http://si.dbpedia.org/resource/%E0%B6%9C%E0%B6%AB%E0%B7%92%E0%B6%AD%E0%B6%BA%E0%B7%9A_%E0%B6%89%E0%B6%AD%E0%B7%92%E0%B7%84%E0%B7%8F%E0%B7%83%E0%B6%BA +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%84%D5%A1%D5%A9%D5%A5%D5%B4%D5%A1%D5%BF%D5%AB%D5%AF%D5%A1%D5%B5%D5%AB_%D5%BA%D5%A1%D5%BF%D5%B4%D5%B8%D6%82%D5%A9%D5%B5%D5%B8%D6%82%D5%B6 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%94%D7%99%D7%A1%D7%98%D7%95%D7%A8%D7%99%D7%94_%D7%A9%D7%9C_%D7%94%D7%9E%D7%AA%D7%9E%D7%98%D7%99%D7%A7%D7%94 +
, http://cs.dbpedia.org/resource/D%C4%9Bjiny_matematiky +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E6%95%B0%E5%AD%A6%E5%8F%B2 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/L%E1%BB%8Bch_s%E1%BB%AD_to%C3%A1n_h%E1%BB%8Dc +
, https://global.dbpedia.org/id/nZ5T +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%85%D1%8B +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Istoria_matematicii +
, http://it.dbpedia.org/resource/Storia_della_matematica +
, http://simple.dbpedia.org/resource/History_of_mathematics +
, http://am.dbpedia.org/resource/%E1%8B%A8%E1%88%92%E1%88%B3%E1%89%A5_%E1%89%B3%E1%88%AA%E1%8A%AD +
, http://su.dbpedia.org/resource/Sajarah_matematik +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8 +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Matematikens_historia +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_mathematics +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%95%E0%AE%A3%E0%AE%BF%E0%AE%A4%E0%AE%A4%E0%AF%8D%E0%AE%A4%E0%AE%BF%E0%AE%A9%E0%AF%8D_%E0%AE%B5%E0%AE%B0%E0%AE%B2%E0%AE%BE%E0%AE%B1%E0%AF%81 +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%97%E0%A6%A3%E0%A6%BF%E0%A6%A4%E0%A7%87%E0%A6%B0_%E0%A6%87%E0%A6%A4%E0%A6%BF%E0%A6%B9%E0%A6%BE%E0%A6%B8 +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Sejarah_matematik +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Historia_das_matem%C3%A1ticas +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Histoire_des_math%C3%A9matiques +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Zgodovina_matematike +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D9%85%DB%8E%DA%98%D9%88%D9%88%DB%8C_%D9%85%D8%A7%D8%AA%D9%85%D8%A7%D8%AA%DB%8C%DA%A9 +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%AA%D8%A7%D8%B1%DB%8C%D8%AE_%D8%B1%DB%8C%D8%A7%D8%B6%DB%8C%D8%A7%D8%AA +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Hist%C3%B2ria_de_les_matem%C3%A0tiques +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Matematikos_istorija +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B5 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Matematik_tarihi +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%97%E0%B4%A3%E0%B4%BF%E0%B4%A4%E0%B4%A4%E0%B5%8D%E0%B4%A4%E0%B4%BF%E0%B4%A8%E0%B5%8D%E0%B4%B1%E0%B5%86_%E0%B4%89%E0%B4%A4%E0%B5%8D%E0%B4%AD%E0%B4%B5%E0%B4%82 +
|
| rdfs:comment |
La storia della matematica ha origine con … La storia della matematica ha origine con il concetto di numero e con le prime scoperte matematiche, proseguendo attraverso l'evoluzione nel corso dei secoli dei propri metodi e delle notazioni matematiche il cui uso si sussegue nel tempo. Questo papiro da Ossirinco contiene uno dei più antichi e completi diagrammi degli "Elementi di geometria" di Euclide. Vi è disegnato il diagramma che riguarda la quinta preposizione del secondo libro degli Elementiposizione del secondo libro degli Elementi
, The history of mathematics deals with the … The history of mathematics deals with the origin of discoveries in mathematics and the mathematical methods and notation of the past. Before the modern age and the worldwide spread of knowledge, written examples of new mathematical developments have come to light only in a few locales. From 3000 BC the Mesopotamian states of Sumer, Akkad and Assyria, followed closely by Ancient Egypt and the Levantine state of Ebla began using arithmetic, algebra and geometry for purposes of taxation, commerce, trade and also in the patterns in nature, the field of astronomy and to record time and formulate calendars.nd to record time and formulate calendars.
, De geschiedenis van de wiskunde bestudeert … De geschiedenis van de wiskunde bestudeert en beschrijft de oorsprong van ontdekkingen in de wiskunde en de ontwikkeling van methoden en notaties. De wiskunde is een formele wetenschap waarvan de gebruikelijke definitie is: het bestuderen van patronen en structuren in getallen, ruimte en vorm. In de loop van de geschiedenis hebben verschillende culturen en volkeren overeenkomstige ontdekkingen gedaan: de bepaling van pi, de wortel van 2, goniometrische functies en allerlei oplossingsmethoden voor wiskundige vergelijkingen.gsmethoden voor wiskundige vergelijkingen.
, A história da matemática trata da origem d … A história da matemática trata da origem das descobertas matemáticas e dos . Antes da era moderna e da disseminação mundial do conhecimento, exemplos escritos de novos desenvolvimentos matemáticos vieram à luz apenas em alguns locais. A partir de 3000 a.C., os estados mesopotâmicos da Suméria, Acádia e Assíria, seguidos de perto pelo Egito Antigo e o estado levantino de Ebla começaram a usar aritmética, álgebra e geometria para fins de tributação, comércio, trocas e também nos padrões da natureza, no campo da astronomia e para registrar o tempo e formular calendários. registrar o tempo e formular calendários.
, Істо́рія матема́тики — галузь знань, що за … Істо́рія матема́тики — галузь знань, що займається дослідженням походження та розвитку математичних відкриттів і методів, а також математичних праць минулого. Слово «математика» походить від грец. μάθημα (мàтема), що означає «пізнання» чи «вивчення»; математик, грец. μαθηματικός (математикóс), — «людина, охоплена жадобою пізнання». Математика первісно виникла як один із напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) та обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми і рух фізичних тіл. Нині цей термін позначає цілком визначену галузь знань, пов'язану з дослідженням задач про кількість, просторові форми, процеси розвитку та формальні структури, в основі якого лежать точні ознатруктури, в основі якого лежать точні озна
, La història de les matemàtiques relata l'e … La història de les matemàtiques relata l'evolució dels descobriments matemàtics al llarg de la història. La paraula matemàtiques prové del grec μάθημα (máthema) que significa ciència, coneixement o aprenentatge; μαθηματικός (mathematikós) que significa apassionat del coneixement. Avui, el terme es refereix a una part concreta del coneixement —l'estudi rigorós i deductiu de la quantitat, l'estructura, l'espai i el canvi.antitat, l'estructura, l'espai i el canvi.
, Die Geschichte der Mathematik reicht zurüc … Die Geschichte der Mathematik reicht zurück bis ins Altertum und den Anfängen des Zählens in der Jungsteinzeit. Nachweise erster Anfänge von Zählverfahren reichen ca. 50.000 Jahre zurück. Der Pyramidenbau im Alten Ägypten vor über 4500 Jahren mit seinen exakt berechneten Formen ist ein deutliches Anzeichen für das Vorhandensein von bereits weitreichenden mathematischen Kenntnissen. Im Gegensatz zur Mathematik der Ägypter, von der wegen der empfindlichen Papyri nur wenige Quellen existieren, liegen von der babylonischen Mathematik in Mesopotamien etwa 400 Tontafeln vor. Die beiden Kulturräume hatten zwar unterschiedliche Zahlensysteme, kannten aber beide die vier Grundrechenarten sowie Annäherungen für die Kreiszahl . Mathematische Belege aus China sind deutlich jüngeren Datums, da Dokumentsind deutlich jüngeren Datums, da Dokument
, Historio de matematiko nomiĝas areo de stu … Historio de matematiko nomiĝas areo de studado, kiu estas unuavice esploro pri la fonto de novaj malkovroj en matematiko, kaj je malplia grado esploro pri la normaj matematikaj metodoj kaj notacioj de la pasinteco. Historio de matematiko tuŝas ĝis praepoko. La vorto "matematiko" venas el la greka μάθημα (máthema), kiu signifas "scienco, scio, aŭ lerno"; μαθηματικός (mathematikós) signifas "ŝata lernado". Hodiaŭ, la termino nomas specifan korpon de scio — la dedukta studo de kvanto, strukturo, spaco, kaj ŝanĝo.do de kvanto, strukturo, spaco, kaj ŝanĝo.
, L’histoire des mathématiques s'étend sur p … L’histoire des mathématiques s'étend sur plusieurs millénaires et dans de nombreuses régions du globe allant de la Chine à l’Amérique centrale. Jusqu'au XVIIe siècle, le développement des connaissances mathématiques s’effectue essentiellement de façon cloisonnée dans divers endroits du globe. À partir du XIXe et surtout au XXe siècle, le foisonnement des travaux de recherche et la mondialisation des connaissances mènent plutôt à un découpage de cette histoire en fonction des domaines mathématiques.re en fonction des domaines mathématiques.
, Matematikens historia är historien om hur … Matematikens historia är historien om hur människan genom tiderna och i olika regioner utvecklat olika matematiska teorier. Det går inte att säga när "matematiken uppstod". Några av de äldsta texterna om matematik som hittats är dock "Moskva-papyrusen" (cirka 1850 f.Kr.) och "Rhindpapyrusen" (cirka 1650 f.Kr.). Babylonien och Egypten var tidiga högkulturer där det också fanns ett för den tiden högt matematiskt kunnande. Från 700-600-talet före Kristus växte den grekiska högkulturen fram och ett av flera områden där kunskapen växte var det matematiska. Förutom den babyloniska och egyptiska matematiken och den , finns också viktiga utvecklingslinjer kring den mesoamerikanska matematiken, den arabiska matematiken, den vediska matematiken och den kinesiska matematiken. blev normbildande kringsiska matematiken. blev normbildande kring
, 数学史的主要研究对象是历史上的数学发现，调查它们的起源，或更广义地说，数学史就是对过 … 数学史的主要研究对象是历史上的数学发现，调查它们的起源，或更广义地说，数学史就是对过去的数学方法与数学符号的探究。 数学起源于人类早期的生产活动，为古中国六艺之一，亦被古希腊学者视为哲学之起点。數學最早用於人們計數、天文、度量甚至是貿易的需要。這些需要可以簡單地被概括為數學對結構、空間以及時間的研究；對結構的研究是從數字開始的，首先是從我們稱之為初等代數的——自然數和整數以及它們的算術關係式開始的。更深層次的研究是數論；對空間的研究則是從幾何學開始的，首先是歐幾里得幾何和類似於三維空間的三角學。後來產生了非歐幾里得幾何，在相對論中扮演著重要角色。 在进入知识可以向全世界传播的现代社会以前，有记录的新数学发现仅仅在很少几个地区重见天日。目前最古老的数学文本是《普林顿 322》（古巴比伦，约公元前1900年），《莱因德数学纸草书》（古埃及，约公元前2000年-1800年），以及《莫斯科数学纸草书》（古埃及，约公元前1890年）。以上这些文本都涉及到了如今被称为毕达哥拉斯定理的概念，后者可能是继简单算术和几何后，最古老和最广泛传播的数学发现。 从16世纪文艺复兴时期的意大利开始，算术、初等代数及三角学等初等数学已大体完备。17世纪变数概念的产生使人们开始研究变化中的量与量的互相关系和图形间的互相变换。随着自然科学和技术的进一步发展，为研究数学基础而产生的集合论和数理逻辑等也开始慢慢发展。自然科学和技术的进一步发展，为研究数学基础而产生的集合论和数理逻辑等也开始慢慢发展。
, كان البابليون يمارسون كتابة الأعداد وحساب … كان البابليون يمارسون كتابة الأعداد وحساب الفوائد ولاسيما في الأعمال التجارية في بابل منذ ثلاث آلاف سنة، وكانت الأعداد والعمليات الحسابية تدون فوق ألواح الصلصال بقلم من البوص المدبب. ثم توضع في الفرن لتجف. وعرفوا الجمع والضرب والطرح والقسمة. ولم يستعملوا اسلوب النظام العشري المتبع حاليا للاعداد، مما زادها صعوبة حيث كانوا يستعملون الذي يتكون من ستين رمزا للدلالة على الأعداد من الواحد إلى التسع والخمسين.وما زال النظام الستيني متبعا حتى الآن في قياس الزوايا عند حساب المثلثات وقياس الزمن (الساعة تساوي ستين دقيقة والدقيقة تساوي ستين ثانية).وطور قدماء المصريين هذا النظام في مسح الأراضي بعد كل فيضان لتقدير الضرائب. كما كانوا يتبعون النظام العشري، وهو العد بالآحاد والعشرات والمئات. ولكنهم لم يعرفوا الصفر. لهذا كانوا يكتبون 500 بوضع خمسة رموز يعبر كل رمز على مائة.ن 500 بوضع خمسة رموز يعبر كل رمز على مائة.
, Dějiny matematiky, také základní rysy vývo … Dějiny matematiky, také základní rysy vývoje matematiky od prehistorie po dnešek, postihují období několika tisíciletí. Dlouho předtím, než se matematika vyvinula jako samostatná oblast znalostí, se lidé zabývali čísly, strukturami, tvary a čísly, umístěním v prostoru a dalšími tématy souvisejícími s matematikou. Nejzákladnějším matematickým procesem je počítání, je tedy přirozené začít historii matematiky čísly a číselnými systémy. Na začátku bylo třeba být schopen měřit, vážit a být schopen porovnávat různé velikosti. Od primitivního počítání a měření se matematika postupně vyvinula do více obecných a abstraktních myšlenek a teorií.obecných a abstraktních myšlenek a teorií.
, Το πεδίο σπουδών γνωστό ως η Ιστορία των Μ … Το πεδίο σπουδών γνωστό ως η Ιστορία των Μαθηματικών είναι κατ' εξοχήν μια έρευνα στην προέλευση των μαθηματικών και σε μικρότερο βαθμό μια έρευνα στις μαθηματικές μεθόδους του παρελθόντος. Πριν τη σύγχρονη εποχή και την παγκόσμια ανάπτυξη της γνώσης, γραπτά παραδείγματα νέων μαθηματικών εξελίξεων ήρθαν στο φως, μέσα σε μικρό χρονικό διάστημα. Τα παλαιότερα διαθέσιμα μαθηματικά κείμενα είναι τα Πλίμπτον 322 (Μαθηματικά των Βαβυλωνίων 1900 π.Χ.), Μαθηματικός πάπυρος του Ριντ (Μαθηματικά των Αιγυπτίων 2000-1800 π.Χ.), Μαθηματικός Πάπυρος της Μόσχας (Μαθηματικά των Αιγυπτίων 1890 π.Χ.). Όλα αυτά τα κείμενα ασχολούνται με το γνωστό ως Πυθαγόρειο θεώρημα, που φαίνεται να είναι η αρχαιότερη και πλέον διαδεδομένη ανακάλυψη μετά την αριθμητική και τη γεωμετρία.λυψη μετά την αριθμητική και τη γεωμετρία.
, Данная статья представляет собой обзор осн … Данная статья представляет собой обзор основных событий и тенденций в истории математики с древнейших времён до наших дней. В истории математики существует несколько классификаций истории математики, по одной из них выделяются несколько этапов развития математических знаний:ько этапов развития математических знаний:
, 数学史（すうがくし、英語：history of mathematics）とは、数学の歴史のことである。第一には、数学上の発見の起源についての研究であり、副次的な興味として、過去の数学においてどのような手法が一般的であったかや、どのような記号が使われたかなども調べられている。
, 수학사(數學史)는 주로 새로운 수학적 발견에 대한 기원을 연구하는 것이다. … 수학사(數學史)는 주로 새로운 수학적 발견에 대한 기원을 연구하는 것이다. 그 보다 작게는, 과거의 수학적 방법과 용어와 표기법에 대한 연구이기도 하다. 수학의 역사는 인류의 역사와 더불어 시작되었다고 할 만큼 오래 되었다. 교역 ·분배 ·과세 등 인류의 사회 생활에 필요한 모든 계산을 수학이 담당해 왔고, 농경생활에 필수적인 천문 관측과 달력의 제정, 토지의 측량 또한 수학이 직접적으로 관여한 분야이다. 고대 수학을 크게 발전시킨 나라로는 이집트, 바빌로니아, 인도, 그리스, 중국 등이 있다. 많은 그리스어, 아랍어 수학 문헌은 12세기부터 계속해서 라틴어로 번역되어, 중세 유럽에서 수학의 발전을 이룩하게 했다. 고대부터 중세까지 수학적 발견의 시기는 수세기의 침체가 있었다. 15세기 르네상스 이탈리아로부터 시작해서, 17세기 아이작 뉴턴과 고트프리트 빌헬름 라이프니츠의 미적분학의 발전의 획기적 업적을 포함한 새로운 수학적 발전, 과학적 발견과의 상호작용은 오늘날까지도 끊임없이 발전 속도를 증가하게끔 했다.학적 발견과의 상호작용은 오늘날까지도 끊임없이 발전 속도를 증가하게끔 했다.
, Matematikaren historia izenez ezagutzen de … Matematikaren historia izenez ezagutzen den ikerketa-alorrean, bereziki, matematikan izan diren aurkikuntzen jatorria aztertzen da, baina baita ―neurri txikiagoan bada ere― k ere. Aro modernoa baino lehen, eta ezagutza mundu-mailan hedatu aurretik, oso leku gutxitan ageri dira garapen matematiko berrien adibide idatziak. K.a. 3000tik aurrera, Mesopotamiako zenbait estatutan (Sumer, Akad eta Asiria), Antzinako Egipton eta Eblan, aritmetika, aljebra eta geometria erabiltzen hasi ziren zergetan, merkataritzan, trukeetan, astronomian, egutegiak egitean eta denbora erregistroan .utegiak egitean eta denbora erregistroan .
, pengkajian yang dikenal sebagai sejarah ma … pengkajian yang dikenal sebagai sejarah matematika adalah penyelidikan terhadap asal mula penemuan di dalam matematika dan sedikit perluasannya, penyelidikan terhadap metode dan notasi matematika pada masa silam. Dari zaman kuno melalui Zaman Pertengahan, ledakan kreativitas matematika sering kali diikuti oleh abad-abad kemandekan. Bermula pada abad Renaisans Italia pada abad ke-16, pengembangan matematika baru, berinteraksi dengan penemuan ilmiah baru, dibuat pada pertumbuhan eksponensial yang berlanjut hingga kini.n eksponensial yang berlanjut hingga kini.
, La historia de las matemáticas es el área … La historia de las matemáticas es el área de estudio de investigaciones sobre los orígenes de descubrimientos en las matemáticas, de los métodos de la evolución de sus conceptos y también en cierto grado, de los matemáticos involucrados.El surgimiento de la matemática en la historia humana está estrechamente relacionado con el desarrollo del concepto del número, proceso que ocurrió de manera muy gradual en las comunidades humanas primitivas. Aunque disponían de una cierta capacidad de estimar tamaños y magnitudes, no poseían inicialmente una noción de número. Así, los números más allá de dos o tres, no tenían nombre, de modo que utilizaban alguna expresión equivalente a "muchos" para referirse a un conjunto mayor.chos" para referirse a un conjunto mayor.
, Historia matematyki jest prawdopodobnie ró … Historia matematyki jest prawdopodobnie równie stara jak ludzkość. Przetrwały pewne ślady, zarówno w znaleziskach paleontologów, jak i w języku, które wskazują, że proste obliczenia wykorzystywali prehistoryczni myśliwi, kobiety przewidujące datę miesiączki czy wodzowie plemienni szacujący bojową siłę swoich ludzi.mienni szacujący bojową siłę swoich ludzi.
|
| rdfs:label |
History of mathematics
, Geschiedenis van de wiskunde
, Historia matematyki
, Історія математики
, História da matemática
, Storia della matematica
, Matematikaren historia
, История математики
, Historio de matematiko
, 数学史
, Geschichte der Mathematik
, 수학사
, Historia de las matemáticas
, Història de les matemàtiques
, Matematikens historia
, Sejarah matematika
, Ιστορία των μαθηματικών
, Dějiny matematiky
, Histoire des mathématiques
, تاريخ الرياضيات
|
| rdfs:seeAlso |
http://dbpedia.org/resource/Latin_translations_of_the_12th_century +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_unsolved_problems +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_the_Hindu%E2%80%93Arabic_numeral_system +
, http://dbpedia.org/resource/Plimpton_322 +
|
