| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
La reacció de Suzuki és una reacció orgàni … La reacció de Suzuki és una reacció orgànica d'un àcid borònic arílic o vinílic amb un halur arílic o vinílic catalitzada per un complex de pal·ladi (0), com el , Pd(PPh₃)₄. Aquesta reacció ser publicada per primer cop l'any 1979 pel químic japonès Akira Suzuki, a qui se li concedí el Premi Nobel de Química el 2010 per aquest descobriment i el seu posterior desenvolupament.riment i el seu posterior desenvolupament.
, Reaksi Suzuki adalah reaksi organik sebuah … Reaksi Suzuki adalah reaksi organik sebuah aril- atau vinil- dengan sebuah aril- atau vinil-halida yang dikatalisasi oleh kompleks paladium(0). Ia digunakan secara meluas dalam sintesis poli-olefin, stirena, dan bersubstituen. Ia juga telah diperluas dengan melibatkan alkil bromida.[1]. Beberapa tinjauan telah dipublikasikan. Reaksi ini juga berjalan dengan pseudohalida, seperti (OTf), dan juga dengan boron-ester Reaktivitas relatif: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl Dipublikasikan pertama kali tahun 1979 oleh Akira Suzuki, reaksi Suzuki menggandengkan asam boronat (yang mengandung bagian organik) dengan halida. Reaksi ini bergantung pada katalis paladium seperti agar terjadi transformasi. Katalis paladium berkoordinasi empat, dan biasanya melibatkan fosfina sebagai gugus pendukung. Dalam banyak publikasi, reaksi ini juga dinamakan reaksi Miyaura-Suzuki. Ia juga sering disebut sebagai penggandengan Suzuki.ring disebut sebagai penggandengan Suzuki.
, La condensazione di Suzuki-Miyaura, o più … La condensazione di Suzuki-Miyaura, o più semplicemente reazione di Suzuki, è la reazione organica di un acido aril-boronico con un alogenuro arilico tramite complesso di palladio(0). La reazione è largamente usata per formazione di legami selettivi C-C, tra due anelli aromatici.Essa venne pubblicata per la prima volta nel 1979 dai giapponesi Akira Suzuki e .La stessa metodologia è stata scoperta essere una reazione generale per una larga varietà di reazioniper la formazione di legami C-C selettivi, come organomagnesio, -zinco, -silicio, -stagno.organomagnesio, -zinco, -silicio, -stagno.
, Suzukiova reakce (někdy nazývaná Suzukiova … Suzukiova reakce (někdy nazývaná Suzukiova–Mijaurova reakce je organická reakce boronové kyseliny s organohalogenidem a jako katalyzátor slouží komplex palladia v oxidačním čísle 0. Tuto reakci popsal Akira Suzuki v roce 1979 a roku 2010 získal společně s Richardem F. Heckem a Eičim Negišim Nobelovu cena za chemii za využití palladia jako katalyzátoru při syntéze organických molekul. Tato reakce se používá na přípravu polyalkenů, styrenů a substituovaných bifenylů. Bylo vydáno několik studií popisujících vylepšení a rozvoj Suzukiovy reakce. Obecné schéma Suzukiovy reakce je znázorněno níže; jednoduchá vazba mezi atomy uhlíku vzniká reakcí organoborité sloučeniny (R1-BY2) s organohalohenidem (R2-X) za přítomnosti palladiového katalyzátoru a zásady.mnosti palladiového katalyzátoru a zásady.
, 스즈키·미야우라 반응(일본어: 鈴木・宮浦反応) 또는 스즈키·미야우라 커플링( … 스즈키·미야우라 반응(일본어: 鈴木・宮浦反応) 또는 스즈키·미야우라 커플링(일본어: 鈴木・宮浦カップリング, 영어: Suzuki-Miyaura coupling)은 팔라듐 촉매와 염기 등의 친핵체 작용에 의해 과 을 시켜서 비대칭 비아릴(바이페닐 유도체)을 얻는 화학반응이다. 스즈키 반응(鈴木反応), 스즈키 커플링(鈴木カップリング) 등으로도 불리고 방향족 화합물의 합성법으로서 자주 이용되는 반응 중의 하나이다. 이 연구의 성과로 스즈키 아키라가 2010년에 노벨 화학상을 수상했다. 기질로서 방향족 화합물 외에도 바이닐기 화합물, 화합물, 화합물, 알카인 유도체, 알케인 유도체 등도 쓰인다. (R1, R2 = 아릴 등, X = I, Br, Cl, OTf 등, Y = OH), R2 = 아릴 등, X = I, Br, Cl, OTf 등, Y = OH)
, 鈴木反应（日语：鈴木反応，英語：Suzuki reaction），也称作鈴木偶联反应 … 鈴木反应（日语：鈴木反応，英語：Suzuki reaction），也称作鈴木偶联反应（日语：鈴木カップリング、英語：Suzuki coupling）、鈴木－宮浦反应（日语：鈴木・宮浦反応，英語：Suzuki-Miyaura reaction），是一个有机偶联反应，是在钯配合物催化下，芳基或的硼酸或与氯、溴、碘代芳烃或烯烃发生交叉偶联。 该反应由鈴木章（日语：鈴木 章／すずき あきら Suzuki Akira）在1979年首先报道，在有机合成中的用途很广，具有很强的底物适应性及官能团耐受性，常用于合成多烯烃、苯乙烯和联苯的衍生物，从而应用于众多天然产物、有机材料的合成中。鈴木章也憑藉此貢獻與理查德·赫克、根岸英一共同獲得2010年诺贝尔化学奖。 2018年，鈴木反应被成功地转移到异相体系中进行。共同獲得2010年诺贝尔化学奖。 2018年，鈴木反应被成功地转移到异相体系中进行。
, La reacción de Suzuki es una reacción orgá … La reacción de Suzuki es una reacción orgánica, clasificada como una reacción de acoplamiento cruzado, donde los grupos de acoplamiento son un ácido borónico y un organohaluro catalizado por un complejo de paladio(0). Fue publicado por primera vez en 1979 por Akira Suzuki y compartió el Premio Nobel de Química en 2010 con Richard Heck y Eiichi Negishi por su esfuerzo por descubrir y desarrollar acoplamientos cruzados catalizados por paladio en síntesis orgánica. En muchas publicaciones, esta reacción también se conoce con el nombre de reacción Suzuki-Miyaura y también se conoce como el acoplamiento Suzuki. Se usa ampliamente para sintetizar poliolefinas, poliestirenos y bifenilos sustituidos. Se han publicado varias revisiones que describen los avances y el desarrollo de la reacción de Suzuki. El esquema general para la reacción de Suzuki se muestra a continuación, donde se forma un enlace simple carbono-carbono (C-C) al acoplar compuesto de organoboro (R1-BY2) con un haluro (R2-X) usando un catalizador de paladio y una base: El radical R1 representa un grupo alquilo, alquenilo, alquinilo o arilo y el radical R2 representa un grupo alquilo, alquenilo o arilo. El bromuro y el cloruro son los haluros más frecuentes, aunque a veces también se emplean el yoduro o el triflato como haluro. El primer catalizador que empleó Suzuki fue el complejo de tetraquis(trifenilfosfina)paladio(0), Pd(PPh3)4.uis(trifenilfosfina)paladio(0), Pd(PPh3)4.
, Реакция Сузуки — органическая реакция арил … Реакция Сузуки — органическая реакция арил- и винилборных кислот с арил- или винилгалогенидами, катализируемая комплексами Pd(0). Реакция Сузуки широко используется в препаративной органической химии для получения полиолефинов, стиролов, а также замещенных бифенилов. Этой реакции были посвящены несколько обзорных публикаций. В реакцию также могут вступать органические псевдогалогениды, такие как (трифторметансульфонаты). Вместо борных кислот можно использовать их эфиры, относительная активность субстратов уменьшается в ряду: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl Первые сведения о реакции опубликовал в 1979 японский химик Акира Судзуки (Сузуки). Во многих современных публикациях этот процесс называют также реакцией Сузуки — Мияуры, или сочетанием Сузуки. В 2018 году для этой реакции был успешно использован гетерогенный катализатор на основе атомарного палладия, заякоренного на нитриде углерода.алладия, заякоренного на нитриде углерода.
, The Suzuki reaction is an organic reaction … The Suzuki reaction is an organic reaction, classified as a cross-coupling reaction, where the coupling partners are a boronic acid and an organohalide and the catalyst is a palladium(0) complex. It was first published in 1979 by Akira Suzuki, and he shared the 2010 Nobel Prize in Chemistry with Richard F. Heck and Ei-ichi Negishi for their contribution to the discovery and development of palladium-catalyzed cross-couplings in organic synthesis. This reaction is also known as the Suzuki–Miyaura reaction or simply as the Suzuki coupling. It is widely used to synthesize polyolefins, styrenes, and substituted biphenyls. Several reviews have been published describing advancements and the development of the Suzuki reaction. The general scheme for the Suzuki reaction is shown below, where a carbon-carbon single bond is formed by coupling a halide (R1-X) with an organoboron species (R2-BY2) using a palladium catalyst and a base.Y2) using a palladium catalyst and a base.
, Die Suzuki-Kupplung oder auch Suzuki-Miyau … Die Suzuki-Kupplung oder auch Suzuki-Miyaura-Reaktion ist eine Namensreaktion der organischen Chemie zur Synthese von Biphenylen oder Biphenylderivaten durch Bildung einer C-C-Bindung. Entdeckt wurde diese Palladium-katalysierte Kreuzkupplung 1979 von Akira Suzuki (* 1930) und (* 1946).Suzuki erhielt für seine Forschungsarbeiten auf dem Gebiet dieser Kreuzkupplung 2010 den Nobelpreis für Chemie.uzkupplung 2010 den Nobelpreis für Chemie.
, La réaction de Suzuki, réaction de Suzuki- … La réaction de Suzuki, réaction de Suzuki-Miyaura ou couplage de Suzuki-Miyaura est une réaction de couplage et utilisée en chimie organique dans laquelle un groupe aryle et un deuxième groupe aryle se condensent pour donner une seule molécule. Généralement, cette réaction utilise un acide boronique réagissant avec un dérivé halogéné, tel un brome ou un iode avec un catalyseur au palladium. Cette réaction chimique a été publiée pour la première fois en 1979 par Akira Suzuki (鈴木章) (qui a reçu le prix Nobel de chimie en 2010 pour cette découverte) et Norio Miyaura (宮浦憲夫). La réaction nécessite un catalyseur au palladium comportant des ligands phosphines.lladium comportant des ligands phosphines.
, Reakcja Suzukiego (sprzęganie Suzukiego, r … Reakcja Suzukiego (sprzęganie Suzukiego, reakcja/sprzęganie Suzukiego-Miyaury) – reakcja tworzenia wiązania węgiel-węgiel zachodząca pomiędzy związkami boroorganicznymi zawierającymi ligand nienasycony (Ar−BY2, R2C=CH−BY2, RC≡C−BY2) a halogenkami arylowymi lub winylowymi. Katalizowana jest przez kompleksy palladu na stopniu utlenienia (0). Nazwa pochodzi od nazwiska odkrywcy, chemika pochodzenia japońskiego, Akiry Suzukiego (ur. 1930), laureata Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 2010 r, oraz jego współpracownika . Reakcja Suzukiego odgrywa znaczącą rolę w syntezie organicznej. Reakcja ta stosowana jest do rozbudowy szkieletu węglowego cząsteczek, szczególnie duże znaczenie odgrywa ona w otrzymywaniu polialkenów, pochodnych styrenu oraz podstawionych bifenyli. Na temat tej reakcji oraz jej zastosowań w syntezie organicznej opublikowano wiele prac przeglądowych. Reakcja zachodzi także z , takimi jak triflany. Względna aktywność różnych halogenków i pseudohalogenków organicznych uszeregowana jest następująco: R2−I > R2−OTf > R2−Br >> R2−ClR2−I > R2−OTf > R2−Br >> R2−Cl
, Η αντίδραση Suzuki είναι οργανική αντίδρασ … Η αντίδραση Suzuki είναι οργανική αντίδραση ενός αρυλο- ή βινυλο-υποκατεστημένου βορικού οξέος με ή βινυλαλογονίδιο. Η αντίδραση αυτή χρησιμοποιείται πολύ στη σύνθεση πολυ-ολεφινών, στυρένιων και υποκατεστημένων δι-φαινυλίων. Ο καταλύτης είναι το Pd(PPh3)4 :αινυλίων. Ο καταλύτης είναι το Pd(PPh3)4 :
, De Suzuki-reactie (of Suzuki-koppeling) is … De Suzuki-reactie (of Suzuki-koppeling) is een organische reactie van een aryl- of vinylboorzuur met een aryl- of vinylhalide, gekatalyseerd door een palladium(0) complex. De reactie wordt wijd gebruikt voor het synthetiseren van polyalkenen, styrenen en gesubstitueerde bifenylen. Diverse artikelen zijn gepubliceerd. De reactie werkt ook met pseudohalogeniden, zoals triflaten (OTf), in plaats van halogeniden, en ook met booresters in plaats van boorzuren. Relatieve reactiviteit: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl De Suzuki-reactie, voor het eerst gepubliceerd in 1979 door Akira Suzuki, koppelt boorzuren met een organisch deel aan halogeniden. De reactie vereist een palladiumkatalysator zoals Pd[P(C6H5)3]4 om de reactie te laten verlopen. De palladiumkatalysator is 4-gecoördineerd, en heeft gewoonlijk fosfineliganden. Suzuki kreeg hiervoor in 2010 de Nobelprijs voor de scheikunde, gedeeld met Ei'ichi Negishi en Richard F. Heck. In vele publicaties wordt deze reactie ook wel Miyaura-Suzuki-reactie genoemd.ie ook wel Miyaura-Suzuki-reactie genoemd.
, 鈴木・宮浦カップリング（すずき・みやうらカップリング、Suzuki-Miyaura … 鈴木・宮浦カップリング（すずき・みやうらカップリング、Suzuki-Miyaura coupling）は、パラジウム触媒と塩基などの求核種の作用により、有機ホウ素化合物とハロゲン化アリールとをクロスカップリングさせて非対称ビアリール（ビフェニル誘導体）を得る化学反応のことである。鈴木カップリング、鈴木・宮浦反応などとも呼ばれ、芳香族化合物の合成法としてしばしば用いられる反応の一つである。本研究の成果より、鈴木章が2010年のノーベル化学賞を受賞した。 基質として、芳香族化合物のほか、ビニル化合物、アリル化合物、ベンジル化合物、アルキニル誘導体、アルキル誘導体なども用いられる。 （R1, R2 = アリール など、X = I, Br, Cl, OTf など、Y = OH）R2 = アリール など、X = I, Br, Cl, OTf など、Y = OH）
, A Reação de Suzuki é uma reação orgânica d … A Reação de Suzuki é uma reação orgânica de um de arila ou vinil com um haleto de arila ou vinil catalisado por um complexo de paládio de valência 0. É largamente utilizada para sintetizar poli-alcenos, estirenos e bifenilas substituídas, e foi estendida para incorporar brometos de alquila. A reação de Suzuki foi publicada em 1979 por Akira Suzuki, que recebeu o prêmio Nobel de Química em 2010 pela descoberta. Em 2018, a reação de Suzuki foi transferida para uma operação heterogênea com sucesso.para uma operação heterogênea com sucesso.
, Реа́кція Судзу́кі (також Реакція Судзукі — … Реа́кція Судзу́кі (також Реакція Судзукі — Міяури) — каталізована паладієм з галогенідами. Реакція найкраще відпрацьована для синтезу біарилів, проте нові каталізатори і синтетичні методи значно розширили область застосування цієї реакції; як компоненти можна використовувати не лише арил-, але й алкіл-, алкеніл- та алкінілпохідні. Замість боронових кислот можна використовувати похідні 9-борабіцикло[3.3.1]нонану (BBN), органотрифлуороборатні солі або боронові естери (в першу чергу , що просто одержуються в ). Реакція також може проходити з псевдогалогенідами, такими як (CF3SO3–) або CF3CF2CF2CF2SO3–). Реакційна здатність субстратів спадає у ряду R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl, причому за присутності в будь-якій комноненті атомів хлору, каплінґ з використанням йодпохідних проходить селективно. Фториди до реакції Судзукі не вступають. Реакція каталізується фосфіновими або карбеновими комплексами паладію(0). По реакції Судзукі було опубліковано декілька оглядових статей. Реакція широко застосовується при синтезі поліолефінів, стиренів та біарилів.Реакцію вперше опублікували в році Акіра Судзукі та . За відкриття цієї реакції Акіра Судзукі в 2010 році отримав Нобелівську премію з хімії.0 році отримав Нобелівську премію з хімії.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki_reaction_scheme_ACS.png?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://www.sciencedaily.com/releases/2011/08/110801114123.htm +
, https://www.organic-chemistry.org/namedreactions/suzuki-coupling.shtm +
, https://www.youtube.com/watch%3Fv=0yFEaE5y4E4 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
1224079
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
34605
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1111014436
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Triphenylphosphine +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki-Miyaura_synthesis_antiproliferative_agent.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki-Miyaura_coupling_amides.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki_Coupling_Reductive_Elimination.png +
, http://dbpedia.org/resource/Isomerization +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki_Coupling_Oxidative_Addition.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Nickel_Suzuki_3.png +
, http://dbpedia.org/resource/Dioxane +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki_Double_Bond_Three.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Aryltrifluoroborate_salt_Suzuki_reaction.png +
, http://dbpedia.org/resource/Tripotassium_phosphate +
, http://dbpedia.org/resource/File:Nickel_Suzuki_1.png +
, http://dbpedia.org/resource/Boronic_ester +
, http://dbpedia.org/resource/Deuterium_labelling +
, http://dbpedia.org/resource/Hiyama_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/Chan-Lam_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/YouTube +
, http://dbpedia.org/resource/Reductive_elimination +
, http://dbpedia.org/resource/File:Nickel_Suzuki_2.png +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_tert-butoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Akira_Suzuki_%28chemist%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Kumada_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/Oxidative_addition +
, http://dbpedia.org/resource/File:Transmetallation_in_Suzuki_reaction.png +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Substitution_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/File:Pd_cis-trans_equilibrium.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki_coupling_capparatriene.tif +
, http://dbpedia.org/resource/File:Reaciton_Mechanism_of_Suzuki_reaction.png +
, http://dbpedia.org/resource/Organoboron +
, http://dbpedia.org/resource/File:Suzuki_reaction_scheme_ACS.png +
, http://dbpedia.org/resource/Biphenyl +
, http://dbpedia.org/resource/File:CNS_Intermediate_Synthesis_Suzuki.png +
, http://dbpedia.org/resource/Caparratriene +
, http://dbpedia.org/resource/Dendrimer +
, http://dbpedia.org/resource/Dimethylformamide +
, http://dbpedia.org/resource/Triflate +
, http://dbpedia.org/resource/Heck_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Sonogashira_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/Catalyst +
, http://dbpedia.org/resource/Walden_inversion +
, http://dbpedia.org/resource/Organopalladium +
, http://dbpedia.org/resource/Solvent +
, http://dbpedia.org/resource/Organophosphine +
, http://dbpedia.org/resource/Tetrahydrofuran +
, http://dbpedia.org/resource/Boronic_acids +
, http://dbpedia.org/resource/Citronellal +
, http://dbpedia.org/resource/Petasis_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Pseudohalide +
, http://dbpedia.org/resource/Nucleophilic +
, http://dbpedia.org/resource/Negishi_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/Nanomaterial-based_catalyst +
, http://dbpedia.org/resource/Richard_F._Heck +
, http://dbpedia.org/resource/SPhos +
, http://dbpedia.org/resource/Nickel +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_synthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Ligands +
, http://dbpedia.org/resource/Organohalide +
, http://dbpedia.org/resource/NaOH +
, http://dbpedia.org/resource/Halide +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Palladium +
, http://dbpedia.org/resource/Halogen +
, http://dbpedia.org/resource/Coupling_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Triethylamine +
, http://dbpedia.org/resource/Boronic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Precious_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon +
, http://dbpedia.org/resource/Cross-coupling_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Vinyl_group +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Carbon-carbon_bond_forming_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_organic_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/Reaction_intermediate +
, http://dbpedia.org/resource/Styrene +
, http://dbpedia.org/resource/Nobel_Prize_in_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Rate_determining_step +
, http://dbpedia.org/resource/Olefin +
, http://dbpedia.org/resource/Transmetalation +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Name_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Allylic +
, http://dbpedia.org/resource/Cis_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Organometallic +
, http://dbpedia.org/resource/Aryl +
, http://dbpedia.org/resource/Reaction_mechanism +
, http://dbpedia.org/resource/Alkoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Catalytic_cycle +
, http://dbpedia.org/resource/Oxidized +
, http://dbpedia.org/resource/Ei-ichi_Negishi +
, http://dbpedia.org/resource/Ate_complex +
, http://dbpedia.org/resource/Stille_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Palladium +
, http://dbpedia.org/resource/Tubulin +
, http://dbpedia.org/resource/Halides +
, http://dbpedia.org/resource/Salt_metathesis_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Organotin +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_hydrogen_fluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Ligand +
, http://dbpedia.org/resource/Organotrifluoroborate +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium_carbonate +
, http://dbpedia.org/resource/Fine_chemicals +
, http://dbpedia.org/resource/Nanoparticle +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_Carbonate +
, http://dbpedia.org/resource/Benzylic +
, http://dbpedia.org/resource/Pharmaceuticals +
, http://dbpedia.org/resource/Vinyl_halide +
, http://dbpedia.org/resource/Sterochemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Base_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Organozinc_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Cytostasis +
, http://dbpedia.org/resource/Protodeboronation +
, http://dbpedia.org/resource/Toluene +
, http://dbpedia.org/resource/Stereochemistry +
|
| http://dbpedia.org/property/name
|
Suzuki reaction
|
| http://dbpedia.org/property/namedafter
|
http://dbpedia.org/resource/Akira_Suzuki_%28chemist%29 +
|
| http://dbpedia.org/property/type
|
Coupling reaction
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_web +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main_article +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reactionbox +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reactionbox_Identifiers +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Carbon-carbon_bond_forming_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Name_reactions +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Palladium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Substitution_reactions +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Reaction +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Suzuki_reaction?oldid=1111014436&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Reaciton_Mechanism_of_Suzuki_reaction.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki_Coupling_Oxidative_Addition.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki_Coupling_Reductive_Elimination.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki_Double_Bond_Three.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki_reaction_scheme_ACS.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki-Miyaura_coupling_amides.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Suzuki-Miyaura_synthesis_antiproliferative_agent.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Nickel_Suzuki_1.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Nickel_Suzuki_2.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Nickel_Suzuki_3.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Transmetallation_in_Suzuki_reaction.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Aryltrifluoroborate_salt_Suzuki_reaction.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CNS_Intermediate_Synthesis_Suzuki.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Pd_cis-trans_equilibrium.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Suzuki_reaction +
|
| owl:sameAs |
http://fi.dbpedia.org/resource/Suzuki-kytkent%C3%A4 +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%91%CE%BD%CF%84%CE%AF%CE%B4%CF%81%CE%B1%CF%83%CE%B7_%CE%A3%CE%BF%CF%85%CE%B6%CE%BF%CF%8D%CE%BA%CE%B9 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q899891 +
, http://d-nb.info/gnd/4538754-0 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.04jxgx +
, http://es.dbpedia.org/resource/Reacci%C3%B3n_de_Suzuki +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%88%D8%A7%DA%A9%D9%86%D8%B4_%D8%B3%D9%88%D8%B2%D9%88%DA%A9%DB%8C +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B7%D1%83%D0%BA%D0%B8 +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Suzukiova_reakce +
, http://de.dbpedia.org/resource/Suzuki-Kupplung +
, http://fr.dbpedia.org/resource/R%C3%A9action_de_Suzuki +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%83%D0%BA%D1%96 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Condensazione_di_Suzuki +
, https://global.dbpedia.org/id/54DPm +
, http://yago-knowledge.org/resource/Suzuki_reaction +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%8A%A4%EC%A6%88%ED%82%A4%C2%B7%EB%AF%B8%EC%95%BC%EC%9A%B0%EB%9D%BC_%EB%B0%98%EC%9D%91 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Reakcja_Suzukiego +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Reac%C8%9Bie_Suzuki +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Reacci%C3%B3_de_Suzuki +
, http://et.dbpedia.org/resource/Suzuki_reaktsioon +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E9%88%B4%E6%9C%A8%E3%83%BB%E5%AE%AE%E6%B5%A6%E3%82%AB%E3%83%83%E3%83%97%E3%83%AA%E3%83%B3%E3%82%B0 +
, http://dbpedia.org/resource/Suzuki_reaction +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%93%83%E6%9C%A8%E5%8F%8D%E5%BA%94 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Rea%C3%A7%C3%A3o_de_Suzuki +
, http://da.dbpedia.org/resource/Suzukikobling +
, http://id.dbpedia.org/resource/Reaksi_Suzuki +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Suzuki-reactie +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/ChemicalReaction113447361 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatNameReactions +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatCondensationReactions +
, http://dbpedia.org/ontology/Disease +
, http://dbpedia.org/class/yago/NaturalProcess113518963 +
, http://dbpedia.org/class/yago/ChemicalProcess113446390 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Process100029677 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PhysicalEntity100001930 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatSubstitutionReactions +
|
| rdfs:comment |
De Suzuki-reactie (of Suzuki-koppeling) is … De Suzuki-reactie (of Suzuki-koppeling) is een organische reactie van een aryl- of vinylboorzuur met een aryl- of vinylhalide, gekatalyseerd door een palladium(0) complex. De reactie wordt wijd gebruikt voor het synthetiseren van polyalkenen, styrenen en gesubstitueerde bifenylen. Diverse artikelen zijn gepubliceerd. De reactie werkt ook met pseudohalogeniden, zoals triflaten (OTf), in plaats van halogeniden, en ook met booresters in plaats van boorzuren. Relatieve reactiviteit: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl In vele publicaties wordt deze reactie ook wel Miyaura-Suzuki-reactie genoemd.ie ook wel Miyaura-Suzuki-reactie genoemd.
, Reakcja Suzukiego (sprzęganie Suzukiego, r … Reakcja Suzukiego (sprzęganie Suzukiego, reakcja/sprzęganie Suzukiego-Miyaury) – reakcja tworzenia wiązania węgiel-węgiel zachodząca pomiędzy związkami boroorganicznymi zawierającymi ligand nienasycony (Ar−BY2, R2C=CH−BY2, RC≡C−BY2) a halogenkami arylowymi lub winylowymi. Katalizowana jest przez kompleksy palladu na stopniu utlenienia (0). Nazwa pochodzi od nazwiska odkrywcy, chemika pochodzenia japońskiego, Akiry Suzukiego (ur. 1930), laureata Nagrody Nobla w dziedzinie chemii w 2010 r, oraz jego współpracownika . R2−I > R2−OTf > R2−Br >> R2−ClR2−I > R2−OTf > R2−Br >> R2−Cl
, 鈴木・宮浦カップリング（すずき・みやうらカップリング、Suzuki-Miyaura … 鈴木・宮浦カップリング（すずき・みやうらカップリング、Suzuki-Miyaura coupling）は、パラジウム触媒と塩基などの求核種の作用により、有機ホウ素化合物とハロゲン化アリールとをクロスカップリングさせて非対称ビアリール（ビフェニル誘導体）を得る化学反応のことである。鈴木カップリング、鈴木・宮浦反応などとも呼ばれ、芳香族化合物の合成法としてしばしば用いられる反応の一つである。本研究の成果より、鈴木章が2010年のノーベル化学賞を受賞した。 基質として、芳香族化合物のほか、ビニル化合物、アリル化合物、ベンジル化合物、アルキニル誘導体、アルキル誘導体なども用いられる。 （R1, R2 = アリール など、X = I, Br, Cl, OTf など、Y = OH）R2 = アリール など、X = I, Br, Cl, OTf など、Y = OH）
, A Reação de Suzuki é uma reação orgânica d … A Reação de Suzuki é uma reação orgânica de um de arila ou vinil com um haleto de arila ou vinil catalisado por um complexo de paládio de valência 0. É largamente utilizada para sintetizar poli-alcenos, estirenos e bifenilas substituídas, e foi estendida para incorporar brometos de alquila. A reação de Suzuki foi publicada em 1979 por Akira Suzuki, que recebeu o prêmio Nobel de Química em 2010 pela descoberta. Em 2018, a reação de Suzuki foi transferida para uma operação heterogênea com sucesso.para uma operação heterogênea com sucesso.
, Реа́кція Судзу́кі (також Реакція Судзукі — … Реа́кція Судзу́кі (також Реакція Судзукі — Міяури) — каталізована паладієм з галогенідами. Реакція найкраще відпрацьована для синтезу біарилів, проте нові каталізатори і синтетичні методи значно розширили область застосування цієї реакції; як компоненти можна використовувати не лише арил-, але й алкіл-, алкеніл- та алкінілпохідні. Замість боронових кислот можна використовувати похідні 9-борабіцикло[3.3.1]нонану (BBN), органотрифлуороборатні солі або боронові естери (в першу чергу , що просто одержуються в ). Реакція також може проходити з псевдогалогенідами, такими як (CF3SO3–) або CF3CF2CF2CF2SO3–). Реакційна здатність субстратів спадає у ряду R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl, причому за присутності в будь-якій комноненті атомів хлору, каплінґ з використанням йодпохідних проходить селек використанням йодпохідних проходить селек
, Reaksi Suzuki adalah reaksi organik sebuah … Reaksi Suzuki adalah reaksi organik sebuah aril- atau vinil- dengan sebuah aril- atau vinil-halida yang dikatalisasi oleh kompleks paladium(0). Ia digunakan secara meluas dalam sintesis poli-olefin, stirena, dan bersubstituen. Ia juga telah diperluas dengan melibatkan alkil bromida.[1]. Beberapa tinjauan telah dipublikasikan. Reaksi ini juga berjalan dengan pseudohalida, seperti (OTf), dan juga dengan boron-ester Reaktivitas relatif: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl Dalam banyak publikasi, reaksi ini juga dinamakan reaksi Miyaura-Suzuki. Ia juga sering disebut sebagai penggandengan Suzuki.ring disebut sebagai penggandengan Suzuki.
, La reacción de Suzuki es una reacción orgá … La reacción de Suzuki es una reacción orgánica, clasificada como una reacción de acoplamiento cruzado, donde los grupos de acoplamiento son un ácido borónico y un organohaluro catalizado por un complejo de paladio(0). Fue publicado por primera vez en 1979 por Akira Suzuki y compartió el Premio Nobel de Química en 2010 con Richard Heck y Eiichi Negishi por su esfuerzo por descubrir y desarrollar acoplamientos cruzados catalizados por paladio en síntesis orgánica. En muchas publicaciones, esta reacción también se conoce con el nombre de reacción Suzuki-Miyaura y también se conoce como el acoplamiento Suzuki. Se usa ampliamente para sintetizar poliolefinas, poliestirenos y bifenilos sustituidos. Se han publicado varias revisiones que describen los avances y el desarrollo de la reacción de avances y el desarrollo de la reacción de
, Η αντίδραση Suzuki είναι οργανική αντίδρασ … Η αντίδραση Suzuki είναι οργανική αντίδραση ενός αρυλο- ή βινυλο-υποκατεστημένου βορικού οξέος με ή βινυλαλογονίδιο. Η αντίδραση αυτή χρησιμοποιείται πολύ στη σύνθεση πολυ-ολεφινών, στυρένιων και υποκατεστημένων δι-φαινυλίων. Ο καταλύτης είναι το Pd(PPh3)4 :αινυλίων. Ο καταλύτης είναι το Pd(PPh3)4 :
, La réaction de Suzuki, réaction de Suzuki- … La réaction de Suzuki, réaction de Suzuki-Miyaura ou couplage de Suzuki-Miyaura est une réaction de couplage et utilisée en chimie organique dans laquelle un groupe aryle et un deuxième groupe aryle se condensent pour donner une seule molécule. Généralement, cette réaction utilise un acide boronique réagissant avec un dérivé halogéné, tel un brome ou un iode avec un catalyseur au palladium. Cette réaction chimique a été publiée pour la première fois en 1979 par Akira Suzuki (鈴木章) (qui a reçu le prix Nobel de chimie en 2010 pour cette découverte) et Norio Miyaura (宮浦憲夫). La réaction nécessite un catalyseur au palladium comportant des ligands phosphines.lladium comportant des ligands phosphines.
, La condensazione di Suzuki-Miyaura, o più … La condensazione di Suzuki-Miyaura, o più semplicemente reazione di Suzuki, è la reazione organica di un acido aril-boronico con un alogenuro arilico tramite complesso di palladio(0). La reazione è largamente usata per formazione di legami selettivi C-C, tra due anelli aromatici.Essa venne pubblicata per la prima volta nel 1979 dai giapponesi Akira Suzuki e .La stessa metodologia è stata scoperta essere una reazione generale per una larga varietà di reazioniper la formazione di legami C-C selettivi, come organomagnesio, -zinco, -silicio, -stagno.organomagnesio, -zinco, -silicio, -stagno.
, La reacció de Suzuki és una reacció orgàni … La reacció de Suzuki és una reacció orgànica d'un àcid borònic arílic o vinílic amb un halur arílic o vinílic catalitzada per un complex de pal·ladi (0), com el , Pd(PPh₃)₄. Aquesta reacció ser publicada per primer cop l'any 1979 pel químic japonès Akira Suzuki, a qui se li concedí el Premi Nobel de Química el 2010 per aquest descobriment i el seu posterior desenvolupament.riment i el seu posterior desenvolupament.
, 스즈키·미야우라 반응(일본어: 鈴木・宮浦反応) 또는 스즈키·미야우라 커플링( … 스즈키·미야우라 반응(일본어: 鈴木・宮浦反応) 또는 스즈키·미야우라 커플링(일본어: 鈴木・宮浦カップリング, 영어: Suzuki-Miyaura coupling)은 팔라듐 촉매와 염기 등의 친핵체 작용에 의해 과 을 시켜서 비대칭 비아릴(바이페닐 유도체)을 얻는 화학반응이다. 스즈키 반응(鈴木反応), 스즈키 커플링(鈴木カップリング) 등으로도 불리고 방향족 화합물의 합성법으로서 자주 이용되는 반응 중의 하나이다. 이 연구의 성과로 스즈키 아키라가 2010년에 노벨 화학상을 수상했다. 기질로서 방향족 화합물 외에도 바이닐기 화합물, 화합물, 화합물, 알카인 유도체, 알케인 유도체 등도 쓰인다. (R1, R2 = 아릴 등, X = I, Br, Cl, OTf 등, Y = OH), R2 = 아릴 등, X = I, Br, Cl, OTf 등, Y = OH)
, Die Suzuki-Kupplung oder auch Suzuki-Miyau … Die Suzuki-Kupplung oder auch Suzuki-Miyaura-Reaktion ist eine Namensreaktion der organischen Chemie zur Synthese von Biphenylen oder Biphenylderivaten durch Bildung einer C-C-Bindung. Entdeckt wurde diese Palladium-katalysierte Kreuzkupplung 1979 von Akira Suzuki (* 1930) und (* 1946).Suzuki erhielt für seine Forschungsarbeiten auf dem Gebiet dieser Kreuzkupplung 2010 den Nobelpreis für Chemie.uzkupplung 2010 den Nobelpreis für Chemie.
, Реакция Сузуки — органическая реакция арил … Реакция Сузуки — органическая реакция арил- и винилборных кислот с арил- или винилгалогенидами, катализируемая комплексами Pd(0). Реакция Сузуки широко используется в препаративной органической химии для получения полиолефинов, стиролов, а также замещенных бифенилов. Этой реакции были посвящены несколько обзорных публикаций. В реакцию также могут вступать органические псевдогалогениды, такие как (трифторметансульфонаты). Вместо борных кислот можно использовать их эфиры, относительная активность субстратов уменьшается в ряду: R2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-ClR2-I > R2-OTf > R2-Br >> R2-Cl
, Suzukiova reakce (někdy nazývaná Suzukiova … Suzukiova reakce (někdy nazývaná Suzukiova–Mijaurova reakce je organická reakce boronové kyseliny s organohalogenidem a jako katalyzátor slouží komplex palladia v oxidačním čísle 0. Tuto reakci popsal Akira Suzuki v roce 1979 a roku 2010 získal společně s Richardem F. Heckem a Eičim Negišim Nobelovu cena za chemii za využití palladia jako katalyzátoru při syntéze organických molekul. Tato reakce se používá na přípravu polyalkenů, styrenů a substituovaných bifenylů. Bylo vydáno několik studií popisujících vylepšení a rozvoj Suzukiovy reakce.ících vylepšení a rozvoj Suzukiovy reakce.
, The Suzuki reaction is an organic reaction … The Suzuki reaction is an organic reaction, classified as a cross-coupling reaction, where the coupling partners are a boronic acid and an organohalide and the catalyst is a palladium(0) complex. It was first published in 1979 by Akira Suzuki, and he shared the 2010 Nobel Prize in Chemistry with Richard F. Heck and Ei-ichi Negishi for their contribution to the discovery and development of palladium-catalyzed cross-couplings in organic synthesis. This reaction is also known as the Suzuki–Miyaura reaction or simply as the Suzuki coupling. It is widely used to synthesize polyolefins, styrenes, and substituted biphenyls. Several reviews have been published describing advancements and the development of the Suzuki reaction. The general scheme for the Suzuki reaction is shown below, where a carbzuki reaction is shown below, where a carb
, 鈴木反应（日语：鈴木反応，英語：Suzuki reaction），也称作鈴木偶联反应 … 鈴木反应（日语：鈴木反応，英語：Suzuki reaction），也称作鈴木偶联反应（日语：鈴木カップリング、英語：Suzuki coupling）、鈴木－宮浦反应（日语：鈴木・宮浦反応，英語：Suzuki-Miyaura reaction），是一个有机偶联反应，是在钯配合物催化下，芳基或的硼酸或与氯、溴、碘代芳烃或烯烃发生交叉偶联。 该反应由鈴木章（日语：鈴木 章／すずき あきら Suzuki Akira）在1979年首先报道，在有机合成中的用途很广，具有很强的底物适应性及官能团耐受性，常用于合成多烯烃、苯乙烯和联苯的衍生物，从而应用于众多天然产物、有机材料的合成中。鈴木章也憑藉此貢獻與理查德·赫克、根岸英一共同獲得2010年诺贝尔化学奖。 2018年，鈴木反应被成功地转移到异相体系中进行。共同獲得2010年诺贝尔化学奖。 2018年，鈴木反应被成功地转移到异相体系中进行。
|
| rdfs:label |
Reação de Suzuki
, Suzuki-Kupplung
, Reakcja Suzukiego
, Реакция Сузуки
, Suzuki reaction
, Reacció de Suzuki
, Reaksi Suzuki
, Reacción de Suzuki
, 鈴木・宮浦カップリング
, Реакція Судзукі
, Suzuki-reactie
, 스즈키·미야우라 반응
, 铃木反应
, Réaction de Suzuki
, Suzukiova reakce
, Condensazione di Suzuki
, Αντίδραση Σουζούκι
|
