| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
高分子物理（英語：Polymer physics）是研究高分子物质物理性质的科学。其 … 高分子物理（英語：Polymer physics）是研究高分子物质物理性质的科学。其研究的主要方向包括高分子形态，高分子机械性能，高分子溶液，高分子结晶等热力学和统计力学方向的学科，以及高分子扩散等动力学方面的学科。 高分子物理学虽然专注于凝聚态物理学的观点，但它最初是统计物理学的一个分支。 高分子物理学和高分子化学也与聚合物科学领域相关，在该领域中，聚合物科学和高分子化学被认为是聚合物的应用部分。 聚合物是大分子，因此使用确定性方法求解非常复杂。 然而，统计方法可以产生结果并且通常是相关的，因为可以在无限多单体（尽管实际尺寸显然是有限的）的热力学极限内有效地描述大型聚合物（例如，具有许多单体的聚合物）。 热涨落持续影响液体溶液中聚合物的形状，而对其影响进行建模需要使用统计力学和动力学原理。 因此，温度强烈影响溶液中聚合物的物理行为，从而引起相变，熔融等。 高分子物理学的统计方法基于聚合物与布朗运动或其他类型的随机漫步（）之间的类比。 表示最简单的聚合物模型，对应于简单的随机漫步。 使用聚合物表征方法表征聚合物的实验方法也很普遍，例如尺寸排阻色谱法，，动态光散射和聚合反应的自动连续在线监测（Automatic Continuous Online Monitoring of Polymerization Reactions, 缩写：ACOMP），用于确定化学，物理， 和聚合物的材料性能。 这些实验方法还有助于聚合物的数学建模，甚至有助于更好地了解聚合物的性能。
* 保罗·弗洛里(Paul Flory)被认为是建立高分子物理学领域的第一位科学家。
* 自1970年代以来，法国科学家做出了很多贡献（例如皮埃尔-吉勒·德热纳(Pierre-Gilles de Gennes)，J. des Cloizeaux）。
* 土井正男（Masao Doi）和萨姆·爱德华兹（Sam Edwards）写了一本非常著名的高分子物理学书。
* 俄罗斯和苏联物理学学校（I. M. Lifshitz，A. Yu. Grosberg，A. R. Khokhlov）在高分子物理学的发展中非常活跃。. Grosberg，A. R. Khokhlov）在高分子物理学的发展中非常活跃。
, La physique des polymères s'intéresse aux … La physique des polymères s'intéresse aux propriétés des matériaux formés de longues molécules, assemblages en chaînes de dizaines de molécules élémentaires : les polymères. Ces molécules peuvent être observées à l'état solide, liquide, en solution, à l'état colloïdal ou confinées à une interface. Leurs propriétés physiques très particulières ont conduit au développement d'outils théoriques spécifiques et à l'apparition de cette nouvelle branche de la physique aux applications nombreuses. La physique des polymères et la chimie des polymères font partie de la science des polymères.s font partie de la science des polymères.
, A física dos polímeros é o campo da física … A física dos polímeros é o campo da física que estuda os polímeros, suas flutuações, propriedades mecânicas, bem como a cinética de reações envolvendo degradação e polimerização de polímeros e monômeros, respectivamente. A abordagem estatística para a física de polímeros é baseada em uma analogia entre um polímero e um movimento browniano, ou outro tipo de passeio aleatório, o passeio autoevidente.passeio aleatório, o passeio autoevidente.
, Физика полимеров — раздел физики, изучающий строение и физические свойства полимеров, термодинамику последних и их растворов, макромолекул и полимерных сеток, релаксационные явления (механическая, электрическая и магнитная релаксация).
, Фізика полімерів — розділ фізики, що вивча … Фізика полімерів — розділ фізики, що вивчає полімери, їхні механічні властивості, флуктуації в їхніх системах, а також кінетику полімеризації, деградації та розпаду на мономери. За предметом вивчення вона тісно пов'язана з хімією полімерів. У схемі поділу фізичних наук вона належить до фізики конденсованих середовищ, використовуючи методи та ідеологію статистичної фізики. Полімери — великі молекули, а тому надто складні для детерміністичних методів. Однак статистичний підхід дозволяє отримати результати, що виражають стійкі закономірності, оскільки великі полімери добре описуються в термодинамічній границі як системи з нескінченним числом мономерів, хоча насправді число мономерів у полімері вочевидь скінченне. Форма полімерних ланцюжків у розчинах постійно змінюється, що вимагає застосування принципів статистичної механіки. Полімери сильно відчувають зміни температури, змінюють свою механіку, в їхніх системах відбуваються фазові переходи, наприклад плавлення. В основі статистичного підходу до фізики полімерів лежить аналогія з броунівським рухом та іншими різновидами випадкових блукань. Найпростішою моделлю полімеру є ідеальний ланцюжок, що математично відповідає простому блуканню. Експериментально вивчення полімерів використовує загально-фізичні методи, такі як витісна хроматографія, віскозиметрія, тощо, визначаючи хімічні та фізичні властивості. Експерименти допомагають математичному моделюванню та кращому розумінню властивостей полімерів. Засновником галузі полімерної фізики вважається Пол Флорі. Значний внесок у її розвиток внесли радянські та українські дослідники.внесли радянські та українські дослідники.
, Die Polymerphysik ist ein Teilgebiet der P … Die Polymerphysik ist ein Teilgebiet der Physik weicher Materie und beschäftigt sich mit der Beschreibung und dem prädiktiven Verständnis der physikalischen Eigenschaften von synthetischen Makromolekülen sowie von aus diesen bestehenden Polymermaterialien und Kunststoffen.Die Polymerphysik benutzt dabei sowohl Methoden der Experimentalphysik als auch der theoretischen Physik. Da die physikalischen Eigenschaften von Polymeren entscheidend von der Art ihrer Synthese beeinflusst werden, bestehen enge Bezüge zur Polymerchemie und zur chemischen Reaktionstechnik. Andererseits beeinflussen die physikalischen Eigenschaften von Polymeren deren Verarbeitbarkeit und technische Verwendbarkeit, so dass gleichfalls enge Bezüge zu Materialwissenschaft und Werkstofftechnik sowie zu den sich mit urformenden Fertigungsverfahren beschäftigenden Bereichen der Verfahrenstechnik bestehen. Polymere unterscheiden sich von anderen Formen der kondensierten Materie vor allem durch ihre Molekülstruktur, die in der Regel lange kettenartige Strukturen umfasst, sowie die oberhalb bestimmter Molekülmassen auftretende Tendenz, Verschlaufungen mit anderen Polymermolekülen zu bilden. Die Untersuchung der physikalischen Eigenschaften von Biomakromolekülen wird hingegen häufig der Biophysik sowie der biophysikalischen Chemie zugeordnet. Die Polymerphysik beschäftigt sich unter anderem mit folgenden Aspekten:
* Statistische Beschreibung und Modellierung der Konformationen von einzelnen Polymerketten. In diesen Bereich fallen Konzepte wie Kuhn-Länge und Persistenzlänge, Gyrationsradius und Konturlänge sowie Kettenmodelle, wie etwa die frei bewegliche Kette oder die wurmartige Kette.
* Strukturelle Charakterisierung und Modellierung von Polymerkettenkonformationen in Polymerlösungen und Polymerschmelzen sowie die Thermodynamik von Polymerlösungen und Polymerschmelzen.
* Dynamik und Rheologie von Polymeren. In diesen Bereich fallen etwa mikroskopische Modelle für die Dynamik von Einzelpolymerketten wie das Rouse-Modell. Der Einfluss intermolekularer Verschlaufungen auf Dynamik und Rheologie von Polymeren wird durch das beschrieben, dass auf Arbeiten von Pierre-Gilles de Gennes sowie von Samuel Edwards and Masao Doi beruht.
* Relaxationsverhalten von Polymeren und Polymernetzwerken. Diese werden periodischen oder aperiodischen Störungen ausgesetzt, um Materialeigenschaften wie Elastizität und Viskoelastizität, das Deformations- und Bruchverhalten sowie Glasübergänge und Glasdynamik zu untersuchen.
* Der Struktur des teilkristallinen Zustands sowie den Kristallisations- und Schmelzprozessen von Polymeren (siehe Kristallisation (Polymere)). In einer grundlegenden Arbeit postulierte Andrew Keller 1957, dass synthetische Polymere durch Kettenrückfaltung Lamellenkristalle bilden, die sich wiederum häufig in sphärolitischen Überstrukturen organisieren. Da im Verlauf der Kristallisation von Polymeren die Verschlaufungen zwischen den Polymerketten nicht aufgelöst werden können, liegen kristallisationsfähige Polymere in der Regel in teilkristalliner Form vor; die Verschlaufungen reichern sich in den amorphen Teilbereichen an. Bemerkenswerterweise gehören ataktische Polymere sowie einige statistische Copolymere zu den wenigen intrinsisch nicht kristallisationsfähigen Spezies.
* Thermodynamik und Phasenseparationsmechanismen von Polymerblends. Hierbei ist das auf Paul Flory und Maurice Loyal Huggins zurückgehende Flory-Huggins-Modell grundlegend für das Verständnis der Thermodynamik von Polymerblends. Großes Interesse hat auch die Strukturbildung durch Entmischung, wie etwa durch spinodale Entmischung und Mikrophasenseparation, hervorgerufen.
* Polymere an Grenzflächen, etwa deren Konformationen und deren Benetzungsverhalten.
* Struktur und Eigenschaften von Funktionspolymeren. Unter diese fallen unter anderem leitfähige Polymere, elektroaktive Polymere wie etwa dielektrische Elastomere, Formgedächtnispolymere, thermoresponsive Polymere, Photopolymere, ferroelektrische Polymere, Kunststoffmagnete, Polyelektrolyte, Flüssigkristallpolymere sowie Blockcopolymere. Relevante Anwendungsbereiche sind beispielsweise die organische Elektronik und die Blockcopolymerlithographie.tronik und die Blockcopolymerlithographie.
, فيزياء البوليمرات هو فرع من الفيزياء يهتم بدراسة البوليمرات من حيث التباينات الفيزيائية للمادة المتشكلة وخواصها الميكانيكية؛ بالإضافة إلى حركية التفاعلات الكيميائية الحاصلة عليها بما فيها تفاعل البلمرة من المونوميرات، وكذلك تفاعل التحلل للبوليمير المتشكل.
, De polymeerfysica is het natuurkundig vakg … De polymeerfysica is het natuurkundig vakgebied dat de materiaaleigenschappen van polymeren onderzoekt. Ook de snelheid waarmee de chemische aaneenrijging (polymerisatie) van monomeren tot polymeren, en andersom de ontleding van polymeren in monomeren plaatsvindt (depolymerisatie), wordt onderzocht.vindt (depolymerisatie), wordt onderzocht.
, 高分子物理学（こうぶんしぶつりがく、英語：polymer physics）には、ポリマーの絡み合いや統計性といったソフトマターの見地からの研究と、導電性高分子やポリアセチレンといったπ共役高分子における電子系に関する物性物理の立場の研究の、両方がある。
, Polymer physics is the field of physics th … Polymer physics is the field of physics that studies polymers, their fluctuations, mechanical properties, as well as the kinetics of reactions involving degradation and polymerisation of polymers and monomers respectively. While it focuses on the perspective of condensed matter physics, polymer physics is originally a branch of statistical physics. Polymer physics and polymer chemistry are also related with the field of polymer science, where this is considered the applicative part of polymers. Polymers are large molecules and thus are very complicated for solving using a deterministic method. Yet, statistical approaches can yield results and are often pertinent, since large polymers (i.e., polymers with many monomers) are describable efficiently in the thermodynamic limit of infinitely many monomers (although the actual size is clearly finite). Thermal fluctuations continuously affect the shape of polymers in liquid solutions, and modeling their effect requires using principles from statistical mechanics and dynamics. As a corollary, temperature strongly affects the physical behavior of polymers in solution, causing phase transitions, melts, and so on. The statistical approach for polymer physics is based on an analogy between a polymer and either a Brownian motion, or other type of a random walk, the self-avoiding walk. The simplest possible polymer model is presented by the ideal chain, corresponding to a simple random walk. Experimental approaches for characterizing polymers are also common, using polymer characterization methods, such as size exclusion chromatography, viscometry, dynamic light scattering, and Automatic Continuous Online Monitoring of Polymerization Reactions for determining the chemical, physical, and material properties of polymers. These experimental methods also helped the mathematical modeling of polymers and even for a better understanding of the properties of polymers.
* Flory is considered the first scientist establishing the field of polymer physics.
* French scientists contributed a lot since the 70s (e.g. Pierre-Gilles de Gennes, J. des Cloizeaux).
* Doi and Edwards wrote a very famous book in polymer physics.
* Soviet/Russian school of physics (I. M. Lifshitz, A. Yu. Grosberg, A.R. Khokhlov, V.N. Pokrovskii) have been very active in the development of polymer physics.ive in the development of polymer physics.
, Fyzika polymerů je oblast fyziky zkoumajíc … Fyzika polymerů je oblast fyziky zkoumající polymery, jejich kolísání, mechanické vlastnosti i kinetiku reakcí zahrnující degradaci a polymeraci polymerů, respektive monomerů. Zatímco dnes se tato oblast zaměřuje na perspektivu , fyzika polymerů je původně odvětví statistické fyziky. Fyzika a chemie polymerů také souvisí s oblastí polymerů, která je považována za jejich aplikační část. Teplotní fluktuace trvale ovlivňují tvar polymerů v kapalných roztocích a modelování tohoto vlivu vyžaduje použití zásad statistické mechaniky a dynamiky. Důsledkem je, že teplota silně ovlivňuje fyzikální vlastnosti polymerů v roztoku. Způsobuje např. fázové přechody, tání, a tak dále. Polymery jsou velké molekuly, a proto mají velmi komplikované řešení deterministickými metodami. Přesto přinesly statistickým přístupům výsledky a jsou často vhodné, protože velké polymery (tj. polymery s velkým počtem monomerů) jsou efektivně využívány v nekonečně mnoha monomerů (ačkoli skutečná velikost je jasně konečná). Statistický přístup ve fyzice polymerů je založen na analogii mezi polymerem a buďto Brownovým pohybem, nebo různými typy náhodné procházky. Nejjednodušší model polymeru reprezentuje odpovídající jednoduché náhodné procházce. Časté přístupy pro charakterizaci polymerů jsou také experimentální. Používají se charakterizační metody, jakými jsou např. chromatografie, , dynamický rozptyl světla nebo automatické kontinuální on-line monitorování polymeračních reakcí pro stanovení chemických, fyzikálních a materiálových vlastnosti polymerů. Tyto experimentální metody také pomáhaly matematickému modelování polymerů a dokonce lepšímu pochopení vlastností polymerů.
* P. J. Flory je považován za vědce, který první zavedl obor fyziky polymerů.
* Francouzští vědci přispěli od 70. let (např. de Gennes, J. des Cloizeaux).
* Doi a Edwards napsali velmi slavnou knihu o fyzice polymerů.
* Ruské a sovětské školy fyziky (I. M. Lifšic, A. Ju. Grosberg, A. R. Chochlov) byly velmi aktivní v rozvoji fyziky polymerů.y velmi aktivní v rozvoji fyziky polymerů.
, La física de polímeros es el campo de la f … La física de polímeros es el campo de la física que estudia a los polímeros, sus fluctuaciones, propiedades mecánicas, así como la cinética de las reacciones que involucran la y polimerización de polímeros y monómeros respectivamente. Mientras que se enfoca en la perspectiva de la física de la materia condensada, la física de polímeros es originalmente una rama de la física estadística. La física de polímeros y la química de polímeros están relacionadas también con el campo de la ciencia de polímeros, en donde se considera como la parte aplicativa de los polímeros. Los polímeros son moléculas grandes y debido a esto son muy complicadas de resolver utilizando un método determinista. Sin embargo, los enfoques estadísticos pueden dar resultados y son a veces pertinentes, debido a que los grandes polímeros son descriptibles de manera eficiente en el límite termodinámico de un número infinito de monómeros (aunque su tamaño es claramente finito). Las fluctuaciones térmicas continuamente afectan la forma de los polímeros en disoluciones líquidas, y para modelar sus efectos se requiere utilizar los principios de la mecánica y dinámica estadística. Como un corolario, la temperatura afecta fuertemente el comportamiento físico de los polímeros en disolución, causando transiciones de fase, fusiones, etc. La aproximación estadística para la física de polímeros está basada en una analogía entre un polímero y ya sea un movimiento browniano, u otro tipo de camino aleatorio, el . El modelo más simple posible de un polímero es presentado por la , correspondiente a un simple camino aleatorio. Las aproximaciones experimentales para caracterizar polímeros son también comunes, usando métodos de , tales como la , viscosimetría, dispersión dinámica de luz, Monitoreo en línea Automático y Continuo de las Reacciones de Polimerización para determinar las propiedades químicas, físicas, y materiales de los polímeros. Estos métodos experimentales también ayudan al modelado matemático de los polímeros e incluso a un mejor entendimiento de sus propiedades.un mejor entendimiento de sus propiedades.
|
| rdfs:comment |
De polymeerfysica is het natuurkundig vakg … De polymeerfysica is het natuurkundig vakgebied dat de materiaaleigenschappen van polymeren onderzoekt. Ook de snelheid waarmee de chemische aaneenrijging (polymerisatie) van monomeren tot polymeren, en andersom de ontleding van polymeren in monomeren plaatsvindt (depolymerisatie), wordt onderzocht.vindt (depolymerisatie), wordt onderzocht.
, فيزياء البوليمرات هو فرع من الفيزياء يهتم بدراسة البوليمرات من حيث التباينات الفيزيائية للمادة المتشكلة وخواصها الميكانيكية؛ بالإضافة إلى حركية التفاعلات الكيميائية الحاصلة عليها بما فيها تفاعل البلمرة من المونوميرات، وكذلك تفاعل التحلل للبوليمير المتشكل.
, 高分子物理（英語：Polymer physics）是研究高分子物质物理性质的科学。其 … 高分子物理（英語：Polymer physics）是研究高分子物质物理性质的科学。其研究的主要方向包括高分子形态，高分子机械性能，高分子溶液，高分子结晶等热力学和统计力学方向的学科，以及高分子扩散等动力学方面的学科。 高分子物理学虽然专注于凝聚态物理学的观点，但它最初是统计物理学的一个分支。 高分子物理学和高分子化学也与聚合物科学领域相关，在该领域中，聚合物科学和高分子化学被认为是聚合物的应用部分。 聚合物是大分子，因此使用确定性方法求解非常复杂。 然而，统计方法可以产生结果并且通常是相关的，因为可以在无限多单体（尽管实际尺寸显然是有限的）的热力学极限内有效地描述大型聚合物（例如，具有许多单体的聚合物）。 热涨落持续影响液体溶液中聚合物的形状，而对其影响进行建模需要使用统计力学和动力学原理。 因此，温度强烈影响溶液中聚合物的物理行为，从而引起相变，熔融等。力学和动力学原理。 因此，温度强烈影响溶液中聚合物的物理行为，从而引起相变，熔融等。
, Polymer physics is the field of physics th … Polymer physics is the field of physics that studies polymers, their fluctuations, mechanical properties, as well as the kinetics of reactions involving degradation and polymerisation of polymers and monomers respectively. While it focuses on the perspective of condensed matter physics, polymer physics is originally a branch of statistical physics. Polymer physics and polymer chemistry are also related with the field of polymer science, where this is considered the applicative part of polymers.nsidered the applicative part of polymers.
, La física de polímeros es el campo de la f … La física de polímeros es el campo de la física que estudia a los polímeros, sus fluctuaciones, propiedades mecánicas, así como la cinética de las reacciones que involucran la y polimerización de polímeros y monómeros respectivamente. Mientras que se enfoca en la perspectiva de la física de la materia condensada, la física de polímeros es originalmente una rama de la física estadística. La física de polímeros y la química de polímeros están relacionadas también con el campo de la ciencia de polímeros, en donde se considera como la parte aplicativa de los polímeros.como la parte aplicativa de los polímeros.
, Фізика полімерів — розділ фізики, що вивча … Фізика полімерів — розділ фізики, що вивчає полімери, їхні механічні властивості, флуктуації в їхніх системах, а також кінетику полімеризації, деградації та розпаду на мономери. За предметом вивчення вона тісно пов'язана з хімією полімерів. У схемі поділу фізичних наук вона належить до фізики конденсованих середовищ, використовуючи методи та ідеологію статистичної фізики. Засновником галузі полімерної фізики вважається Пол Флорі. Значний внесок у її розвиток внесли радянські та українські дослідники.внесли радянські та українські дослідники.
, La physique des polymères s'intéresse aux … La physique des polymères s'intéresse aux propriétés des matériaux formés de longues molécules, assemblages en chaînes de dizaines de molécules élémentaires : les polymères. Ces molécules peuvent être observées à l'état solide, liquide, en solution, à l'état colloïdal ou confinées à une interface. Leurs propriétés physiques très particulières ont conduit au développement d'outils théoriques spécifiques et à l'apparition de cette nouvelle branche de la physique aux applications nombreuses. La physique des polymères et la chimie des polymères font partie de la science des polymères.s font partie de la science des polymères.
, A física dos polímeros é o campo da física … A física dos polímeros é o campo da física que estuda os polímeros, suas flutuações, propriedades mecânicas, bem como a cinética de reações envolvendo degradação e polimerização de polímeros e monômeros, respectivamente. A abordagem estatística para a física de polímeros é baseada em uma analogia entre um polímero e um movimento browniano, ou outro tipo de passeio aleatório, o passeio autoevidente.passeio aleatório, o passeio autoevidente.
, Fyzika polymerů je oblast fyziky zkoumajíc … Fyzika polymerů je oblast fyziky zkoumající polymery, jejich kolísání, mechanické vlastnosti i kinetiku reakcí zahrnující degradaci a polymeraci polymerů, respektive monomerů. Zatímco dnes se tato oblast zaměřuje na perspektivu , fyzika polymerů je původně odvětví statistické fyziky. Fyzika a chemie polymerů také souvisí s oblastí polymerů, která je považována za jejich aplikační část.rá je považována za jejich aplikační část.
, Die Polymerphysik ist ein Teilgebiet der P … Die Polymerphysik ist ein Teilgebiet der Physik weicher Materie und beschäftigt sich mit der Beschreibung und dem prädiktiven Verständnis der physikalischen Eigenschaften von synthetischen Makromolekülen sowie von aus diesen bestehenden Polymermaterialien und Kunststoffen.Die Polymerphysik benutzt dabei sowohl Methoden der Experimentalphysik als auch der theoretischen Physik. Da die physikalischen Eigenschaften von Polymeren entscheidend von der Art ihrer Synthese beeinflusst werden, bestehen enge Bezüge zur Polymerchemie und zur chemischen Reaktionstechnik. Andererseits beeinflussen die physikalischen Eigenschaften von Polymeren deren Verarbeitbarkeit und technische Verwendbarkeit, so dass gleichfalls enge Bezüge zu Materialwissenschaft und Werkstofftechnik sowie zu den sich mit urformendofftechnik sowie zu den sich mit urformend
, 高分子物理学（こうぶんしぶつりがく、英語：polymer physics）には、ポリマーの絡み合いや統計性といったソフトマターの見地からの研究と、導電性高分子やポリアセチレンといったπ共役高分子における電子系に関する物性物理の立場の研究の、両方がある。
, Физика полимеров — раздел физики, изучающий строение и физические свойства полимеров, термодинамику последних и их растворов, макромолекул и полимерных сеток, релаксационные явления (механическая, электрическая и магнитная релаксация).
|
