| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
O hássio é um elemento químico artificial, … O hássio é um elemento químico artificial, símbolo Hs de número atômico 108 (108 prótons e 108 elétrons) e de massa atómica 269 u pertencente ao grupo 8 (anteriormente conhecido como 8B) da Classificação Periódica dos Elementos. Provavelmente é um sólido na temperatura ambiente. Não é encontrado na crosta terrestre.nte. Não é encontrado na crosta terrestre.
, Hassium is a chemical element with the sym … Hassium is a chemical element with the symbol Hs and the atomic number 108. Hassium is highly radioactive; its most stable known isotopes have half-lives of approximately ten seconds. One of its isotopes, 270Hs, has magic numbers of both protons and neutrons for deformed nuclei, which gives it greater stability against spontaneous fission. Hassium is a superheavy element; it has been produced in a laboratory only in very small quantities by fusing heavy nuclei with lighter ones. Natural occurrences of the element have been hypothesised but never found. In the periodic table of elements, hassium is a transactinide element, a member of the 7th period and group 8; it is thus the sixth member of the 6d series of transition metals. Chemistry experiments have confirmed that hassium behaves as the heavier homologue to osmium, reacting readily with oxygen to form a volatile tetroxide. The chemical properties of hassium have been only partly characterized, but they compare well with the chemistry of the other group 8 elements. The principal innovation that led to the discovery of hassium was the technique of cold fusion, in which the fused nuclei did not differ by mass as much as in earlier techniques. It relied on greater stability of target nuclei, which in turn decreased excitation energy. This decreased the number of neutron ejections during synthesis, creating heavier, more stable resulting nuclei. The technique was first tested at the Joint Institute for Nuclear Research (JINR) in Dubna, Moscow Oblast, Russian SFSR, Soviet Union, in 1974. JINR used this technique to attempt synthesis of element 108 in 1978, in 1983, and in 1984; the latter experiment resulted in a claim that element 108 had been produced. Later in 1984, a synthesis claim followed from the Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI) in Darmstadt, Hesse, West Germany. The 1993 report by the Transfermium Working Group, formed by the International Union of Pure and Applied Chemistry and the International Union of Pure and Applied Physics, concluded that the report from Darmstadt was conclusive on its own whereas that from Dubna was not, and major credit was assigned to the German scientists. GSI formally announced they wished to name the element hassium after the German state of Hesse (Hassia in Latin) home to the facility in 1992; this name was accepted as final in 1997.; this name was accepted as final in 1997.
, Hassioa elementu kimiko sintetiko bat da, Hs ikurra eta 108 zenbaki atomikoa dituena.
, Hassium (chemická značka Hs) je šestnáctým … Hassium (chemická značka Hs) je šestnáctým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle v cyklotronu nebo urychlovači částic. Hassium doposud nebylo izolováno v dostatečně velkém množství, aby bylo možno určit všechny jeho fyzikální konstanty. Při své poloze v periodické tabulce prvků by svými vlastnostmi mělo připomínat osmium. Předpokládalo se tedy, že je hassium vedle osmia, ruthenia, iridia a xenonu pátým prvkem schopným vytvořit oxid s prvkem v oxidačním čísle VIII, což bylo potvrzeno na začátku 21. století přípravou první sloučeniny toho prvku, oxidu hassičelého. sloučeniny toho prvku, oxidu hassičelého.
, Hassium (früher: „Eka-Osmium“) ist ein aus … Hassium (früher: „Eka-Osmium“) ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol Hs und der Ordnungszahl 108. Es zählt zu den Transactinoiden (7. Periode, d-Block) und damit zur 8. IUPAC-Gruppe im Periodensystem der Elemente, der Eisengruppe.iodensystem der Elemente, der Eisengruppe.
, Has (Hs, łac. hassium), czasem błędnie naz … Has (Hs, łac. hassium), czasem błędnie nazywany hass, wcześniej unniloctium (Uno) – pierwiastek chemiczny, metal przejściowy. Nazwa pochodzi od jednego z niemieckich krajów związkowych – Hesji. Ma właściwości chemiczne podobne do osmu, podobnie jak on tworzy czterotlenek o wzorze chemicznym HsO4.rzy czterotlenek o wzorze chemicznym HsO4.
, ハッシウム（英: hassium）は、原子番号108の元素。元素記号は Hs。超ウラン元素、超重元素である。安定同位体は存在しない。
, El hasio es un elemento sintético de la tabla periódica cuyo símbolo es Hs y su número atómico es 108. Su isótopo más estable es el Hs-269, que tiene un periodo de semidesintegración de 9,7 segundos.
, Hasium (pengucapan: /ˈhæsiəm/ atau /ˈhɑːsiəm/) adalah unsur kimia sintetik dalam sistem periodik unsur yang memiliki lambang Hs dan nomor atom 108.
, Ха́ссий (лат. Hassium, обозначается символ … Ха́ссий (лат. Hassium, обозначается символом Hs; исторические названия эка-осмий, уннилоктий) — 108-й искусственный радиоактивный химический элемент VIII группы короткой формы (8-й группы длинной формы) периодической системы химических элементов; относится к трансактиноидам. Предположительно серебристо-белый металл; по химическим свойствам является аналогом осмия (Os).им свойствам является аналогом осмия (Os).
, الهاسيوم (تحت الأزوميوم) هو عنصر كيميائي في الجدول الدوري له الرمز Hs, والعدد الذري 108. وهو عنصر اصطناعي وأكثر نظائره استقرارا Hs-265، له عمر نصف يبلغ 2 ملي ثانية.
, L'hassio (o, in italiano, assio) è l'elemento chimico della tavola periodica degli elementi, che ha come simbolo Hs e come numero atomico il 108.È un elemento sintetico, il cui isotopo più stabile è l'hassio-269, con una emivita di 9,7 s.
, Hasio estas kemia elemento en la perioda t … Hasio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Hs kaj la atomnumeron 108. Ĝi estas ege radioaktivega sinteza elemento, kies plej stabila izotopo (Hs-265) havas duonvivon de malpli ol 2 milisekundoj. Ĝi estis nomita pro germana ŝtato de Hesio (latine Hassia), kie la elemento estis unue sintezita. Ĝi estas unue sintezita en Darmŝtato en la jaro 1984 per kunfandiĝo deplumbo kaj fero. Oni ekspektas ke Hasio havu vaporiĝeman tetroksidon same kiel osmio. Verŝajne sep molekuloj de HsO estas sintezitaj en eksperimento. (Vidu: Nature 418, 859-861 (2002)).
*
* (Vidu: Nature 418, 859-861 (2002)).
*
*
, Le hassium (symbole Hs) est l'élément chim … Le hassium (symbole Hs) est l'élément chimique de numéro atomique 108. Il a été synthétisé pour la première fois en 1984 par la réaction 208Pb (58Fe, n) 265Hs au Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI) de Darmstadt, en Allemagne. L'IUPAC avait proposé en 1994 de le nommer hahnium (Hn) en hommage à Otto Hahn, mais la proposition initiale de l'équipe du GSI a finalement prévalu, et cet élément reçut son nom définitif en 1997, en référence au nom latin du Land de Hesse, où se trouve Darmstadt. Il s'agit d'un transactinide très radioactif, dont l'isotope connu le plus stable, le 270Hs, a une période radioactive d'environ 22 s. Situé sous l'osmium dans le tableau périodique des éléments, il fait partie du bloc d et présente les propriétés chimiques d'un métal de transition.riétés chimiques d'un métal de transition.
, Hassium is een scheikundig element met symbool Hs en atoomnummer 108. Het is een vermoedelijk grijs of zilverkleurig overgangsmetaal.
, 𨭆（拼音：hēi，注音：ㄏㄟ；英語：Hassium），是一種人工合成的化學元素，其化 … 𨭆（拼音：hēi，注音：ㄏㄟ；英語：Hassium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为Hs，原子序數为108。𨭆是一種放射性極強的超重元素及錒系後元素，其所有同位素的半衰期都很短，非常不穩定，其中壽命最長的是269Hs，半衰期僅約16秒。德國黑森邦達姆施塔特重離子研究所的研究團隊在1984年首次合成出𨭆元素，並以黑森邦命名此元素。到目前為止，多個研究通過不同的核反應，一共合成了超過100個𨭆原子，有的是母原子核，有的是更重元素的衰變產物。 𨭆是8族中最重的元素，實驗證明，𨭆是典型的8族過渡金屬，具穩定的+8氧化態，類似於同族的鋨，是鋨的同系物。實驗證明，𨭆是典型的8族過渡金屬，具穩定的+8氧化態，類似於同族的鋨，是鋨的同系物。
, Το συνθετικό χημικό στοιχείο Χάσιο η Άσσιο … Το συνθετικό χημικό στοιχείο Χάσιο η Άσσιο είναι ένα μέταλλο με ατομικό αριθμό 108 και ατομικό βάρος (269). Έχει απροσδιόριστη θερμοκρασία τήξης και απροσδιόριστη θερμοκρασία βρασμού. Παρήχθη για πρώτη φορά το 1984 στο (GSI, Gesellschaft für Schwerionenforschung) και προσωρινά ονομάστηκε Unniloctium από την IUPAC. Από το 1997 επισήμως ονομάζεται Χάσιο (Hassium), από το λατινικό όνομα του γερμανικού κρατιδίου της Έσσης και συμβολίζεται με το Hs.ιδίου της Έσσης και συμβολίζεται με το Hs.
, Is é an haisiam dúil cheimiceach uimhir a … Is é an haisiam dúil cheimiceach uimhir a 108 i dtábla peiriadach na ndúl agus is í an tsiombail cheimiceach a sheasann dó ná Hs. Is dúil shintéiseach é, agus an comhalta is troime de ghrúpa 8 (VIII) na ndúl. Rinneadh fionnachtain na dúile seo sa bhliain 1984 in Dubna in aice le Moscó sa Rúis (an tAontas Sóivéadach san am sin). Tá sé deimhnithe go turgnamhach gur ball d'ochtú grúpa an tábla pheiriadaigh é an haisiam ó thaobh na ceimice de, nó is dual dó +8 mar staid ocsaídiúcháin díreach cosúil leis an oismiam atá suite os a chionn sa tábla peiriadach. Tá roinnt iseatóp ag an haisiam, agus iad go léir éagobhsaí radaighníomhach. Is é an t-iseatóp úd Hs-270 an ceann is fadsaolaí acu, agus é thart ar 10 soicind ar leathré. Mar sin déanann maisuimhir an iseatóip sin gnó an mheáchana adamhaigh don haisiam. Níl mórán difríochta idir é agus Hs-269 ó thaobh na leathré de, áfach. Tá níos mó ná 100 adamh haisiam sintéisithe go nuige seo trí chomhleá - trí bhiosmat a bhombardú le núicléis mhangainéise, mar shampla. Tagann alfa-mheath ar an haisiam, ach ón taobh eile is é an haisiam is toradh d'alfa-mheath an darmstaidtiam. is toradh d'alfa-mheath an darmstaidtiam.
, 하슘(←영어: hassium 해시엄[*], 독일어: Hassium 하시움[* … 하슘(←영어: hassium 해시엄[*], 독일어: Hassium 하시움[*])은 화학 원소로 기호는 Hs(←라틴어: hassium 하시움[*]), 원자 번호는 108이다. 가속기에서 납에 철 이온을 충돌시켜 만들어졌다. 알파 붕괴하여 시보귬을 생성하거나, 자발 핵분열으로 붕괴한다. 하슘은 오스뮴과 성질이 유사하고 휘발성의 산화물을 만들어낸다. 반감기는 가장 안정된 원자의 경우 16분 30초이다. 원자량이 277일 경우 비로소 안정적인 안정성의 섬에 속해있는 상태이다. 밀도는 41g/cm3으로 가장 크다.적인 안정성의 섬에 속해있는 상태이다. 밀도는 41g/cm3으로 가장 크다.
, Hassium, tidigare provisoriskt kallat unni … Hassium, tidigare provisoriskt kallat unniloctium, är ett syntetiskt radioaktivt grundämne som tillhör transuranerna. Den mest stabila isotopen, 265Hs, har en halveringstid på 0,002 sekunder. Ämnet upptäcktes för första gången 1984 hos Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI) i Darmstadt. Det uppkallades efter det latinska namnet för den tyska delstaten Hessen, som Darmstadt ligger i. delstaten Hessen, som Darmstadt ligger i.
, L'hassi és un element químic sintètic el símbol del qual és Hs i el seu nombre atòmic és 108. Pertany als metalls de transició, essent l'element més pesant del grup 8 i que està situat al 7è període de la taula periòdica.
, Гасій (лат. Hassium, символ Hs; також відомий як унніло́ктій (Unniloctium, Uno) та ека-о́смій) — хімічний елемент з атомним номером 108. Атомна маса 265, eлектронна конфігурація [Rn]5f146d67s2; група 8, період 7, d-блок (постактиноїд).
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Apparatus_for_creation_of_superheavy_elements_en.svg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20160920113229/http:/s3.documentcloud.org/documents/562229/iupac1.pdf +
, https://archive.org/details/crchandbookofche81lide +
, https://archive.org/details/chemistryactinid00katz%7Curl-access=limited%7C +
, https://archive.org/details/chemistryactinid00katz/page/n2003 +
, https://archive.org/details/chemistryelement00earn_087 +
, http://s3.documentcloud.org/documents/562229/iupac1.pdf%7Cjournal=Pure +
, https://web.archive.org/web/20200801004253/http:/pdfs.semanticscholar.org/7c02/89532fe80c913edd952e8caffd555013f596.pdf +
, http://pdfs.semanticscholar.org/7c02/89532fe80c913edd952e8caffd555013f596.pdf +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
13764
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
94340
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1121616970
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Trace_radioisotope +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrence_Berkeley_National_Laboratory +
, http://dbpedia.org/resource/Superheavy_element +
, http://dbpedia.org/resource/Unbinilium +
, http://dbpedia.org/resource/Surface_science +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrence_Livermore_National_Laboratory +
, http://dbpedia.org/resource/Moscovium +
, http://dbpedia.org/resource/Seaborgium +
, http://dbpedia.org/resource/Total_angular_momentum_quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/Lise_Meitner +
, http://dbpedia.org/resource/Rhenium +
, http://dbpedia.org/resource/Beryllium +
, http://dbpedia.org/resource/Wak%C5%8D%2C_Saitama +
, http://dbpedia.org/resource/Commission_on_Isotopic_Abundances_and_Atomic_Weights +
, http://dbpedia.org/resource/File:Apparatus_for_creation_of_superheavy_elements_en.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Pascal_%28unit%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Richard_Swinne +
, http://dbpedia.org/resource/Exponential_decay +
, http://dbpedia.org/resource/Oxyanion +
, http://dbpedia.org/resource/Azimuthal_quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/Dubnium +
, http://dbpedia.org/resource/Silk_Road +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperdeformation +
, http://dbpedia.org/resource/Eclipsed_conformation +
, http://dbpedia.org/resource/Americium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_hexagonal_close-packed_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Spin_quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum_group_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Hassium +
, http://dbpedia.org/resource/Relativistic_effects +
, http://dbpedia.org/resource/Bavaria +
, http://dbpedia.org/resource/Ruthenium +
, http://dbpedia.org/resource/Springer_Science%2BBusiness_Media +
, http://dbpedia.org/resource/Ferrocene +
, http://dbpedia.org/resource/Silicon_nitride +
, http://dbpedia.org/resource/Kilojoule_per_mole +
, http://dbpedia.org/resource/Hexagonal_close-packed +
, http://dbpedia.org/resource/Group_8_element +
, http://dbpedia.org/resource/Symbol_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Barn_%28unit%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Joint_Institute_for_Nuclear_Research +
, http://dbpedia.org/resource/Osmiridium +
, http://dbpedia.org/resource/Magic_number_%28physics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Otto_Hahn +
, http://dbpedia.org/resource/Sanskrit +
, http://dbpedia.org/resource/RIKEN +
, http://dbpedia.org/resource/Journal_of_Physics:_Conference_Series +
, http://dbpedia.org/resource/Radium +
, http://dbpedia.org/resource/Ruthenocene +
, http://dbpedia.org/resource/Isobar_%28nuclide%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Magnetic_field +
, http://dbpedia.org/resource/Gulf_of_Finland +
, http://dbpedia.org/resource/Noble_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Fission_barrier +
, http://dbpedia.org/resource/File:Molybdenit_1.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Energy_levels_of_outermost_orbitals_of_Hs_and_Os.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/File:GSI%2C_Darmstadt%2C_Juli_2015_%284%29.JPG +
, http://dbpedia.org/resource/Spin%E2%80%93orbit_splitting +
, http://dbpedia.org/resource/Bismuth +
, http://dbpedia.org/resource/Commission_of_Inorganic_Nomenclature +
, http://dbpedia.org/resource/Discovery_of_the_chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_fusion +
, http://dbpedia.org/resource/Group_8_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Isotones +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_table_%28standard%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Greenland_ice_sheet +
, http://dbpedia.org/resource/Transactinides +
, http://dbpedia.org/resource/Spin%E2%80%93orbit_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Spontaneous_fission +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium_hydroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Radon +
, http://dbpedia.org/resource/Gottfried_M%C3%BCnzenberg +
, http://dbpedia.org/resource/Tungsten +
, http://dbpedia.org/resource/Auvergne-Rh%C3%B4ne-Alpes +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron_number +
, http://dbpedia.org/resource/Milky_Way +
, http://dbpedia.org/resource/Lutetium +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_Smola%C5%84czuk +
, http://dbpedia.org/resource/Staggered_conformation +
, http://dbpedia.org/resource/Mendelevium +
, http://dbpedia.org/resource/Molybdenite +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/States_of_Germany +
, http://dbpedia.org/resource/Neon +
, http://dbpedia.org/resource/Rest_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Copernicium +
, http://dbpedia.org/resource/Lead +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_affinity +
, http://dbpedia.org/resource/American_Chemical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Beta_decay +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_excess +
, http://dbpedia.org/resource/Tetrahedral_molecular_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Osmium +
, http://dbpedia.org/resource/Silicon_dioxide +
, http://dbpedia.org/resource/Proton +
, http://dbpedia.org/resource/Butterworth-Heinemann +
, http://dbpedia.org/resource/Californium +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Transition_metals +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Saitama_Prefecture +
, http://dbpedia.org/resource/Ferrate +
, http://dbpedia.org/resource/Beta-stability_line +
, http://dbpedia.org/resource/West_Germany +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Mainz +
, http://dbpedia.org/resource/Volatility_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Kazakh_Soviet_Socialist_Republic +
, http://dbpedia.org/resource/Electromagnetic_field +
, http://dbpedia.org/resource/Electric_field +
, http://dbpedia.org/resource/Manganese +
, http://dbpedia.org/resource/Europium +
, http://dbpedia.org/resource/Partial_half-life +
, http://dbpedia.org/resource/Nitric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Uranium-235 +
, http://dbpedia.org/resource/California +
, http://dbpedia.org/resource/Half-life +
, http://dbpedia.org/resource/Garching_bei_M%C3%BCnchen +
, http://dbpedia.org/resource/Xenon +
, http://dbpedia.org/resource/Hafnium +
, http://dbpedia.org/resource/Transition_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Jj_coupling +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/File:Adenauerallee-2011-hessentag-099.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Modane +
, http://dbpedia.org/resource/Klondike_Gold_Rush +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Even_and_odd_atomic_nuclei +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_law +
, http://dbpedia.org/resource/Gesellschaft_f%C3%BCr_Schwerionenforschung +
, http://dbpedia.org/resource/Microsecond +
, http://dbpedia.org/resource/Modane_Underground_Laboratory +
, http://dbpedia.org/resource/Diamond +
, http://dbpedia.org/resource/Osmocene +
, http://dbpedia.org/resource/Zirconium +
, http://dbpedia.org/resource/Krypton +
, http://dbpedia.org/resource/Island_of_stability +
, http://dbpedia.org/resource/Iron +
, http://dbpedia.org/resource/Doubly_magic +
, http://dbpedia.org/resource/Radioactive +
, http://dbpedia.org/resource/X-rays +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_%28language%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Reference_frame +
, http://dbpedia.org/resource/World_Scientific +
, http://dbpedia.org/resource/Berkeley%2C_California +
, http://dbpedia.org/resource/Bulk_modulus +
, http://dbpedia.org/resource/Berkelium +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_shell_model +
, http://dbpedia.org/resource/Dubna +
, http://dbpedia.org/resource/Russian_SFSR +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_orbital +
, http://dbpedia.org/resource/Synthetic_element +
, http://dbpedia.org/resource/Relativistic_quantum_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy +
, http://dbpedia.org/resource/Curium +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_number +
, http://dbpedia.org/resource/Glenn_T._Seaborg +
, http://dbpedia.org/resource/D-block +
, http://dbpedia.org/resource/Osmium_tetroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Period_7 +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanide_contraction +
, http://dbpedia.org/resource/Mendeleev%27s_predicted_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Niobium +
, http://dbpedia.org/resource/Homology_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Adsorption +
, http://dbpedia.org/resource/Metastable_state +
, http://dbpedia.org/resource/Primordial_element +
, http://dbpedia.org/resource/Nihonium +
, http://dbpedia.org/resource/Standard_reduction_potential +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Physics +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_in_special_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Electronvolt +
, http://dbpedia.org/resource/Soviet_Union +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC_nomenclature_of_inorganic_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Spin_%28physics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_Armbruster +
, http://dbpedia.org/resource/Transfermium_Wars +
, http://dbpedia.org/resource/Systematic_element_name +
, http://dbpedia.org/resource/Plutonium-239 +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_California%2C_Berkeley +
, http://dbpedia.org/resource/Meitnerium +
, http://dbpedia.org/resource/Tetroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Ionization_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Darmstadtium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclopentadienyl +
, http://dbpedia.org/resource/Calcium-48 +
, http://dbpedia.org/resource/Pacific_Ocean +
, http://dbpedia.org/resource/Transactinide_element +
, http://dbpedia.org/resource/Ruthenium_tetroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Bohrium +
, http://dbpedia.org/resource/Liquid_drop_model +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_element +
, http://dbpedia.org/resource/Adhesion +
, http://dbpedia.org/resource/Solar_System +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron +
, http://dbpedia.org/resource/Quartz +
, http://dbpedia.org/resource/Yuri_Oganessian +
, http://dbpedia.org/resource/Placeholder_name +
, http://dbpedia.org/resource/Germanium +
, http://dbpedia.org/resource/Deposition_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Protactinium +
, http://dbpedia.org/resource/Isotope +
, http://dbpedia.org/resource/Metallocene +
, http://dbpedia.org/resource/Moscow_Oblast +
, http://dbpedia.org/resource/Hesse +
, http://dbpedia.org/resource/Iridium_tetroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Cosmic_ray +
, http://dbpedia.org/resource/Congener_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Matrix_isolation +
, http://dbpedia.org/resource/Breit_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Calcium +
, http://dbpedia.org/resource/Special_theory_of_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Darmstadt +
, http://dbpedia.org/resource/Oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Reduction-oxidation +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_number +
|
| http://dbpedia.org/property/align
|
left
|
| http://dbpedia.org/property/alt
|
Ball-and-stick model of ruthenocene molecule
, Ball-and-stick model of ferrocene molecule
|
| http://dbpedia.org/property/caption
|
In ruthenocene and osmocene, the cyclopentadienyl rings are in an eclipsed conformation. Hassocene is also predicted to have this structure.
, In ferrocene, the cyclopentadienyl rings are in a staggered conformation.
|
| http://dbpedia.org/property/direction
|
vertical
|
| http://dbpedia.org/property/image
|
Ruthenocene-from-xtal-3D-balls.png
, Ferrocene-from-xtal-3D-balls.png
|
| http://dbpedia.org/property/width
|
180
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Sort +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Nobreak +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Transcluded_section +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Break +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_hassium +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Val +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Periodic_table_%28navbox%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Efn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:= +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Nuclide +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sfn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Su +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Clear +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Commons_category-inline +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Multiple_image +
, http://dbpedia.org/resource/Template:As_of +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Featured_article +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Harvid +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Notelist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Nbs +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_hexagonal_close-packed_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Hassium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Transition_metals +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Element +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Hassium?oldid=1121616970&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/GSI%2C_Darmstadt%2C_Juli_2015_%284%29.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ferrocene-from-xtal-3D-balls.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Apparatus_for_creation_of_superheavy_elements_en.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Energy_levels_of_outermost_orbitals_of_Hs_and_Os.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ruthenocene-from-xtal-3D-balls.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Adenauerallee-2011-hessentag-099.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Molybdenit_1.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Hassium +
|
| owl:sameAs |
http://mn.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/H%C3%A1ssio +
, http://et.dbpedia.org/resource/Hassium +
, https://global.dbpedia.org/id/Hrgm +
, http://tg.dbpedia.org/resource/%D2%B2%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Hasis +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1252 +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%80%D5%A1%D5%BD%D5%AB%D5%B8%D6%82%D5%B4 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://no.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://af.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Hasyo +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.025rtwf +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%DA%BE%D8%A7%D8%B3%DB%8C%DB%86%D9%85 +
, http://ne.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B9%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%BE%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://ku.dbpedia.org/resource/Hasiy%C3%BBm +
, http://io.dbpedia.org/resource/Hasio +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Has +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%B9%E0%B4%BE%E0%B4%B8%E0%B5%8D%E0%B4%B8%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B4%82 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%94%D7%90%D7%A1%D7%99%D7%95%D7%9D +
, http://war.dbpedia.org/resource/Hassyo +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%DB%81%D8%A7%D8%B3%DB%8C%D8%A6%D9%85 +
, http://ht.dbpedia.org/resource/Asy%C3%B2m +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://gu.dbpedia.org/resource/%E0%AA%B9%E0%AB%87%E0%AA%B8%E0%AB%80%E0%AA%AF%E0%AA%AE +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://sk.dbpedia.org/resource/H%C3%A1sium +
, http://li.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://te.dbpedia.org/resource/%E0%B0%B9%E0%B0%BE%E0%B0%B8%E0%B0%BF%E0%B0%AF%E0%B0%82 +
, http://lb.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%87%D8%A7%D8%B3%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://arz.dbpedia.org/resource/%D9%87%D8%A7%D8%B3%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Hasijum +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Hassiyum +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Hasio +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Hassi +
, http://nds.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://qu.dbpedia.org/resource/Hasyu +
, http://fo.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Xassiy +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9 +
, http://da.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://jv.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://id.dbpedia.org/resource/Hasium +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Hassiumi +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Hassi +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%8F%E3%83%83%E3%82%B7%E3%82%A6%E3%83%A0 +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Hasij +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Hasijs +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Hasiwm +
, http://it.dbpedia.org/resource/Hassio +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%A7%CE%AC%CF%83%CE%B9%CE%BF +
, http://d-nb.info/gnd/4518309-0 +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%ED%95%98%EC%8A%98 +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%86%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%AE%E0%AF%8D +
, http://an.dbpedia.org/resource/Hassio +
, http://my.dbpedia.org/resource/%E1%80%9F%E1%80%80%E1%80%BA%E1%80%85%E1%80%BA%E1%80%85%E1%80%AE%E1%80%9A%E1%80%99%E1%80%BA +
, http://scn.dbpedia.org/resource/Hassiu +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Hassiu +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%AE%E0%B8%B1%E0%B8%AA%E0%B9%80%E0%B8%8B%E0%B8%B5%E0%B8%A2%E0%B8%A1 +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Hasij +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Hasium +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Hasszium +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Hassio +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Hassiu +
, http://la.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://pnb.dbpedia.org/resource/%DB%81%D8%A7%D8%B3%DB%8C%D9%85 +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%B0%E1%83%90%E1%83%A1%E1%83%98%E1%83%A3%E1%83%9B%E1%83%98 +
, http://sw.dbpedia.org/resource/Hassi +
, http://sa.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B9%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%87%D8%A7%D8%B3%DB%8C%D9%85 +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%93%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Hassio +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B9%E0%A5%88%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://ceb.dbpedia.org/resource/Hassyo +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://gd.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://de.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://am.dbpedia.org/resource/%E1%88%80%E1%88%B2%E1%8B%A8%E1%88%9D +
, http://br.dbpedia.org/resource/Hasiom +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%F0%A8%AD%86 +
, http://mrj.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://yo.dbpedia.org/resource/Hassiomu +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Haisiam +
, http://az.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://commons.dbpedia.org/resource/Hassium +
, http://es.dbpedia.org/resource/Hasio +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Hasij +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%B9%E0%B2%BE%E0%B2%B8%E0%B3%8D%E0%B2%B8%E0%B2%BF%E0%B2%AF%E0%B2%AE%E0%B3%8D +
, http://new.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B9%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%BE%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%B9%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%BE%E0%A6%B8%E0%A6%BF%E0%A6%AF%E0%A6%BC%E0%A6%BE%E0%A6%AE +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B9%E0%A4%BE%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%98%D1%83%D0%BC +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Hassium +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/MilitaryUnit +
|
| rdfs:comment |
ハッシウム（英: hassium）は、原子番号108の元素。元素記号は Hs。超ウラン元素、超重元素である。安定同位体は存在しない。
, Hassium (früher: „Eka-Osmium“) ist ein aus … Hassium (früher: „Eka-Osmium“) ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol Hs und der Ordnungszahl 108. Es zählt zu den Transactinoiden (7. Periode, d-Block) und damit zur 8. IUPAC-Gruppe im Periodensystem der Elemente, der Eisengruppe.iodensystem der Elemente, der Eisengruppe.
, الهاسيوم (تحت الأزوميوم) هو عنصر كيميائي في الجدول الدوري له الرمز Hs, والعدد الذري 108. وهو عنصر اصطناعي وأكثر نظائره استقرارا Hs-265، له عمر نصف يبلغ 2 ملي ثانية.
, Hassium is a chemical element with the sym … Hassium is a chemical element with the symbol Hs and the atomic number 108. Hassium is highly radioactive; its most stable known isotopes have half-lives of approximately ten seconds. One of its isotopes, 270Hs, has magic numbers of both protons and neutrons for deformed nuclei, which gives it greater stability against spontaneous fission. Hassium is a superheavy element; it has been produced in a laboratory only in very small quantities by fusing heavy nuclei with lighter ones. Natural occurrences of the element have been hypothesised but never found.nt have been hypothesised but never found.
, Hassium is een scheikundig element met symbool Hs en atoomnummer 108. Het is een vermoedelijk grijs of zilverkleurig overgangsmetaal.
, Hassium (chemická značka Hs) je šestnáctým … Hassium (chemická značka Hs) je šestnáctým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle v cyklotronu nebo urychlovači částic. Hassium doposud nebylo izolováno v dostatečně velkém množství, aby bylo možno určit všechny jeho fyzikální konstanty. Při své poloze v periodické tabulce prvků by svými vlastnostmi mělo připomínat osmium. Předpokládalo se tedy, že je hassium vedle osmia, ruthenia, iridia a xenonu pátým prvkem schopným vytvořit oxid s prvkem v oxidačním čísle VIII, což bylo potvrzeno na začátku 21. století přípravou první sloučeniny toho prvku, oxidu hassičelého. sloučeniny toho prvku, oxidu hassičelého.
, Hasio estas kemia elemento en la perioda t … Hasio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Hs kaj la atomnumeron 108. Ĝi estas ege radioaktivega sinteza elemento, kies plej stabila izotopo (Hs-265) havas duonvivon de malpli ol 2 milisekundoj. Ĝi estis nomita pro germana ŝtato de Hesio (latine Hassia), kie la elemento estis unue sintezita. Ĝi estas unue sintezita en Darmŝtato en la jaro 1984 per kunfandiĝo deplumbo kaj fero. Oni ekspektas ke Hasio havu vaporiĝeman tetroksidon same kiel osmio. Verŝajne sep molekuloj de HsO estas sintezitaj en eksperimento. (Vidu: Nature 418, 859-861 (2002)).
*
* (Vidu: Nature 418, 859-861 (2002)).
*
*
, Hassioa elementu kimiko sintetiko bat da, Hs ikurra eta 108 zenbaki atomikoa dituena.
, L'hassi és un element químic sintètic el símbol del qual és Hs i el seu nombre atòmic és 108. Pertany als metalls de transició, essent l'element més pesant del grup 8 i que està situat al 7è període de la taula periòdica.
, O hássio é um elemento químico artificial, … O hássio é um elemento químico artificial, símbolo Hs de número atômico 108 (108 prótons e 108 elétrons) e de massa atómica 269 u pertencente ao grupo 8 (anteriormente conhecido como 8B) da Classificação Periódica dos Elementos. Provavelmente é um sólido na temperatura ambiente. Não é encontrado na crosta terrestre.nte. Não é encontrado na crosta terrestre.
, Гасій (лат. Hassium, символ Hs; також відомий як унніло́ктій (Unniloctium, Uno) та ека-о́смій) — хімічний елемент з атомним номером 108. Атомна маса 265, eлектронна конфігурація [Rn]5f146d67s2; група 8, період 7, d-блок (постактиноїд).
, Hassium, tidigare provisoriskt kallat unni … Hassium, tidigare provisoriskt kallat unniloctium, är ett syntetiskt radioaktivt grundämne som tillhör transuranerna. Den mest stabila isotopen, 265Hs, har en halveringstid på 0,002 sekunder. Ämnet upptäcktes för första gången 1984 hos Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI) i Darmstadt. Det uppkallades efter det latinska namnet för den tyska delstaten Hessen, som Darmstadt ligger i. delstaten Hessen, som Darmstadt ligger i.
, El hasio es un elemento sintético de la tabla periódica cuyo símbolo es Hs y su número atómico es 108. Su isótopo más estable es el Hs-269, que tiene un periodo de semidesintegración de 9,7 segundos.
, L'hassio (o, in italiano, assio) è l'elemento chimico della tavola periodica degli elementi, che ha come simbolo Hs e come numero atomico il 108.È un elemento sintetico, il cui isotopo più stabile è l'hassio-269, con una emivita di 9,7 s.
, 하슘(←영어: hassium 해시엄[*], 독일어: Hassium 하시움[* … 하슘(←영어: hassium 해시엄[*], 독일어: Hassium 하시움[*])은 화학 원소로 기호는 Hs(←라틴어: hassium 하시움[*]), 원자 번호는 108이다. 가속기에서 납에 철 이온을 충돌시켜 만들어졌다. 알파 붕괴하여 시보귬을 생성하거나, 자발 핵분열으로 붕괴한다. 하슘은 오스뮴과 성질이 유사하고 휘발성의 산화물을 만들어낸다. 반감기는 가장 안정된 원자의 경우 16분 30초이다. 원자량이 277일 경우 비로소 안정적인 안정성의 섬에 속해있는 상태이다. 밀도는 41g/cm3으로 가장 크다.적인 안정성의 섬에 속해있는 상태이다. 밀도는 41g/cm3으로 가장 크다.
, Ха́ссий (лат. Hassium, обозначается символ … Ха́ссий (лат. Hassium, обозначается символом Hs; исторические названия эка-осмий, уннилоктий) — 108-й искусственный радиоактивный химический элемент VIII группы короткой формы (8-й группы длинной формы) периодической системы химических элементов; относится к трансактиноидам. Предположительно серебристо-белый металл; по химическим свойствам является аналогом осмия (Os).им свойствам является аналогом осмия (Os).
, Is é an haisiam dúil cheimiceach uimhir a … Is é an haisiam dúil cheimiceach uimhir a 108 i dtábla peiriadach na ndúl agus is í an tsiombail cheimiceach a sheasann dó ná Hs. Is dúil shintéiseach é, agus an comhalta is troime de ghrúpa 8 (VIII) na ndúl. Rinneadh fionnachtain na dúile seo sa bhliain 1984 in Dubna in aice le Moscó sa Rúis (an tAontas Sóivéadach san am sin). Tá sé deimhnithe go turgnamhach gur ball d'ochtú grúpa an tábla pheiriadaigh é an haisiam ó thaobh na ceimice de, nó is dual dó +8 mar staid ocsaídiúcháin díreach cosúil leis an oismiam atá suite os a chionn sa tábla peiriadach.atá suite os a chionn sa tábla peiriadach.
, Has (Hs, łac. hassium), czasem błędnie naz … Has (Hs, łac. hassium), czasem błędnie nazywany hass, wcześniej unniloctium (Uno) – pierwiastek chemiczny, metal przejściowy. Nazwa pochodzi od jednego z niemieckich krajów związkowych – Hesji. Ma właściwości chemiczne podobne do osmu, podobnie jak on tworzy czterotlenek o wzorze chemicznym HsO4.rzy czterotlenek o wzorze chemicznym HsO4.
, 𨭆（拼音：hēi，注音：ㄏㄟ；英語：Hassium），是一種人工合成的化學元素，其化 … 𨭆（拼音：hēi，注音：ㄏㄟ；英語：Hassium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为Hs，原子序數为108。𨭆是一種放射性極強的超重元素及錒系後元素，其所有同位素的半衰期都很短，非常不穩定，其中壽命最長的是269Hs，半衰期僅約16秒。德國黑森邦達姆施塔特重離子研究所的研究團隊在1984年首次合成出𨭆元素，並以黑森邦命名此元素。到目前為止，多個研究通過不同的核反應，一共合成了超過100個𨭆原子，有的是母原子核，有的是更重元素的衰變產物。 𨭆是8族中最重的元素，實驗證明，𨭆是典型的8族過渡金屬，具穩定的+8氧化態，類似於同族的鋨，是鋨的同系物。實驗證明，𨭆是典型的8族過渡金屬，具穩定的+8氧化態，類似於同族的鋨，是鋨的同系物。
, Το συνθετικό χημικό στοιχείο Χάσιο η Άσσιο … Το συνθετικό χημικό στοιχείο Χάσιο η Άσσιο είναι ένα μέταλλο με ατομικό αριθμό 108 και ατομικό βάρος (269). Έχει απροσδιόριστη θερμοκρασία τήξης και απροσδιόριστη θερμοκρασία βρασμού. Παρήχθη για πρώτη φορά το 1984 στο (GSI, Gesellschaft für Schwerionenforschung) και προσωρινά ονομάστηκε Unniloctium από την IUPAC. Από το 1997 επισήμως ονομάζεται Χάσιο (Hassium), από το λατινικό όνομα του γερμανικού κρατιδίου της Έσσης και συμβολίζεται με το Hs.ιδίου της Έσσης και συμβολίζεται με το Hs.
, Hasium (pengucapan: /ˈhæsiəm/ atau /ˈhɑːsiəm/) adalah unsur kimia sintetik dalam sistem periodik unsur yang memiliki lambang Hs dan nomor atom 108.
, Le hassium (symbole Hs) est l'élément chim … Le hassium (symbole Hs) est l'élément chimique de numéro atomique 108. Il a été synthétisé pour la première fois en 1984 par la réaction 208Pb (58Fe, n) 265Hs au Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI) de Darmstadt, en Allemagne. L'IUPAC avait proposé en 1994 de le nommer hahnium (Hn) en hommage à Otto Hahn, mais la proposition initiale de l'équipe du GSI a finalement prévalu, et cet élément reçut son nom définitif en 1997, en référence au nom latin du Land de Hesse, où se trouve Darmstadt. du Land de Hesse, où se trouve Darmstadt.
|
| rdfs:label |
Гасій
, Hassium
, Hasium
, Hássio
, 하슘
, Хассий
, Haisiam
, Has
, Hassio
, ハッシウム
, هاسيوم
, 𨭆
, Hasio
, Hassi
, Χάσιο
|
| rdfs:seeAlso |
http://dbpedia.org/resource/Transfermium_Wars +
, http://dbpedia.org/resource/Discovery_of_the_chemical_elements +
|
