| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Le tsez, ou dido (цез мец, cez mec ou цезй … Le tsez, ou dido (цез мец, cez mec ou цезйас мец, cezyas mec en tsez) est une langue caucasienne de la famille des langues nakho-daghestaniennes parlée par 15 354 locuteurs (recensement russe de 2002) appelés les Tsez. Ceux-ci forment un peuple musulman installé dans le district Tsunta du Daghestan méridional et occidental. L’appellation tsez dériverait du mot tsez signifiant aigle, mais ceci est probablement une étymologie populaire. L’appellation dido provient du géorgien დიდი (didi), qui signifie grand, gros.ien დიდი (didi), qui signifie grand, gros.
, Tsez, también conocido como Dido (цез мец … Tsez, también conocido como Dido (цез мец cez mec en tsez; დიდო (dido) en georgiano) es una lengua caucásica nororiental que utilizan unas 15,000 personas del pueblo , un grupo musulmán en las montañas distritos del sur y oeste de Daguestán en Rusia. El término georgiano dido se deriva de didi "grande". El tsez no posee una tradición literaria y está pobremente representado en cuanto a sus formas escritas. El avar y ruso se usan como lenguajes literarios en el ámbito local, aun en las escuelas. Sin embargo, se han realizado algunos intentos por desarrollar una ortografía estable para el idioma tsez como para los lenguajes asociados a él principalmente con el propósito de recoger y registrar el folclore tradicional; por ello, a menudo se utiliza el alfabeto cirílico basado en el usado en el avar. Por lo general los hombres poseen más fluidez en el avar que las mujeres, y la gente joven tiende a tener más fluidez en el ruso que en tsez, que probablemente se deba a la falta de educación en y sobre el lenguaje.falta de educación en y sobre el lenguaje.
, ツェズ語 (ツェズ語: цезйас мец, цез мец) または ディド語 (グルジア語: დიდოური ენა didouri ena)は主にダゲスタン共和国南西部のに住むによって話される言語である。北東コーカサス語族ダゲスタン語派ツェズ諸語に属する。
, Cezština též Didojština je severovýchodoka … Cezština též Didojština je severovýchodokavkazský jazyk, který spadá mezi západní . Mluví jim zhruba 16 000 lidí v dnešním Dagestánu v Ruské federaci. Je mateřskou řečí Cezů (Didů). Po staletí neměla psanou formu. Existuje jen málo psaného textu. Cezové se učí ve škole číst a psát v avarštině. S ostatními národy Dagestánu komunikují avarštinou nebo ruštinou. Cezština je v 21. století vnímána jako dialekt avarštiny. První ucelená práce cezského jazyka vznikala po druhé světové válce v Tbilisi od Davita Imnajišviliho. Imnajišvili (1963) například jako první definoval cezské dialekty. Názvy dialektů jsou podle názvu hlavní obce (aulu) či údolí – kiderský, mokokský, šajitliský, asachský, či . Stranou stojí dialekt, který se od ostatní liší. Na práci Imnajišviliho navázal ruský jazykovědec Michail Alexejev, který vytvořil učebnici cezského jazyka pro první stupně základních škol (1993). První cezsko-ruský slovník byl vydán v roce 1999 (Chalilov). Na západě se v analýze cezského jazyka angažuje britský jazykovědec Bernard Comrie a původem ruská jazykovědkyně Marije Polinská. Avarové dostatečně nepodporují rozvoj cezského jazyka, což je jeden z hlavních konfliktů mezi Avary a Cezy a ostatními Didy. Snaha Cezů vydávat noviny a knihy naráží na ekonomické bariéry. Cezština má však silné zázemí v rodinách. Muslimské ženy Cezů mají minimální vzdělání a pouze základní znalosti avarštiny a ruštiny. Většinu času tráví v domácnosti s dětmi, na které mluví výhradně svým rodným cezským jazykem. Děti tak před příchodem do škol plynně ovládají svůj rodný jazyk. V dospělosti muži mezi sebou mluví avarsky nebo současná mladá generace rusky. Rusové jsou malými národy (subetniky) Kavkazu jako Cezy vnímáni velmi pozitivně.Kavkazu jako Cezy vnímáni velmi pozitivně.
, La lingua tsez o dido, (цез мец cez mec o … La lingua tsez o dido, (цез мец cez mec o цезйас мец cezyas mec) è una lingua caucasica della famiglia delle lingue caucasiche nordorientali parlata da 15.400 persone (censimento russo del 2002) dell'etnia , nel Daghestan. L’etimo tsez deriva dal termine aquila, ma è probabilmente un'etimologia popolare. Mentre il termine dido deriva dal georgiano დიდი (didi), che significa grande.orgiano დიდი (didi), che significa grande.
, Це́зский (дидо́йский) язык (цезйас мец, це … Це́зский (дидо́йский) язык (цезйас мец, цез мец) — язык, распространённый в Цунтинском районе Дагестана. Также язык используется в дагестанских сёлах: Муцаул (Хасавюртовский район), Комсомольское (Кизилюртовский район) и Выше-Таловка (Кизлярский район); группы носителей отмечены также в Грузии и Турции. Общее число носителей — 12 467 человек (по данным всероссийской переписи населения 2010 года). Относится к цезским языкам (причём раньше остальные цезские рассматривались как его диалекты), входящим в состав аваро-андо-цезской ветви нахско-дагестанской языковой семьи. Как и остальные цезские, язык бесписьменный, преимущественно бытового общения. В качестве литературных используются русский и аварский.ературных используются русский и аварский.
, 采兹语（цезйас мецcezyas mec或цез мецcez mec）是一 … 采兹语（цезйас мецcezyas mec或цез мецcez mec）是一种由约1.5万（俄罗斯达吉斯坦共和国西南部聪塔区山区的穆斯林，2002年俄罗斯人口普查为15,354人）使用的东北高加索语系语言，名称据说来自采兹语的“雕”，可能是个伪词源。另一个名称迪多语来自格鲁吉亚语დიდი（didi），意为“大”。 采兹语缺乏书面形式。阿瓦尔语和俄语被用作地方性书面语，甚至在学校教授。使用阿瓦尔语的流利度在男性中比在女性中更高，且年轻人说俄语比说采兹语流利，可能是出于采兹语相关教育的缺乏。在学校前5年教授的不是采兹语而是阿瓦尔语，后5年教授的主要是俄语。 词汇有很多来自阿瓦尔语、格鲁吉亚语、阿拉伯语和俄语的影响，主要体现在借词上，对俄语来说还有语法和文体的影响。此外还有一些突厥语系借词。诸如传统文化的丢失、西式服装、技术和农业的扩张这些因素很可能最终导致了采兹语的弱势，渐渐被阿瓦尔语和俄语取代。 采兹语语法首先由格鲁吉亚语言学家大卫·因奈什维利（Davit Imnaishvili）在1963年分析。目前，以莫科克方言书写的采兹族民间传说文集正在编写。shvili）在1963年分析。目前，以莫科克方言书写的采兹族民间传说文集正在编写。
, Tsesisch (auch Didoisch genannt) ist eine … Tsesisch (auch Didoisch genannt) ist eine nordostkaukasische Sprache, die von etwa 15.000 Menschen im Südwesten Dagestans gesprochen wird. Da es keine Schriftsprache ist, bedient man sich zur schriftlichen Kommunikation des Awarischen oder Russischen, das knapp drei Viertel der beherrschen. Tsesisch wird nicht an den Schulen unterrichtet. Es zeigt viele Einflüsse und Lehnwörter aus dem Russischen, Awarischen, Arabischen, Persischen, Georgischen oder den Turksprachen der Region. Das Tsesische lässt sich in die folgenden Dialekte aufteilen, die nach den Dörfern benannt sind, in denen sie gesprochen werden; die Eigenbezeichnungen der Dörfer sind kursiv angegeben:
* Assach (Асах, Asaq; Lage; Dialekt auch als Asach)
* Zebari (Цебари, Ceboru; Lage; Dialekt auch als Tsebari)
* Mokok (Мокок, Newo; Lage)
* Kidero (Кидеро, Kidiro; Lage)
* Sagada (Сагада, Soƛʼo; Lage) Das Ursprungs- und heutige Hauptverbreitungsgebiet der Sprache mit den genannten Dörfern liegt im Rajon nordwestlich dessen Verwaltungszentrums Beschta, wo , eine weitere didoische Sprache, gesprochen wird. Das Gebiet im Einzugsbereich der Kitljarta (im Unterlauf Metluda genannt), eines rechten Nebenflusses des Sulak-Quellflusses Andijskoje Koisu (russisch für Andischer Koisu) erstreckt sich unmittelbar an der Grenze zu Georgien und unweit der Grenze Dagestans zu Tschetschenien zwischen teils über 4000 Meter hohen, nördlichen Ausläufern des Kaukasus-Hauptkammes (Bogos, Achatl und andere).us-Hauptkammes (Bogos, Achatl und andere).
, La apartenas al la nordorienta branĉo de l … La apartenas al la nordorienta branĉo de la kaj havas ĉirkaŭ 7000 parolantojn en suda Dagestano. La nomo cez devenas de la ceza lingvo kaj signifas aglon. En aliaj lingvoj oni kelkfoje nomas la cezan per ĝia kartvela nomo, dido. La cezoj uzas la avaran lingvon kiel skriban lingvon kaj por komunikado kun najbaraj popoloj.n kaj por komunikado kun najbaraj popoloj.
, Język cezyjski (także język didojski) – jeden z niewielkich języków kaukaskich, używany przez 13 tys. osób w Dagestanie. Zapisywany cyrylicą. Jako język literacki wykorzystują język awarski.
, Didoera edo tsez hizkuntza (tseios mits) E … Didoera edo tsez hizkuntza (tseios mits) Errusiar Federazioko Dagestan errepublikan erabiltzen den kaukasoar hizkuntza bat da. Dagestango Errepublikako hego-mendebaldeko muturrean, goi ibilguan, Georgiako muga ondoan mintzatzen da. Didoeraren hiztunak 15.000 dira iturri batzuen arabera, eta 7.000 inguru beste batzuen aburuz. Didoerak beste hizkuntzen eragin handia izan du, esate baterako, avarerarena, georgierarena, turkierarena eta arabierarena, eta sobietar garaian errusieraren mailegu asko hartu zituen.an errusieraren mailegu asko hartu zituen.
, A língua tsez, também conhecida como dido … A língua tsez, também conhecida como dido ("цез мец" (cez mec) em tsez; დიდო (dido) em georgiano) é uma língua caucasiana do nordeste que é falada por 15000 pessoas do povo , um grupo muçulmano nas montanhas situados ao sul e oeste do Daguestão, na Rússia. O termo georgiano dido deriva-se de didi "grande". O tsez não possui uma tradição literária e está pobremente representado em quanto a suas formas escritas. O avar e o russo são utilizados como línguas literárias, no âmbito local, e ainda nas escolas. No entanto, realizaram-se algumas tentativas por desenvolver uma ortografia estável para a língua tsez como para as linguagens associadas a ele principalmente com o propósito de recolher e registrar o folclore tradicional. Em geral os homens possuem mais fluência no avar que as mulheres, e a gente jovem tende a ter mais fluência no russo que em tsez, que provavelmente se deve à falta de educação sobre a língua tsez.e à falta de educação sobre a língua tsez.
, Tsez, also known as Dido (Tsez: цезйас мец … Tsez, also known as Dido (Tsez: цезйас мец (cezyas mec) or цез мец (cez mec)), is a Northeast Caucasian language with about 15,000 speakers (15,354 in 2002) spoken by the Tsez, a Muslim people in the mountainous Tsunta District of southwestern Dagestan in Russia. The name is said to derive from the Tsez word for "eagle", but this is most likely a folk etymology. The name Dido is derived from the Georgian word დიდი (didi), meaning "big". Tsez lacks a literary tradition and is poorly represented in written form. Avar and Russian are used as literary languages locally, even in schools. However, attempts have been made to develop a stable orthography for the Tsez language as well as its relatives, mainly for the purpose of recording traditional folklore; thus, a Cyrillic script based on that of Avar is often used. Fluency in Avar is usually higher among men than women, and the younger people tend to be more fluent in Russian than in Tsez, which is probably due to the lack of education in and about the language. Tsez is not taught in school and instead Avar is taught for the first five years and Russian afterwards. The vocabulary shows many traces of influences of Avar, Georgian, Arabic, and Russian, mainly through loanwords and, in the case of Russian, even in grammar and style. There are also loanwords of Turkic origin. These factors may eventually lead to the decline of use of the Tsez language, as it is more and more replaced by Avar and Russian, partly due to loss of traditional culture among the people and the adoption of Western clothing, technology and architecture. Tsez grammar was first analyzed by the Georgian linguist in 1963. Currently, a collection of Tsez folklore texts (written in the Mokok dialect) is in production.en in the Mokok dialect) is in production.
, Tsez, també conegut com a Dido (цез мец ce … Tsez, també conegut com a Dido (цез мец cez mec en tsez; დიდო (dido) en georgià) és un llengua caucàsica nord-oriental que utilitzen unes 15,000 persones del poble tsez, un grup musulmà a les muntanyes Tsunta districtes del sud i oest de Daguestán a Rússia. El terme georgiano dido es deriva de didi "gran". El tsez no posseeix una tradició literària i està pobrament representat quant a les seves formes escrites. L'avar i el rus s'utilitzen com a llengües literàries en l'àmbit local, també encara a les escoles. No obstant això, s'han realitzat alguns intents per desenvolupar una ortografia estable tant per a l'idioma tsez com per a les llengües que hi tenen una estreta relació, principalment amb el propòsit de recollir i registrar el folklore tradicional; per això, sovint s'utilitza l'alfabet ciríl·lic basat en el què s'utilitza per l'avar. En general els homes posseeixen més fluïdesa en l'avar que les dones, i la gent jove tendeix a tenir més fluïdesa en el rus que en tsez, una situació de diglòssia que probablement es degui a la falta d'educació en i sobre la llengua pròpia.a d'educació en i sobre la llengua pròpia.
, Цезька мова (цезйас мец) — мова , належить … Цезька мова (цезйас мец) — мова , належить до нахсько-дагестанської групи кавказької мовної сім'ї. За останнім переписом населення Російської Федерації (2002 р.) — 15 354 особи (переважно в Цунтійському р-ні Дагестану) назвали себе цезами. Цезька мова не вивчається в школах, натомість цези змушені вивчати перших 5 років аварську мову, а надалі — російську. На основі аварського алфавіту цези створили свій власний для збереження національного фольклору. Назва цез походить від цезької, що означає сокіл. Грузини називають їх дідо (від діді — «великий»). Словниковий запас мови насичений насамперед запозиченнями з аварської та російської мов, а також з грузинської та турецької. З арабської мови цези запозичили деякі терміни ісламу (цези — мусульмани-суніти), як і переважно носії інших кавказьких мови. Діалекти (Цезькою мовою): Асахъ, Цебору, Нево, Кидиро, Сокьо.овою): Асахъ, Цебору, Нево, Кидиро, Сокьо.
|
| http://dbpedia.org/ontology/iso6393Code
|
ddo
|
| http://dbpedia.org/ontology/languageFamily
|
http://dbpedia.org/resource/Northeast_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Tsezic_languages +
|
| http://dbpedia.org/ontology/spokenIn
|
http://dbpedia.org/resource/North_Caucasus +
, http://dbpedia.org/resource/Dagestan +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20070929204635/http:/www.auditorium.ru/books/2270/gl28.pdf +
, https://web.archive.org/web/20061101222821/http:/www.auditorium.ru/books/2270/gl26.pdf +
, https://web.archive.org/web/20070926212124/http:/www.auditorium.ru/books/2270/gl27.pdf +
, https://web.archive.org/web/20060830055257/http:/ling.ucsd.edu/~polinsky/pubs/BLS25.pdf +
, http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi%3Froot=new100&morpho=0&basename=new100%5Cncc%5Ctsz&limit=-1 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
5499911
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
59777
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1098583437
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Agglutinative_language +
, http://dbpedia.org/resource/Genitive_case +
, http://dbpedia.org/resource/Open_front_unrounded_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Avar_language +
, http://dbpedia.org/resource/Perfective_aspect +
, http://dbpedia.org/resource/Close-mid_back_rounded_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Nasal_stop +
, http://dbpedia.org/resource/Labialization +
, http://dbpedia.org/resource/Equative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Central_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Pharyngeal_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic_language +
, http://dbpedia.org/resource/Absolutive_case +
, http://dbpedia.org/resource/Consonants +
, http://dbpedia.org/resource/Tsez_people +
, http://dbpedia.org/resource/Davit_Imnaishvili +
, http://dbpedia.org/resource/Ramazan_Rajabov +
, http://dbpedia.org/resource/Tsunta_District +
, http://dbpedia.org/resource/Epenthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Instrumental_case +
, http://dbpedia.org/resource/Dative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Ergative%E2%80%93absolutive_language +
, http://dbpedia.org/resource/Persian_language +
, http://dbpedia.org/resource/Continuous_aspect +
, http://dbpedia.org/resource/Dental_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_Language_and_Linguistic_Theory +
, http://dbpedia.org/resource/Semantics +
, http://dbpedia.org/resource/Bilabial_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Folk_etymology +
, http://dbpedia.org/resource/Noun_class +
, http://dbpedia.org/resource/Realis_mood +
, http://dbpedia.org/resource/Ergative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Palochka +
, http://dbpedia.org/resource/Verbal_noun +
, http://dbpedia.org/resource/Gerund +
, http://dbpedia.org/resource/Semivowel +
, http://dbpedia.org/resource/Eagle +
, http://dbpedia.org/resource/Epiglotto-pharyngeal_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Affricate_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Bernard_Comrie +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_particle +
, http://dbpedia.org/resource/Tsezic_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Northeast_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Interrogative_word +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_script +
, http://dbpedia.org/resource/Glottal_stop +
, http://dbpedia.org/resource/Perfect_%28grammar%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Subject%E2%80%93object%E2%80%93verb +
, http://dbpedia.org/resource/Russian_language +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_case +
, http://dbpedia.org/resource/Optative_mood +
, http://dbpedia.org/resource/Verb_phrase +
, http://dbpedia.org/resource/North_Caucasus +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Agglutinative_languages +
, http://dbpedia.org/resource/International_Phonetic_Alphabet +
, http://dbpedia.org/resource/Noun +
, http://dbpedia.org/resource/Personal_pronouns +
, http://dbpedia.org/resource/Front_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Part_of_speech +
, http://dbpedia.org/resource/Lative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Copula_%28linguistics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Muslim +
, http://dbpedia.org/resource/Turkic_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Demonstrative +
, http://dbpedia.org/resource/Ablative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_number +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_gender +
, http://dbpedia.org/resource/Participle +
, http://dbpedia.org/resource/High_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Mid_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Low_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Imperative_mood +
, http://dbpedia.org/resource/Velar_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Cyrillic_script +
, http://dbpedia.org/resource/Noun_phrase +
, http://dbpedia.org/resource/Uvular_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Lateral_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Palatal_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Fricative_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Valency_%28linguistics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Back_vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Russian_Census_%282002%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_conjunction +
, http://dbpedia.org/resource/Branching_%28linguistics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Dagestan +
, http://dbpedia.org/resource/Causative +
, http://dbpedia.org/resource/Possessive_case +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_tense +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Languages_of_Russia +
, http://dbpedia.org/resource/Clitic +
, http://dbpedia.org/resource/Liquid_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Irrealis_mood +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_aspect +
, http://dbpedia.org/resource/Alveolar_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Allative_case +
, http://dbpedia.org/resource/Stop_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Abessive_case +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Endangered_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Superessive_case +
, http://dbpedia.org/resource/Evidentiality +
, http://dbpedia.org/resource/Russia +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Northeast_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Glottal_consonant +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Dagestan +
, http://dbpedia.org/resource/Georgian_language +
, http://dbpedia.org/resource/Hinukh_language +
, http://dbpedia.org/resource/Reduplication +
, http://dbpedia.org/resource/Onomatopoeia +
, http://dbpedia.org/resource/Khwarshi_language +
, http://dbpedia.org/resource/Essive_case +
|
| http://dbpedia.org/property/altname
|
Dido
|
| http://dbpedia.org/property/date
|
2010
, September 2012
, March 2018
, March 2021
, June 2017
|
| http://dbpedia.org/property/ethnicity
|
http://dbpedia.org/resource/Tsez_people +
|
| http://dbpedia.org/property/fam
|
http://dbpedia.org/resource/Tsezic_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Northeast_Caucasian_languages +
, Tsez–Hinukh
|
| http://dbpedia.org/property/familycolor
|
Caucasian
|
| http://dbpedia.org/property/glotto
|
dido1241
|
| http://dbpedia.org/property/glottopedia
|
Tsez
|
| http://dbpedia.org/property/glottorefname
|
Tsez
|
| http://dbpedia.org/property/iso
|
ddo
|
| http://dbpedia.org/property/name
|
Tsez
|
| http://dbpedia.org/property/nativename
|
цезйас мец
|
| http://dbpedia.org/property/notice
|
IPA
|
| http://dbpedia.org/property/postText
|
When?
, By whom?
|
| http://dbpedia.org/property/reason
|
two forms, one of which has o , seem to be unequal forms
, Does this mean that there is an additional series of pharyngealized consonants, or that there's a suprasegmental feature of pharyngealization, or a pharyngealization phoneme, or something else?
|
| http://dbpedia.org/property/ref
|
e18
|
| http://dbpedia.org/property/region
|
Southern Dagestan
|
| http://dbpedia.org/property/states
|
http://dbpedia.org/resource/North_Caucasus +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Sigfig +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:IPA-cau +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Verse_translation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cleanup_lang +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_language +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Interlinear +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Transl +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Clarify +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Incubator +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Languages_of_the_Caucasus +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Northeast_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Template:IPA +
|
| http://dbpedia.org/property/wordnet type
|
http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/synset-language-noun-1 +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Dagestan +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Northeast_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Endangered_Caucasian_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Languages_of_Russia +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Agglutinative_languages +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Language +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Tsez_language?oldid=1098583437&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Tsez_language +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/name
|
Tsez
, цезйас мец (cezyas mec)
|
| owl:sameAs |
http://ast.dbpedia.org/resource/Idioma_tsez +
, http://br.dbpedia.org/resource/Tsezeg +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Didoera +
, http://www.wikidata.org/entity/Q34033 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Lingua_tsez +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 +
, http://pms.dbpedia.org/resource/Lenga_Dido +
, http://pl.dbpedia.org/resource/J%C4%99zyk_cezyjski +
, http://pt.dbpedia.org/resource/L%C3%ADngua_tsez +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Didon_kieli +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BA +
, http://hsb.dbpedia.org/resource/Cezi%C5%A1%C4%87ina +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%84%E3%82%A7%E3%82%BA%E8%AA%9E +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%93%E1%83%98%E1%83%93%E1%83%9D%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%98_%E1%83%94%E1%83%9C%E1%83%90 +
, http://oc.dbpedia.org/resource/Tsez +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.0dpml1 +
, http://az.dbpedia.org/resource/Sez_dili +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%B2%D8%A8%D8%A7%D9%86_%D8%AA%D8%B3%D8%B2%DB%8C +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%87%87%E5%85%B9%E8%AF%AD +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Tsez +
, http://dbpedia.org/resource/Tsez_language +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%94%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%98%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%98%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BA +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Llengua_tsez +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Tsezce +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Cez%C5%A1tina +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BA +
, http://es.dbpedia.org/resource/Idioma_tsez +
, http://de.dbpedia.org/resource/Tsesische_Sprache +
, https://global.dbpedia.org/id/38jtZ +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Ceza_lingvo +
, http://sw.dbpedia.org/resource/Kidido +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%A6%D0%B5%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5 +
, http://yago-knowledge.org/resource/Tsez_language +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/WikicatNortheastCaucasianLanguages +
, http://dbpedia.org/ontology/Language +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatEndangeredCaucasianLanguages +
, http://dbpedia.org/class/yago/Language106282651 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatEndangeredLanguages +
, http://schema.org/Language +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatAgglutinativeLanguages +
, http://dbpedia.org/class/yago/Communication100033020 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatLanguagesOfRussia +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatLanguages +
, http://www.wikidata.org/entity/Q315 +
|
| rdfs:comment |
Język cezyjski (także język didojski) – jeden z niewielkich języków kaukaskich, używany przez 13 tys. osób w Dagestanie. Zapisywany cyrylicą. Jako język literacki wykorzystują język awarski.
, Це́зский (дидо́йский) язык (цезйас мец, це … Це́зский (дидо́йский) язык (цезйас мец, цез мец) — язык, распространённый в Цунтинском районе Дагестана. Также язык используется в дагестанских сёлах: Муцаул (Хасавюртовский район), Комсомольское (Кизилюртовский район) и Выше-Таловка (Кизлярский район); группы носителей отмечены также в Грузии и Турции. Общее число носителей — 12 467 человек (по данным всероссийской переписи населения 2010 года). Относится к цезским языкам (причём раньше остальные цезские рассматривались как его диалекты), входящим в состав аваро-андо-цезской ветви нахско-дагестанской языковой семьи. ветви нахско-дагестанской языковой семьи.
, A língua tsez, também conhecida como dido … A língua tsez, também conhecida como dido ("цез мец" (cez mec) em tsez; დიდო (dido) em georgiano) é uma língua caucasiana do nordeste que é falada por 15000 pessoas do povo , um grupo muçulmano nas montanhas situados ao sul e oeste do Daguestão, na Rússia. Em geral os homens possuem mais fluência no avar que as mulheres, e a gente jovem tende a ter mais fluência no russo que em tsez, que provavelmente se deve à falta de educação sobre a língua tsez.e à falta de educação sobre a língua tsez.
, Didoera edo tsez hizkuntza (tseios mits) E … Didoera edo tsez hizkuntza (tseios mits) Errusiar Federazioko Dagestan errepublikan erabiltzen den kaukasoar hizkuntza bat da. Dagestango Errepublikako hego-mendebaldeko muturrean, goi ibilguan, Georgiako muga ondoan mintzatzen da. Didoeraren hiztunak 15.000 dira iturri batzuen arabera, eta 7.000 inguru beste batzuen aburuz. Didoerak beste hizkuntzen eragin handia izan du, esate baterako, avarerarena, georgierarena, turkierarena eta arabierarena, eta sobietar garaian errusieraren mailegu asko hartu zituen.an errusieraren mailegu asko hartu zituen.
, Le tsez, ou dido (цез мец, cez mec ou цезй … Le tsez, ou dido (цез мец, cez mec ou цезйас мец, cezyas mec en tsez) est une langue caucasienne de la famille des langues nakho-daghestaniennes parlée par 15 354 locuteurs (recensement russe de 2002) appelés les Tsez. Ceux-ci forment un peuple musulman installé dans le district Tsunta du Daghestan méridional et occidental. L’appellation tsez dériverait du mot tsez signifiant aigle, mais ceci est probablement une étymologie populaire. L’appellation dido provient du géorgien დიდი (didi), qui signifie grand, gros.ien დიდი (didi), qui signifie grand, gros.
, La apartenas al la nordorienta branĉo de l … La apartenas al la nordorienta branĉo de la kaj havas ĉirkaŭ 7000 parolantojn en suda Dagestano. La nomo cez devenas de la ceza lingvo kaj signifas aglon. En aliaj lingvoj oni kelkfoje nomas la cezan per ĝia kartvela nomo, dido. La cezoj uzas la avaran lingvon kiel skriban lingvon kaj por komunikado kun najbaraj popoloj.n kaj por komunikado kun najbaraj popoloj.
, ツェズ語 (ツェズ語: цезйас мец, цез мец) または ディド語 (グルジア語: დიდოური ენა didouri ena)は主にダゲスタン共和国南西部のに住むによって話される言語である。北東コーカサス語族ダゲスタン語派ツェズ諸語に属する。
, Cezština též Didojština je severovýchodoka … Cezština též Didojština je severovýchodokavkazský jazyk, který spadá mezi západní . Mluví jim zhruba 16 000 lidí v dnešním Dagestánu v Ruské federaci. Je mateřskou řečí Cezů (Didů). Po staletí neměla psanou formu. Existuje jen málo psaného textu. Cezové se učí ve škole číst a psát v avarštině. S ostatními národy Dagestánu komunikují avarštinou nebo ruštinou.stánu komunikují avarštinou nebo ruštinou.
, Tsez, also known as Dido (Tsez: цезйас мец … Tsez, also known as Dido (Tsez: цезйас мец (cezyas mec) or цез мец (cez mec)), is a Northeast Caucasian language with about 15,000 speakers (15,354 in 2002) spoken by the Tsez, a Muslim people in the mountainous Tsunta District of southwestern Dagestan in Russia. The name is said to derive from the Tsez word for "eagle", but this is most likely a folk etymology. The name Dido is derived from the Georgian word დიდი (didi), meaning "big". Georgian word დიდი (didi), meaning "big".
, Tsesisch (auch Didoisch genannt) ist eine … Tsesisch (auch Didoisch genannt) ist eine nordostkaukasische Sprache, die von etwa 15.000 Menschen im Südwesten Dagestans gesprochen wird. Da es keine Schriftsprache ist, bedient man sich zur schriftlichen Kommunikation des Awarischen oder Russischen, das knapp drei Viertel der beherrschen. Tsesisch wird nicht an den Schulen unterrichtet. Es zeigt viele Einflüsse und Lehnwörter aus dem Russischen, Awarischen, Arabischen, Persischen, Georgischen oder den Turksprachen der Region.rgischen oder den Turksprachen der Region.
, Tsez, también conocido como Dido (цез мец … Tsez, también conocido como Dido (цез мец cez mec en tsez; დიდო (dido) en georgiano) es una lengua caucásica nororiental que utilizan unas 15,000 personas del pueblo , un grupo musulmán en las montañas distritos del sur y oeste de Daguestán en Rusia. El término georgiano dido se deriva de didi "grande".georgiano dido se deriva de didi "grande".
, Цезька мова (цезйас мец) — мова , належить … Цезька мова (цезйас мец) — мова , належить до нахсько-дагестанської групи кавказької мовної сім'ї. За останнім переписом населення Російської Федерації (2002 р.) — 15 354 особи (переважно в Цунтійському р-ні Дагестану) назвали себе цезами. Цезька мова не вивчається в школах, натомість цези змушені вивчати перших 5 років аварську мову, а надалі — російську. На основі аварського алфавіту цези створили свій власний для збереження національного фольклору. Назва цез походить від цезької, що означає сокіл. Грузини називають їх дідо (від діді — «великий»). називають їх дідо (від діді — «великий»).
, Tsez, també conegut com a Dido (цез мец ce … Tsez, també conegut com a Dido (цез мец cez mec en tsez; დიდო (dido) en georgià) és un llengua caucàsica nord-oriental que utilitzen unes 15,000 persones del poble tsez, un grup musulmà a les muntanyes Tsunta districtes del sud i oest de Daguestán a Rússia. El terme georgiano dido es deriva de didi "gran".e georgiano dido es deriva de didi "gran".
, La lingua tsez o dido, (цез мец cez mec o … La lingua tsez o dido, (цез мец cez mec o цезйас мец cezyas mec) è una lingua caucasica della famiglia delle lingue caucasiche nordorientali parlata da 15.400 persone (censimento russo del 2002) dell'etnia , nel Daghestan. L’etimo tsez deriva dal termine aquila, ma è probabilmente un'etimologia popolare. Mentre il termine dido deriva dal georgiano დიდი (didi), che significa grande.orgiano დიდი (didi), che significa grande.
, 采兹语（цезйас мецcezyas mec或цез мецcez mec）是一 … 采兹语（цезйас мецcezyas mec或цез мецcez mec）是一种由约1.5万（俄罗斯达吉斯坦共和国西南部聪塔区山区的穆斯林，2002年俄罗斯人口普查为15,354人）使用的东北高加索语系语言，名称据说来自采兹语的“雕”，可能是个伪词源。另一个名称迪多语来自格鲁吉亚语დიდი（didi），意为“大”。 采兹语缺乏书面形式。阿瓦尔语和俄语被用作地方性书面语，甚至在学校教授。使用阿瓦尔语的流利度在男性中比在女性中更高，且年轻人说俄语比说采兹语流利，可能是出于采兹语相关教育的缺乏。在学校前5年教授的不是采兹语而是阿瓦尔语，后5年教授的主要是俄语。 词汇有很多来自阿瓦尔语、格鲁吉亚语、阿拉伯语和俄语的影响，主要体现在借词上，对俄语来说还有语法和文体的影响。此外还有一些突厥语系借词。诸如传统文化的丢失、西式服装、技术和农业的扩张这些因素很可能最终导致了采兹语的弱势，渐渐被阿瓦尔语和俄语取代。 采兹语语法首先由格鲁吉亚语言学家大卫·因奈什维利（Davit Imnaishvili）在1963年分析。目前，以莫科克方言书写的采兹族民间传说文集正在编写。shvili）在1963年分析。目前，以莫科克方言书写的采兹族民间传说文集正在编写。
|
| rdfs:label |
Цезька мова
, Tsez
, Didoera
, Língua tsez
, Tsesische Sprache
, Цезский язык
, Język cezyjski
, Cezština
, 采兹语
, Ceza lingvo
, Llengua tsez
, Lingua tsez
, Tsez language
, ツェズ語
, Idioma tsez
|
