| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
The sociology of scientific knowledge (SSK … The sociology of scientific knowledge (SSK) is the study of science as a social activity, especially dealing with "the social conditions and effects of science, and with the social structures and processes of scientific activity." The sociology of scientific ignorance (SSI) is complementary to the sociology of scientific knowledge. For comparison, the sociology of knowledge studies the impact of human knowledge and the prevailing ideas on societies and relations between knowledge and the social context within which it arises. Sociologists of scientific knowledge study the development of a scientific field and attempt to identify points of contingency or interpretative flexibility where ambiguities are present. Such variations may be linked to a variety of political, historical, cultural or economic factors. Crucially, the field does not set out to promote relativism or to attack the scientific project; the objective of the researcher is to explain why one interpretation rather than another succeeds due to external social and historical circumstances. The field emerged in the late 1960s and early 1970s and at first was an almost exclusively British practice. Other early centers for the development of the field were in France, Germany, and the United States (notably at Cornell University). Major theorists include Barry Barnes, David Bloor, Sal Restivo, Randall Collins, Gaston Bachelard, Harry Collins, Karin Knorr Cetina, Paul Feyerabend, Steve Fuller, Martin Kusch, Bruno Latour, Mike Mulkay, Derek J. de Solla Price, Lucy Suchman and Anselm Strauss.la Price, Lucy Suchman and Anselm Strauss.
, علم اجتماع المعرفة العلمية هو دراسة العلم … علم اجتماع المعرفة العلمية هو دراسة العلم كنشاط اجتماعي، خاصة التعامل مع الظروف والآثار الاجتماعية للعلم، ومع البنيات الاجتماعية، وعمليات النشاط العلمي. علم اجتماع الجهل العلمي هو مكمل لعلم اجتماع المعرفة العلمية. للمقارنة بينهما، يدرس علم اجتماع المعرفة تأثير المعرفة الإنسانية والأفكار السائدة على المجتمعات، والعلاقات بين المعرفة والسياق الاجتماعي الذي تنشأ فيه. يدرس علماء اجتماع المعرفة العلمية تطور المجال العلمي ويحاولون تحديد النقاط القائمة على الصدفة، أو المتسمة بالمرونة التفسيرية حيثما تواجد الغموض. قد تكون هذه الاختلافات مرتبطة بمجموعة متنوعة من العوامل السياسية، أو التاريخية، أو الثقافية، أو الاقتصادية. يمكن القول بشكل حاسم أن هذا المجال لا يتحرك سعيًا لتعزيز النسبية أو مهاجمة المشروع العلمي؛ هدف الباحث شرح سبب نجاح تفسير علمي واحد بدلاً من تفسير آخر نتيجة الظروف الاجتماعية والتاريخية الخارجية. ظهر هذا الحقل في أواخر الستينيات وأوائل السبعينيات، وكان في البداية ممارسة بريطانية حصرية تقريبًا. كانت هناك أيضًا مراكز أخرى مبكرة لتطوير هذا الحقل العلمي في فرنسا وألمانيا والولايات المتحدة (لا سيما في جامعة كورنيل). من المنظرين الرئيسيين: باري بارنز، وديفيد بلور، وسال ريستيفو، وراندال كولينز، وغاستون باشيلارد، وهاري كولينز، وكارين كنور سيتينا، وبول فييرابيند، وستيف فولر، ومارتن كوش، وبرونو لاتور، ومايك مولكاي، وديريك جيه دي سولا برايس، ولوسي سوشمان، وأنسيلم شتراوس. سولا برايس، ولوسي سوشمان، وأنسيلم شتراوس.
, 과학지식사회학(科學知識社會學, Sociology of Scientific K … 과학지식사회학(科學知識社會學, Sociology of Scientific Knowledge, SSK)을 간략히 설명하자면 과학지식의 구성요인에 사회적 요인이 어떻게 작용하고 있는가를 밝히고 생성된 과학지식은 사회에 어떤 영향을 미치는가를 연구하는 학문이다. 과학지식사회학자들은 과학을 절대적이고 보편적인 것으로 여기던 기존의 사고를 벗어나 과학이 사회에 미치는 영향에 대해서 학술적으로 연구해야 할 필요성을 주장했다. 그들은 과학기술로 인해 사회에 부작용이 생길 수 있다는 것을 경험한 뒤, 그러한 부작용을 줄이기 위해서는 과학지식과 사회적 요인 사이의 연관성을 탐구해야 한다고 생각했다. 위해서는 과학지식과 사회적 요인 사이의 연관성을 탐구해야 한다고 생각했다.
, A sociologia do conhecimento científico (S … A sociologia do conhecimento científico (SSK) é o estudo da ciência como atividade social de produção, lidando especialmente com "as condições e efeitos sociais da ciência e com as estruturas e processos sociais da atividade científica". A é complementar à sociologia do conhecimento científico. Em comparação, a sociologia do conhecimento estuda o impacto do conhecimento humano e as ideias predominantes nas sociedades e nas relações entre o conhecimento e o contexto social em que ele surge. Os sociólogos do conhecimento científico estudam o desenvolvimento do campo científico e tentam identificar pontos de contingência ou flexibilidade interpretativa onde ambiguidades estão presentes. Essas variações estão ligadas a uma variedade de fatores políticos, históricos, culturais ou econômicos. Crucialmente, o campo não visa estabelecer relativismos ou atacar o projeto científico; o objetivo do pesquisador é explicar porque uma interpretação ao invés de outra, é bem sucedida devido a circunstâncias sociais e históricas externas. O campo emergiu no fim dos anos 60 e início dos anos 70, e no início era uma prática quase que exclusivamente praticada no Reino Unido. Outros centros iniciais do desenvolvimento da are estavam localizados na França, Alemanha, e Estados Unidos (notavelmente na Universidade Cornell). Os principais teóricos incluem Barry Barnes, David Bloor, , , Gaston Bachelard, , Paul Feyerabend, , Thomas Kuhn, , Bruno Latour, , Derek J. de Solla Price, e .uno Latour, , Derek J. de Solla Price, e .
, 科學知識社會學（英語：sociology of scientific knowled … 科學知識社會學（英語：sociology of scientific knowledge，缩写为SSK）研究作為社會活動的科學，特別是處理“科學的社會條件和影響，以及科學活動的社會結構和過程。” 科學無知的社會學（英語：sociology of scientific ignorance，缩写为SSI）是對科學知識社會學的補充。 為了進行比較，知識社會學研究人類知識和流行觀念對社會的影響以及知識與其產生的社會背景之間的關係。 科學知識社會學家研究科學領域的發展，並試圖確認在存在歧義之處的詮釋彈性與偶發事件的瞬間。 這種變化可能與各種政治、歷史、文化或經濟因素有關。至關重要的是，該領域並不打算提倡相對主義或攻擊科學項目；研究人員的目標是解釋為什麼由於外部社會和歷史環境，一種解釋而不是另一種解釋成功。 該領域出現於 1960 年代末和 1970 年代初，起初幾乎完全出現於英國。該領域的其他早期發展中心位於法國、德國和美國（特別是在康奈爾大學）。 主要理論家包括 Barry Barnes、大衛·布魯爾（David Bloor）、Sal Restivo、Randall Collins、加斯东·巴舍拉（Gaston Bachelard）、Harry Collins、Karin Knorr Cetina、保罗·费耶阿本德（Paul Feyerabend）、Steve Fuller、Martin Kusch、布鲁诺·拉图尔（Bruno Latour）、Mike Mulkay、德瑞克·约翰·德索拉·普莱斯（Derek J. de Solla Price）、Lucy Suchman 和安塞姆·施特勞斯（Anselm Strauss）。e）、Lucy Suchman 和安塞姆·施特勞斯（Anselm Strauss）。
, Tradicionalment la sociologia de la ciènci … Tradicionalment la sociologia de la ciència estudia la ciència com a institució social, on els seus membres (els científics) actuen sota unes pautes determinades. Per una banda, centra el seu estudi en els valors, regles i pautes de comportament que organitzen l'acció individuals i col·lectiva de la comunitat científica. Per altra banda, s'interessa per les relacions que pot establir la ciència amb altres institucions socials, com l'estat, l'exèrcit o la indústria.ls, com l'estat, l'exèrcit o la indústria.
, Социология научного знания (Sociology of s … Социология научного знания (Sociology of scientific knowledge) — направление науковедческих исследований, фокусирующееся на роли социальных факторов в процессе производства и воспроизводства научного знания. Как науковедческая дисциплина, акцентированная на вопросах содержания научного знания, социология научного знания отличается от социологии науки. Первые исследования по социологии научного знания начались еще в 1930-е годы. Бурное развитие социологии научного знания приходится на 1970-е годы. Именно в это время появился ряд академических международных журналов, сформировалось сообщество исследователей, в середине 1970-х вышел ряд классических монографий. Из ранних работ наиболее важны труды Людвика Флека (1896—1961), Бориса Гессена (1893—1936), Майкла Полани (1891—1976) и Томаса Куна (1922—1996). К современным классикам этого направления можно отнести британского социолога Дэвида Блура (р. 1942), одного из разработчиков концепции строгой теории.из разработчиков концепции строгой теории.
, S'anomena Sociologia del Coneixement Científic (SCC) a la tendència que dona explicacions sociològiques de les creences científiques.
, Соціологія наукового знання (Sociology of … Соціологія наукового знання (Sociology of scientific knowledge) — напрям наукознавчих досліджень, що фокусується на ролі соціальних чинників у процесі виробництва та відтворення наукового знання. Як наукознавчими дисципліна, акцентована на питаннях змісту наукового знання, соціологія наукового знання відрізняється від соціології науки. Перші дослідження з соціології наукового знання почалися ще в 1930-ті роки. Бурхливий розвиток соціології наукового знання доводиться на 1970-ті. Саме в цей час з'явився ряд академічних міжнародних журналів, сформувалося співтовариство дослідників, в середині 1970-х вийшов ряд класичних монографій. З ранніх робіт найважливіші праці Людвіка Флека (1896-1961), Бориса Гессена (1893-1936), Майкла Полані ( 1891-1976) і Томаса Куна (1922-1996). До сучасних класиків цього напряму можна віднести британського соціолога .му можна віднести британського соціолога .
, Sociologie vědy je sociologická disciplína, zaměřující se na sociologickou podmíněnost vědeckého poznání, vztahy vědy k ostatním sociologickým institucím, společenské působení vědeckých poznatků a jejich aplikací.
, La sociologie de la connaissance scientifi … La sociologie de la connaissance scientifique (SCS) (sociology of scientific knowledge, SSK) est une branche de la sociologie - plus particulièrement de la sociologie de la connaissance - qui s'est développée dans le monde anglo-saxon autour des travaux de David Bloor et Harry Collins durant les années 1970. Ce domaine de recherche est étroitement lié à la sociologie des sciences et aux Science Studies. Alors que la sociologie de la connaissance dans la tradition de Karl Mannheim s'interrogeait sur l'influence de facteurs sociaux sur les manières de penser et de connaître, la SCS postule que la connaissance est de nature sociale, rejetant ainsi l'opposition entre le social et les facteurs cognitifs ou naturels. Parmi les précurseurs de la SCS, on retrouve Max Scheler, Karl Mannheim, Ludwik Fleck, Thomas Samuel Kuhn, Florian Znaniecki ou Robert King Merton. Les principaux représentants contemporains sont, entre autres, David Bloor, Elihu M. Gerson, Karin Knorr-Cetina, Martin Kusch, Bruno Latour, Susan Leigh Star, Lucy Suchman, Harry Collins, Nico Stehr ou encore Jean-Pierre Poitou., Nico Stehr ou encore Jean-Pierre Poitou.
|
| rdfs:comment |
Соціологія наукового знання (Sociology of … Соціологія наукового знання (Sociology of scientific knowledge) — напрям наукознавчих досліджень, що фокусується на ролі соціальних чинників у процесі виробництва та відтворення наукового знання. Як наукознавчими дисципліна, акцентована на питаннях змісту наукового знання, соціологія наукового знання відрізняється від соціології науки.знання відрізняється від соціології науки.
, علم اجتماع المعرفة العلمية هو دراسة العلم … علم اجتماع المعرفة العلمية هو دراسة العلم كنشاط اجتماعي، خاصة التعامل مع الظروف والآثار الاجتماعية للعلم، ومع البنيات الاجتماعية، وعمليات النشاط العلمي. علم اجتماع الجهل العلمي هو مكمل لعلم اجتماع المعرفة العلمية. للمقارنة بينهما، يدرس علم اجتماع المعرفة تأثير المعرفة الإنسانية والأفكار السائدة على المجتمعات، والعلاقات بين المعرفة والسياق الاجتماعي الذي تنشأ فيه.ن المعرفة والسياق الاجتماعي الذي تنشأ فيه.
, S'anomena Sociologia del Coneixement Científic (SCC) a la tendència que dona explicacions sociològiques de les creences científiques.
, The sociology of scientific knowledge (SSK … The sociology of scientific knowledge (SSK) is the study of science as a social activity, especially dealing with "the social conditions and effects of science, and with the social structures and processes of scientific activity." The sociology of scientific ignorance (SSI) is complementary to the sociology of scientific knowledge. For comparison, the sociology of knowledge studies the impact of human knowledge and the prevailing ideas on societies and relations between knowledge and the social context within which it arises.the social context within which it arises.
, Социология научного знания (Sociology of s … Социология научного знания (Sociology of scientific knowledge) — направление науковедческих исследований, фокусирующееся на роли социальных факторов в процессе производства и воспроизводства научного знания. Как науковедческая дисциплина, акцентированная на вопросах содержания научного знания, социология научного знания отличается от социологии науки.ого знания отличается от социологии науки.
, 과학지식사회학(科學知識社會學, Sociology of Scientific K … 과학지식사회학(科學知識社會學, Sociology of Scientific Knowledge, SSK)을 간략히 설명하자면 과학지식의 구성요인에 사회적 요인이 어떻게 작용하고 있는가를 밝히고 생성된 과학지식은 사회에 어떤 영향을 미치는가를 연구하는 학문이다. 과학지식사회학자들은 과학을 절대적이고 보편적인 것으로 여기던 기존의 사고를 벗어나 과학이 사회에 미치는 영향에 대해서 학술적으로 연구해야 할 필요성을 주장했다. 그들은 과학기술로 인해 사회에 부작용이 생길 수 있다는 것을 경험한 뒤, 그러한 부작용을 줄이기 위해서는 과학지식과 사회적 요인 사이의 연관성을 탐구해야 한다고 생각했다. 위해서는 과학지식과 사회적 요인 사이의 연관성을 탐구해야 한다고 생각했다.
, A sociologia do conhecimento científico (S … A sociologia do conhecimento científico (SSK) é o estudo da ciência como atividade social de produção, lidando especialmente com "as condições e efeitos sociais da ciência e com as estruturas e processos sociais da atividade científica". A é complementar à sociologia do conhecimento científico. Em comparação, a sociologia do conhecimento estuda o impacto do conhecimento humano e as ideias predominantes nas sociedades e nas relações entre o conhecimento e o contexto social em que ele surge.ento e o contexto social em que ele surge.
, La sociologie de la connaissance scientifi … La sociologie de la connaissance scientifique (SCS) (sociology of scientific knowledge, SSK) est une branche de la sociologie - plus particulièrement de la sociologie de la connaissance - qui s'est développée dans le monde anglo-saxon autour des travaux de David Bloor et Harry Collins durant les années 1970. Ce domaine de recherche est étroitement lié à la sociologie des sciences et aux Science Studies.logie des sciences et aux Science Studies.
, Tradicionalment la sociologia de la ciènci … Tradicionalment la sociologia de la ciència estudia la ciència com a institució social, on els seus membres (els científics) actuen sota unes pautes determinades. Per una banda, centra el seu estudi en els valors, regles i pautes de comportament que organitzen l'acció individuals i col·lectiva de la comunitat científica. Per altra banda, s'interessa per les relacions que pot establir la ciència amb altres institucions socials, com l'estat, l'exèrcit o la indústria.ls, com l'estat, l'exèrcit o la indústria.
, 科學知識社會學（英語：sociology of scientific knowled … 科學知識社會學（英語：sociology of scientific knowledge，缩写为SSK）研究作為社會活動的科學，特別是處理“科學的社會條件和影響，以及科學活動的社會結構和過程。” 科學無知的社會學（英語：sociology of scientific ignorance，缩写为SSI）是對科學知識社會學的補充。 為了進行比較，知識社會學研究人類知識和流行觀念對社會的影響以及知識與其產生的社會背景之間的關係。 科學知識社會學家研究科學領域的發展，並試圖確認在存在歧義之處的詮釋彈性與偶發事件的瞬間。 這種變化可能與各種政治、歷史、文化或經濟因素有關。至關重要的是，該領域並不打算提倡相對主義或攻擊科學項目；研究人員的目標是解釋為什麼由於外部社會和歷史環境，一種解釋而不是另一種解釋成功。目；研究人員的目標是解釋為什麼由於外部社會和歷史環境，一種解釋而不是另一種解釋成功。
, Sociologie vědy je sociologická disciplína, zaměřující se na sociologickou podmíněnost vědeckého poznání, vztahy vědy k ostatním sociologickým institucím, společenské působení vědeckých poznatků a jejich aplikací.
|
