| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
乌鸦悖论（英語：raven paradox），也叫做亨佩尔的乌鸦或亨佩尔悖论，是1940年代德国逻辑学家卡尔·亨普尔为了说明归纳法违反直觉而提出的一个悖论。
, Il paradosso dei corvi (anche detto parado … Il paradosso dei corvi (anche detto paradosso dei corvi neri, paradosso di Hempel o i corvi di Hempel) è un paradosso logico sviluppato negli anni '40 da Carl Gustav Hempel per dimostrare i limiti del procedimento logico induttivo. Un corvo nero Osservando come per il principio induttivo l'acquisizione di un nuovo riscontro empirico di una teoria renda più probabile che questa teoria sia vera, cioè la , Hempel prese ad esempio la teoria che tutti i corvi siano neri per trarne conclusioni di paradosso. Esaminando a uno a uno un milione di corvi, notiamo infallibilmente e invariabilmente che essi sono tutti neri. Dopo ogni osservazione, perciò, la teoria che tutti i corvi siano neri diviene ai nostri occhi sempre più probabilmente vera, coerentemente col principio induttivo. Pare ogni volta sempre più corretto registrare l'assunto come probabilmente vero: tutti i corvi sono neri. Ma l'assunto "i corvi sono tutti neri" è logicamente equivalente all'assunto "tutte le cose che non sono nere, non sono corvi". In base al principio induttivo, d'altra parte, questo secondo enunciato diventerebbe più probabilmente vero in seguito all'osservazione di una mela rossa: osserveremmo, infatti, una cosa non nera che non è un corvo. Perciò, l'osservazione di una mela rossa renderebbe più probabilmente vero anche l'assunto che "tutti i corvi sono neri". Una delle soluzioni più famose fra quelle proposte consiste nell'accettare che l'osservazione di una mela rossa costituisce una prova che tutti i corvi sono neri, ma aggiungendo che l'effettiva conferma che questa prova fornisce è molto piccola, vista la grande differenza fra il numero di corvi e il numero di oggetti non neri. Secondo questa risoluzione, la conclusione appare paradossale perché viene intuitivamente stimato in zero il valore della prova nell'osservare una mela rossa, mentre in realtà è molto piccolo.Questa argomentazione è stata presentata da nel 1960 ed è probabilmente la più conosciuta, anche se alcune varianti erano state presentate nel 1958 e forme precedenti dell'argomentazione risalgono al 1940.nti dell'argomentazione risalgono al 1940.
, Uma das concepções da epistemologia da ciê … Uma das concepções da epistemologia da ciência, no caso, da teoria verificacionista de fundamentação de uma teoria científica, é de que casos particulares corroboram asserções universais. Assim, "Este corvo é preto" corrobora "Todos os corvos são pretos".Hempel questionou isto com o seguinte paradoxo: "Todos os corvos são pretos" é logicamente equivalente a "Tudo que não é preto não é corvo".∀x(Cx → Px) ≡ ∀x(¬Px → ¬Cx)Assim, se ∃x(Cx ∧ Px) corrobora ∀x(Cx→Px),então ∃x(¬Cx ∧ ¬Px) corrobora ∀x(¬Px→¬Cx) que,sendo aquivalente a ∀x(Cx→Px), esta seria corroborada também. Isto quer dizer que, se "Este corvo é preto" corrobora "Todos os corvos são pretos", então "Este não-corvo não é preto" corrobora "Tudo que não é preto não é corvo" que, sendo equivalente a "Todos os corvos são pretos", esta seria corroborada também. Ou seja, se aceitarmos que casos particulares corroboram asserções universais, deveríamos aceitar que a verdade de "Esta maçã é vermelha" ou "Aquela folha é verde" corrobora "todos os corvos são pretos". Não se trata aqui de um paradoxo no sentido estrito da palavra. Afinal não há uma contradição. Isso consiste mais em uma demonstração de que se a teoria verificacionista procedesse, ter-se-ia de aceitar que banalidades quaisquer corroboram uma teoria científica.uaisquer corroboram uma teoria científica.
, Hempels Paradox oder Rabenparadox ist ein … Hempels Paradox oder Rabenparadox ist ein nach dem Philosophen Carl Gustav Hempel benanntes Problem der Erkenntnistheorie. Das Paradoxon besteht darin, dass eine Allaussage über die Eigenschaft bestimmter Objekte scheinbar durch Beobachtungen beliebiger anderer Objekte ohne diese Eigenschaft bestätigt werden kann. Nach Hempel könnte z. B. die Gültigkeit der Aussage „Alle Raben sind schwarz“ durch die Beobachtung eines weißen Schuhs bestätigt werden, was kontraintuitiv ist. bestätigt werden, was kontraintuitiv ist.
, Paradoks gagak, atau Paradoks Hempel, Gaga … Paradoks gagak, atau Paradoks Hempel, Gagak Hempel, atau paradoks ornitologi dalam, adalah sebuah paradoks yang muncul dari pertanyaan apa yang membenarkan bukti dari sebuah pernyataan. Mengamati benda-benda bukan hitam dan bukan gagak dapat meningkatkan kemungkinan bahwa semua burung gagak berwarna hitam meskipun secara intuitif, pengamatan ini tidak terkait. Masalah ini diajukan oleh ahli logika Carl Gustav Hempel pada tahun 1940-an untuk menggambarkan kontradiksi antara logika induktif dan intuisi.adiksi antara logika induktif dan intuisi.
, Tá an paradacsa seo - Paradacsa an Fhiaigh … Tá an paradacsa seo - Paradacsa an Fhiaigh Dhuibh - i ndiaidh Carl G. Hempel, a chum é. Bhí sé ag plé le conas tairiscint a dheimhniú (Confirmation theory) agus mhínigh sé an paradacsa i dtéarmaí éin: "an fiach dubh" (raven). Le haghaidh an chuntais a thabharfar anseo, fágaimid an aidiacht "dubh" ar lár agus tugaimid "fiach" ar an éan sin. (Is suimiúil[fíoras?] gur thug an Seabhac fiach (gan an aidiacht) ar raven agus fiach mara ar cormorant ina fhoclóir.) Ba í an tairiscint nó an hipitéis a bhí ag Hempel ná: (Tá cuma "tá sé fear" air seo, ach ritheann sé níos fearr leis an tslí ina scríobhtar sa loighic shiombalach.) Pé scéal é, maidir leis an bhrí, níl mórán deacrachtaí leis an fhoirm seo. Má fhéachaimid ar fhiach (Fa) agus tugaimid faoi deara go bhfuil sé dubh (Da), sin deimhniú ar an hipitéis. Má tá an fiach neamh-dhubh (~Da), (i.e. ar dhath nach dubh é), diúltaítear an hipitéis. Úsáidimid Fx d'fhiach ar bith agus Fa d'fhiach áirithe. Ach is féidir H a scríobh ar bhealach eile H* atá díreach mar an gcéanna maidir leis na rialacha loighce: Cé go bhfuil cuma ait ar an leagan amach seo – i leith gach rud nach bhfuil dubh, ní fiach é – níl aon sarú (ghnáth)rialacha na loighce ann (H=H*). Ag úsáid na hargóinte thuas, má fhéachaimid ar rud ar bith nach bhfuil dubh (~Da), mar shampla peann gorm, agus tugaimid faoi deara nach fiach é (~Fa) – sin deimhniú éigin ar an hipitéis (~Da -> ~Fa). Tá cuma pharadacsúil air seo! Conas is féidir le peann gorm deimhniú go bhfuil dath dubh ar gach fiach? Ar shlí amháin tá sé fíor – má bhíonn cainníocht i gceist. Cuir i gcás go bhfuil 100 fiach agus 10,000,000 ní nach bhfuil dubh ann. Má iniúchaimid fiach agus deimhnímid go bhfuil sé dubh, sin fianaise láidir (1 sa 100) ag dul lenár hipitéis. Má iniúchaimid rud nach bhfuil dubh agus deimhnímid nach fiach atá ann, sin fianaise rí-bheag (1 sa 10,000,000) i bhfabhar na hipitéise --- ach is fianaise é mar sin féin. Sin an réiteach Bayesian ar an scéal. Ach tá cuma pharadacsúil ar an scéal fós. De réir na rialacha loighce, tugann peann gorm fianaise dearfach i leith H. Ach tugann sé leis fianaise dearfach don hipitéis go bhfuil gach préachán bán. Ghlac Hempel féin nach raibh paradacsa ann nuair a fhéachaimid ar dheimhniú mar chainníocht. Ach a mhalairt de thuairim a bhí ag Quine. Dar le Quine, caithfear teorainn a chur le neamh-fhiach (~Fx), sa chaoi is go gcaithfear claoi le roghnú nádúrtha, i gcomhthéacs Darwin, agus an stair a ghabhann leis (natural kinds an téarma a úsáideann sé). (natural kinds an téarma a úsáideann sé).
, The raven paradox, also known as Hempel's … The raven paradox, also known as Hempel's paradox, Hempel's ravens, or rarely the paradox of indoor ornithology, is a paradox arising from the question of what constitutes evidence for the truth of a statement. Observing objects that are neither black nor ravens may formally increase the likelihood that all ravens are black even though, intuitively, these observations are unrelated. This problem was proposed by the logician Carl Gustav Hempel in the 1940s to illustrate a contradiction between inductive logic and intuition.ion between inductive logic and intuition.
, Парадокс воронів (англ. Raven paradox), ві … Парадокс воронів (англ. Raven paradox), відомий також як парадокс Гемпеля (нім. Hempels paradox) або во́рони Гемпеля — логічний парадокс, сформульований німецьким математиком Карлом Густавом Гемпелем в 1940-х роках, для ілюстрації того, що індуктивна логіка іноді входить у протиріччя з інтуїцією. Гемпель описав цей парадокс таким чином. Нехай існує теорія, відповідно до якої всі ворони чорні. Відповідно до формальної логіки, ця теорія еквівалентна теорії, що всі предмети, які не є чорними, не є воронами. Якщо людина побачить багато чорних воронів, то її впевненість у тому, що ця теорія є правильною, збільшиться. Якщо ж вона побачить багато червоних яблук, то це збільшить її впевненість у тому, що всі не чорні предмети не є воронами, і, відповідно до вищесказаного, повинна також збільшитись і її впевненість у тому, що всі ворони чорні. Але цей висновок суперечить інтуїтивному сприйняттю ситуації людиною — в реальному житті так не відбувається. Спостереження червоних яблук збільшить впевненість спостерігача в тому, що всі не чорні предмети не є воронами, але при цьому не збільшить його впевненість у тому, що всі ворони чорні. Найбільш поширений метод розв'язання цього парадоксу полягає в застосуванні теореми Баєса, яка співвідносить умовну та .ореми Баєса, яка співвідносить умовну та .
, مفارقة الغراب وتعرف أيضاً باسم مفارقة هيمب … مفارقة الغراب وتعرف أيضاً باسم مفارقة هيمبل أو غراب هيمبل وهي مفارقة تنتج من السؤال عما يمكن أن يكون دليلاً لقضية ما. عند ملاحظة أشياء ليست سوداء وليست غراباً يمكن أن تزيد احتمالية أن تكون كل الغربان سوداء، على الرغم من أن هذه الملاحظات قد تبدو غير مترابطة بشكل بديهي.اقترح عالم المنطق كارل هيمبل هذه المفارقة في عام 1940 ليبين التناقض بين المنطق الاستقرائي والبديهية. من المشكلات المتعلقة بهذا مشكلة الاستقراء والفجوة بين الاستقراء والاستنباط.لاستقراء والفجوة بين الاستقراء والاستنباط.
, ヘンペルのカラス (Hempel's ravens) とは、ドイツのカール・ヘンペルが1940年代に提出した、帰納法が抱える根本的な問題（「」）を喚起する問題である。「カラスのパラドックス」とも呼ばれるが、パラドックスとして扱うべきかどうかには異論もある。
, La paradoja del cuervo fue propuesta por el filósofo alemán Carl Hempel en la década de 1940 para ilustrar un problema donde la lógica inductiva desafía a la intuición. Esta paradoja se conoce también como paradoja de la negación o paradoja de Hempel.
, Le paradoxe de Hempel a été proposé par le … Le paradoxe de Hempel a été proposé par le logicien allemand Carl Gustav Hempel dans les années 1940 pour illustrer le fait que l'induction philosophique pouvait heurter l'intuition. Ce paradoxe traite de raisonnements probabilistes en logique, incitant à la prudence dans les formulations pour que l'inférence bayésienne permette une inférence logique acceptable. Ce paradoxe est aussi nommé paradoxe du corbeau ou de l'ornithologie en chambre.u corbeau ou de l'ornithologie en chambre.
, De paradox van Hempel (soms ook de ravenparadox genoemd) is een paradox voorgesteld door de Duitse logicus Carl Gustav Hempel in de jaren 40 om een probleem te illustreren waar de inductieve logica de intuïtie tegenspreekt.
, Hempels paradox, även korpparadoxen, är en … Hempels paradox, även korpparadoxen, är en implikationsparadox som först formulerades av den tyske filosofen och logikern Carl Gustav Hempel på 1940-talet för att illustrera ett problem där den induktiva logiken strider mot mänsklig intuition. Hempel beskriver paradoxen genom en hypotes om att alla korpar är svarta. Detta påstående är, inom logiken, ekvivalent med påståendet alla icke-svarta ting är icke-korpar. Om någon undersökte ett stort antal korpar, och fann att de alla var svarta, så skulle dennes tro om att alla korpar är svarta stärkas. Men om denne någon undersökte ett stort antal röda äpplen och drog slutsatsen att alla icke-svarta ting är icke-korpar, så skulle denne ändå, enligt logikens lagar, ha skäl för att stärkas i sin övertygelse om att alla korpar är svarta. Det är dock inte intuitivt att vi skulle verifiera (styrka) påståendet genom att observera ting som bruna bord, vita moln eller blåa miniräknare.na bord, vita moln eller blåa miniräknare.
, Парадо́кс во́ронов (англ. Raven paradox), … Парадо́кс во́ронов (англ. Raven paradox), известный также как парадокс Гемпеля (нем. Hempels paradox) или во́роны Гемпеля — парадокс подтверждения, сформулированный немецким математиком Карлом Густавом Гемпелем в 1940-х годах, для иллюстрации того, что индуктивная логика иногда входит в противоречие с интуицией. Наиболее распространённый метод разрешения этого парадокса состоит в применении теоремы Байеса, которая соотносит условную и стохастических событий.относит условную и стохастических событий.
, 까마귀 역설 또는 헴펠의 역설은 대우명제의 증거력에 대한 역설이다. 칼 구스 … 까마귀 역설 또는 헴펠의 역설은 대우명제의 증거력에 대한 역설이다. 칼 구스타프 헴펠이 제안했다. 헴펠이 언급한 것은 엄밀히는 까마귀의 일부인 Raven으로 큰까마귀 종(학명: Corvus corax) 또는 까마귀속중 큰 종들을 일컫는 큰까마귀류이지만, 역설이 성립함에는 영향이 없다.
* 모든 까마귀는 검다
* 검지 않은 모든 것은 까마귀가 아니다 장 니코드(Jean Nicod)의 기준은, 검은 까마귀를 관찰하는 것이 증거인지 아닌지, 검지 않고 까마귀가 아닌 것을 관찰한 것이 증거인지 아닌지가 두 동치인 문장 사이에서 변하게 되는 문제가 있다. 헴펠은 니코드 기준을 따르면서, 어떤 명제에 대한 증거는 그와 동치인 명제를 증명한다고 봐야 한다고 주장했다, 그러나, 이는 검지 않고 까마귀가 아닌 것을 관찰한 것이 모든 까마귀는 검다는 증거라는 결론을 주게 되어, 상식에 어긋나는 역설을 일으킨다.마귀는 검다는 증거라는 결론을 주게 되어, 상식에 어긋나는 역설을 일으킨다.
, Paradoks czarnego kruka, znany także jako … Paradoks czarnego kruka, znany także jako paradoks Hempla, to paradoks pokazujący pewną niekonsekwencję w procesie poznawczym. Za każdym razem kiedy widzimy, że pewne twierdzenie zachodzi, nasze poczucie, że jest ono prawdziwe, zwiększa się. Czyli np. jeśli twierdzenie to brzmi „wszystkie kruki są czarne”, widzimy jakiegoś kruka – i okazuje się on rzeczywiście czarny – nasza wiara w to twierdzenie wzrasta. Lecz twierdzenie to, na mocy prawa kontrapozycji, jest równoważne twierdzeniu „wszystko, co nie jest czarne, nie jest krukiem”. Czyli jeśli widzimy np. szarego słonia, który jednocześnie nie jest krukiem, nasza wiara w to, że wszystkie kruki są czarne, również powinna wzrosnąć, co może być uznane za wniosek bardzo nieintuicyjny. Paradoks czarnego kruka pokazuje, że pewne automatyzmy poznawcze nie przestrzegają praw logiki formalnej.e nie przestrzegają praw logiki formalnej.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Common_Raven_at_Byrce_National_Park.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://paulfranceschi.com/blog/the-doomsday-argument-and-hempel-problem/ +
, http://fitelson.org/confirmation/hempel_1943.pdf +
, https://ghostarchive.org/archive/20221009/http:/fitelson.org/confirmation/hempel_1943.pdf +
, https://www.academia.edu/8525290 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
37391
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
57194
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1115058152
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Red_herring +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_kind +
, http://dbpedia.org/resource/Bayesian_epistemology +
, http://dbpedia.org/resource/Nelson_Goodman +
, http://dbpedia.org/resource/Black_swan_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_Gustav_Hempel +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_Chihara +
, http://dbpedia.org/resource/Paradox +
, http://dbpedia.org/resource/Sense_and_reference +
, http://dbpedia.org/resource/Raven +
, http://dbpedia.org/resource/Mind_%28journal%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Metaphors_referring_to_birds +
, http://dbpedia.org/resource/Predicate_%28mathematical_logic%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Paradoxes_of_material_implication +
, http://dbpedia.org/resource/Linguistic_modality +
, http://dbpedia.org/resource/Karl_Popper +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1940s_neologisms +
, http://dbpedia.org/resource/Evidence +
, http://dbpedia.org/resource/Contraposition +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_paradoxes +
, http://dbpedia.org/resource/Grue_and_Bleen +
, http://dbpedia.org/resource/Hypothesis +
, http://dbpedia.org/resource/Material_conditional +
, http://dbpedia.org/resource/Inductive_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Many-valued_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Intuition +
, http://dbpedia.org/resource/Logical_form +
, http://dbpedia.org/resource/Logical_equivalence +
, http://dbpedia.org/resource/Substitution_instance +
, http://dbpedia.org/resource/Indicative +
, http://dbpedia.org/resource/Journal_of_Symbolic_Logic +
, http://dbpedia.org/resource/Type_I_and_type_II_errors +
, http://dbpedia.org/resource/First-order_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Odds +
, http://dbpedia.org/resource/Logical_conjunction +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitesimal +
, http://dbpedia.org/resource/Jean_Nicod +
, http://dbpedia.org/resource/Truth_value +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Logical_paradoxes +
, http://dbpedia.org/resource/Fregean +
, http://dbpedia.org/resource/Association_fallacy +
, http://dbpedia.org/resource/Relative_frequencies +
, http://dbpedia.org/resource/Janina_Hosiasson-Lindenbaum +
, http://dbpedia.org/resource/I._J._Good +
, http://dbpedia.org/resource/Bayes_factor +
, http://dbpedia.org/resource/Canadian_Journal_of_Philosophy +
|
| http://dbpedia.org/property/align
|
right
|
| http://dbpedia.org/property/alt
|
One black raven
, Green and red apples
|
| http://dbpedia.org/property/footer
|
A black raven, and a collection of non-black non-ravens. The raven paradox suggests that both of these images contribute evidence to the supposition that all ravens are black.
|
| http://dbpedia.org/property/image
|
Common Raven at Byrce National Park.jpg
, Apples.jpg
|
| http://dbpedia.org/property/width
|
(120 * 950 / 647) round 0
, (120 * 4 / 6) round 0
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Quote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Paradoxes +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Slink +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Quotation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Rp +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Multiple_image +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_web +
, http://dbpedia.org/resource/Template:YEAR +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:TODAY +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Metaphors_referring_to_birds +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1940s_neologisms +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Logical_paradoxes +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Paradox +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Raven_paradox?oldid=1115058152&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Apples.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Common_Raven_at_Byrce_National_Park.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/homepage
|
http://paulfranceschi.com +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Raven_paradox +
|
| owl:sameAs |
http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Paradosso_dei_corvi +
, http://id.dbpedia.org/resource/Paradoks_gagak +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EA%B9%8C%EB%A7%88%EA%B7%80_%EC%97%AD%EC%84%A4 +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%9B%E0%B8%8F%E0%B8%B4%E0%B8%97%E0%B8%A3%E0%B8%A3%E0%B8%A8%E0%B8%99%E0%B9%8C%E0%B8%AD%E0%B8%B5%E0%B8%81%E0%B8%B2 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Ngh%E1%BB%8Bch_l%C3%BD_con_qu%E1%BA%A1 +
, http://yago-knowledge.org/resource/Raven_paradox +
, http://es.dbpedia.org/resource/Paradoja_del_cuervo +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Paradoxo_de_Hempel +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.09b21 +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Raven_paradox +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Paradoks_gavrana +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E4%B9%8C%E9%B8%A6%E6%82%96%E8%AE%BA +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%BE%D8%A7%D8%B1%D8%A7%D8%AF%D9%88%DA%A9%D8%B3_%DA%A9%D9%84%D8%A7%D8%BA%E2%80%8C%D9%87%D8%A7 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Paradoxo_do_corvo +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Paradoxe_de_Hempel +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A4%D7%A8%D7%93%D7%95%D7%A7%D7%A1_%D7%94%D7%A2%D7%95%D7%A8%D7%91 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Hempels_paradox +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Paradox_van_Hempel +
, http://de.dbpedia.org/resource/Hempels_Paradox +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Paradoxa_del_cuervu +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%85%D9%81%D8%A7%D8%B1%D9%82%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D8%BA%D8%B1%D8%A7%D8%A8 +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Kranklio_paradoksas +
, https://global.dbpedia.org/id/556oY +
, http://www.wikidata.org/entity/Q919255 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Paradoks_czarnego_kruka +
, http://dbpedia.org/resource/Raven_paradox +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%98%E3%83%B3%E3%83%9A%E3%83%AB%E3%81%AE%E3%82%AB%E3%83%A9%E3%82%B9 +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Paradoxul_corbului +
, http://et.dbpedia.org/resource/Hempeli_paradoks +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Paradacsa_an_Fhiaigh_Dhuibh +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Fallacy105893916 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Misconception105893653 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Communication100033020 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Idea105833840 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Content105809192 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Statement106722453 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatLogicalFallacies +
, http://dbpedia.org/class/yago/LogicalFallacy105894143 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Message106598915 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Falsehood106756407 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Paradox106724559 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatParadoxes +
, http://dbpedia.org/class/yago/Contradiction107206887 +
|
| rdfs:comment |
Tá an paradacsa seo - Paradacsa an Fhiaigh … Tá an paradacsa seo - Paradacsa an Fhiaigh Dhuibh - i ndiaidh Carl G. Hempel, a chum é. Bhí sé ag plé le conas tairiscint a dheimhniú (Confirmation theory) agus mhínigh sé an paradacsa i dtéarmaí éin: "an fiach dubh" (raven). Le haghaidh an chuntais a thabharfar anseo, fágaimid an aidiacht "dubh" ar lár agus tugaimid "fiach" ar an éan sin. (Is suimiúil[fíoras?] gur thug an Seabhac fiach (gan an aidiacht) ar raven agus fiach mara ar cormorant ina fhoclóir.) Ba í an tairiscint nó an hipitéis a bhí ag Hempel ná:riscint nó an hipitéis a bhí ag Hempel ná:
, De paradox van Hempel (soms ook de ravenparadox genoemd) is een paradox voorgesteld door de Duitse logicus Carl Gustav Hempel in de jaren 40 om een probleem te illustreren waar de inductieve logica de intuïtie tegenspreekt.
, Uma das concepções da epistemologia da ciê … Uma das concepções da epistemologia da ciência, no caso, da teoria verificacionista de fundamentação de uma teoria científica, é de que casos particulares corroboram asserções universais. Assim, "Este corvo é preto" corrobora "Todos os corvos são pretos".Hempel questionou isto com o seguinte paradoxo: "Todos os corvos são pretos" é logicamente equivalente a "Tudo que não é preto não é corvo".∀x(Cx → Px) ≡ ∀x(¬Px → ¬Cx)Assim, se ∃x(Cx ∧ Px) corrobora ∀x(Cx→Px),então ∃x(¬Cx ∧ ¬Px) corrobora ∀x(¬Px→¬Cx) que,sendo aquivalente a ∀x(Cx→Px), esta seria corroborada também. ∀x(Cx→Px), esta seria corroborada também.
, La paradoja del cuervo fue propuesta por el filósofo alemán Carl Hempel en la década de 1940 para ilustrar un problema donde la lógica inductiva desafía a la intuición. Esta paradoja se conoce también como paradoja de la negación o paradoja de Hempel.
, Hempels paradox, även korpparadoxen, är en implikationsparadox som först formulerades av den tyske filosofen och logikern Carl Gustav Hempel på 1940-talet för att illustrera ett problem där den induktiva logiken strider mot mänsklig intuition.
, 乌鸦悖论（英語：raven paradox），也叫做亨佩尔的乌鸦或亨佩尔悖论，是1940年代德国逻辑学家卡尔·亨普尔为了说明归纳法违反直觉而提出的一个悖论。
, مفارقة الغراب وتعرف أيضاً باسم مفارقة هيمب … مفارقة الغراب وتعرف أيضاً باسم مفارقة هيمبل أو غراب هيمبل وهي مفارقة تنتج من السؤال عما يمكن أن يكون دليلاً لقضية ما. عند ملاحظة أشياء ليست سوداء وليست غراباً يمكن أن تزيد احتمالية أن تكون كل الغربان سوداء، على الرغم من أن هذه الملاحظات قد تبدو غير مترابطة بشكل بديهي.اقترح عالم المنطق كارل هيمبل هذه المفارقة في عام 1940 ليبين التناقض بين المنطق الاستقرائي والبديهية. من المشكلات المتعلقة بهذا مشكلة الاستقراء والفجوة بين الاستقراء والاستنباط.لاستقراء والفجوة بين الاستقراء والاستنباط.
, Hempels Paradox oder Rabenparadox ist ein … Hempels Paradox oder Rabenparadox ist ein nach dem Philosophen Carl Gustav Hempel benanntes Problem der Erkenntnistheorie. Das Paradoxon besteht darin, dass eine Allaussage über die Eigenschaft bestimmter Objekte scheinbar durch Beobachtungen beliebiger anderer Objekte ohne diese Eigenschaft bestätigt werden kann. Nach Hempel könnte z. B. die Gültigkeit der Aussage „Alle Raben sind schwarz“ durch die Beobachtung eines weißen Schuhs bestätigt werden, was kontraintuitiv ist. bestätigt werden, was kontraintuitiv ist.
, Paradoks gagak, atau Paradoks Hempel, Gaga … Paradoks gagak, atau Paradoks Hempel, Gagak Hempel, atau paradoks ornitologi dalam, adalah sebuah paradoks yang muncul dari pertanyaan apa yang membenarkan bukti dari sebuah pernyataan. Mengamati benda-benda bukan hitam dan bukan gagak dapat meningkatkan kemungkinan bahwa semua burung gagak berwarna hitam meskipun secara intuitif, pengamatan ini tidak terkait. Masalah ini diajukan oleh ahli logika Carl Gustav Hempel pada tahun 1940-an untuk menggambarkan kontradiksi antara logika induktif dan intuisi.adiksi antara logika induktif dan intuisi.
, Парадокс воронів (англ. Raven paradox), ві … Парадокс воронів (англ. Raven paradox), відомий також як парадокс Гемпеля (нім. Hempels paradox) або во́рони Гемпеля — логічний парадокс, сформульований німецьким математиком Карлом Густавом Гемпелем в 1940-х роках, для ілюстрації того, що індуктивна логіка іноді входить у протиріччя з інтуїцією. Але цей висновок суперечить інтуїтивному сприйняттю ситуації людиною — в реальному житті так не відбувається. Спостереження червоних яблук збільшить впевненість спостерігача в тому, що всі не чорні предмети не є воронами, але при цьому не збільшить його впевненість у тому, що всі ворони чорні.о впевненість у тому, що всі ворони чорні.
, Paradoks czarnego kruka, znany także jako … Paradoks czarnego kruka, znany także jako paradoks Hempla, to paradoks pokazujący pewną niekonsekwencję w procesie poznawczym. Za każdym razem kiedy widzimy, że pewne twierdzenie zachodzi, nasze poczucie, że jest ono prawdziwe, zwiększa się. Czyli np. jeśli twierdzenie to brzmi „wszystkie kruki są czarne”, widzimy jakiegoś kruka – i okazuje się on rzeczywiście czarny – nasza wiara w to twierdzenie wzrasta. Paradoks czarnego kruka pokazuje, że pewne automatyzmy poznawcze nie przestrzegają praw logiki formalnej.e nie przestrzegają praw logiki formalnej.
, ヘンペルのカラス (Hempel's ravens) とは、ドイツのカール・ヘンペルが1940年代に提出した、帰納法が抱える根本的な問題（「」）を喚起する問題である。「カラスのパラドックス」とも呼ばれるが、パラドックスとして扱うべきかどうかには異論もある。
, Парадо́кс во́ронов (англ. Raven paradox), … Парадо́кс во́ронов (англ. Raven paradox), известный также как парадокс Гемпеля (нем. Hempels paradox) или во́роны Гемпеля — парадокс подтверждения, сформулированный немецким математиком Карлом Густавом Гемпелем в 1940-х годах, для иллюстрации того, что индуктивная логика иногда входит в противоречие с интуицией. Наиболее распространённый метод разрешения этого парадокса состоит в применении теоремы Байеса, которая соотносит условную и стохастических событий.относит условную и стохастических событий.
, Il paradosso dei corvi (anche detto parado … Il paradosso dei corvi (anche detto paradosso dei corvi neri, paradosso di Hempel o i corvi di Hempel) è un paradosso logico sviluppato negli anni '40 da Carl Gustav Hempel per dimostrare i limiti del procedimento logico induttivo. Un corvo nero Osservando come per il principio induttivo l'acquisizione di un nuovo riscontro empirico di una teoria renda più probabile che questa teoria sia vera, cioè la , Hempel prese ad esempio la teoria che tutti i corvi siano neri per trarne conclusioni di paradosso. neri per trarne conclusioni di paradosso.
, Le paradoxe de Hempel a été proposé par le … Le paradoxe de Hempel a été proposé par le logicien allemand Carl Gustav Hempel dans les années 1940 pour illustrer le fait que l'induction philosophique pouvait heurter l'intuition. Ce paradoxe traite de raisonnements probabilistes en logique, incitant à la prudence dans les formulations pour que l'inférence bayésienne permette une inférence logique acceptable. Ce paradoxe est aussi nommé paradoxe du corbeau ou de l'ornithologie en chambre.u corbeau ou de l'ornithologie en chambre.
, The raven paradox, also known as Hempel's … The raven paradox, also known as Hempel's paradox, Hempel's ravens, or rarely the paradox of indoor ornithology, is a paradox arising from the question of what constitutes evidence for the truth of a statement. Observing objects that are neither black nor ravens may formally increase the likelihood that all ravens are black even though, intuitively, these observations are unrelated. This problem was proposed by the logician Carl Gustav Hempel in the 1940s to illustrate a contradiction between inductive logic and intuition.ion between inductive logic and intuition.
, 까마귀 역설 또는 헴펠의 역설은 대우명제의 증거력에 대한 역설이다. 칼 구스 … 까마귀 역설 또는 헴펠의 역설은 대우명제의 증거력에 대한 역설이다. 칼 구스타프 헴펠이 제안했다. 헴펠이 언급한 것은 엄밀히는 까마귀의 일부인 Raven으로 큰까마귀 종(학명: Corvus corax) 또는 까마귀속중 큰 종들을 일컫는 큰까마귀류이지만, 역설이 성립함에는 영향이 없다.
* 모든 까마귀는 검다
* 검지 않은 모든 것은 까마귀가 아니다 장 니코드(Jean Nicod)의 기준은, 검은 까마귀를 관찰하는 것이 증거인지 아닌지, 검지 않고 까마귀가 아닌 것을 관찰한 것이 증거인지 아닌지가 두 동치인 문장 사이에서 변하게 되는 문제가 있다. 헴펠은 니코드 기준을 따르면서, 어떤 명제에 대한 증거는 그와 동치인 명제를 증명한다고 봐야 한다고 주장했다, 그러나, 이는 검지 않고 까마귀가 아닌 것을 관찰한 것이 모든 까마귀는 검다는 증거라는 결론을 주게 되어, 상식에 어긋나는 역설을 일으킨다.마귀는 검다는 증거라는 결론을 주게 되어, 상식에 어긋나는 역설을 일으킨다.
|
| rdfs:label |
Paradoks gagak
, Hempels paradox
, Paradoxo do corvo
, Парадокс воронів
, Paradoks czarnego kruka
, ヘンペルのカラス
, 까마귀 역설
, Парадокс воронов
, Paradacsa an Fhiaigh Dhuibh
, 乌鸦悖论
, Paradoja del cuervo
, Hempels Paradox
, Paradox van Hempel
, Paradosso dei corvi
, Raven paradox
, مفارقة الغراب
, Paradoxe de Hempel
|
