| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Is é an nóbailiam dúil uimhir a 102 sa tábla peiriadach, agus is é an tsiombail a sheasann dó sna foirmlí ceimiceacha ná No. Dúil shaorga radaighníomhach atá ann, nach bhfuil ar fáil sa dúlra, agus is ceann de na hachtainídí é.
, Nobelium ist ein ausschließlich künstlich … Nobelium ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol No und der Ordnungszahl 102. Im Periodensystem steht es in der Gruppe der Actinoide (7. Periode, f-Block) und zählt auch zu den Transuranen. Nobelium ist ein radioaktives Metall, welches aber aufgrund der geringen zur Verfügung stehenden Mengen bisher nicht als Metall dargestellt wurde. Es wurde 1957 entdeckt und Alfred Nobel zu Ehren benannt. Der Name wurde 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.de 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.
, Le nobélium est l'élément chimique de numé … Le nobélium est l'élément chimique de numéro atomique 102, de symbole No. Il est produit artificiellement et ne possède aucun isotope stable. Le corps simple nobélium est un métal. Le nobélium a été découvert par l'Institut Nobel de Physique à Stockholm et plus tard par Albert Ghiorso, (en), John R. Walton et Glenn Seaborg aux États-Unis en 1958. Il fut nommé nobélium en l'honneur d'Alfred Nobel, chimiste suédois qui inventa la dynamite et fonda le prix Nobel.nventa la dynamite et fonda le prix Nobel.
, Nobelium är ett radioaktivt metalliskt gru … Nobelium är ett radioaktivt metalliskt grundämne som tillhör aktiniderna. Nobelium, som är namngivet efter Alfred Nobel, är en så kallad transuran, det vill säga det finns ej i naturen utan har framställts genom kärnreaktioner. Nobelinstitutet för fysik i Stockholm gjorde anspråk på att ha framställt ämnet 1957, och gav ämnet dess namn, men detta kunde tillbakavisas. En grupp i Berkeley gjorde något senare en omtvistad syntes. De beslöt att behålla namnet. Den första säkert fastställda syntesen gjordes i Dubna 1966. Forskarna där föreslog namnet joliotium (Jo). IUPAC-kommittén konstaterade 1992 att Dubnagruppen har prioriteten, men IUPAC beslöt att behålla det inarbetade namnet Nobelium. Nobelium har endast kortlivade isotoper. Några kända isotoper är:
* 253No, halveringstid på 1,7 minuter
* 255No, halveringstid på 3 minuter
* 259No, halveringstid på 58 minuter Under experiment vid Berkeley 1966 påvisades isotoperna:
* 252No, halveringstid på 2,3 sekunder
* 254No, halveringstid på 55 sekunder
* 257No, halveringstid på 23 sekunderder
* 257No, halveringstid på 23 sekunder
, 노벨륨(문화어: 노벨리움←영어: nobelium 노빌리엄[*], 독일어: Nobelium 노벨리움[*])은 화학 원소로 기호는 No(←라틴어: nobelium 노벨리움[*]), 원자 번호는 102이다. 노벨륨은 퀴륨을 탄소 이온으로 쪼개서 만들어진 원소이다. 모두가 방사성 동위원소이며, 반감기가 짧아서 화학적인 성질이 잘 알려지지는 않았다.
, ノーベリウム (英: nobelium [noʊˈbɛliəm, noʊˈbiːli … ノーベリウム (英: nobelium [noʊˈbɛliəm, noʊˈbiːliəm]) は原子番号102の人工放射性元素。元素記号は No。その名称はダイナマイトの開発者で科学を後援したアルフレッド・ノーベルにちなむ。放射性金属、10番目の超ウラン元素であり、アクチノイド系列の最後から2番目の元素である。原子番号が100を超えるすべての元素と同様に、ノーベリウムは粒子加速器でそれより軽い元素に荷電粒子を衝突させることによってのみ生成することができる。12個のノーベリウムの同位体の存在が知られており、その内最も安定のものは半減期58分の259Noである。しかし、259Noよりも半減期の短い255No（半減期3.1分）の方がより大規模に生成できるため、化学の分野では最も一般的に使用されている。 化学実験ではノーベリウムは周期表のイッテルビウムより重い同族体として振る舞うことが確認されている。ノーベリウムの化学的性質は完全には分かっておらず、ほとんどが水溶液中でしか知られていない。ノーベリウムが発見される前は他のアクチノイドに特徴的な+3の酸化数と同様に安定な+2状態を示すと予想されていたが、後に水溶液中では+2の方が+3よりもはるかに安定でありノーベリウムを+3状態に保つことが難しいことが分かり、この予想は確認された。 1950年代と1960年代にスウェーデン、ソ連、アメリカ合衆国の研究所からノーベリウムの発見について多くの主張がなされた。スウェーデンの科学者はすぐにその主張を撤回したが、発見の優先度と元素の命名がソ連とアメリカの科学者の間で論争となった。IUPACがソ連のチームの発見を認めたのは1997年になってからであったが、スウェーデンにより提案されたノーベリウムという名前が文献で長年使われていたことからこの名前は維持された。案されたノーベリウムという名前が文献で長年使われていたことからこの名前は維持された。
, Nobelio estas kemia elemento en la perioda … Nobelio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon No kaj la atomnumeron 102. Ĝi estas rara tero kaj elemento en la aktinoida serio. Nobelio estas radioaktivega metala elemento kiu oni povas fari de bombardi kuriumon per jonoj de karbono. Ĝi estis nomita pro la (kaj Alfred Nobel) kie unue raportis ke la elmemento estis farita.nue raportis ke la elmemento estis farita.
, Nobelium (pengucapan: /noʊˈbɛliəm/ atau /n … Nobelium (pengucapan: /noʊˈbɛliəm/ atau /noʊˈbiːliəm/) adalah elemen sintentik dengan lambang No dan nomor atom 102. Nobelium pertama kali dikenal pada tahun 1956 oleh ilmuwan di Laboratorium Flerov di Dubna, Rusia. Nama ini diambil untuk mengenang Alfred Nobel, penemu dinamit.uk mengenang Alfred Nobel, penemu dinamit.
, Nobelioa edo unilbioa elementu kimiko sintetiko bat da, No ikurra eta 102 zenbaki atomikoa dituena. Aktinidoen serieko elementu metaliko erradioaktiboa da. Kurioa karbono-ioiekin bonbardatuz sintetizatzen da.
, Il nobelio è l'elemento chimico della tavola periodica che ha come simbolo No e come numero atomico il 102.
, Nobélio (nomeado em homenagem a Alfred Nob … Nobélio (nomeado em homenagem a Alfred Nobel) é um elemento químico da Tabela Periódica, símbolo No, número atômico 102 (102 prótons e 102 elétrons), de massa atómica 259 u. É metálico, radioativo, transurânico, do grupo dos actinídeos. É sintetizado bombardeando o cúrio-248 ou califórnio-249 com íons carbono. Foi identificado pela primeira vez por uma equipe liderada por Albert Ghiorso e Glenn T. Seaborg em 1958.Albert Ghiorso e Glenn T. Seaborg em 1958.
, Nobelium is a synthetic chemical element w … Nobelium is a synthetic chemical element with the symbol No and atomic number 102. It is named in honor of Alfred Nobel, the inventor of dynamite and benefactor of science. A radioactive metal, it is the tenth transuranic element and is the penultimate member of the actinide series. Like all elements with atomic number over 100, nobelium can only be produced in particle accelerators by bombarding lighter elements with charged particles. A total of twelve nobelium isotopes are known to exist; the most stable is 259No with a half-life of 58 minutes, but the shorter-lived 255No (half-life 3.1 minutes) is most commonly used in chemistry because it can be produced on a larger scale. Chemistry experiments have confirmed that nobelium behaves as a heavier homolog to ytterbium in the periodic table. The chemical properties of nobelium are not completely known: they are mostly only known in aqueous solution. Before nobelium's discovery, it was predicted that it would show a stable +2 oxidation state as well as the +3 state characteristic of the other actinides; these predictions were later confirmed, as the +2 state is much more stable than the +3 state in aqueous solution and it is difficult to keep nobelium in the +3 state. In the 1950s and 1960s, many claims of the discovery of nobelium were made from laboratories in Sweden, the Soviet Union, and the United States. Although the Swedish scientists soon retracted their claims, the priority of the discovery and therefore the naming of the element was disputed between Soviet and American scientists, and it was not until 1997 that the International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC) credited the Soviet team with the discovery, but retained nobelium, the Swedish proposal, as the name of the element due to its long-standing use in the literature.o its long-standing use in the literature.
, Nobelium is een scheikundig element met symbool No en atoomnummer 102. Het is een vermoedelijk grijs of zilverwit actinide.
, El nobelio es un elemento sintético de la … El nobelio es un elemento sintético de la tabla periódica cuyo símbolo es No y su número atómico es 102, llamado así en honor del inventor Alfred Nobel. Es el 11.er elemento sintético de la tabla periódica. Su decaimiento se realiza por emisión de partículas alfa, es decir, un ion de helio doblemente cargado. Hasta la fecha solo se han producido cantidades atómicas del elemento. El nobelio es el décimo elemento más pesado que el uranio producido sintéticamente y el 14.º miembro de los actínidos. Fue identificado por primera vez en forma correcta en 1966 por científicos del Laboratorio Fliórov de Reacciones Nucleares en Dubná, Rusia. Se sabe muy poco sobre este elemento, pero los escasos experimentos químicos que se han llevado a cabo han permitido establecer que el mismo forma un ion bivalente estable en solución como también el ion trivalente predicho asociado con su pertenencia al grupo de los actínidos. su pertenencia al grupo de los actínidos.
, Nobel (No, łac. nobelium) – pierwiastek ch … Nobel (No, łac. nobelium) – pierwiastek chemiczny, aktynowiec. Nazwa pochodzi od nazwiska chemika Alfreda Nobla. Pierwszy raport z syntezy tego pierwiastka, który nie budzi żadnych kontrowersji, pochodzi z 1966 roku i opisuje syntezę wykonaną w Zjednoczonym Instytucie Badań Jądrowych w Dubnej (wówczas ZSRR) i dlatego, po wielu latach kontrowersji, w 1992 roku IUPAC-IUPSP Transfermium Working Group (TWG) przyznała pierwszeństwo w odkryciu tego pierwiastka zespołowi rosyjskiemu. Izotop 254102No o okresie półtrwania (50 ± 10) s został wówczas otrzymany w dwu niezależnych reakcjach: 24395Am + 157N → 254102No + 4n23892U + 2210Ne → 254102No + 6n Możliwe jednak, że pierwiastek otrzymano po raz pierwszy w 1958 pod kierunkiem Alberta Ghiorso w Berkeley w Kalifornii. Eksperyment polegał na bombardowaniu izotopu 246Cm jądrami (jonami) węgla 12C: 24696Cm + 126C → 254102No + 4n Jednak z powodu niepewności wyrażonej przez autorów publikacji oraz znacznej rozbieżności wyznaczonego rok później przez ten sam zespół czasu połowicznego rozpadu izotopu 254102No (3 s) od wyników późniejszych badań, raport ten nie został uznany za wystarczająco wiarygodny dla przyznania pierwszeństwa w odkryciu.y dla przyznania pierwszeństwa w odkryciu.
, النوبليوم (يعرف أيضا أنيلبيوم) ( /noʊˈbɛ … النوبليوم (يعرف أيضا أنيلبيوم) ( /noʊˈbɛliəm/ noh-BEL-ee-əmأو /noʊˈbiːliəm/ noh-BEE-lee-əm) هو أحد العناصر الكيميائية الموجودة في الجدول الدوري وله الرمز No ورقم ذري 102. وهو عنصر فلزي نشيط إشعاعيا كما أنه ينتمى لسلسلة الأكتينيدات. ويتم تصنيعه بقذف الكوريوم بشوارد (أيونات) الكربون. وتم التعرف عليه لأول مرة عن طريق فريق بحث برئاسة في عام 1958.ل مرة عن طريق فريق بحث برئاسة في عام 1958.
, Το χημικό στοιχείο Νομπέλιο είναι ένα μέτα … Το χημικό στοιχείο Νομπέλιο είναι ένα μέταλλο με ατομικό αριθμό 102 και ατομικό βάρος (259). Το σύμβολό του είναι No. Ανακαλύφθηκε από το στη Στοκχόλμη και στη συνέχεια από τους ερευνητές από το στο Μπέρκλεϋ Άλμπερτ Γκιόρσο (Albert Ghiorso), Τορμπγιόν Σίκσελαντ (Torbjørn Sikkeland), Τζον Γουάλτον (John R. Walton) και Γκλεν Σίμποργκ (Glenn T. Seaborg) το 1958. Ονομάστηκε έτσι προς τιμήν του Άλφρεντ Νόμπελ, του Σουηδού χημικού που ανακάλυψε τον δυναμίτη και ίδρυσε το βραβείο Νόμπελ. Το μέταλλο Νομπέλιο, δημιουργήθηκε τεχνητά και είναι ραδιενεργό χημικό στοιχείο. Το Νομπέλιο παρήχθη από βομβαρδισμό κουρίου με .πέλιο παρήχθη από βομβαρδισμό κουρίου με .
, Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отрим … Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 — ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких 259No має період напіврозпаду 58 хвилин. Електронна конфігурація [Rn]5f147s2; період 7, f-блок(актиноїд). 255No (3 хвилини) утворюється при бомбардуванні кюрія ядрами вуглецю 12С або 13С. Ступені окиснення +2 (стабільніший) і +3 Проста речовина — нобелій. Сам метал не добутий, твердих сполук не одержано.ал не добутий, твердих сполук не одержано.
, El nobeli és un element sintètic de la tau … El nobeli és un element sintètic de la taula periòdica que pertany al grup dels actinoides, el símbol del qual és No, i el seu nombre atòmic és 102. Fou sintetitzat per primera vegada el 1956 per Gueorgui Fliórov i col·laboradors a l'Institut de Recerca Nuclear de Dubna, Unió Soviètica, i independentment el 1958 per Albert Ghiorso i col·laboradors de la Universitat de Califòrnia a Berkeley, EUA.Universitat de Califòrnia a Berkeley, EUA.
, Нобе́лий (химический символ — No, лат. Nob … Нобе́лий (химический символ — No, лат. Nobelium) — химический элемент 3-й группы (по устаревшей классификации — побочной подгруппы третьей группы, IIIB) седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 102. Относится к семейству актиноидов.ром 102. Относится к семейству актиноидов.
, Nobelium (chemická značka No) je čtrnáctým … Nobelium (chemická značka No) je čtrnáctým členem z řady aktinoidů, desátým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle (v přírodě se nevyskytuje) ozařováním jader curia. Svůj název získal na počest Alfreda Nobela. Nobelium je radioaktivní kovový prvek, který doposud nebyl izolován v dostatečně velkém množství, aby bylo možno určit všechny jeho fyzikální konstanty. Vyzařuje α a γ záření a je silným zdrojem neutronů, proto je nutno s ním manipulovat za dodržování bezpečnostních opatření pro práci s radioaktivními materiály. O jeho sloučeninách a jejich chemickém chování je známo velmi málo.ich chemickém chování je známo velmi málo.
, 鍩（拼音：nuò，注音：ㄋㄨㄛˋ；英語：Nobelium），是一種人工合成的化學元素 … 鍩（拼音：nuò，注音：ㄋㄨㄛˋ；英語：Nobelium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为No，原子序數为102，是第十個超鈾元素及倒數第二個錒系元素，為一種具極高放射性的金屬元素，其壽命最長的同位素鍩-259的半衰期僅58分鐘，而化學上最常使用的是可被較大規模製造的鍩-255（半衰期3.1分鐘）。如同所有原子序超過100的重元素（即超鐨元素，transfermium element），鍩無法通過中子捕獲生成，只能在粒子加速器中，由粒子撞擊較輕之元素生成。由於鍩無法大量生產且其所有同位素的半衰期都很短，目前在基礎科學研究之外沒有任何用途。 化學實驗確認了鍩在元素週期表中表現為鐿的較重同系物。鍩的化學性質並沒有被完全了解；大部分已知的化學性質是在水溶液中表現出的。有別於其他重錒系元素，氧化數為+2的鍩在水溶液中遠較+3態穩定，且氧化數為+3的鍩不容易被保存，和鍩被發現之前科學家預測的結果相符。鍩也是所有鑭系及錒系元素中，唯一一個以+2價為最常見、最穩定氧化態的元素。 鍩是以炸藥發明者及科學貢獻者瑞典人阿佛烈·諾貝爾命名。在西元1950年至1960年代間，許多來自瑞典、前蘇聯及美國的實驗室都宣稱發現了鍩。瑞典的科學家不久後撤回了他們的宣稱，而發現的順序以及元素的命名在前蘇聯以及美國的科學家之間起了爭論。直到1997年，國際純化學和應用化學聯合會(IUPAC)將元素的發現歸功於前蘇聯，但因鍩的名稱已被長期使用而保留了瑞典的命名。(IUPAC)將元素的發現歸功於前蘇聯，但因鍩的名稱已被長期使用而保留了瑞典的命名。
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/AlfredNobel2.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://periodic.lanl.gov/102.shtml +
, http://cms.iopscience.org/ac0c0614-0d60-11e7-9a47-19ee90157113/030001.pdf%3Fguest=true +
, https://web.archive.org/web/20181010070007/http:/www.nndc.bnl.gov/chart/ +
, https://archive.org/details/chemistryactinid00mors/page/n1639 +
, https://archive.org/details/chemistryactinid00mors +
, http://www.periodicvideos.com/videos/102.htm +
, http://www.nndc.bnl.gov/chart/ +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
21278
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
40413
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122020072
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Dubna +
, http://dbpedia.org/resource/Dynamite +
, http://dbpedia.org/resource/Chlorine +
, http://dbpedia.org/resource/Boron +
, http://dbpedia.org/resource/Alfred_Nobel +
, http://dbpedia.org/resource/Nitrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Sweden +
, http://dbpedia.org/resource/Flerov_Laboratory_of_Nuclear_Reactions +
, http://dbpedia.org/resource/Transfermium_Wars +
, http://dbpedia.org/resource/Californium-249 +
, http://dbpedia.org/resource/Electronvolt +
, http://dbpedia.org/resource/Aqueous_solution +
, http://dbpedia.org/resource/MeV +
, http://dbpedia.org/resource/Isomeric_transition +
, http://dbpedia.org/resource/Oxalate +
, http://dbpedia.org/resource/Half-life +
, http://dbpedia.org/resource/File:AlfredNobel2.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Debye +
, http://dbpedia.org/resource/Soviet_Union +
, http://dbpedia.org/resource/Americium +
, http://dbpedia.org/resource/Gibbs_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Significant_figure +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon-13 +
, http://dbpedia.org/resource/Georgy_Flyorov +
, http://dbpedia.org/resource/Helium +
, http://dbpedia.org/resource/Ir%C3%A8ne_Joliot-Curie +
, http://dbpedia.org/resource/Volt +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Millisecond +
, http://dbpedia.org/resource/Spontaneous_fission +
, http://dbpedia.org/resource/Californium +
, http://dbpedia.org/resource/Chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Plutonium-239 +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum +
, http://dbpedia.org/resource/Aluminium +
, http://dbpedia.org/resource/Plutonium-241 +
, http://dbpedia.org/resource/Strontium +
, http://dbpedia.org/resource/Coordination_number +
, http://dbpedia.org/resource/Anion-exchange +
, http://dbpedia.org/resource/Ionization_potential +
, http://dbpedia.org/resource/Actinide +
, http://dbpedia.org/resource/Terbium +
, http://dbpedia.org/resource/Element_naming_controversy +
, http://dbpedia.org/resource/Protactinium +
, http://dbpedia.org/resource/Momentum +
, http://dbpedia.org/resource/Metallic_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Thorium +
, http://dbpedia.org/resource/Torbj%C3%B8rn_Sikkeland +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_table +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy_of_hydration +
, http://dbpedia.org/resource/Oxygen-16 +
, http://dbpedia.org/resource/Elution +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Nobelium +
, http://dbpedia.org/resource/Uranium +
, http://dbpedia.org/resource/Bis-%282-ethylhexyl%29_phosphoric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Cation-exchange_chromatography +
, http://dbpedia.org/resource/Face-centered_cubic +
, http://dbpedia.org/resource/John_R._Walton +
, http://dbpedia.org/resource/Mendelevium +
, http://dbpedia.org/resource/Ion +
, http://dbpedia.org/resource/Gold +
, http://dbpedia.org/resource/Decay_product +
, http://dbpedia.org/resource/Metal +
, http://dbpedia.org/resource/Ytterbium +
, http://dbpedia.org/resource/Coordination_complex +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Europium +
, http://dbpedia.org/resource/Plutonium +
, http://dbpedia.org/resource/Cohesive_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Standard_reduction_potential +
, http://dbpedia.org/resource/Cation-exchange +
, http://dbpedia.org/resource/Journal_of_Physics:_Conference_Series +
, http://dbpedia.org/resource/Volatility_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Albert_Ghiorso +
, http://dbpedia.org/resource/File:Fblock_fd_promotion_energy.png +
, http://dbpedia.org/resource/Relativistic_quantum_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Nobel_Institute +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy_of_sublimation +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Homology_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Capillary_tube +
, http://dbpedia.org/resource/Oak_Ridge_National_Laboratory +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_number +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_element +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Term_symbol +
, http://dbpedia.org/resource/Roentgenium +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Mercury_%28element%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Main-group_element +
, http://dbpedia.org/resource/Neon +
, http://dbpedia.org/resource/Microgram +
, http://dbpedia.org/resource/Fermium +
, http://dbpedia.org/resource/The_Periodic_Table_of_Videos +
, http://dbpedia.org/resource/Particle_accelerator +
, http://dbpedia.org/resource/Coprecipitation +
, http://dbpedia.org/resource/Polonium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Ion-exchange +
, http://dbpedia.org/resource/Citrate +
, http://dbpedia.org/resource/Ammonium_nitrate +
, http://dbpedia.org/resource/Linear_accelerator +
, http://dbpedia.org/resource/Symbol_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Kilojoule_per_mole +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy +
, http://dbpedia.org/resource/Alpha_particle +
, http://dbpedia.org/resource/JINR +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrence_Berkeley_National_Laboratory +
, http://dbpedia.org/resource/Curium +
, http://dbpedia.org/resource/Silver +
, http://dbpedia.org/resource/Glenn_T._Seaborg +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrochloric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://dbpedia.org/resource/Prolate +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanide +
, http://dbpedia.org/resource/Picometer +
, http://dbpedia.org/resource/Einsteinium +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_dipole_moment +
, http://dbpedia.org/resource/Oxidation_state +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Actinides +
, http://dbpedia.org/resource/Meter +
, http://dbpedia.org/resource/Transuranic_element +
, http://dbpedia.org/resource/Synthetic_element +
, http://dbpedia.org/resource/Adsorption +
, http://dbpedia.org/resource/Chromatography +
, http://dbpedia.org/resource/Second +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon-12 +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_number +
, http://dbpedia.org/resource/World_Scientific +
, http://dbpedia.org/resource/Actinide_series +
, http://dbpedia.org/resource/Island_of_stability +
, http://dbpedia.org/resource/Redox +
, http://dbpedia.org/resource/Uranium-238 +
, http://dbpedia.org/resource/Even_and_odd_atomic_nuclei +
, http://dbpedia.org/resource/Acetate +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAP +
, http://dbpedia.org/resource/Flerovium +
, http://dbpedia.org/resource/Barium +
, http://dbpedia.org/resource/Beryllium +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_shell_model +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC +
, http://dbpedia.org/resource/Bismuth +
, http://dbpedia.org/resource/Thallium +
, http://dbpedia.org/resource/Discovery_of_the_chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_nobelium +
, http://dbpedia.org/resource/Calcium +
, http://dbpedia.org/resource/Radioactive +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Alfred_Nobel +
, http://dbpedia.org/resource/Lead +
, http://dbpedia.org/resource/Alkaline_earth_metal +
, http://dbpedia.org/resource/United_States +
|
| http://dbpedia.org/property/b
|
0
|
| http://dbpedia.org/property/date
|
"2018-10-10"^^xsd:date
|
| http://dbpedia.org/property/p
|
1
|
| http://dbpedia.org/property/url
|
https://web.archive.org/web/20181010070007/http:/www.nndc.bnl.gov/chart/ +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_nobelium +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Su +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Commons +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Periodic_table_%28navbox%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Transcluded_section +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Webarchive +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Val +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Nuclide +
, http://dbpedia.org/resource/Template:SubatomicParticle +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Notelist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:For +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Good_article +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Actinides +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Alfred_Nobel +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Nobelium +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Element +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Nobelium?oldid=1122020072&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/AlfredNobel2.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Fblock_fd_promotion_energy.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Nobelium +
|
| owl:sameAs |
http://mrj.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://de.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%A8%E0%B5%8B%E0%B4%AC%E0%B5%86%E0%B4%B2%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B4%82 +
, http://la.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://io.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://ht.dbpedia.org/resource/Nob%C3%A8ly%C3%B2m +
, http://pms.dbpedia.org/resource/Nobeli_%28element%29 +
, http://te.dbpedia.org/resource/%E0%B0%A8%E0%B1%8B%E0%B0%AC%E0%B1%86%E0%B0%B2%E0%B0%BF%E0%B0%AF%E0%B0%82 +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.025s4s4 +
, http://fo.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9 +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%A8%E0%B3%8A%E0%B2%AC%E0%B3%86%E0%B2%B2%E0%B2%BF%E0%B2%AF%E0%B2%AE%E0%B3%8D +
, http://yi.dbpedia.org/resource/%D7%A0%D7%90%D7%91%D7%A2%D7%9C%D7%99%D7%95%D7%9D +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Nob%C3%A9lio +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Nobelij +
, http://am.dbpedia.org/resource/%E1%8A%96%E1%89%A5%E1%88%8A%E1%8B%A8%E1%88%9D +
, http://ga.dbpedia.org/resource/N%C3%B3bailiam +
, http://mn.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8 +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%98%D1%83%D0%BC +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D9%86%DB%86%D8%A8%DB%8E%D9%84%DB%8C%DB%86%D9%85 +
, http://az.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://af.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://et.dbpedia.org/resource/Nobeelium +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Nobeliy +
, http://war.dbpedia.org/resource/Nobelyo +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9D%CE%BF%CE%BC%CF%80%CE%AD%CE%BB%CE%B9%CE%BF +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%A8%E0%A5%8B%E0%A4%AC%E0%A5%87%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://jv.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://gd.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%94%98 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Nobelyum +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%8E%E3%83%BC%E3%83%99%E3%83%AA%E3%82%A6%E3%83%A0 +
, http://da.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%A8%E0%A7%8B%E0%A6%AC%E0%A7%87%E0%A6%B2%E0%A6%BF%E0%A6%AF%E0%A6%BC%E0%A6%BE%E0%A6%AE +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A0%D7%95%D7%91%D7%9C%D7%99%D7%95%D7%9D +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%A8%E0%AF%8A%E0%AE%AA%E0%AE%BF%E0%AE%B2%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%AE%E0%AF%8D +
, http://or.dbpedia.org/resource/%E0%AC%A8%E0%AD%8B%E0%AC%AC%E0%AD%87%E0%AC%B2%E0%AC%BF%E0%AC%85%E0%AC%AE +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Nob%C3%A9lium +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Nobelyo +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Nobelij +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Nob%C3%A9lium +
, https://global.dbpedia.org/id/pf7r +
, http://dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Nobelijum +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Nobel_%28pierwiastek%29 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://qu.dbpedia.org/resource/Nobelyu +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Nob%C4%93lijs +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Nobeli +
, http://arz.dbpedia.org/resource/%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%86%D5%B8%D5%A2%D5%A5%D5%AC%D5%AB%D5%B8%D6%82%D5%B4 +
, http://id.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://d-nb.info/gnd/4171959-1 +
, http://ceb.dbpedia.org/resource/Nobelyo +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://no.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Nobelij +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D9%86%D9%88%D8%A8%DB%8C%D9%84%DB%8C%D8%A6%D9%85 +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Nobeli +
, http://commons.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EB%85%B8%EB%B2%A8%EB%A5%A8 +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Nobeliu +
, http://new.dbpedia.org/resource/%E0%A4%A8%E0%A5%8B%E0%A4%AC%E0%A5%87%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://ba.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://yo.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Nobeliwm +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84%DB%8C%D9%85 +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Nobelis +
, http://es.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://my.dbpedia.org/resource/%E1%80%94%E1%80%AD%E1%80%AF%E1%80%98%E1%80%9A%E1%80%BA%E1%80%9C%E1%80%AE%E1%80%9A%E1%80%99%E1%80%BA +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%9C%E1%83%9D%E1%83%91%E1%83%94%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A3%E1%83%9B%E1%83%98 +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Nobeliu +
, http://sah.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B9%82%E0%B8%99%E0%B9%80%E0%B8%9A%E0%B9%80%E0%B8%A5%E0%B8%B5%E0%B8%A2%E0%B8%A1 +
, http://sa.dbpedia.org/resource/%E0%A4%A8%E0%A5%8B%E0%A4%AC%E0%A5%87%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://pnb.dbpedia.org/resource/%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84%DB%8C%D9%85 +
, http://gu.dbpedia.org/resource/%E0%AA%A8%E0%AB%8B%E0%AA%AC%E0%AB%87%E0%AA%B2%E0%AB%80%E0%AA%AF%E0%AA%AE +
, http://tg.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Nob%C3%A9lium +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://lb.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://scn.dbpedia.org/resource/Nobeliu +
, http://br.dbpedia.org/resource/Nobeliom +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9 +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%A8%E0%A5%8B%E0%A4%AC%E0%A5%87%E0%A4%B2%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1901 +
, http://li.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Nobelio +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Nobeliumi +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/MilitaryUnit +
|
| rdfs:comment |
Nobel (No, łac. nobelium) – pierwiastek ch … Nobel (No, łac. nobelium) – pierwiastek chemiczny, aktynowiec. Nazwa pochodzi od nazwiska chemika Alfreda Nobla. Pierwszy raport z syntezy tego pierwiastka, który nie budzi żadnych kontrowersji, pochodzi z 1966 roku i opisuje syntezę wykonaną w Zjednoczonym Instytucie Badań Jądrowych w Dubnej (wówczas ZSRR) i dlatego, po wielu latach kontrowersji, w 1992 roku IUPAC-IUPSP Transfermium Working Group (TWG) przyznała pierwszeństwo w odkryciu tego pierwiastka zespołowi rosyjskiemu. Izotop 254102No o okresie półtrwania (50 ± 10) s został wówczas otrzymany w dwu niezależnych reakcjach:as otrzymany w dwu niezależnych reakcjach:
, Nobelium (chemická značka No) je čtrnáctým členem z řady aktinoidů, desátým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle (v přírodě se nevyskytuje) ozařováním jader curia. Svůj název získal na počest Alfreda Nobela.
, El nobelio es un elemento sintético de la … El nobelio es un elemento sintético de la tabla periódica cuyo símbolo es No y su número atómico es 102, llamado así en honor del inventor Alfred Nobel. Es el 11.er elemento sintético de la tabla periódica. Su decaimiento se realiza por emisión de partículas alfa, es decir, un ion de helio doblemente cargado. Hasta la fecha solo se han producido cantidades atómicas del elemento. El nobelio es el décimo elemento más pesado que el uranio producido sintéticamente y el 14.º miembro de los actínidos.amente y el 14.º miembro de los actínidos.
, Nobelium är ett radioaktivt metalliskt gru … Nobelium är ett radioaktivt metalliskt grundämne som tillhör aktiniderna. Nobelium, som är namngivet efter Alfred Nobel, är en så kallad transuran, det vill säga det finns ej i naturen utan har framställts genom kärnreaktioner. Nobelinstitutet för fysik i Stockholm gjorde anspråk på att ha framställt ämnet 1957, och gav ämnet dess namn, men detta kunde tillbakavisas. En grupp i Berkeley gjorde något senare en omtvistad syntes. De beslöt att behålla namnet. Den första säkert fastställda syntesen gjordes i Dubna 1966. Forskarna där föreslog namnet joliotium (Jo). IUPAC-kommittén konstaterade 1992 att Dubnagruppen har prioriteten, men IUPAC beslöt att behålla det inarbetade namnet Nobelium.tt behålla det inarbetade namnet Nobelium.
, Το χημικό στοιχείο Νομπέλιο είναι ένα μέτα … Το χημικό στοιχείο Νομπέλιο είναι ένα μέταλλο με ατομικό αριθμό 102 και ατομικό βάρος (259). Το σύμβολό του είναι No. Ανακαλύφθηκε από το στη Στοκχόλμη και στη συνέχεια από τους ερευνητές από το στο Μπέρκλεϋ Άλμπερτ Γκιόρσο (Albert Ghiorso), Τορμπγιόν Σίκσελαντ (Torbjørn Sikkeland), Τζον Γουάλτον (John R. Walton) και Γκλεν Σίμποργκ (Glenn T. Seaborg) το 1958. Ονομάστηκε έτσι προς τιμήν του Άλφρεντ Νόμπελ, του Σουηδού χημικού που ανακάλυψε τον δυναμίτη και ίδρυσε το βραβείο Νόμπελ. Το μέταλλο Νομπέλιο, δημιουργήθηκε τεχνητά και είναι ραδιενεργό χημικό στοιχείο.νητά και είναι ραδιενεργό χημικό στοιχείο.
, Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отрим … Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 — ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких 259No має період напіврозпаду 58 хвилин. Електронна конфігурація [Rn]5f147s2; період 7, f-блок(актиноїд). 255No (3 хвилини) утворюється при бомбардуванні кюрія ядрами вуглецю 12С або 13С. Ступені окиснення +2 (стабільніший) і +3 Проста речовина — нобелій. Сам метал не добутий, твердих сполук не одержано.ал не добутий, твердих сполук не одержано.
, Nobelium is a synthetic chemical element w … Nobelium is a synthetic chemical element with the symbol No and atomic number 102. It is named in honor of Alfred Nobel, the inventor of dynamite and benefactor of science. A radioactive metal, it is the tenth transuranic element and is the penultimate member of the actinide series. Like all elements with atomic number over 100, nobelium can only be produced in particle accelerators by bombarding lighter elements with charged particles. A total of twelve nobelium isotopes are known to exist; the most stable is 259No with a half-life of 58 minutes, but the shorter-lived 255No (half-life 3.1 minutes) is most commonly used in chemistry because it can be produced on a larger scale.ause it can be produced on a larger scale.
, Nobelium is een scheikundig element met symbool No en atoomnummer 102. Het is een vermoedelijk grijs of zilverwit actinide.
, النوبليوم (يعرف أيضا أنيلبيوم) ( /noʊˈbɛ … النوبليوم (يعرف أيضا أنيلبيوم) ( /noʊˈbɛliəm/ noh-BEL-ee-əmأو /noʊˈbiːliəm/ noh-BEE-lee-əm) هو أحد العناصر الكيميائية الموجودة في الجدول الدوري وله الرمز No ورقم ذري 102. وهو عنصر فلزي نشيط إشعاعيا كما أنه ينتمى لسلسلة الأكتينيدات. ويتم تصنيعه بقذف الكوريوم بشوارد (أيونات) الكربون. وتم التعرف عليه لأول مرة عن طريق فريق بحث برئاسة في عام 1958.ل مرة عن طريق فريق بحث برئاسة في عام 1958.
, Le nobélium est l'élément chimique de numé … Le nobélium est l'élément chimique de numéro atomique 102, de symbole No. Il est produit artificiellement et ne possède aucun isotope stable. Le corps simple nobélium est un métal. Le nobélium a été découvert par l'Institut Nobel de Physique à Stockholm et plus tard par Albert Ghiorso, (en), John R. Walton et Glenn Seaborg aux États-Unis en 1958. Il fut nommé nobélium en l'honneur d'Alfred Nobel, chimiste suédois qui inventa la dynamite et fonda le prix Nobel.nventa la dynamite et fonda le prix Nobel.
, Нобе́лий (химический символ — No, лат. Nob … Нобе́лий (химический символ — No, лат. Nobelium) — химический элемент 3-й группы (по устаревшей классификации — побочной подгруппы третьей группы, IIIB) седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 102. Относится к семейству актиноидов.ром 102. Относится к семейству актиноидов.
, Il nobelio è l'elemento chimico della tavola periodica che ha come simbolo No e come numero atomico il 102.
, 노벨륨(문화어: 노벨리움←영어: nobelium 노빌리엄[*], 독일어: Nobelium 노벨리움[*])은 화학 원소로 기호는 No(←라틴어: nobelium 노벨리움[*]), 원자 번호는 102이다. 노벨륨은 퀴륨을 탄소 이온으로 쪼개서 만들어진 원소이다. 모두가 방사성 동위원소이며, 반감기가 짧아서 화학적인 성질이 잘 알려지지는 않았다.
, Nobelium (pengucapan: /noʊˈbɛliəm/ atau /n … Nobelium (pengucapan: /noʊˈbɛliəm/ atau /noʊˈbiːliəm/) adalah elemen sintentik dengan lambang No dan nomor atom 102. Nobelium pertama kali dikenal pada tahun 1956 oleh ilmuwan di Laboratorium Flerov di Dubna, Rusia. Nama ini diambil untuk mengenang Alfred Nobel, penemu dinamit.uk mengenang Alfred Nobel, penemu dinamit.
, Nobelioa edo unilbioa elementu kimiko sintetiko bat da, No ikurra eta 102 zenbaki atomikoa dituena. Aktinidoen serieko elementu metaliko erradioaktiboa da. Kurioa karbono-ioiekin bonbardatuz sintetizatzen da.
, ノーベリウム (英: nobelium [noʊˈbɛliəm, noʊˈbiːli … ノーベリウム (英: nobelium [noʊˈbɛliəm, noʊˈbiːliəm]) は原子番号102の人工放射性元素。元素記号は No。その名称はダイナマイトの開発者で科学を後援したアルフレッド・ノーベルにちなむ。放射性金属、10番目の超ウラン元素であり、アクチノイド系列の最後から2番目の元素である。原子番号が100を超えるすべての元素と同様に、ノーベリウムは粒子加速器でそれより軽い元素に荷電粒子を衝突させることによってのみ生成することができる。12個のノーベリウムの同位体の存在が知られており、その内最も安定のものは半減期58分の259Noである。しかし、259Noよりも半減期の短い255No（半減期3.1分）の方がより大規模に生成できるため、化学の分野では最も一般的に使用されている。 化学実験ではノーベリウムは周期表のイッテルビウムより重い同族体として振る舞うことが確認されている。ノーベリウムの化学的性質は完全には分かっておらず、ほとんどが水溶液中でしか知られていない。ノーベリウムが発見される前は他のアクチノイドに特徴的な+3の酸化数と同様に安定な+2状態を示すと予想されていたが、後に水溶液中では+2の方が+3よりもはるかに安定でありノーベリウムを+3状態に保つことが難しいことが分かり、この予想は確認された。定でありノーベリウムを+3状態に保つことが難しいことが分かり、この予想は確認された。
, Nobelio estas kemia elemento en la perioda … Nobelio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon No kaj la atomnumeron 102. Ĝi estas rara tero kaj elemento en la aktinoida serio. Nobelio estas radioaktivega metala elemento kiu oni povas fari de bombardi kuriumon per jonoj de karbono. Ĝi estis nomita pro la (kaj Alfred Nobel) kie unue raportis ke la elmemento estis farita.nue raportis ke la elmemento estis farita.
, Nobélio (nomeado em homenagem a Alfred Nob … Nobélio (nomeado em homenagem a Alfred Nobel) é um elemento químico da Tabela Periódica, símbolo No, número atômico 102 (102 prótons e 102 elétrons), de massa atómica 259 u. É metálico, radioativo, transurânico, do grupo dos actinídeos. É sintetizado bombardeando o cúrio-248 ou califórnio-249 com íons carbono. Foi identificado pela primeira vez por uma equipe liderada por Albert Ghiorso e Glenn T. Seaborg em 1958.Albert Ghiorso e Glenn T. Seaborg em 1958.
, El nobeli és un element sintètic de la tau … El nobeli és un element sintètic de la taula periòdica que pertany al grup dels actinoides, el símbol del qual és No, i el seu nombre atòmic és 102. Fou sintetitzat per primera vegada el 1956 per Gueorgui Fliórov i col·laboradors a l'Institut de Recerca Nuclear de Dubna, Unió Soviètica, i independentment el 1958 per Albert Ghiorso i col·laboradors de la Universitat de Califòrnia a Berkeley, EUA.Universitat de Califòrnia a Berkeley, EUA.
, 鍩（拼音：nuò，注音：ㄋㄨㄛˋ；英語：Nobelium），是一種人工合成的化學元素 … 鍩（拼音：nuò，注音：ㄋㄨㄛˋ；英語：Nobelium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为No，原子序數为102，是第十個超鈾元素及倒數第二個錒系元素，為一種具極高放射性的金屬元素，其壽命最長的同位素鍩-259的半衰期僅58分鐘，而化學上最常使用的是可被較大規模製造的鍩-255（半衰期3.1分鐘）。如同所有原子序超過100的重元素（即超鐨元素，transfermium element），鍩無法通過中子捕獲生成，只能在粒子加速器中，由粒子撞擊較輕之元素生成。由於鍩無法大量生產且其所有同位素的半衰期都很短，目前在基礎科學研究之外沒有任何用途。 化學實驗確認了鍩在元素週期表中表現為鐿的較重同系物。鍩的化學性質並沒有被完全了解；大部分已知的化學性質是在水溶液中表現出的。有別於其他重錒系元素，氧化數為+2的鍩在水溶液中遠較+3態穩定，且氧化數為+3的鍩不容易被保存，和鍩被發現之前科學家預測的結果相符。鍩也是所有鑭系及錒系元素中，唯一一個以+2價為最常見、最穩定氧化態的元素。結果相符。鍩也是所有鑭系及錒系元素中，唯一一個以+2價為最常見、最穩定氧化態的元素。
, Is é an nóbailiam dúil uimhir a 102 sa tábla peiriadach, agus is é an tsiombail a sheasann dó sna foirmlí ceimiceacha ná No. Dúil shaorga radaighníomhach atá ann, nach bhfuil ar fáil sa dúlra, agus is ceann de na hachtainídí é.
, Nobelium ist ein ausschließlich künstlich … Nobelium ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol No und der Ordnungszahl 102. Im Periodensystem steht es in der Gruppe der Actinoide (7. Periode, f-Block) und zählt auch zu den Transuranen. Nobelium ist ein radioaktives Metall, welches aber aufgrund der geringen zur Verfügung stehenden Mengen bisher nicht als Metall dargestellt wurde. Es wurde 1957 entdeckt und Alfred Nobel zu Ehren benannt. Der Name wurde 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.de 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.
|
| rdfs:label |
Nobelium
, 노벨륨
, Nobelio
, 锘
, Νομπέλιο
, Nobélium
, Нобелій
, ノーベリウム
, Nobel (pierwiastek)
, نوبليوم
, Nobeli
, Nobélio
, Нобелий
, Nóbailiam
|
