| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Il principio di equivalenza afferma che la … Il principio di equivalenza afferma che la forza dovuta all'attrazione gravitazionale di un corpo massivo su un secondo corpo sia uguale alla forza fittizia di cui lo stesso corpo risentirebbe se si trovasse in un sistema non inerziale con un'accelerazione pari a quella gravitazionale. Ci sono due versioni del principio di equivalenza, entrambe dovute ad Albert Einstein:
* la versione forte afferma che, in un campo gravitazionale qualsiasi, è sempre possibile scegliere un sistema di riferimento, nell'intorno di ogni punto, dove gli effetti dell'accelerazione dovuti al campo gravitazionale sono nulli;
* quella debole asserisce che la massa inerziale, cioè la proprietà intrinseca del corpo materiale di opporsi alle variazioni di moto, e la massa gravitazionale, che rappresenta la proprietà di un corpo di essere sorgente e di subire l'influsso di un campo gravitazionale, sono numericamente uguali (il rapporto tra le due masse è stato sperimentalmente misurato da Eötvös, nell'esperimento che porta il suo nome, trovando che: . Tra il 1950 e il 1960 Dicke migliorò questi risultati, dimostrando che . Gli appellativi di forte e debole si giustificano dal momento che se vale il principio di equivalenza nella forma forte deve valere anche quello nella forma debole, mentre da un punto di vista logico l'implicazione non è reversibile. Questa caratteristica fa sì che, anche se il principio in forma debole è stato sperimentalmente confermato con precisione elevatissima, ciò non è sufficiente a garantire lo stesso grado di certezza anche alla forma forte, che deve essere dunque considerata ancora come un postulato.nque considerata ancora come un postulato.
, Η αρχή της ισοδυναμίας (ΑΙ) πρεσβεύει ότι … Η αρχή της ισοδυναμίας (ΑΙ) πρεσβεύει ότι η κίνηση ενός σώματος, όπως παρατηρείται από ένα μη αδρανειακό (επιταχυνόμενο) σύστημα αναφοράς, είναι η ίδια όπως και η κίνησή του σε ένα αδρανειακό σύστημα αναφοράς, παρουσία όμως ενός (κατάλληλου) βαρυτικού πεδίου. Με άλλα λόγια, ένα μη αδρανειακό σύστημα αναφοράς είναι ισοδύναμο με ένα βαρυτικό πεδίο ορισμένης μορφής. Η αρχή απορρέει από μια χαρακτηριστική ιδιότητα του βαρυτικού πεδίου, ότι δηλαδή όλα τα σώματα κινούνται μέσα σ' αυτό κατά τον ίδιο τρόπο, ανεξαρτήτως της μάζας τους, εφόσον βέβαια ξεκίνησαν από τις ίδιες αρχικές συνθήκες. Για παράδειγμα, όλα τα σώματα, ελαφριά ή βαριά, πέφτουν με τον ίδιο ρυθμό μέσα σε βαρυτικό πεδίο, γεγονός που επισήμανε πρώτος ο Γαλιλαίος. Αντίθετα, στο ηλεκτρομαγνητικό π.χ. πεδίο, η κίνηση των σωμάτων διαφοροποιείται ανάλογα με τον λόγο του φορτίου προς τη μάζα τους, έτσι ώστε, ξεκινώντας από τις ίδιες συνθήκες, βαθμιαία αποχωρίζονται. Η αρχή της ισοδυναμίας ισχύει πλήρως μόνο για ένα ομογενές βαρυτικό πεδίο, δηλ. ένα πεδίο που έχει την ίδια ένταση και κατεύθυνση σε όλο το χώρο. Διαφορετικά, ισχύει μόνον τοπικά, δηλ. σε περιοχές αρκετά μικρές και για χρονικά διαστήματα «πτώσης» αρκετά σύντομα ώστε το πεδίο να μπορεί να θεωρηθεί κατά προσέγγιση ομογενές . Για να γίνει κατανοητό αυτό, ας φανταστούμε μια άπειρη «επίπεδη Γη». Σε μια τέτοια Γη, δεν θα μπορούσαμε να πούμε αν τα σώματα επιταχύνονται προς τα κάτω λόγω του βάρους τους ή αν, αντίθετα, τα σώματα κινούνται ελεύθερα και η ίδια η Γη επιταχύνεται προς τα πάνω με ίση και αντίθετη (σταθερή) επιτάχυνση. Στην πραγματική, σφαιρική Γη, αν παρατηρούμε μία αρκετά μεγάλη περιοχή, βλέπουμε τα σώματα που πέφτουν να πλησιάζουν μεταξύ τους (αφού συγκλίνουν προς το κέντρο) λόγω παλοιρροϊκών δυνάμεων. Επομένως, η αρχή της ισοδυναμίας ισχύει μόνο τοπικά στο χωροχρόνο.δυναμίας ισχύει μόνο τοπικά στο χωροχρόνο.
, Ekvivalensprincipen gäller ekvivalensen, u … Ekvivalensprincipen gäller ekvivalensen, ungefär likvärdigheten, mellan gravitation och acceleration. Tyngdkraften på en kropp beror på dess massa, kallad tunga massan, och gravitationen, tyngdaccelerationen, g, medan den kraft som behövs för att accelerera en kropp beror på den tröga massan enligt Newtons andra lag F=ma, kraften är lika med produkten av massan och accelerationen. En konsekvens av detta är att alla föremål som bara påverkas av tyngdkraften får accelerationen g. Den grekiska filosofen Aristoteles menade att kroppars fallhastighet beror på deras vikt. Galileo Galilei gjorde en uppmärksammad förevisning från det lutande tornet i Pisa, där han släppte två olika stora järnkulor och visade att de landade samtidigt. Den grekiska filosofen Johannes Philoponos hade då redan på 500-talet ifrågasatt Aristoteles teori. Experimentet är även vanligt i skolorna när luft pumpas ur ett rör och en fjäder och sten faller tillsammans, och i samband med månlandningen under Apollo 15-färden år 1971 visade astronauten David Scott hur en hammare och en falkfjäder föll lika snabbt och landade samtidigt på månens yta; eftersom månen inte har någon atmosfär finns inte heller något luftmotstånd. Andra konsekvenser av ekvivalensen mellan tung och trög massa är att en pendels svängningstid är oberoende av pendelns massa och att alla gungor i Slänggungan som är upphängda på samma avstånd från centrum hänger i samma vinkel, oavsett om de är tomma eller om det sitter någon i gungan. Ekvivalensprincipen leder också till att fritt fall upplevs som tyngdlöshet. För att testa ekvivalensprincipen har många forskargrupper genom tiderna undersökt överensstämmelsen mellan tung och trög massa och satt allt lägre gränser för möjliga avvikelser. Så kallade torsionsvågar har använts vid några av de noggrannaste testerna, till exempel de som genomförs inom forskningsprojektet Eöt-Wash. Andra experiment genomförs i omloppsbana runt jorden, till exempel i projektet STEP - Satellite Test of the Equivalence Principle, ungefär "Ekvivalensprincipen testad i satelliter". Att alla kroppar accelererar på samma sätt beskrivs ibland som universaliteten hos fritt fall, UFF, och kallas den svaga ekvivalensprincipen. Einstein utvidgade principen till att gälla även ljus i den starka ekvivalensprincipen som ligger till grund för den allmänna relativitetsteorin. Kapitel 20 i Einsteins bok om den speciella och allmänna relativitetsteorin diskuterar "Likheten mellan trög och tung massa som ett argument för det allmänna relativitetspostulatet". för det allmänna relativitetspostulatet".
, In de natuurkunde wordt met het equivalent … In de natuurkunde wordt met het equivalentieprincipe het idee van Albert Einstein bedoeld dat trage massa uit de eerste wet van Newton equivalent (gelijk) is aan de zware massa uit de gravitatiewet van Newton. Hij stelde dat voor een waarnemer er geen manier bestaat om een verschil te meten tussen een gravitatiekracht in een stilstaand stelsel of een inertiaalkracht in een versnellend stelsel en dat dat onderscheid dus niet terecht is. Het meer algemene principe dat natuurwetten voor verschillende waarnemers in verschillende stelsels identiek moeten zijn wordt meestal het relativiteitsprincipe genoemd.meestal het relativiteitsprincipe genoemd.
, Princip ekvivalence je fyzikální koncept z … Princip ekvivalence je fyzikální koncept z oblasti obecné teorie relativity. V nejjednodušší podobě říká, že nelze rozlišit gravitační zrychlení od zrychlení pohybem. Jedním z východisek pro toto tvrzení byl tzv. Eötvösův experiment.
* Glosář Aldebaran - princip ekvivalence
* Glosář Aldebaran - princip ekvivalence
, 等価原理（とうかげんり、英: equivalence principle）は、物理学における概念の一つで、重力を論じる一般相対性理論の構築原理として用いられる他に、異なる座標系での物理量測定の一致性についての議論でも登場する。
, Das Äquivalenzprinzip der Physik drückt au … Das Äquivalenzprinzip der Physik drückt aus, dass die schwere und die träge Masse eines Körpers zwei äquivalente Größen sind. Diese Formulierung gibt in moderner Ausdrucksweise die frühen Feststellungen von Galileo Galilei und Isaac Newton wieder, dass beim freien Fall alle Körper gleich beschleunigt werden bzw. dass alle Gravitationswirkungen proportional zur Masse der beteiligten Körper sind. Albert Einstein erkannte ab 1907 hierin ein mögliches Grundprinzip einer Theorie der Gravitation, das ihn schließlich zur allgemeinen Relativitätstheorie leitete. Das Äquivalenzprinzip existiert in zwei Formen:
* Nach dem schwachen Äquivalenzprinzip bestimmt von allen Eigenschaften eines Körpers allein seine Masse (also das Maß seiner Trägheit), welche Schwerkraft in einem gegebenen homogenen Gravitationsfeld auf ihn wirkt; seine weiteren Eigenschaften wie chemische Zusammensetzung, Größe, Form etc. haben keinen Einfluss.
* Nach dem starken Äquivalenzprinzip gilt, dass Gravitations- und Trägheitskräfte auf kleinen Abstands- und Zeitskalen in dem Sinn äquivalent sind, dass sie an ihren Wirkungen weder mit mechanischen noch irgendwelchen anderen Beobachtungen unterschieden werden können. Aus dem starken Äquivalenzprinzip folgt das schwache; ob das auch umgekehrt gilt, hängt möglicherweise von der genauen Formulierung ab und ist noch nicht abschließend geklärt. Das schwache Äquivalenzprinzip gilt als Folge des Newtonschen Gravitationsgesetzes in der klassischen Mechanik. Als Folge beschreiben alle Körper im freien Fall in einem äußeren Gravitationsfeld (bei gleichen Anfangsbedingungen) in derselben Zeit dieselbe Bahn. Daher gibt es relativ zu einem mitbewegten Bezugssystem während des freien Falls keine Auswirkungen des äußeren Gravitationsfeldes auf die Bewegung der Körper, was als Zustand der Schwerelosigkeit bezeichnet wird.tand der Schwerelosigkeit bezeichnet wird.
, 등가원리(equivalence principles)는 일반상대성이론의 기본 … 등가원리(equivalence principles)는 일반상대성이론의 기본 원리이다. 자세한 내용은 일반상대성이론 문서 물리학에서 등가원리(equivalence principle)는 중력 질량과 관성 질량이 같음을 다는 것과 연관된 몇가지 개념을 소개한다. 그리고 (지구와 같은)거대한 질량에 서 있을 때 국부적으로 느끼는 중력은 실제로비관성계(가속되는)의 관측자가 경험하는 가상의 힘과 같다고 아인슈타인은 주장한다. 중력 질량은 아이작 뉴턴의 만유인력의 법칙에 의해 힘을 작용하는 양이고, 관성 질량은 운동 제2법칙에 의해 정의되는 가속에 대한 저항이다. 이 둘이 선험적으로 같아야 할 이유는 없지만, 이들이 놀랍게도 아주 똑같은 값을 갖는다. 그 이유에 대해서 아인슈타인은 일반 상대성이론에서 이 둘을 완전히 같은 물리적 개념이라는 논리로 설명한다.서로 다른 물체가 지상에서 똑같은 가속도로 떨어진다는 것을 가장 처음 보인 사람은 갈릴레오 갈릴레이이다. 갈릴레이는 중력에 의한 질량의 가속도 실험으로 물체가 가속되는 양은 질량의 양과는 상관없음을 보였다. 이 발견은 관성 질량과 중력 질량이 같다는 중력 이론을 이끌어냈다.등가원리는 1907년에 아인슈타인에 의해서 확립되어 소개되었다. 그는 1g(g=9.81m/s²지구 표면에서의 표준적으로 사용되는 중력가속도)의 비율로 지구 중심 방향으로 향하는 물체의 가속도는 1g의 비율로 자유 공간으로 가속되는 로켓에서 관측되는 관성적으로 움직이는 물체의 가속도와 동등하다는 것을 관측하였다. 아인슈타인은 이를 통해"우리는 중력장과 그와 상응하는 기준계의 가속도가 완벽히 물리적으로 동일함을 가정할 수 있다."(아인슈타인 1907)라고 주장하였다.물리적으로 동일함을 가정할 수 있다."(아인슈타인 1907)라고 주장하였다.
, Baliokidetasun printzipioa erlatibitate or … Baliokidetasun printzipioa erlatibitate orokorraren printzipio fisiko bat da, baita grabitatearen beste hainbat teoria metrikorena ere. Printzipio honek ondorengoa baieztatzen du: <erreferentzia sistema ez inertzial azeleratu batekiko>>. Horrela, eremu grabitatorio batean berehalako gertaera zehatz bat ezarrita (p), puntu horretan kokatutako behatzaile azeleratu batek, gertaera aske higituko balitz bezala deskriba dezake. Beraz, nolabaiteko behatzaile azeleratu bat existitzen da zeinak ezin duen bereizi ea partikulak eremu grabitatorio batean higitzen diren edo ez. Adibidez: labar batean harri baten atzetik erortzen bagara, harria abiadura konstante batekin erortzen ikusiko dugu, erortzea eragiten duen eremu grabitatorioa existituko ez balitz bezala. Printzipio hau Albert Einsteinek erabili zuen eremu grabitatorio batean partikulek erorketa askean jarraitzen duten ibilbidea soilik bere ingurune hurbilaren egitura metrikoaren araberakoa dela edo inguruko neurgailuen eta erloju estandarren portaeraren araberakoa dela susmatzeko. Gorputzen higiduraren legeak formulatzeko hiru printzipio ezberdin bereizten dira: Baliokidetasun printzipio ahula (edo Galileorena), Einsteinen baliokidetasun printzipioa eta baliokidetasun printzipio sendoa.pioa eta baliokidetasun printzipio sendoa.
, При́нцип еквівале́нтності (англ. equivalen … При́нцип еквівале́нтності (англ. equivalence principle) — основне твердження загальної теорії відносності, за яким спостерігач не може жодним способом відрізнити дію гравітаційного поля від сили інерції, що виникає в системі відліку, яка рухається з прискоренням. Принцип еквівалентності справедливий завдяки рівності гравітаційної та інерційної маси. Розрізняють слабкий принцип еквівалентності (англ. weak equivalence principle) та си́льний при́нцип еквівале́нтності (англ. strong equivalence principle). Різниця між ними в тому, що слабкий принцип — це локальне твердження, а сильний принцип — це твердження, що стосується будь-якої точки простору-часу, тобто будь-якого місця у Всесвіті й будь-якого часу в минулому чи майбутньому.будь-якого часу в минулому чи майбутньому.
, On énumère en général trois principes d'éq … On énumère en général trois principes d'équivalence : le principe « faible », celui d'Einstein et le principe « fort ». Le premier est le constat de l'égalité entre la masse inertielle et la masse gravitationnelle. Albert Einstein présente le second comme une « interprétation » du premier en termes d'équivalence locale entre la gravitation et l'accélération (elles sont localement indistinguables) ; c'est un élément clé de la construction de la relativité générale. Le troisième est une extension du second et est également vérifié par la relativité générale. Les vérifications expérimentales et observationnelles de ces principes doivent permettre, par leur précision croissante, d'éliminer les théories de la gravitation non conformes à la réalité sur ces points précis. Remarques terminologiques Certains auteurs distinguent, au sein du , deux principes, à savoir : d'une part, le « principe d'équivalence de Galilée » selon lequel la chute libre des corps est universelle ; et, d'autre part, le « principe d'équivalence de Newton » selon lequel la masse gravitationnelle est égale à la masse inertiellechap. 3_1-0" class="reference">. Certains auteurs qualifient le de « principe d'équivalence fort » ; ils qualifient alors le de « principe d'équivalence ultra-fort »chap. 7_2-0" class="reference">chap. 3_3-0" class="reference">.ce">chap. 3_3-0" class="reference">.
, يعود مبدأ التكافؤ إلى فكرة كوبرنيك القائلة … يعود مبدأ التكافؤ إلى فكرة كوبرنيك القائلة بوجوب تماثل قوانين الفيزياء في كل مكان ضمن الكون، ثم طورت هذه الفكرة من قبل أينشتاين الذي أكد على أن قوة الجاذبية التي تؤثر بها الأجسام على بعضها محلياً لايمكن تمييزها عن قوى القصور. يقوم أينشتاين لتوضيح فكرته بتجربة فكرية تقوم على تصور مصعدين أحدهما بحالة مستقرة على سطح الأرض حيث يخضع فقط لقوة الجاذبية الأرضية مكسبة إياه تسارعاً أرضياً g في حين يتسارع المصعد الأخر في الفضاء بتسارع g أيضاًَ دون أن يكون خاضعاً لأية قوة خارجية، في هذه الحالة يؤكد أينشتاين أن أي مراقب داخلي في أي من هاتين الجملتين المعزولتين عن العالم الخارجي، لا يملك أي وسيلة ليقرر حالة جملته: هل هي تخضع لتسارع نتيجة وقوعة تحت تأثير الجاذبية أم تسارع نتيجة قصوره الذاتي؟ فبالنسبة له أي جسم يترك ليسقط بشكل حر ضمن جملته سيتسارع نحو الأسفل بالقيمة g. يتابع أينشتاين تجربته بتخيل مصدر ضوئي يطلق شعاعاً ضمن المصعد المتسارع نحو الأعلى في الفضاء، فبالنسبة لمراقب خارجي على الأرض يستمر الشعاع في مساره المستقيم بينما يستمر المصعد بالارتفاع، لكن المراقب الداخلي الذي يرتفع مع المصعد ومكوناته سيرى الشعاع يقترب من الأرضية، أي بتعبير آخر سيرى الشعاع يسقط كما يسقط أي جسم بفعل الجاذبية، إنها إحدى أهم نتائج مبدأ التكافؤ: الجاذبية تؤثر على الضوء حيث تحرف مساره نحوها.اذبية تؤثر على الضوء حيث تحرف مساره نحوها.
, Принцип эквивалентности сил гравитации и и … Принцип эквивалентности сил гравитации и инерции — эвристический принцип, использованный Альбертом Эйнштейном при выводе общей теории относительности. Его краткая формулировка: гравитационная и инертная массы любого тела равны. Все физические явления в гравитационном поле происходят совершенно так же, как и в соответствующем поле сил инерции, если напряжённости обоих полей в соответствующих точках пространства совпадают, а начальные условия одинаковы для всех тел замкнутой системы. С точки зрения квантовой теории поля, принцип эквивалентности является следствием требования Лоренц-инвариантности для теории взаимодействия безмассовых частиц со спином , так как требование Лоренц-инвариантности приводит к калибровочной инвариантности теории, а принцип общей ковариантности, являющийся обобщением принципа калибровочной инвариантности, есть математическое выражение принципа эквивалентности.ческое выражение принципа эквивалентности.
, El principi d'equivalència és el principi … El principi d'equivalència és el principi físic fonamental de la relativitat general i de diverses altres teories mètriques de la gravetat. Afirma que, puntualment, és indistingible un sistema de camp gravitatori d'un . Així, fixat un determinat esdeveniment instantani de naturalesa puntual p (un esdeveniment o succés) en el si d'un camp gravitatori, pot ser descrit per un observador accelerat situat en aquest punt, com movent-se lliurement. És a dir, hi ha un cert observador accelerat que no té manera de distingir si les partícules es mouen o no dins d'un camp gravitatori. Per exemple, si hom cau després d'una pedra des d'un penya-segat, la veurem baixar amb velocitat constant, exactament igual que si no existís el camp gravitatori que fa caure aquesta persona. El mateix els passa als astronautes a l'entorn de la seva nau, en què els sembla que tot flota com si no caigués cap a la Terra seguint la seva òrbita. Aquest principi va ser utilitzat per Albert Einstein per intuir que la trajectòria de les partícules en caiguda lliure en el si d'un camp gravitatori depèn únicament de l'estructura mètrica del seu entorn immediat o, el que és igual, del comportament dels metres i els rellotges patrons al voltant seu. Formalment, solen presentar tres tipus de principi d'equivalència per formular les lleis del moviment dels cossos:
* Dèbil o .
* .
* .viment dels cossos:
* Dèbil o .
* .
* .
, Prionsabal a shaothraigh Einstein ón mbrea … Prionsabal a shaothraigh Einstein ón mbreathnú go raibh an luach céanna ag an mais tháimhiúil is an mhais imtharraingteach, gur coibhéiseach, go háitiúil, iarmhairtí na himtharraingthe is luasghéarú. Deir prionsabal láidir na coibhéise gurb ionann na dlíthe fisiciúla in aon fhráma támhúil tagartha áitiúil saorthitime is atá sa choibhneasacht speisialta. Is lárnach an prionsabal seo do theoiric na coibhneasachta ginearálta. do theoiric na coibhneasachta ginearálta.
, El principio de equivalencia es el princip … El principio de equivalencia es el principio físico de la relatividad general y de varias otras teorías métricas de la gravedad. El principio afirma que: «un sistema inmerso en un campo gravitatorio es puntualmente indistinguible de un sistema de referencia no inercial acelerado». Así, fijado un determinado acontecimiento instantáneo de naturaleza puntual (un evento o suceso) en el seno de un campo gravitatorio, dicho acontecimiento puede ser descrito por un observador acelerado situado en ese punto como si se moviera libremente. Es decir, existe cierto observador acelerado que no tiene forma de distinguir si las partículas se mueven o no dentro de un campo gravitatorio. Por ejemplo: si caemos tras una piedra desde un acantilado, la veremos descender con velocidad constante, exactamente igual que si no existiera el campo gravitatorio que nos hace caer. Lo mismo les ocurre a los astronautas en torno a su nave, donde les parece que todo flota como si no cayera hacia la Tierra siguiendo su órbita. Este principio fue utilizado por Albert Einstein para intuir que la trayectoria de las partículas en caída libre en el seno de un campo gravitatorio depende únicamente de la estructura métrica de su entorno inmediato o, lo que es igual, del comportamiento de los metros y los relojes patrones en torno suyo. Formalmente suelen presentarse tres tipos de principio de equivalencia para formular las leyes del movimiento de los cuerpos:
* Débil o principio de equivalencia de Galileo
* Principio de equivalencia de Einstein
* Principio de equivalencia fuertenstein
* Principio de equivalencia fuerte
, Dalam teori relativitas umum, prinsip ekui … Dalam teori relativitas umum, prinsip ekuivalensi adalah ekuivalensi antara dan inersia, dan pengamatan Albert Einstein bahwa "gaya" gravitasi yang dialami secara lokal ketika berdiri di benda masif (seperti Bumi) sama dengan gaya semu yang dialami pengamat dalam kerangka acuan non-inersia (dipercepat).m kerangka acuan non-inersia (dipercepat).
, Zasada równoważności – zasada fizyczna dot … Zasada równoważności – zasada fizyczna dotycząca grawitacji, a konkretniej równości masy grawitacyjnej i masy bezwładnej. Zasada posiada kilka wersji:
* Słaba zasada równoważności głosi: "wszystkie prawa ruchu dla ciał w spadku swobodnym są takie same jak w układzie inercjalnym";
* Zgodnie z silną wersją: "wszystkie prawa fizyki są takie same w jednorodnym statycznym polu grawitacyjnym jak w równoważnym układzie nieinercjalnym;
* W sformułowaniu Einsteina słaba wersja jest prawdziwa i dodatkowo:
* "Wynik dowolnego lokalnego nie-grawitacyjnego eksperymentu jest niezależny od prędkości swobodnie spadającego układu odniesienia, w którym jest przeprowadzany" oraz
* "wynik dowolnego lokalnego nie-grawitacyjnego eksperymentu jest niezależny od tego gdzie i kiedy we wszechświecie się go przeprowadza". Równość masy bezwładnej i grawitacyjnej sprawdził z wielką precyzją eksperyment Eötvösa.ził z wielką precyzją eksperyment Eötvösa.
, In the theory of general relativity, the e … In the theory of general relativity, the equivalence principle is the equivalence of gravitational and inertial mass, and Albert Einstein's observation that the gravitational "force" as experienced locally while standing on a massive body (such as the Earth) is the same as the pseudo-force experienced by an observer in a non-inertial (accelerated) frame of reference.inertial (accelerated) frame of reference.
, 等效原理（德語：Äquivalenzprinzip，英語：equivalence principle），尤其是強等效原理，在廣義相對論的引力理論中居於一個極重要的地位，它的重要性首先是愛因斯坦分別在1911年的《關於引力對光傳播的影響》及1916年的《廣義相對論的基礎》中提出來。 等效原理共有兩個不同程度的表述：弱等效原理及強等效原理。 對此原理，愛因斯坦曾如是說：「我為它的存在感到極為驚奇，並且猜想其中必有一把可以更深入了解慣性和引力的鑰匙。」
, O Princípio da Equivalência de Einstein af … O Princípio da Equivalência de Einstein afirma que a aceleração de um dado referencial mimetiza-se neste referencial como a ação de um campo gravitacional uniforme de igual valor e sentido contrário (ou vice-versa). O fenômeno havia há muito tempo sido reconhecido na física newtoniana, fazendo-se presente entre outros junto às chamadas forças inerciais; contudo coube a Einstein reconhecê-lo como um princípio intrínseco à natureza e não como uma mera coincidência ou curiosidade matemática.ra coincidência ou curiosidade matemática.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Elevator_gravity.png?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://relativity.livingreviews.org/open%3FpubNo=lrr-2006-3&%3Bpage=articlesu1.html +
, https://web.archive.org/web/20140201221349/http:/relativity.livingreviews.org/open%3FpubNo=lrr-2006-3&%3Bpage=articlesu4.html +
, http://einsteinpapers.press.princeton.edu/vol3-doc/523 +
, https://web.archive.org/web/20160416003143/http:/relativity.livingreviews.org/open%3FpubNo=lrr-2006-3&page=articlesu1.html +
, http://www1.kcn.ne.jp/~h-uchii/gen.GR.html +
, https://web.archive.org/web/20091004092116/http:/science.nasa.gov/headlines/y2007/18may_equivalenceprinciple.htm +
, https://web.archive.org/web/20080515172036/http:/www.phy.syr.edu/courses/modules/LIGHTCONE/equivalence.html +
, http://www.livingreviews.org/lrr-2006-3 +
, http://www.mathpages.com/rr/s5-06/5-06.htm +
, https://web.archive.org/web/20090329031728/http:/emis.math.ecnu.edu.cn/journals/LRG/Articles/lrr-2001-4/node3.html +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
857235
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
61456
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1123190752
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Inertial_frame +
, http://dbpedia.org/resource/Cassini%E2%80%93Huygens +
, http://dbpedia.org/resource/Very_long_baseline_interferometry +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Albert_Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Oklo +
, http://dbpedia.org/resource/Gravity +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_H._Dicke +
, http://dbpedia.org/resource/Quasar +
, http://dbpedia.org/resource/Compton_wavelength +
, http://dbpedia.org/resource/Modified_Newtonian_dynamics +
, http://dbpedia.org/resource/Albert_Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Electron +
, http://dbpedia.org/resource/Lor%C3%A1nd_E%C3%B6tv%C3%B6s +
, http://dbpedia.org/resource/Force +
, http://dbpedia.org/resource/Gravitational_mass +
, http://dbpedia.org/resource/Gravitational_redshift +
, http://dbpedia.org/resource/Gravitation +
, http://dbpedia.org/resource/Erik_Verlinde +
, http://dbpedia.org/resource/Torsion_%28mechanics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Newton%27s_third_law_of_motion +
, http://dbpedia.org/resource/String_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Inverse-square_law +
, http://dbpedia.org/resource/Birkhoff%27s_theorem_%28relativity%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Acceleration +
, http://dbpedia.org/resource/Einstein%27s_thought_experiments +
, http://dbpedia.org/resource/E%C3%B6tv%C3%B6s_experiment +
, http://dbpedia.org/resource/Nordtvedt_effect +
, http://dbpedia.org/resource/P._G._Roll +
, http://dbpedia.org/resource/Gauge_gravitation_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Uniform_acceleration +
, http://dbpedia.org/resource/STEP_%28Satellite_Test_of_the_Equivalence_Principle%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Vladimir_Ivanovich_Panov +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_nuclear_fission_reactor +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_Krotkov +
, http://dbpedia.org/resource/File:Elevator_gravity.png +
, http://dbpedia.org/resource/General_covariance +
, http://dbpedia.org/resource/Gravitational_constant +
, http://dbpedia.org/resource/Lambda-CDM_model +
, http://dbpedia.org/resource/Simon_Stevin +
, http://dbpedia.org/resource/Geodesic +
, http://dbpedia.org/resource/Cosmological_constant +
, http://dbpedia.org/resource/Weak_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Galileo_Galilei +
, http://dbpedia.org/resource/Inertial_frame_of_reference +
, http://dbpedia.org/resource/Pulsar +
, http://dbpedia.org/resource/Frame_dragging +
, http://dbpedia.org/resource/Leonard_I._Schiff +
, http://dbpedia.org/resource/Dimensionless +
, http://dbpedia.org/resource/Special_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Pound%E2%80%93Rebka_experiment +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophi%C3%A6_Naturalis_Principia_Mathematica +
, http://dbpedia.org/resource/Fifth_force +
, http://dbpedia.org/resource/Strong_interaction +
, http://dbpedia.org/resource/Fallturm_Bremen +
, http://dbpedia.org/resource/Newton%27s_laws_of_motion +
, http://dbpedia.org/resource/Accelerometer +
, http://dbpedia.org/resource/Big_Bang_nucleosynthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/White_dwarf +
, http://dbpedia.org/resource/Category:General_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Theory +
, http://dbpedia.org/resource/Bending_of_starlight +
, http://dbpedia.org/resource/Yukawa_potential +
, http://dbpedia.org/resource/Principle_of_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Tidal_forces +
, http://dbpedia.org/resource/Unsolved_problems_in_physics +
, http://dbpedia.org/resource/Friedrich_Wilhelm_Bessel +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Articles_containing_video_clips +
, http://dbpedia.org/resource/Fundamental_physical_constants +
, http://dbpedia.org/resource/Newton%27s_law_of_universal_gravitation +
, http://dbpedia.org/resource/Dark_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Tidal_force +
, http://dbpedia.org/resource/Accelerated_reference_frame +
, http://dbpedia.org/resource/Lorentz_invariance +
, http://dbpedia.org/resource/Frequency +
, http://dbpedia.org/resource/Nieuwe_Kerk_%28Delft%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Galactic_Center +
, http://dbpedia.org/resource/Newtonian_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Fictitious_force +
, http://dbpedia.org/resource/Emergent_property +
, http://dbpedia.org/resource/Unsolved_problems_in_astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Free-fall +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Principles +
, http://dbpedia.org/resource/Astronomical_radio_source +
, http://dbpedia.org/resource/Hubble_volume +
, http://dbpedia.org/resource/Frame_of_reference +
, http://dbpedia.org/resource/Classical_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/John_Philoponus +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_gravity +
, http://dbpedia.org/resource/Fundamental_force +
, http://dbpedia.org/resource/Proton +
, http://dbpedia.org/resource/File:Apollo_15_feather_and_hammer_drop.ogv +
, http://dbpedia.org/resource/Entropy +
, http://dbpedia.org/resource/Mass +
, http://dbpedia.org/resource/PSR_J0337%2B1715 +
, http://dbpedia.org/resource/Spacetime +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Lunar_Laser_Ranging_Experiment +
, http://dbpedia.org/resource/Fine_structure_constant +
, http://dbpedia.org/resource/David_Scott +
, http://dbpedia.org/resource/G-force +
, http://dbpedia.org/resource/World_line +
, http://dbpedia.org/resource/Aluminum +
, http://dbpedia.org/resource/Equivalence_principle_%28geometric%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Michael_Turner_%28cosmologist%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Gravitational_potential +
, http://dbpedia.org/resource/Gyromagnetic_ratio +
, http://dbpedia.org/resource/Entropic_gravity +
, http://dbpedia.org/resource/MICROSCOPE_%28satellite%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Cavendish_experiment +
, http://dbpedia.org/resource/Fine-structure_constant +
, http://dbpedia.org/resource/Tests_of_general_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Geodesic_%28general_relativity%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Gold +
, http://dbpedia.org/resource/STEP_%28satellite%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Postulate +
, http://dbpedia.org/resource/Johannes_Kepler +
, http://dbpedia.org/resource/Brans%E2%80%93Dicke_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Loop_quantum_gravity +
, http://dbpedia.org/resource/Vladimir_Braginsky +
, http://dbpedia.org/resource/General_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Fictitious_forces +
, http://dbpedia.org/resource/Geodesics_in_general_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Mach%27s_principle +
, http://dbpedia.org/resource/Metric_tensor_%28general_relativity%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Test_mass +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum +
, http://dbpedia.org/resource/Holographic_universe +
, http://dbpedia.org/resource/Experiment +
, http://dbpedia.org/resource/Scalar_field +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Washington +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Acceleration +
, http://dbpedia.org/resource/Dark_matter +
|
| http://dbpedia.org/property/date
|
"2016-04-16"^^xsd:date
|
| http://dbpedia.org/property/em
|
1.5
|
| http://dbpedia.org/property/text
|
The outcome of any local experiment in a freely falling laboratory is independent of the velocity of the laboratory and its location in spacetime.
, The outcome of any local non-gravitational experiment in a freely falling laboratory is independent of the velocity of the laboratory and its location in spacetime.
, The gravitational motion of a small test body depends only on its initial position in spacetime and velocity, and not on its constitution.
|
| http://dbpedia.org/property/url
|
https://web.archive.org/web/20160416003143/http:/relativity.livingreviews.org/open%3FpubNo=lrr-2006-3&page=articlesu1.html +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Block_indent +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikiquote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Webarchive +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col_end +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Who +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Arxiv +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Anchor +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Blockquote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Quotation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Failed_verification +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Refend +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Refbegin +
, http://dbpedia.org/resource/Template:General_relativity_sidebar +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Template:About +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Articles_containing_video_clips +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Albert_Einstein +
, http://dbpedia.org/resource/Category:General_relativity +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Fictitious_forces +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Acceleration +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Principles +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Equivalence_principle?oldid=1123190752&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Elevator_gravity.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Equivalence_principle +
|
| owl:sameAs |
http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%87%E0%A8%95%E0%A9%81%E0%A8%88%E0%A8%B5%E0%A9%87%E0%A8%B2%E0%A9%88%E0%A8%82%E0%A8%B8_%E0%A8%AA%E0%A9%8D%E0%A8%B0%E0%A8%BF%E0%A9%B0%E0%A8%B8%E0%A9%80%E0%A8%AA%E0%A8%B2 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF_%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 +
, http://yago-knowledge.org/resource/Equivalence_principle +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D1%8B%D0%BD%D1%86%D1%8B%D0%BF_%D1%8D%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%8B%D1%96_%D1%96_%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%8B%D1%96 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.03hs08 +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Ekvivalensprinsippet +
, http://da.dbpedia.org/resource/%C3%86kvivalensprincip +
, http://www.wikidata.org/entity/Q210546 +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Principio_de_equivalencia +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Princip_ekvivalence +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Equivalentieprincipe +
, http://dbpedia.org/resource/Equivalence_principle +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Princip_ekvivalentnosti +
, http://no.dbpedia.org/resource/Ekvivalensprinsippet +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%A7%D8%B5%D9%84_%D9%87%D9%85%E2%80%8C%D8%A7%D8%B1%D8%B2%DB%8C +
, http://it.dbpedia.org/resource/Principio_di_equivalenza +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E7%AD%89%E6%95%88%E5%8E%9F%E7%90%86 +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Princ%C3%ADp_ekvivalencie +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Ekvivalenssiperiaate +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%85%D8%A8%D8%AF%D8%A3_%D8%A7%D9%84%D8%AA%D9%83%D8%A7%D9%81%D8%A4 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Principi_d%27equival%C3%A8ncia +
, http://sr.dbpedia.org/resource/Princip_ekvivalentnosti +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%AD%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96 +
, http://d-nb.info/gnd/4725028-8 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Ekvivalensprincipen +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Prionsabal_na_coibh%C3%A9ise +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Principe_d%27%C3%A9quivalence +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%80%D5%A1%D5%B4%D5%A1%D6%80%D5%AA%D5%A5%D6%84%D5%B8%D6%82%D5%A9%D5%B5%D5%A1%D5%B6_%D5%BD%D5%AF%D5%A6%D5%A2%D5%B8%D6%82%D5%B6%D6%84 +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/E%C5%9Fde%C4%9Ferlik_ilkesi +
, http://id.dbpedia.org/resource/Prinsip_ekuivalensi +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%AD%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BB%C4%83%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%C4%95_%28%D1%84%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29 +
, http://de.dbpedia.org/resource/%C3%84quivalenzprinzip_%28Physik%29 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Baliokidetasun_printzipio +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Nguy%C3%AAn_l%C3%BD_t%C6%B0%C6%A1ng_%C4%91%C6%B0%C6%A1ng +
, http://es.dbpedia.org/resource/Principio_de_equivalencia +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%A2%D0%B8%D2%A3%D0%B4%D3%99%D1%88%D0%BB%D0%B5%D0%BA_%D0%BC%D3%99%D1%81%D0%BB%D3%99%D0%B3%D0%B5 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Zasada_r%C3%B3wnowa%C5%BCno%C5%9Bci +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Ekvivalenciaelv +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%91%CF%81%CF%87%CE%AE_%CF%84%CE%B7%CF%82_%CE%B9%CF%83%CE%BF%CE%B4%CF%85%CE%BD%CE%B1%CE%BC%CE%AF%CE%B1%CF%82 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Princ%C3%ADpio_da_equival%C3%AAncia +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A2%D7%A7%D7%A8%D7%95%D7%9F_%D7%94%D7%A9%D7%A7%D7%99%D7%9C%D7%95%D7%AA +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF_%D1%8D%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D0%BB_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8_%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8 +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Principiul_echivalen%C8%9Bei +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Na%C4%8Delo_ekvivalentnosti +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EB%93%B1%EA%B0%80%EC%9B%90%EB%A6%AC +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E7%AD%89%E4%BE%A1%E5%8E%9F%E7%90%86 +
, https://global.dbpedia.org/id/zGEN +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Generalization105913275 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Principle105913538 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Idea105833840 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Content105809192 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Concept105835747 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatConceptsInPhysics +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatPrinciples +
|
| rdfs:comment |
등가원리(equivalence principles)는 일반상대성이론의 기본 … 등가원리(equivalence principles)는 일반상대성이론의 기본 원리이다. 자세한 내용은 일반상대성이론 문서 물리학에서 등가원리(equivalence principle)는 중력 질량과 관성 질량이 같음을 다는 것과 연관된 몇가지 개념을 소개한다. 그리고 (지구와 같은)거대한 질량에 서 있을 때 국부적으로 느끼는 중력은 실제로비관성계(가속되는)의 관측자가 경험하는 가상의 힘과 같다고 아인슈타인은 주장한다. 중력 질량은 아이작 뉴턴의 만유인력의 법칙에 의해 힘을 작용하는 양이고, 관성 질량은 운동 제2법칙에 의해 정의되는 가속에 대한 저항이다. 이 둘이 선험적으로 같아야 할 이유는 없지만, 이들이 놀랍게도 아주 똑같은 값을 갖는다. 그 이유에 대해서 아인슈타인은 일반 상대성이론에서 이 둘을 완전히 같은 물리적 개념이라는 논리로 설명한다.서로 다른 물체가 지상에서 똑같은 가속도로 떨어진다는 것을 가장 처음 보인 사람은 갈릴레오 갈릴레이이다. 갈릴레이는 중력에 의한 질량의 가속도 실험으로 물체가 가속되는 양은 질량의 양과는 상관없음을 보였다. 이 발견은 관성 질량과 중력 질량이 같다는 중력 이론을 이끌어냈다.등가원리는 1907년에 아인슈타인에 의해서 확립되어 소개되었다. 그는 1g(g=9.81m/s²지구 표면에서의 표준적으로 사용되는 중력가속도)의 비율로 지구 중심 방향으로 향하는 물체의 가속도는 1g의 비율로 자유 공간으로 가속되는 로켓에서 관측되는 관성적으로 움직이는 물체의 가속도와 동등하다는 것을 관측하였다. 아인슈타인은 이를 통해"우리는 중력장과 그와 상응하는 기준계의 가속도가 완벽히 물리적으로 동 통해"우리는 중력장과 그와 상응하는 기준계의 가속도가 완벽히 물리적으로 동
, يعود مبدأ التكافؤ إلى فكرة كوبرنيك القائلة بوجوب تماثل قوانين الفيزياء في كل مكان ضمن الكون، ثم طورت هذه الفكرة من قبل أينشتاين الذي أكد على أن قوة الجاذبية التي تؤثر بها الأجسام على بعضها محلياً لايمكن تمييزها عن قوى القصور.
, Il principio di equivalenza afferma che la … Il principio di equivalenza afferma che la forza dovuta all'attrazione gravitazionale di un corpo massivo su un secondo corpo sia uguale alla forza fittizia di cui lo stesso corpo risentirebbe se si trovasse in un sistema non inerziale con un'accelerazione pari a quella gravitazionale. Ci sono due versioni del principio di equivalenza, entrambe dovute ad Albert Einstein:lenza, entrambe dovute ad Albert Einstein:
, Baliokidetasun printzipioa erlatibitate or … Baliokidetasun printzipioa erlatibitate orokorraren printzipio fisiko bat da, baita grabitatearen beste hainbat teoria metrikorena ere. Printzipio honek ondorengoa baieztatzen du: <erreferentzia sistema ez inertzial azeleratu batekiko>>. Horrela, eremu grabitatorio batean berehalako gertaera zehatz bat ezarrita (p), puntu horretan kokatutako behatzaile azeleratu batek, gertaera aske higituko balitz bezala deskriba dezake. Beraz, nolabaiteko behatzaile azeleratu bat existitzen da zeinak ezin duen bereizi ea partikulak eremu grabitatorio batean higitzen diren edo ez.grabitatorio batean higitzen diren edo ez.
, In de natuurkunde wordt met het equivalent … In de natuurkunde wordt met het equivalentieprincipe het idee van Albert Einstein bedoeld dat trage massa uit de eerste wet van Newton equivalent (gelijk) is aan de zware massa uit de gravitatiewet van Newton. Hij stelde dat voor een waarnemer er geen manier bestaat om een verschil te meten tussen een gravitatiekracht in een stilstaand stelsel of een inertiaalkracht in een versnellend stelsel en dat dat onderscheid dus niet terecht is. Het meer algemene principe dat natuurwetten voor verschillende waarnemers in verschillende stelsels identiek moeten zijn wordt meestal het relativiteitsprincipe genoemd.meestal het relativiteitsprincipe genoemd.
, 等価原理（とうかげんり、英: equivalence principle）は、物理学における概念の一つで、重力を論じる一般相対性理論の構築原理として用いられる他に、異なる座標系での物理量測定の一致性についての議論でも登場する。
, Η αρχή της ισοδυναμίας (ΑΙ) πρεσβεύει ότι … Η αρχή της ισοδυναμίας (ΑΙ) πρεσβεύει ότι η κίνηση ενός σώματος, όπως παρατηρείται από ένα μη αδρανειακό (επιταχυνόμενο) σύστημα αναφοράς, είναι η ίδια όπως και η κίνησή του σε ένα αδρανειακό σύστημα αναφοράς, παρουσία όμως ενός (κατάλληλου) βαρυτικού πεδίου. Με άλλα λόγια, ένα μη αδρανειακό σύστημα αναφοράς είναι ισοδύναμο με ένα βαρυτικό πεδίο ορισμένης μορφής.μο με ένα βαρυτικό πεδίο ορισμένης μορφής.
, In the theory of general relativity, the e … In the theory of general relativity, the equivalence principle is the equivalence of gravitational and inertial mass, and Albert Einstein's observation that the gravitational "force" as experienced locally while standing on a massive body (such as the Earth) is the same as the pseudo-force experienced by an observer in a non-inertial (accelerated) frame of reference.inertial (accelerated) frame of reference.
, On énumère en général trois principes d'éq … On énumère en général trois principes d'équivalence : le principe « faible », celui d'Einstein et le principe « fort ». Le premier est le constat de l'égalité entre la masse inertielle et la masse gravitationnelle. Albert Einstein présente le second comme une « interprétation » du premier en termes d'équivalence locale entre la gravitation et l'accélération (elles sont localement indistinguables) ; c'est un élément clé de la construction de la relativité générale. Le troisième est une extension du second et est également vérifié par la relativité générale. Remarques terminologiquestivité générale. Remarques terminologiques
, Zasada równoważności – zasada fizyczna dot … Zasada równoważności – zasada fizyczna dotycząca grawitacji, a konkretniej równości masy grawitacyjnej i masy bezwładnej. Zasada posiada kilka wersji:
* Słaba zasada równoważności głosi: "wszystkie prawa ruchu dla ciał w spadku swobodnym są takie same jak w układzie inercjalnym";
* Zgodnie z silną wersją: "wszystkie prawa fizyki są takie same w jednorodnym statycznym polu grawitacyjnym jak w równoważnym układzie nieinercjalnym;
* W sformułowaniu Einsteina słaba wersja jest prawdziwa i dodatkowo:
* "Wynik dowolnego lokalnego nie-grawitacyjnego eksperymentu jest niezależny od prędkości swobodnie spadającego układu odniesienia, w którym jest przeprowadzany" oraz
* "wynik dowolnego lokalnego nie-grawitacyjnego eksperymentu jest niezależny od tego gdzie i kiedy we wszechświecie się go przegdzie i kiedy we wszechświecie się go prze
, При́нцип еквівале́нтності (англ. equivalen … При́нцип еквівале́нтності (англ. equivalence principle) — основне твердження загальної теорії відносності, за яким спостерігач не може жодним способом відрізнити дію гравітаційного поля від сили інерції, що виникає в системі відліку, яка рухається з прискоренням. Принцип еквівалентності справедливий завдяки рівності гравітаційної та інерційної маси.рівності гравітаційної та інерційної маси.
, Ekvivalensprincipen gäller ekvivalensen, u … Ekvivalensprincipen gäller ekvivalensen, ungefär likvärdigheten, mellan gravitation och acceleration. Tyngdkraften på en kropp beror på dess massa, kallad tunga massan, och gravitationen, tyngdaccelerationen, g, medan den kraft som behövs för att accelerera en kropp beror på den tröga massan enligt Newtons andra lag F=ma, kraften är lika med produkten av massan och accelerationen. En konsekvens av detta är att alla föremål som bara påverkas av tyngdkraften får accelerationen g.rkas av tyngdkraften får accelerationen g.
, Dalam teori relativitas umum, prinsip ekui … Dalam teori relativitas umum, prinsip ekuivalensi adalah ekuivalensi antara dan inersia, dan pengamatan Albert Einstein bahwa "gaya" gravitasi yang dialami secara lokal ketika berdiri di benda masif (seperti Bumi) sama dengan gaya semu yang dialami pengamat dalam kerangka acuan non-inersia (dipercepat).m kerangka acuan non-inersia (dipercepat).
, Das Äquivalenzprinzip der Physik drückt au … Das Äquivalenzprinzip der Physik drückt aus, dass die schwere und die träge Masse eines Körpers zwei äquivalente Größen sind. Diese Formulierung gibt in moderner Ausdrucksweise die frühen Feststellungen von Galileo Galilei und Isaac Newton wieder, dass beim freien Fall alle Körper gleich beschleunigt werden bzw. dass alle Gravitationswirkungen proportional zur Masse der beteiligten Körper sind. Albert Einstein erkannte ab 1907 hierin ein mögliches Grundprinzip einer Theorie der Gravitation, das ihn schließlich zur allgemeinen Relativitätstheorie leitete.r allgemeinen Relativitätstheorie leitete.
, Принцип эквивалентности сил гравитации и и … Принцип эквивалентности сил гравитации и инерции — эвристический принцип, использованный Альбертом Эйнштейном при выводе общей теории относительности. Его краткая формулировка: гравитационная и инертная массы любого тела равны. Все физические явления в гравитационном поле происходят совершенно так же, как и в соответствующем поле сил инерции, если напряжённости обоих полей в соответствующих точках пространства совпадают, а начальные условия одинаковы для всех тел замкнутой системы. одинаковы для всех тел замкнутой системы.
, Prionsabal a shaothraigh Einstein ón mbrea … Prionsabal a shaothraigh Einstein ón mbreathnú go raibh an luach céanna ag an mais tháimhiúil is an mhais imtharraingteach, gur coibhéiseach, go háitiúil, iarmhairtí na himtharraingthe is luasghéarú. Deir prionsabal láidir na coibhéise gurb ionann na dlíthe fisiciúla in aon fhráma támhúil tagartha áitiúil saorthitime is atá sa choibhneasacht speisialta. Is lárnach an prionsabal seo do theoiric na coibhneasachta ginearálta. do theoiric na coibhneasachta ginearálta.
, El principio de equivalencia es el princip … El principio de equivalencia es el principio físico de la relatividad general y de varias otras teorías métricas de la gravedad. El principio afirma que: «un sistema inmerso en un campo gravitatorio es puntualmente indistinguible de un sistema de referencia no inercial acelerado». Así, fijado un determinado acontecimiento instantáneo de naturaleza puntual (un evento o suceso) en el seno de un campo gravitatorio, dicho acontecimiento puede ser descrito por un observador acelerado situado en ese punto como si se moviera libremente. Es decir, existe cierto observador acelerado que no tiene forma de distinguir si las partículas se mueven o no dentro de un campo gravitatorio.even o no dentro de un campo gravitatorio.
, O Princípio da Equivalência de Einstein af … O Princípio da Equivalência de Einstein afirma que a aceleração de um dado referencial mimetiza-se neste referencial como a ação de um campo gravitacional uniforme de igual valor e sentido contrário (ou vice-versa). O fenômeno havia há muito tempo sido reconhecido na física newtoniana, fazendo-se presente entre outros junto às chamadas forças inerciais; contudo coube a Einstein reconhecê-lo como um princípio intrínseco à natureza e não como uma mera coincidência ou curiosidade matemática.ra coincidência ou curiosidade matemática.
, 等效原理（德語：Äquivalenzprinzip，英語：equivalence principle），尤其是強等效原理，在廣義相對論的引力理論中居於一個極重要的地位，它的重要性首先是愛因斯坦分別在1911年的《關於引力對光傳播的影響》及1916年的《廣義相對論的基礎》中提出來。 等效原理共有兩個不同程度的表述：弱等效原理及強等效原理。 對此原理，愛因斯坦曾如是說：「我為它的存在感到極為驚奇，並且猜想其中必有一把可以更深入了解慣性和引力的鑰匙。」
, El principi d'equivalència és el principi … El principi d'equivalència és el principi físic fonamental de la relativitat general i de diverses altres teories mètriques de la gravetat. Afirma que, puntualment, és indistingible un sistema de camp gravitatori d'un . Així, fixat un determinat esdeveniment instantani de naturalesa puntual p (un esdeveniment o succés) en el si d'un camp gravitatori, pot ser descrit per un observador accelerat situat en aquest punt, com movent-se lliurement. És a dir, hi ha un cert observador accelerat que no té manera de distingir si les partícules es mouen o no dins d'un camp gravitatori. es mouen o no dins d'un camp gravitatori.
, Princip ekvivalence je fyzikální koncept z … Princip ekvivalence je fyzikální koncept z oblasti obecné teorie relativity. V nejjednodušší podobě říká, že nelze rozlišit gravitační zrychlení od zrychlení pohybem. Jedním z východisek pro toto tvrzení byl tzv. Eötvösův experiment.
* Glosář Aldebaran - princip ekvivalence
* Glosář Aldebaran - princip ekvivalence
|
| rdfs:label |
Prionsabal na coibhéise
, Princípio da equivalência
, Principe d'équivalence
, Prinsip ekuivalensi
, 등가원리
, مبدأ التكافؤ
, Princip ekvivalence
, Equivalentieprincipe
, Baliokidetasun printzipio
, Äquivalenzprinzip (Physik)
, Ekvivalensprincipen
, Принцип еквівалентності
, Αρχή της ισοδυναμίας
, Principio de equivalencia
, 等価原理
, Principi d'equivalència
, 等效原理
, Zasada równoważności
, Equivalence principle
, Principio di equivalenza
, Принцип эквивалентности сил гравитации и инерции
|
