| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Атедзі (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — це ієрогліфи д … Атедзі (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — це ієрогліфи для запису слів японською мовою, у вузькому значенні, враховують лише їх онне читання. У широкому значенні, до атедзі відносяться й поєднання слів, засновані на семантиці — дзюкудзікун. Атедзі використовуються для передачі назв країн, іншомовних і деяких японських слів, сенс яких важко дослівно передати. Такий спосіб запису походить від середньовічної манйоґани. При написанні атедзі одна морфема може передаватися кількома ієрогліфами. Атедзі не слід плутати з кунйомі, японським читанням ієрогліфів, яким були присвоєні споконвічні слова.ів, яким були присвоєні споконвічні слова.
, 当て字（あてじ、宛字）とは、字の本来の用法を無視して、当座の用のために異なる語の表記に転用した漢字などの文字。字を当てるのではなく、代わりとなる字を充てるので、充て字と表記されることもある。
, In modern Japanese, ateji (当て字, 宛字 or あてじ, … In modern Japanese, ateji (当て字, 宛字 or あてじ, pronounced [ate(d)ʑi]; "assigned characters") principally refers to kanji used to phonetically represent native or borrowed words with less regard to the underlying meaning of the characters. This is similar to man'yōgana in Old Japanese. Conversely, ateji also refers to kanji used semantically without regard to the readings. For example, the word "sushi" is often written with its ateji "寿司". Though the two characters have the readings 'su' and 'shi' respectively, the character '寿' means "one's natural life span" and '司' means "to administer", neither of which has anything to do with the food. Ateji as a means of representing loanwords has been largely superseded in modern Japanese by the use of katakana (see also Transcription into Japanese), although many ateji coined in earlier eras still linger on.ji coined in earlier eras still linger on.
, Ateji (当て字, 宛字 ou あてじ) são, no japonês mod … Ateji (当て字, 宛字 ou あてじ) são, no japonês moderno, kanji usados para representar palavras nativas ou então palavras emprestadas de outras línguas. Isso é análogo ao man'yōgana (万葉仮名 – まんようがな), sistema silabário usado na sociedade japonesa pré-moderna. Por exemplo, sushi (que pode ser escrito como すし, 鮨, 鮓, 寿斗 ou 寿し), é muitas vezes escrito com o ateji 寿司. O caractere 寿 significa “longevidade” e o caractere 司 significa "administrar, dirigir", a ver, portanto que nenhuma das duas têm qualquer relação com comida. Os ateji foram usados como um meio para representar palavras emprestadas, embora hoje o katakana (かたかな ou カタカナ) exerça melhor essa função. Mesmo assim, muitos ateji cunhados em épocas anteriores continuam a ser largamente utilizados.Ao utilizar ateji para representar empréstimos, os kanji por vezes são escolhidos pelos seus valores semânticos e fonéticos. Um exemplo é kurabu (倶楽部 – クラブ) usado para “clube”, onde os caracteres podem ser entendidos vagamente, respectivamente, como "juntos", "divertido" e "lugar". Outro exemplo é kappa 合羽 (カッパ), que veio da língua portuguesa e significa “capa de chuva”. Os caracteres lembram "asas próximas juntas" – fazendo referência a pássaros com asas dobradas conjuntamente. Com a introdução do budismo (仏教, 佛教, ぶっきょう ou 英) em terras nipônicas, termos utilizados em alguns cânticos em sânscrito foram incorporados ao idioma e, com isso, também passaram a ser escritos em ateji. Os termos sânscritos (般若波罗蜜多 ou はんにゃはらみた – em romaji hannya-haramita) e (三藐三菩提 ouさんみゃくさんぼだい – em romaji sanmyakusanbodai), significam respectivamente "Perfeição de Sabedoria" e "Totalmente Iluminado" e ambos aparecem na “Sutra do Coração”, mas são pronunciadas utilizando ateji kanji que preservam a pronúncia, sendo, todavia que os kanji não têm nenhuma conexão lógica com o seu significado. Ateji não deve ser confundido com kun'yomi (訓読み ouくんよみ), leitura japonesa de caracteres, já que nesta há a atribuição de um kanji nativo japonês equivalente, com a sua leitura. O inverso, quando os caracteres kanji são utilizados com o seu significado original também é um caso de ateji. Nesse caso, é atribuída uma nova leitura ao kanji. Um exemplo é a palavra tabako (煙草, たばこ ou タバコ).emplo é a palavra tabako (煙草, たばこ ou タバコ).
, 아테지(일본어: 当て字、宛て字)는 일본어의 한자용법에서 한자가 가진 본래 뜻에 관계없이, 음이나 훈음을 이용하여 낱말을 표기하는 방법이다. 한자이용법(6서) 가운데는 가차용법에 해당하며, 한국어 한자용법에서 군두목(또는 취음)과 기본원리가 같다.
, Ateji (jap. 当て字) sind chinesische Schriftz … Ateji (jap. 当て字) sind chinesische Schriftzeichen bzw. Kanji, die in der japanischen Sprache zur Bezeichnung von Begriffen ohne Rücksicht auf ihre eigentliche Bedeutung nur der Aussprache nach benutzt werden. Gegenstück zu den Ateji sind die Jukujikun, bei denen Begriffen mit einer bereits vorher vorhandenen Aussprache eine Schriftzeichenkombination ohne Rücksicht auf deren Herkunftsaussprache zugewiesen wurde. Im Altertum wurden Man’yōgana als Ateji verwendet.tum wurden Man’yōgana als Ateji verwendet.
, Атэдзи (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — иероглифы (кан … Атэдзи (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — иероглифы (кандзи) для записи слов японского языка, в узком смысле, учитывающие только их онное чтение. В широком смысле к атэдзи причисляются также и сочетания, основанные на семантике — дзюкудзикун. Атэдзи используются для передачи названий государств, иностранных имён, иностранных слов, различных японских слов, смысл которых трудно точно передать. Такой способ записи происходит от средневековой манъёганы. При записи атэдзи одна морфема может быть передана несколькими иероглифами. Атэдзи не следует путать с кунъёми, японским чтением иероглифов, которым были присвоены исконные слова.ов, которым были присвоены исконные слова.
, Un ateji (当て字) est, dans l’écriture japona … Un ateji (当て字) est, dans l’écriture japonaise, un mot ou une expression composée d’idéogrammes (kanjis) utilisés uniquement pour leur valeur phonétique, indépendamment de leur valeur sémantique. C’est le cas, par exemple, du mot kurabu (倶楽部 (クラブ), « club »). On parle également d’ateji lorsqu'on a recours à une lecture inhabituelle pour un kanji ou un composé de kanjis sans que le sens soit très éloigné. C'est le cas par exemple pour unmei (運命, « destin, destinée »), prononcé sadame (« règle, règlement », qui peut aussi signifier « destin, destinée ») ou encore onna (女, « femme »), prononcé hito (« individu, personne »). Par ailleurs, lorsqu'on associe une lecture kun (sémantique) à un composé de kanjis dont la prononciation ne peut être déduite de chaque kanji, on parle de jukujikun (熟字訓). C'est le cas, par exemple, de 大人（おとな） prononcé « otona » alors que ni 大 ne se prononce « o » ni 人 ne se prononce « tona ». Il faut par contre que cette lecture du composé soit courante à l'usage. C'est pourquoi on ne considère pas a priori que sadame soit le jukujikun de 運命, mais plutôt un ateji. Toutefois, si la lecture sadame finit par devenir la norme, on parlera alors de jukujikun. On trouve de nombreux exemples de ce système dans la littérature (de l'ère Meiji notamment), dans les mangas, voire dans les chansons de karaoké, qui donnent deux niveaux parallèles de compréhension d'un texte, pour peu que la lecture souhaitée soit indiquée avec des furigana : la lecture phonétique, d’une part, et le contenu sémantique de chaque caractère, d’autre part, les deux pouvant même parfois être contradictoires.pouvant même parfois être contradictoires.
, 在日語中，借字（日语：当て字、宛字、充て字）是指無視字本來的用法，借用來替代標示的漢字等文字。
, Gli ateji (当て字?) (lett. "caratteri assegna … Gli ateji (当て字?) (lett. "caratteri assegnati") sono kanji che sono stati "assegnati" arbitrariamente per scrivere un prestito o una parola di origine giapponese con i quali non hanno una connessione storica o etimologica. Spesso i caratteri vengono scelti con l'intento di implicare un'etimologia immaginaria o falsa. Gli ateji sono anche scelti per rendere i nomi propri non cinesi o giapponesi, come i nomi occidentali, sempre con l'intento di usare i kanji per conferire a un nome un aspetto diverso o migliore. Gli ateji a volte sono stati usati per scrivere i forestierismi in giapponese. Sebbene attualmente il sistema più usato per scrivere le parole di origine straniera sia quello di impiegare il katakana, in passato era considerato necessario avere la versione in kanji di tutte le parole. Per esempio, molte parole giapponesi di origine portoghese hanno versioni in kanji, e tutte sono ateji.Un esempio è l'ateji per kappa, dal portoghese capa, cioè la cappa: i caratteri scelti furono 合羽, col significato di "ali che si incontrano", sia perché i risvolti anteriori della cappa ricordano le ali a riposo di un volatile, sia perché i due caratteri possono essere letti kappa. Altra parola portoghese ancora di uso quotidiano è quella per altalena, che si dice buranko e proviene dal portoghese balanço: la scrittura applicata forzatamente fu 鞦韆, i cui ideogrammi (estremamente obsoleti) significano in effetti "dondolare, ondeggiare", ma in realtà si pronunciano shūsen. Un altro esempio di un composto di kanji usato per significato e pronuncia è kurabu, ovvero club, un prestito dall'inglese. È spesso scritto 倶楽部 perché 1.
* i kanji possono essere letti, in sequenza, ku, ra(ku), e bu, e 2.
* possono essere interpretati rispettivamente come "insieme", "divertimento", "posto" (= "posto in cui ci si diverte insieme"). Gli ateji possono essere usati anche soltanto per la loro pronuncia tralasciandone il significato. I caratteri 寿司 per scrivere sushi sono un esempio di questi, dato che in realtà hanno significati del tutto incongruenti (rispettivamente "congratulazioni" e "amministratore").nte "congratulazioni" e "amministratore").
, Ateji (当て字, 宛字, atau あてじ) adalah istilah d … Ateji (当て字, 宛字, atau あてじ) adalah istilah dalam bahasa Jepang yang mempunyai dua arti:
* Penulisan kata memakai aksara kanji yang melambangkan bunyi fonetik dan mengabaikan arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Sushi ditulis secara ateji sebagai 寿司 ("su" dan "shi") memakai dua aksara kanji yang tidak ada hubungannya dengan makanan.
* Dalam arti luas mencakup atau penulisan kata memakai aksara kanji dengan mengambil arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Pohon (maple) ditulis secara ateji sebagai 紅葉 (momiji) tetapi dapat juga dibaca sebagai "kōyō" (daun warna merah di musim gugur). "kōyō" (daun warna merah di musim gugur).
, Ateji (jap. 当て字 lub 宛字) – grupa znaków chi … Ateji (jap. 当て字 lub 宛字) – grupa znaków chińskich (kanji), służąca w języku japońskim do fonetycznego zapisu (jako fonetyczny ekwiwalent) niektórych słów. Znaki te nie odnoszą się do słów pochodzenia chińskiego. Zostały one przypisane do słów już istniejących oraz do zapożyczeń. Współcześnie, podstawowym sposobem zapisu wyrazów obcego pochodzenia w języku japońskim jest użycie sylabariusza fonetycznego, katakany, jednakże w przeszłości posiadanie wersji kanji uważano za konieczne. Wywodziło się bowiem z tradycji chińskiej i do dziś w pewnych przypadkach ma charakter eleganckiej formy zapisu. Zapis przy pomocy ateji może zostać dokonany ze względu na odpowiednią wartość semantyczną, fonetyczną lub obie te funkcje łącznie. Przykładem kanji użytych zarówno ze względu na znaczenie, jak i wymowę, jest wyraz „kurabu” (klub) zapożyczony z języka angielskiego (club). Oprócz zapisu katakaną (クラブ), często spotyka się wersję kanji w postaci: 倶楽部. Ciąg znaków może być przeczytany jako ku, ra(ku), bu. W wolnej interpretacji można go odczytać jako: razem, zabawa (dobre samopoczucie, beztroska lub muzyka) oraz miejsce. Ateji mogą być również przypisane jedynie ze względu na wymowę. Za przykład mogą posłużyć znaki kanji na sushi: 鮨, 鮓 lub 寿司.osłużyć znaki kanji na sushi: 鮨, 鮓 lub 寿司.
, En japonès modern, ateji (当て字, 宛字 o あてじ, p … En japonès modern, ateji (当て字, 宛字 o あてじ, pronunciat [ate(d)ʑi]; "caràcters assignats") es refereix principalment als kanji utilitzats per representar fonèticament paraules natives o prestades sense tenir en compte el significat subjacent dels caràcters. Normalment sòn expressions compostes de diversos caràcter sense que el conjunt tingui un significat ideogramàtic. Per exemple, la paraula kurabu (倶楽部 club), d'origen anglès però adaptada fonèticament al japonès amb caràcters que, entesos separadament, tenen un altre sentit. Es troben nombrosos exemples d'aquest sistema en la literatura, sobretot de l'era Meiji, als mangas, fins i tot en les cançons dels karaokes, que permeten així al lector tenir diversos nivells de comprensió d'un text, per poc que la lectura desitjada sigui indicada amb furigana: la lectura fonètica, i el contingut semàntic de cada caràcter, aquests dos podent fins i tot de vegades ser completament al contrari.t de vegades ser completament al contrari.
|
| rdfs:comment |
En japonès modern, ateji (当て字, 宛字 o あてじ, p … En japonès modern, ateji (当て字, 宛字 o あてじ, pronunciat [ate(d)ʑi]; "caràcters assignats") es refereix principalment als kanji utilitzats per representar fonèticament paraules natives o prestades sense tenir en compte el significat subjacent dels caràcters. Normalment sòn expressions compostes de diversos caràcter sense que el conjunt tingui un significat ideogramàtic. Per exemple, la paraula kurabu (倶楽部 club), d'origen anglès però adaptada fonèticament al japonès amb caràcters que, entesos separadament, tenen un altre sentit.tesos separadament, tenen un altre sentit.
, Атедзі (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — це ієрогліфи д … Атедзі (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — це ієрогліфи для запису слів японською мовою, у вузькому значенні, враховують лише їх онне читання. У широкому значенні, до атедзі відносяться й поєднання слів, засновані на семантиці — дзюкудзікун. Атедзі використовуються для передачі назв країн, іншомовних і деяких японських слів, сенс яких важко дослівно передати. Такий спосіб запису походить від середньовічної манйоґани. При написанні атедзі одна морфема може передаватися кількома ієрогліфами. Атедзі не слід плутати з кунйомі, японським читанням ієрогліфів, яким були присвоєні споконвічні слова.ів, яким були присвоєні споконвічні слова.
, Ateji (jap. 当て字) sind chinesische Schriftz … Ateji (jap. 当て字) sind chinesische Schriftzeichen bzw. Kanji, die in der japanischen Sprache zur Bezeichnung von Begriffen ohne Rücksicht auf ihre eigentliche Bedeutung nur der Aussprache nach benutzt werden. Gegenstück zu den Ateji sind die Jukujikun, bei denen Begriffen mit einer bereits vorher vorhandenen Aussprache eine Schriftzeichenkombination ohne Rücksicht auf deren Herkunftsaussprache zugewiesen wurde. Im Altertum wurden Man’yōgana als Ateji verwendet.tum wurden Man’yōgana als Ateji verwendet.
, Gli ateji (当て字?) (lett. "caratteri assegna … Gli ateji (当て字?) (lett. "caratteri assegnati") sono kanji che sono stati "assegnati" arbitrariamente per scrivere un prestito o una parola di origine giapponese con i quali non hanno una connessione storica o etimologica. Spesso i caratteri vengono scelti con l'intento di implicare un'etimologia immaginaria o falsa. Gli ateji sono anche scelti per rendere i nomi propri non cinesi o giapponesi, come i nomi occidentali, sempre con l'intento di usare i kanji per conferire a un nome un aspetto diverso o migliore.e a un nome un aspetto diverso o migliore.
, Ateji (当て字, 宛字 ou あてじ) são, no japonês mod … Ateji (当て字, 宛字 ou あてじ) são, no japonês moderno, kanji usados para representar palavras nativas ou então palavras emprestadas de outras línguas. Isso é análogo ao man'yōgana (万葉仮名 – まんようがな), sistema silabário usado na sociedade japonesa pré-moderna. Por exemplo, sushi (que pode ser escrito como すし, 鮨, 鮓, 寿斗 ou 寿し), é muitas vezes escrito com o ateji 寿司. O caractere 寿 significa “longevidade” e o caractere 司 significa "administrar, dirigir", a ver, portanto que nenhuma das duas têm qualquer relação com comida. das duas têm qualquer relação com comida.
, Un ateji (当て字) est, dans l’écriture japona … Un ateji (当て字) est, dans l’écriture japonaise, un mot ou une expression composée d’idéogrammes (kanjis) utilisés uniquement pour leur valeur phonétique, indépendamment de leur valeur sémantique. C’est le cas, par exemple, du mot kurabu (倶楽部 (クラブ), « club »). On parle également d’ateji lorsqu'on a recours à une lecture inhabituelle pour un kanji ou un composé de kanjis sans que le sens soit très éloigné. C'est le cas par exemple pour unmei (運命, « destin, destinée »), prononcé sadame (« règle, règlement », qui peut aussi signifier « destin, destinée ») ou encore onna (女, « femme »), prononcé hito (« individu, personne »).), prononcé hito (« individu, personne »).
, Атэдзи (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — иероглифы (кан … Атэдзи (яп. 当て字, 宛字, あてじ) — иероглифы (кандзи) для записи слов японского языка, в узком смысле, учитывающие только их онное чтение. В широком смысле к атэдзи причисляются также и сочетания, основанные на семантике — дзюкудзикун. Атэдзи используются для передачи названий государств, иностранных имён, иностранных слов, различных японских слов, смысл которых трудно точно передать. Такой способ записи происходит от средневековой манъёганы. При записи атэдзи одна морфема может быть передана несколькими иероглифами.жет быть передана несколькими иероглифами.
, Ateji (当て字, 宛字, atau あてじ) adalah istilah d … Ateji (当て字, 宛字, atau あてじ) adalah istilah dalam bahasa Jepang yang mempunyai dua arti:
* Penulisan kata memakai aksara kanji yang melambangkan bunyi fonetik dan mengabaikan arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Sushi ditulis secara ateji sebagai 寿司 ("su" dan "shi") memakai dua aksara kanji yang tidak ada hubungannya dengan makanan.
* Dalam arti luas mencakup atau penulisan kata memakai aksara kanji dengan mengambil arti harafiah yang dikandung aksara tersebut.Pohon (maple) ditulis secara ateji sebagai 紅葉 (momiji) tetapi dapat juga dibaca sebagai "kōyō" (daun warna merah di musim gugur). "kōyō" (daun warna merah di musim gugur).
, In modern Japanese, ateji (当て字, 宛字 or あてじ, … In modern Japanese, ateji (当て字, 宛字 or あてじ, pronounced [ate(d)ʑi]; "assigned characters") principally refers to kanji used to phonetically represent native or borrowed words with less regard to the underlying meaning of the characters. This is similar to man'yōgana in Old Japanese. Conversely, ateji also refers to kanji used semantically without regard to the readings.mantically without regard to the readings.
, 아테지(일본어: 当て字、宛て字)는 일본어의 한자용법에서 한자가 가진 본래 뜻에 관계없이, 음이나 훈음을 이용하여 낱말을 표기하는 방법이다. 한자이용법(6서) 가운데는 가차용법에 해당하며, 한국어 한자용법에서 군두목(또는 취음)과 기본원리가 같다.
, Ateji (jap. 当て字 lub 宛字) – grupa znaków chi … Ateji (jap. 当て字 lub 宛字) – grupa znaków chińskich (kanji), służąca w języku japońskim do fonetycznego zapisu (jako fonetyczny ekwiwalent) niektórych słów. Znaki te nie odnoszą się do słów pochodzenia chińskiego. Zostały one przypisane do słów już istniejących oraz do zapożyczeń. Współcześnie, podstawowym sposobem zapisu wyrazów obcego pochodzenia w języku japońskim jest użycie sylabariusza fonetycznego, katakany, jednakże w przeszłości posiadanie wersji kanji uważano za konieczne. Wywodziło się bowiem z tradycji chińskiej i do dziś w pewnych przypadkach ma charakter eleganckiej formy zapisu.ach ma charakter eleganckiej formy zapisu.
, 当て字（あてじ、宛字）とは、字の本来の用法を無視して、当座の用のために異なる語の表記に転用した漢字などの文字。字を当てるのではなく、代わりとなる字を充てるので、充て字と表記されることもある。
, 在日語中，借字（日语：当て字、宛字、充て字）是指無視字本來的用法，借用來替代標示的漢字等文字。
|
