| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Заджаль — жанр арабської усної поезії, що … Заджаль — жанр арабської усної поезії, що йде своїм корінням в середземноморську культуру. Форма заджаля схожа на мувашшах. Заджаль був відомий ще в доісламські часи, але широке поширення отримав в аль-Андалусії при Омейядах. Заджаль поширений в Західній Африці (Алжир і ін.) та Близькому Сході (Ліван, Палестина і ін.), де професійні співаки заджаля користуються великою популярністю в народі. Його виконують в напів-імпровізованій формі, найчастіше у формі дебатів між поетами (заджалін). Це зазвичай супроводжується грою на ударних музичних інструментах і чоловічим хором, який співає уривки з вірша.ловічим хором, який співає уривки з вірша.
, Zéjel (em árabe: زجل; romaniz.: zajal ou z … Zéjel (em árabe: زجل; romaniz.: zajal ou zadjal) é uma forma tradicional de poesia estrófica oral declamada num dialecto coloquial (sobretudo num dos muitos dialectos do árabe) com raízes antigas em várias culturas mediterrâneas. A forma é semelhante à Moachaha. A origem do Zéjel está naArábia pré-islâmica e Al-Khansa era famosa pelo Zéjel nessa altura. Esta arte foi levada pelos Omíadas para o Alandalus. Actualmente está mais fiva no Magrebe, sobretudo na Argélia (devido aos Andalusinos que se refugiaram aí), e no Levante, especialmente no Líbano e na Palestina, onde praticantes profissionais de Zéjel podem chegar a atingir altos níveis de reconhecimento e popularidade. O Zéjel é semi-improvisado e semi-cantado e muitas vezes é executado sob a forma de um debate entre os poetas que improvisam o zéjel. Normalmente é acompanhado de instrumentos musicais de percussão (ocasionalmente com a inclusão de um instrumento de sopro, ex. o ney e um coro de homens (e, mais recentemente, mulheres) que cantam partes do verso.nte, mulheres) que cantam partes do verso.
, Zadjal ou zajal (en arabe : زجل) est le nom arabe donné, en Al-Andalus, à une forme poétique similaire au Muwashshah (en arabe : موشحة), utilisant exclusivement l'arabe dialectal.
, El zéjel o zajal (en árabe, زجل, zajal, e … El zéjel o zajal (en árabe, زجل, zajal, en árabe andalusí. pronunciado zajál, 'canción' en español) es una forma tradicional de poesía de la literatura árabe recitada en dialecto coloquial con antiguas raíces en la cultura mediterránea. El zéjel, en su forma más típica, consiste en un estribillo de dos versos, al que siguen otros sonidos acompasados que a su vez tienen una rima seguida de otros tres versos (mudanza) y un cuarto verso (vuelta) que rima con los sonidos acompasados de antes pertenecientes al estribillo, anunciando su repetición. La distribución de la rima es la siguiente: aa (estribillo), bbb (mudanza), a (vuelta) y repetición del estribillo. Es decir, aa-bbba, aa-ccca, aa-ddda. El zéjel libanés fue designado como Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad por la Unesco el 27 de noviembre de 2014.por la Unesco el 27 de noviembre de 2014.
, El zàjal o zajal (en àrab: زجل, zajal, en … El zàjal o zajal (en àrab: زجل, zajal, en pronunciat zajál) és una forma de la poesia àrab similar a la , feta exclusivament en àrab dialectal. És format per un refrany i una estrofa de quatre versos, els tres primers monorims i el quart amb la rima del refrany, després del qual es repeteix el refrany. D'origen andalusí, va ser popularitzat pel poeta cordovès Ibn Quzman (1078 - 1160), va influir diverses formes , i fou practicada igualment pels sufís. Actualment encara és present al Magrib (en especial a Algèria) i al Líban, país on els seus practicants gaudeixen d'una gran popularitat. El zàjal es practica de manera semiimprovisada i semicantada i sovint pren la forma d'un debat entre zajjaali (poetes que improvisen el zàjal). Normalment, està acompanyat per instruments de percussió (i ocasionalment per instruments de vent, com el ney) i un cor d'homes (i darrerament també de dones) que canten parts del vers. A l'estat espanyol, els poetes Rafael Alberti i Llorenç Vidal han fet un ús adaptat d'aquesta mètrica tradicional. El zajal assonantat o arromançat d'aquest darrer combina l'estructura estròfica del zajal clàssic d'Ibn Quzman amb la rima suavitzada del romanç. Quzman amb la rima suavitzada del romanç.
, Zehel (hiszp. zéjel) – krótki utwór rymowa … Zehel (hiszp. zéjel) – krótki utwór rymowany, przeznaczony do śpiewu, opierający się na powtarzaniu w ramach wiersza zasygnalizowanego na początku tematu, popularny w zarabizowanej Hiszpanii, związany z hiszpańsko-arabską kulturą ludową. W utworze takim poeta zamieszczał często motywy autobiograficzne, przedstawiając się z reguły jako biednego. Zehele wywodzą się prawdopodobnie jeszcze z końcowego okresu czasów rzymskich i śpiewanych ówcześnie pieśni na cześć świąt majowych. Na Półwyspie Iberyjskim spopularyzowała się ok. 900 roku, dzięki twórczości niewidomego pisarza, prawdopodobnie też żonglera, . Z czasem pieśń zaczęła być modyfikowana według wzorów i stała się znana również we Francji, szczególnie w jej południowej części, oraz we Włoszech. Znany jest zbiór 149 zeheli stworzonych przez . jest zbiór 149 zeheli stworzonych przez .
, الزجل هو فن من فنون الأدب الشعبي يعود أصله … الزجل هو فن من فنون الأدب الشعبي يعود أصله إلى بلاد المغرب والأندلس. وهو شكل تقليدي من أشكال الشعر العربي باللغة المحكية. وهو ارتجالي، وعادة ما يكون في شكل مناظرة بين عدد من الزجالين (شعراء ارتجال الزجل) مصحوباً بإيقاع لحني بمساعدة بعض الآلات الموسيقية. ينتشر الزجل بشكل كبير في لبنان وشمال فلسطين وشمال الأردن وغرب سورية. يضعف الاهتمام الأكاديمي به ويعتقد أن السبب في ذلك يرجع إلى انعدام تقيده بالإعراب، وبالتالي عدم وصوله إلى الفهم المشترك للعرب.بالتالي عدم وصوله إلى الفهم المشترك للعرب.
, Zajal (Arabic: زجل) is a traditional form … Zajal (Arabic: زجل) is a traditional form of oral strophic poetry declaimed in a colloquial dialect. While there is little evidence of the exact origins of the zajal, the earliest recorded zajal poet was the poet Ibn Quzman of al-Andalus who lived from 1078 to 1160. It is generally conceded that the early ancestors of Levantine dialectical poetry were the Andalusian zajal and muwashshaḥah, brought to Egypt and the eastern Mediterranean by Moors fleeing Spain in the thirteenth and fourteenth centuries. An early master of Egyptian zajal was the fourteenth century zajjāl Abu ʿAbd Allāh al-Ghubārī. Zajal's origins may be ancient but it can be traced back to at least the 12th century. Today it is most alive in the Levant (especially in Lebanon, Palestine and in Jordan where professional zajal practitioners can attain high levels of recognition and popularity) as well as the Maghreb, particularly Morocco and Algeria. Zajal is semi-improvised and semi-sung and is often performed in the format of a debate between zajjalin (poets who improvise the zajal). It is usually accompanied by percussive musical instruments (with the occasional wind instrument, e.g. the ney) and a chorus of men (and more recently, women) who sing parts of the verse. Egyptian poets known for their literary use of the popular zajal form are Yaqub Sanu, 'Abd Allah al-Nadim, Bayram al-Tunisi, and Ahmed Fouad Negm. Well-known Lebanese zajjaali include Zein Sh'eib, Talih Hamdan, Zaghloul alDamour, Moussa Zgheib, Asaad Said, and Khalil Rukoz.ussa Zgheib, Asaad Said, and Khalil Rukoz.
, Lo zéjel detto anche zájal (dall'arabo زجل … Lo zéjel detto anche zájal (dall'arabo زجل, zajal) è un componimento metrico originario della Spagna e nato durante il periodo islamico. Strutturalmente molto vicino al muwashshah, lo zéjel presenta però un contenuto interamente in lingua araba a livello vernacolare. Nella letteratura spagnola si ritrovano alcuni tipi di componimento poetico che sono nati verosimilmente ispirandosi allo zéjel, il quale risultò diffuso pure nei di epoca posteriore. Anche i trovatori della Francia centro-meridionale e altri letterati spagnoli (specie durante il Secolo d'Oro) presero talvolta spunto dallo zéjel.'Oro) presero talvolta spunto dallo zéjel.
, Заджаль (араб. زجل) — жанр арабской устно … Заджаль (араб. زجل) — жанр арабской устной поэзии, уходящий своими корнями в средиземноморскую культуру. Форма заджаля похожа на мувашшах. Заджаль был известен ещё в доисламские времена, но широкое распространение он получил в аль-Андалусе при Омейядах. В настоящее время заджаль распространён в Западной Африке (Алжир и др.) и Ближнем Востоке (Ливан, Палестина и др.), где профессиональные певцы заджаля пользуются большой популярностью у народа. Его исполняют в полу-импровизированной форме, чаще всего в форме дебатов между поэтами (заджалин). Они обычно сопровождается игрой на ударных музыкальных инструментах и мужским хором, поющим отрывки из стиха. и мужским хором, поющим отрывки из стиха.
, Das Zadschal (von arabisch زجل, DMG Zaǧal … Das Zadschal (von arabisch زجل, DMG Zaǧal ‚(laut) anstimmen‘ oder ‚die Gemüter rühren‘; spanisch zéjel, französisch zadjal, katalanisch zagal, italienisch zaggial, englisch zajal) ist eine hispanoarabische, strophische Gedicht- und Liedform fester Bauart, die aus dem Muwaschschah hervorgegangen ist und welche im muslimischen al-Ándalus erfunden wurde. Sprachlich ist das Zadschal vollständig in dialektaler arabischer oder iberoromanischer Umgangssprache gehalten. Heutzutage wird die Tradition des arabischen Zadschal noch als Stegreifdichtung im levantinischen Raum gepflegt, vor allem im Libanon, wo die Zadschalī hohe Anerkennung und Popularität genießen.hohe Anerkennung und Popularität genießen.
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://www.youtube.com/watch%3Fv=2YDTQYgsSQs +
, http://www.uca.es/web/actividades/compromisoambiental/2011/C06/Conferencia +
, https://web.archive.org/web/20120730143941/http:/www.alzajal.com/PressNews/PressNews.htm +
, https://web.archive.org/web/20121009211025/http:/www.princeton.edu/EngineeringPhysics/Zajal-at-Columbia-U/ +
, https://www.youtube.com/watch%3Fv=SsdrmEMlL14 +
, http://www.alhewar.net/Basket/habeeb_salloum_arab_muwashsha.htm +
, http://es.globedia.com/desencuentro-zejel-marroqui-espanol +
, https://web.archive.org/web/20110723073300/http:/alfven.princeton.edu/Zajal-in-NYC/index.htm +
, http://zajal.free.fr/a/ +
, https://www.youtube.com/watch%3Fv=BZmkfJIkLjs +
, https://www.youtube.com/watch%3Fv=5zKlRBnEx8I +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
7880901
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
15360
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1112890108
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Morocco +
, http://dbpedia.org/resource/Algeria +
, http://dbpedia.org/resource/Palestine_%28region%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Ahmed_Fouad_Negm +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Algerian_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mozarabs +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Lebanese_literature +
, http://dbpedia.org/resource/Yaqub_Sanu +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Arabic_poetry +
, http://dbpedia.org/resource/Diglossic +
, http://dbpedia.org/resource/Islamic_conquests +
, http://dbpedia.org/resource/Syriac_language +
, http://dbpedia.org/resource/French_language +
, http://dbpedia.org/resource/Gabriel_ibn_al-Qilai +
, http://dbpedia.org/resource/Qasida +
, http://dbpedia.org/resource/Sunnis +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic-English_Lexicon +
, http://dbpedia.org/resource/Troubadour +
, http://dbpedia.org/resource/Shiites +
, http://dbpedia.org/resource/Druze +
, http://dbpedia.org/resource/Nabati +
, http://dbpedia.org/resource/Ode +
, http://dbpedia.org/resource/Modern_Standard_Arabic +
, http://dbpedia.org/resource/Strophic_form +
, http://dbpedia.org/resource/Moors +
, http://dbpedia.org/resource/Aramaic +
, http://dbpedia.org/resource/Al-Andalus +
, http://dbpedia.org/resource/Lebanese_Arabic +
, http://dbpedia.org/resource/Ibn_Manzur +
, http://dbpedia.org/resource/Lebanese_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Semitic_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Triconsonantal +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Arabic_poetry_forms +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_Orthodox +
, http://dbpedia.org/resource/Maghreb +
, http://dbpedia.org/resource/Maronites +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Poetic_forms +
, http://dbpedia.org/resource/Sonnet +
, http://dbpedia.org/resource/Pan-Arabism +
, http://dbpedia.org/resource/Levant +
, http://dbpedia.org/resource/Turkish_language +
, http://dbpedia.org/resource/Muwashshah +
, http://dbpedia.org/resource/Bayram_al-Tunisi +
, http://dbpedia.org/resource/Jordan +
, http://dbpedia.org/resource/Ibn_Quzman +
, http://dbpedia.org/resource/English_language +
, http://dbpedia.org/resource/Arab_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Lebanon +
, http://dbpedia.org/resource/Substratum +
, http://dbpedia.org/resource/Arabic_literature +
, http://dbpedia.org/resource/Canaan +
, http://dbpedia.org/resource/Ghazal +
, http://dbpedia.org/resource/Lebanese_Civil_War +
, http://dbpedia.org/resource/Ney +
, http://dbpedia.org/resource/Edward_William_Lane +
, http://dbpedia.org/resource/Armenians +
, http://dbpedia.org/resource/Classical_Arabic +
, http://dbpedia.org/resource/Mamluks +
, http://dbpedia.org/resource/St._Ephraem +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Literature_of_Al-Andalus +
, http://dbpedia.org/resource/Adnan_Haydar_%28translator%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Jeu_parti +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Arab_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Rp +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Tone +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Globalize +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Algerian_culture +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Arabic_poetry +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Arabic_poetry_forms +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Poetic_forms +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Literature_of_Al-Andalus +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mozarabs +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Lebanese_literature +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Form +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Zajal?oldid=1112890108&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Zajal +
|
| owl:sameAs |
http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%A1%D0%B5%D1%85%D0%B5%D0%BB +
, http://an.dbpedia.org/resource/Zachal +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Zejel +
, http://et.dbpedia.org/resource/Zad%C5%BEaal +
, http://es.dbpedia.org/resource/Z%C3%A9jel +
, http://www.wikidata.org/entity/Q140222 +
, https://global.dbpedia.org/id/QZyE +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B2%D8%AC%D9%84 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Z%C3%A0jal +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Zajal +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D4%B6%D5%A1%D5%BB%D5%A1%D5%AC +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Z%C3%A9jel +
, http://dbpedia.org/resource/Zajal +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BB +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Zadjal +
, http://de.dbpedia.org/resource/Zadschal +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%8C +
, http://it.dbpedia.org/resource/Z%C3%A9jel +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.026hd21 +
, http://yago-knowledge.org/resource/Zajal +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%8C +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Zehel +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Content105809192 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Communication100033020 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WritingStyle107092158 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatLiteraryGenres +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatGenresOfPoetry +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatWesternMedievalLyricForms +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Relation100031921 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Word106286395 +
, http://dbpedia.org/class/yago/LanguageUnit106284225 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Genre105845332 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Form106290637 +
, http://dbpedia.org/class/yago/ExpressiveStyle107066659 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Part113809207 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Kind105839024 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Concept105835747 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Category105838765 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Idea105833840 +
|
| rdfs:comment |
الزجل هو فن من فنون الأدب الشعبي يعود أصله … الزجل هو فن من فنون الأدب الشعبي يعود أصله إلى بلاد المغرب والأندلس. وهو شكل تقليدي من أشكال الشعر العربي باللغة المحكية. وهو ارتجالي، وعادة ما يكون في شكل مناظرة بين عدد من الزجالين (شعراء ارتجال الزجل) مصحوباً بإيقاع لحني بمساعدة بعض الآلات الموسيقية. ينتشر الزجل بشكل كبير في لبنان وشمال فلسطين وشمال الأردن وغرب سورية. يضعف الاهتمام الأكاديمي به ويعتقد أن السبب في ذلك يرجع إلى انعدام تقيده بالإعراب، وبالتالي عدم وصوله إلى الفهم المشترك للعرب.بالتالي عدم وصوله إلى الفهم المشترك للعرب.
, Lo zéjel detto anche zájal (dall'arabo زجل … Lo zéjel detto anche zájal (dall'arabo زجل, zajal) è un componimento metrico originario della Spagna e nato durante il periodo islamico. Strutturalmente molto vicino al muwashshah, lo zéjel presenta però un contenuto interamente in lingua araba a livello vernacolare. Nella letteratura spagnola si ritrovano alcuni tipi di componimento poetico che sono nati verosimilmente ispirandosi allo zéjel, il quale risultò diffuso pure nei di epoca posteriore. Anche i trovatori della Francia centro-meridionale e altri letterati spagnoli (specie durante il Secolo d'Oro) presero talvolta spunto dallo zéjel.'Oro) presero talvolta spunto dallo zéjel.
, Zajal (Arabic: زجل) is a traditional form … Zajal (Arabic: زجل) is a traditional form of oral strophic poetry declaimed in a colloquial dialect. While there is little evidence of the exact origins of the zajal, the earliest recorded zajal poet was the poet Ibn Quzman of al-Andalus who lived from 1078 to 1160. It is generally conceded that the early ancestors of Levantine dialectical poetry were the Andalusian zajal and muwashshaḥah, brought to Egypt and the eastern Mediterranean by Moors fleeing Spain in the thirteenth and fourteenth centuries. An early master of Egyptian zajal was the fourteenth century zajjāl Abu ʿAbd Allāh al-Ghubārī. Zajal's origins may be ancient but it can be traced back to at least the 12th century. Today it is most alive in the Levant (especially in Lebanon, Palestine and in Jordan where professional zajatine and in Jordan where professional zaja
, Zehel (hiszp. zéjel) – krótki utwór rymowa … Zehel (hiszp. zéjel) – krótki utwór rymowany, przeznaczony do śpiewu, opierający się na powtarzaniu w ramach wiersza zasygnalizowanego na początku tematu, popularny w zarabizowanej Hiszpanii, związany z hiszpańsko-arabską kulturą ludową. W utworze takim poeta zamieszczał często motywy autobiograficzne, przedstawiając się z reguły jako biednego. Znany jest zbiór 149 zeheli stworzonych przez . jest zbiór 149 zeheli stworzonych przez .
, Zadjal ou zajal (en arabe : زجل) est le nom arabe donné, en Al-Andalus, à une forme poétique similaire au Muwashshah (en arabe : موشحة), utilisant exclusivement l'arabe dialectal.
, El zàjal o zajal (en àrab: زجل, zajal, en … El zàjal o zajal (en àrab: زجل, zajal, en pronunciat zajál) és una forma de la poesia àrab similar a la , feta exclusivament en àrab dialectal. És format per un refrany i una estrofa de quatre versos, els tres primers monorims i el quart amb la rima del refrany, després del qual es repeteix el refrany. D'origen andalusí, va ser popularitzat pel poeta cordovès Ibn Quzman (1078 - 1160), va influir diverses formes , i fou practicada igualment pels sufís. Actualment encara és present al Magrib (en especial a Algèria) i al Líban, país on els seus practicants gaudeixen d'una gran popularitat.cticants gaudeixen d'una gran popularitat.
, Заджаль (араб. زجل) — жанр арабской устно … Заджаль (араб. زجل) — жанр арабской устной поэзии, уходящий своими корнями в средиземноморскую культуру. Форма заджаля похожа на мувашшах. Заджаль был известен ещё в доисламские времена, но широкое распространение он получил в аль-Андалусе при Омейядах. В настоящее время заджаль распространён в Западной Африке (Алжир и др.) и Ближнем Востоке (Ливан, Палестина и др.), где профессиональные певцы заджаля пользуются большой популярностью у народа. Его исполняют в полу-импровизированной форме, чаще всего в форме дебатов между поэтами (заджалин). Они обычно сопровождается игрой на ударных музыкальных инструментах и мужским хором, поющим отрывки из стиха. и мужским хором, поющим отрывки из стиха.
, El zéjel o zajal (en árabe, زجل, zajal, e … El zéjel o zajal (en árabe, زجل, zajal, en árabe andalusí. pronunciado zajál, 'canción' en español) es una forma tradicional de poesía de la literatura árabe recitada en dialecto coloquial con antiguas raíces en la cultura mediterránea. El zéjel, en su forma más típica, consiste en un estribillo de dos versos, al que siguen otros sonidos acompasados que a su vez tienen una rima seguida de otros tres versos (mudanza) y un cuarto verso (vuelta) que rima con los sonidos acompasados de antes pertenecientes al estribillo, anunciando su repetición. La distribución de la rima es la siguiente: aa (estribillo), bbb (mudanza), a (vuelta) y repetición del estribillo. Es decir, aa-bbba, aa-ccca, aa-ddda.illo. Es decir, aa-bbba, aa-ccca, aa-ddda.
, Заджаль — жанр арабської усної поезії, що … Заджаль — жанр арабської усної поезії, що йде своїм корінням в середземноморську культуру. Форма заджаля схожа на мувашшах. Заджаль був відомий ще в доісламські часи, але широке поширення отримав в аль-Андалусії при Омейядах. Заджаль поширений в Західній Африці (Алжир і ін.) та Близькому Сході (Ліван, Палестина і ін.), де професійні співаки заджаля користуються великою популярністю в народі. Його виконують в напів-імпровізованій формі, найчастіше у формі дебатів між поетами (заджалін). Це зазвичай супроводжується грою на ударних музичних інструментах і чоловічим хором, який співає уривки з вірша.ловічим хором, який співає уривки з вірша.
, Zéjel (em árabe: زجل; romaniz.: zajal ou z … Zéjel (em árabe: زجل; romaniz.: zajal ou zadjal) é uma forma tradicional de poesia estrófica oral declamada num dialecto coloquial (sobretudo num dos muitos dialectos do árabe) com raízes antigas em várias culturas mediterrâneas. A forma é semelhante à Moachaha. A origem do Zéjel está naArábia pré-islâmica e Al-Khansa era famosa pelo Zéjel nessa altura. Esta arte foi levada pelos Omíadas para o Alandalus. Actualmente está mais fiva no Magrebe, sobretudo na Argélia (devido aos Andalusinos que se refugiaram aí), e no Levante, especialmente no Líbano e na Palestina, onde praticantes profissionais de Zéjel podem chegar a atingir altos níveis de reconhecimento e popularidade. O Zéjel é semi-improvisado e semi-cantado e muitas vezes é executado sob a forma de um debate entre os poetas que improvma de um debate entre os poetas que improv
, Das Zadschal (von arabisch زجل, DMG Zaǧal … Das Zadschal (von arabisch زجل, DMG Zaǧal ‚(laut) anstimmen‘ oder ‚die Gemüter rühren‘; spanisch zéjel, französisch zadjal, katalanisch zagal, italienisch zaggial, englisch zajal) ist eine hispanoarabische, strophische Gedicht- und Liedform fester Bauart, die aus dem Muwaschschah hervorgegangen ist und welche im muslimischen al-Ándalus erfunden wurde. Sprachlich ist das Zadschal vollständig in dialektaler arabischer oder iberoromanischer Umgangssprache gehalten. iberoromanischer Umgangssprache gehalten.
|
| rdfs:label |
زجل
, Заджаль
, Zadschal
, Zéjel
, Zehel
, Zajal
, Zadjal
, Zàjal
|
