| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Vasilij Kirillovič Tredjakovskij (in russo … Vasilij Kirillovič Tredjakovskij (in russo: Василий Кириллович Тредиаковский (Тредьяковский)?; Astrachan', 5 marzo 1703 – San Pietroburgo, 17 agosto 1768) è stato un poeta e traduttore russo. Figlio di un pope di Astrachan' di limitati mezzi economici ebbe modo di effettuare gli studi dapprima con i monaci cappuccini nella sua città, in seguito si trasferì a Mosca per attendere agli studi presso l'Accademia slavo-greco-latina. Nel 1725 partì per un viaggio in Europa occidentale avendo come prima meta i Paesi Bassi. Dal 1727 al 1730 soggiornò a Parigi per frequentare la Sorbona, dove studiò matematica, filosofia, teologia e letteratura francese. Fu il primo letterato russo di estrazione popolare ad aver avuto una formazione accademica in un paese straniero. Questo periodo di formazione ebbe una rilevante importanza nel successivo lavoro di Trediakovskij: il contatto con la vivace cultura illuministica europea, dominata da pensatori quali Montesquieu o Voltaire, ma in particolare la sua vicinanza allo storico Rollin, di cui fu assiduo allievo e di cui tradusse in russo l'Histoire de Rome, lo portarono ad acquisire non solo una buona cultura ma anche una nuova consapevolezza, fungendo da stimolo alla sua presa di coscienza riguardo al problema della lingua letteraria russa e le sue forme poetiche, che lo portarono in seguito a sviluppare le sue teorie sulla prosodia. Nel 1730 rientrò in patria, a San Pietroburgo, e scrisse Stichí na ráznye slúčai (Versi per varie occasioni), poesie in russo, latino e francese, pubblicate insieme a Ezda v ostrov ljubvi, la sua traduzione (in parte in versi) di Voyage à l'isle d'amour di . Riguardo alla sua produzione, sia originale sia di traduzione, la critica è generalmente piuttosto severa, riconoscendogli però alcuni spunti rilevanti per le soluzioni stilistiche adottate, al contempo gli stessi critici ravvisano nel suo lavoro di teorizzazione un'importanza fondamentale non solo nel suo tempo, ma, ancora agli inizi del XX secolo, veniva reputato attuale e di un certo spessore, definendolo "ancora interessante". Due anni più tardi ricoprì il ruolo di traduttore all'Accademia delle scienze della capitale dove fece anche parte di una commissione creata con lo scopo di avviare lo sviluppo della lingua letteraria russa. Qui ebbe modo di organizzare organicamente le sue idee sulla metrica e sulla stessa lingua letteraria ed esplicitarle nella composizione della prima poesia russa in verso sillabotonico, Pozdravlenie baronu I. A. Korfu (Encomio al barone I. A. Korff). Nel 1735 pubblicò uno studio, Novyj i kratkij sposob k složeniju rossijskich stichov, (Nuovo e breve sistema per comporre i versi russi), nel quale raccomandava l'adozione del , già presente nella poesia popolare, in luogo di quello sillabico di origine accademica.Oltre a traduzioni dal francese, fra cui l'Arte poetica di Boileau, Le avventure di Telemaco di Fénelon, del 1766, e un romanzo che è stato il primo testo letterario in lingua russa non ecclesiastica, Tredjakovskij fu anche autore di versi lirici ed epici, fra cui il poema filosofico Feoptija, scritto fra il 1750 e il 1753.o Feoptija, scritto fra il 1750 e il 1753.
, Wassili Kirillowitsch Trediakowski (russis … Wassili Kirillowitsch Trediakowski (russisch Василий Кириллович Тредиаковский, wiss. Transliteration Vasilij Kirillovič Trediakovskij; * 22. Februarjul. / 5. März 1703greg. in Astrachan; † 6. Augustjul. / 17. August 1769greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Dichter und Literaturtheoretiker, der als einer der Begründer der klassischen russischen Literatur gilt.der klassischen russischen Literatur gilt.
, Vassili Kiríl·lovitx Trediakovski (en rus: Василий Кириллович Тредиаковский) (5 de març del 1703, Àstrakhan - 6 d'agost del 1769, Sant Petersburg) fou un notable poeta, traductor i científic rus.
, Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский (также … Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский (также Тредьяковский; 22 февраля (5 марта) 1703, Астрахань — 6 (17) августа 1768, Санкт-Петербург) — русский поэт, переводчик и филолог XVIII века, один из основателей силлабо-тонического стихосложения в России. Впервые ввёл гекзаметр в арсенал русских стихотворных размеров. Впервые в русском языке и литературе теоретически разделил поэзию и прозу и ввёл эти понятия в русскую культуру и общественное сознание. Его интересы в области метрики стиха также сопрягались с композиторской деятельностью, главным образом, это была кантовая музыка. По чинам — надворный советник (1765). Родом из семьи астраханского священника, образование получил в католической латинской школе при миссии ордена капуцинов. В 1723—1725 годах обучался в Москве, в Славяно-греко-латинской академии, обратив на себя внимание дипломатических кругов. Благодаря протекции И. Г. Головкина и А. Б. Куракина получил возможность выехать в Нидерланды, а затем во Францию, где прожил два года, получив философское образование в Сорбонне. После возвращения в Россию в 1730 году снискал известность как поэт и переводчик, претендовал на статус придворного поэта и панегириста Анны Иоанновны. С 1733 года — секретарь Императорской академии наук. В 1734—1735 годах предпринял реформу русского стихосложения, однако занятая им интеллектуальная позиция и близость к прокатолически настроенной части российского дворянства привела к краху его карьеры. В 1745 году Тредиаковский получил звание профессора Академии наук — одновременно с М. В. Ломоносовым, но в 1759 году был из неё уволен. В 1740—1750-е годы Тредиаковский вступил в полемику с М. В. Ломоносовым и А. П. Сумароковым, которая также не способствовала росту его репутации. В 1752 году опубликовал двухтомное издание «Сочинений и переводов как стихами, так и прозою», которое надолго определило место Тредиаковского в истории русской культуры. Все эти годы он занимался преимущественно переводами французской художественной и исторической литературы, в том числе объёмных «Древней истории» (10 томов) и «Римской истории» (15 томов) Шарля Роллена. Важнейшим собственным достижением Тредиаковский считал эпическую поэму «Телемахида» (1766) — перевод гекзаметром прозаического оригинала Франсуа Фенелона, которая была не понята и не признана современниками, но уже в первой трети XIX века стала востребована переводчиками-гекзаметристами (Н. И. Гнедичем и В. А. Жуковским); наследие Тредиаковского высоко оценивал А. С. Пушкин. Переводы «Древней» и «Римской истории» Роллена, выполненные Тредиаковским, ещё в 1855 году оценивались Н. Г. Чернышевским как «лучшие по своему предмету» и «ничем не заменимые для русского читателя». После кончины Тредиаковский надолго получил репутацию плохого поэта, постепенная реабилитация его наследия шла на протяжении всего XIX и XX веков. Его переводы и оригинальные произведения переиздавались в 1773—1778, 1849, 1935, 1963 и 2007—2009 годах. К началу XXI века наследие Тредиаковского, в том числе и «Телемахида», получило высокий литературный статус. По словам , значение его для русской культуры заключается не в участии в формировании будущей литературы и самосознания, а в открытии для России классической древности, поскольку он сумел воспринять не только верхний слой современного ему европейского классицизма, но и — через ренессансный гуманизм — традицию Античности в её глубине.манизм — традицию Античности в её глубине.
, Vasíli Kirílovich Trediakóvski (Astracán, 5 de marzo de 1703 – San Petersburgo, 6 de agosto de 1769) fue un notable poeta, traductor, lexicógrafo, fabulista y científico ruso.
, Wasilij Kiriłłowicz Triediakowski (ur. 5 m … Wasilij Kiriłłowicz Triediakowski (ur. 5 marca 1703 w Astrachaniu, zm. 17 sierpnia 1768/69 w Petersburgu) – rosyjski pisarz, poeta, teoretyk literatury, tłumacz; przedstawiciel oświecenia rosyjskiego. Urodził się w rodzinie kapłana. Podstawowe wykształcenie uzyskał w astrachańskiej szkole prowadzonej przez misjonarzy katolickich. Studiował w moskiewskiej Akademii Słowiańsko-Grecko-Łacińskiej (1723-1725), w 1725 roku wyjechał do Hagi, następnie do Paryża, gdzie kontynuował naukę na Sorbonie (1727-1730). W 1730 roku powrócił do Rosji, gdzie dwa lata później, w 1732 roku został tłumaczem w Petersburskiej Akademii Nauk. W 1733 roku został nadwornym poetą. W 1745 roku mianowany profesorem elokwencji. Jako pierwszy wprowadził do literatury rosyjskiej gatunek uroczystej ody. Był autorem wielu prac teoretycznych (m.in. Nowyj i kratkij sposob k słożeniju rossijskich stichow, 1735), tworząc podstawy systemu sylabotonicznego i zapoczątkowując reformę rosyjskiej wersyfikacji. Zmuszony do opuszczenia Akademii w 1759 roku, żył w samotności i ubóstwie. Był autorem m.in. poematu heroicznego Telemachida (1766), opartego na powieści F. Fénelona Przygody Telemaka (1699), oraz dydaktycznego utworu Fieoptija, ili dokazatielstwo o Bogozrienii (1750-1754, wydanie 1963).o o Bogozrienii (1750-1754, wydanie 1963).
, Vasily Kirillovich Trediakovsky (Russian: … Vasily Kirillovich Trediakovsky (Russian: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский; 5 March [O.S. 22 February] 1703 in Astrakhan – 17 August [O.S. 6 August] 1769 in Saint Petersburg) was a Russian poet, essayist and playwright who helped lay the foundations of classical Russian literature. Trediakovsky was a Russian literary theoretician and poet whose writings contributed to the classical foundations of Russian literature. The son of a poor priest, Trediakovsky became the first Russian commoner to receive a humanistic education abroad, at the Sorbonne in Paris (1727–30) where he studied philosophy, linguistics and mathematics. Soon after his return to Russia he became acting secretary of the Academy of Sciences and de facto court poet. In 1735 Trediakovsky published Новый и краткий способ к сложенью российских стихов ("A new and brief way for composing of Russian verses"), a highly theoretical work for which he is best remembered. It discussed for the first time in Russian literature such poetic genres as the sonnet, the rondeau, the madrigal, and the ode. In 1748 appeared his Разговор об орфографии ("A Conversation on Orthography"), the first study of the phonetic structure of the Russian language. He continued his advocacy of poetic reform in О древней, средней и новой российской поезии (1752; "On Ancient, Middle, and New Russian Poetry"). Trediakovsky was also a prolific translator of classical authors, medieval philosophers, and French literature. His translations frequently aroused the ire of the censors, and he fell into disfavour with his Academy superiors and conservative court circles. In 1759 he was dismissed from the Academy. His last major work was a translation of François Fénelon's Les aventures de Telemaque (1766; Tilemakhida), which he rendered in Russian hexameters. His works marked the transition from syllabic versification to metric verse, more suited to the sound of the Russian tongue. In 1740, Trediakovsky received a physical beating at the hand of the imperial minister Artemy Volynsky. Volynsky was arrested on charges of conspiracy and misconduct, but Trediakovsky became, "a subject of constant mockery", according to Elif Batuman: "His very propensity for receiving physical abuse became a popular comic premise."cal abuse became a popular comic premise."
, 바실리 트레디아콥스키(러시아어: Васи́лий Кири́ллович Тре … 바실리 트레디아콥스키(러시아어: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский, 1703년 3월 5일 ~ 1869년 8월 17일)는 러시아의 시인·학자이다. 아스트라한의 승려의 아들로 태어나 모스크바 신학교에서 공부했다. 그 후 네덜란드, 프랑스로 유학하여 철학, 문학, 역사를 수업하고 귀국 후 즉시 <사랑의 섬 여행>이라는 프랑스 통속소설을 러시아어로 번역 출판하였다. 이것이 러시아에서 활자화된 최초의 문학작품일 것이다. 번역으로서는 이 밖에 프랑스 작가 페늘롱의 <텔레마크의 모험> 러시아어 역(譯) <치레마히다>가 있다. 1734년에 쓴 <단치히 함락의 찬양>은 고전주의의 온갖 규칙에 부합하는 러시아 최초의 송시이다. 그는 또한 러시아 시(詩)의 형식을 개혁하는 데 대한 이론화에 착수, <신 간이(新簡易) 러시아 작시법>(1735) 속에서 종래의 음절시(音節詩)를 배격하고 러시아 민요형식에 입각해서 악센트의 규칙적 교체를 도입한 음절 억양 시형(音節抑揚詩形)을 제창했다. 이 시형은 현재까지도 러시아 시의 기본이 되고 있다. 작시법 이론가로서의 공적은 실제적 시작자(詩作者)로서의 범용(凡庸)함을 보완해 주는 감이 있다. 1745년 러시아인으로는 처음으로 아카데미의 라틴어 및 러시아어 웅변술교수가 되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 "트레자코프스키" 항목을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.대백과사전의 "트레자코프스키" 항목을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
, فاسيلي كيريلوفيتش تردياكوفسكي (بالروسية: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский) هو كاتب مقالات وكاتب مسرحي وشاعر وناقد أدبي ومترجم روسي عاش في القرن الثامن عشر.
, Vassili Kirillovitch Trediakovski (en russ … Vassili Kirillovitch Trediakovski (en russe : Василий Кириллович Тредиаковский), né à Astrakhan le 22 février 1703 (5 mars 1703 dans le calendrier grégorien), mort le 6 août 1769 (17 août 1769 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et traducteur russe. Trediakovski est le premier érudit russe polyglotte, qui parle, lit et compose en langue étrangère.parle, lit et compose en langue étrangère.
, Vasili Kirilovitsj Tredjakovski (Russisch: … Vasili Kirilovitsj Tredjakovski (Russisch: Василий Кириллович Тредиаковский) (Astrachan 5 maart 1703 – Sint-Petersburg, 17 augustus 1767) was een Russisch schrijver, dichter en literatuurwetenschapper. Tredjakovski wordt wel gezien als de grondlegger van de klassieke Russische literatuur. Tredjakovski werd geboren als zoon van een arme priester, maar kreeg als eerste niet adellijke een door de staat gefinancierde humanistische opleiding in het buitenland. Van 1727 tot 1730 studeerde hij in Parijs aan de Sorbonne. Na zijn terugkeer in Rusland werd hij secretaris van de Academie van Wetenschappen en de facto hofdichter, in welker hoedanigheid hij veel classicistische gedichten produceerde.. In 1735 publiceerde Tredjakovski Een nieuwe en snelle manier voor het schrijven van Russische gedichten, waarin hij voor het eerst in de Russische literatuur dichterlijke vormen als , Rondeaus en Odes bespreekt. In 1748 verscheen Een discussie over orthografie, over de fonetische structuur van de Russische taal. In zijn Over oude, middelbare en nieuwe Russische dichtkunst pleit Tredjakovski voor een vernieuwing in de Russische dichtkunst. Hij stond met name voor de overgang van het syllabische naar het metrische rijm, waardoor de klank van het Russisch in zijn ogen beter tot zijn recht kwam. Tredjakovski werd ook bekend als vertaler van klassieke auteurs, middeleeuwse filosofen en Franse literatuur (waaronder François Fénelon), hetgeen hem in hofkringen op veel kritiek kwam te staan. In 1759 werd hij zelfs van de Academie van Wetenschappen uitgesloten. Het werk van Tredjakovski verdween lange tijd naar de achtergrond en kreeg pas weer ten tijde van Poesjkin een herwaardering. ten tijde van Poesjkin een herwaardering.
, Тредіако́вський Васи́ль Кири́лович (Тредья … Тредіако́вський Васи́ль Кири́лович (Тредьяковський) (22 лютого (5 березня) 1703 — 6 (17) серпня 1769) — російський поет, перекладач і філолог XVIII століття, один із засновників силлабо-тонічного віршування в Росії. Уперше ввів гекзаметр в арсенал російських віршових розмірів. Уперше в російській мові та літературі теоретично розділив поезію та прозу та ввів ці поняття в російську культуру та громадську свідомість. Його інтереси в царині метрики вірша також поєднувались із композиторською діяльністю, здебільшого, це була кантова музика. За чином — надвірний радник (1765). Родом із сім'ї астраханського священика, освіту здобув у католицькій латинській школі при місії ордена капуцинів. У 1723—1725 роках навчався в Москві, в Слов'яно-греко-латинській академії, звернувши на себе увагу дипломатичних кіл суспільства. Завдяки протекції та О. Б. Куракіна одержав змогу виїхати до Нідерландів, а відтак до Франції, де прожив два роки, здобув філософську освіту в Сорбонні. Після повернення до Росії 1730 року здобув популярності як поет і перекладач, претендував на статус придворного поета та панегіриста Анни Іванівни. З 1733 року — секретар Імператорської академії наук. У 1734—1735 роках здійснив реформу російського віршування, однак зайнята ним інтелектуальна позиція та близькість до прокатолицько налаштованої частини російського дворянства призвела до краху його кар'єри. 1745 року Тредіаковський одержав звання професора Академії наук — одночасно з Ломоносовим, але 1759 року був звідти звільнений. У 1740—1750 роки він розпочав полеміку з М. В. Ломоносовим і О. П. Сумароковим, яка також не сприяла росту його репутації. 1752 року опублікував двотомне видання «Віршів і перекладів як віршами, так і прозою» (рос. «Сочинения и переводы как стихами, так и прозою»), яке надовго визначило місце Тредіаковського в історії російської культури. Усі ті роки він займався переважно перекладами французької художньої й історичної літератури, зокрема й об'ємних «Древньої історії» (10 томів) і «Римської історії» (15 томів) . Найважливішим власним досягненням Тредіаковський вважав епічну поему » (1766) — переклад гекзаметром прозаїчного оригіналу Франсуа Фенелона, яку не зрозуміли та визнали сучасники автора, але вже в першій третині XIX століття вона стала затребуваною серед перекладачів-гекзаметристів (М. І. Гнідича та В. А. Жуковського); спадок Тредіаковського високо оцінював О. С. Пушкін. Переклади «Древньої» та «Римської історії» Роллена, виконані Тредіаковським, ще 1855 року оцінювались М. Г. Чернишевським як «найкращі зі свого предмету» та «нічим незамінні для російського читача». Опісля смерті Тредіаковський надовго одержав репутацію поганого поета, поступова реабілітація його спадщини відбувалась протягом усього XIX та XX століть. Його переклади та оригінальні твори перевидавались у 1773—1778, 1849, 1935, 1963 та 2007—2009 роках. До початку XXI століття спадщина Тредіаковського, а зокрема й «Телемахіда», одержала високий літературний статус. За словами , значення його для російської культури полягає не в участі в формуванні майбутньої літератури та самосвідомості, а у відкритті для Росії класичної старовини, оскільки він зумів сприйняти не лише верхній шар сучасного йому європейського класицизму, але й — через гуманізм епохи Відродження — традицію Античності в її глибині.дження — традицію Античності в її глибині.
, Vasilij Kirillovitj Trediakovskij (ryska: … Vasilij Kirillovitj Trediakovskij (ryska: Василий Кириллович Тредиаковский), född 5 mars (gamla stilen: 22 februari) 1703 i Astrachan, död 17 augusti (gamla stilen: 6 augusti) 1769 i Sankt Petersburg, var en rysk språkforskare och poet. Trediakovskij fick 1733 anställning som akademisk lärare i ryska språket och 1745 professors titel. Han var en mindre framstående poet och som språkforskare var han präglad av Michail Lomonosov. Han hade dock god känsla för det ryska språket, litteraturen och var en framstående versteoretiker. Sina för Ryssland epokgörande teorier om verslära och språkstil nedlade han i avhandlingen Novyj i kratkij sposob k slozjeniju rossijskich stichov (1735) och O drevnem, srednem i novom stichotvorenii rossiiskam (1755). Dessutom utförde han översättningar, bland annat av Nicolas Boileaus "L'art poétique". Hans samlade skrifter (bland annat oden, tillfällighetsvers samt språk- och versstudier) utgavs 1752 och 1849. En biografi över honom utgavs 1873 av Pjotr Pekarskij.över honom utgavs 1873 av Pjotr Pekarskij.
|
| rdfs:comment |
Vassili Kirillovitch Trediakovski (en russ … Vassili Kirillovitch Trediakovski (en russe : Василий Кириллович Тредиаковский), né à Astrakhan le 22 février 1703 (5 mars 1703 dans le calendrier grégorien), mort le 6 août 1769 (17 août 1769 dans le calendrier grégorien) à Saint-Pétersbourg, est un écrivain et traducteur russe. Trediakovski est le premier érudit russe polyglotte, qui parle, lit et compose en langue étrangère.parle, lit et compose en langue étrangère.
, فاسيلي كيريلوفيتش تردياكوفسكي (بالروسية: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский) هو كاتب مقالات وكاتب مسرحي وشاعر وناقد أدبي ومترجم روسي عاش في القرن الثامن عشر.
, Wasilij Kiriłłowicz Triediakowski (ur. 5 m … Wasilij Kiriłłowicz Triediakowski (ur. 5 marca 1703 w Astrachaniu, zm. 17 sierpnia 1768/69 w Petersburgu) – rosyjski pisarz, poeta, teoretyk literatury, tłumacz; przedstawiciel oświecenia rosyjskiego. Urodził się w rodzinie kapłana. Podstawowe wykształcenie uzyskał w astrachańskiej szkole prowadzonej przez misjonarzy katolickich. Studiował w moskiewskiej Akademii Słowiańsko-Grecko-Łacińskiej (1723-1725), w 1725 roku wyjechał do Hagi, następnie do Paryża, gdzie kontynuował naukę na Sorbonie (1727-1730). W 1730 roku powrócił do Rosji, gdzie dwa lata później, w 1732 roku został tłumaczem w Petersburskiej Akademii Nauk. W 1733 roku został nadwornym poetą. W 1745 roku mianowany profesorem elokwencji. Jako pierwszy wprowadził do literatury rosyjskiej gatunek uroczystej ody. Był autorem wielu praunek uroczystej ody. Był autorem wielu pra
, Vassili Kiríl·lovitx Trediakovski (en rus: Василий Кириллович Тредиаковский) (5 de març del 1703, Àstrakhan - 6 d'agost del 1769, Sant Petersburg) fou un notable poeta, traductor i científic rus.
, Тредіако́вський Васи́ль Кири́лович (Тредья … Тредіако́вський Васи́ль Кири́лович (Тредьяковський) (22 лютого (5 березня) 1703 — 6 (17) серпня 1769) — російський поет, перекладач і філолог XVIII століття, один із засновників силлабо-тонічного віршування в Росії. Уперше ввів гекзаметр в арсенал російських віршових розмірів. Уперше в російській мові та літературі теоретично розділив поезію та прозу та ввів ці поняття в російську культуру та громадську свідомість. Його інтереси в царині метрики вірша також поєднувались із композиторською діяльністю, здебільшого, це була кантова музика. За чином — надвірний радник (1765).узика. За чином — надвірний радник (1765).
, 바실리 트레디아콥스키(러시아어: Васи́лий Кири́ллович Тре … 바실리 트레디아콥스키(러시아어: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский, 1703년 3월 5일 ~ 1869년 8월 17일)는 러시아의 시인·학자이다. 아스트라한의 승려의 아들로 태어나 모스크바 신학교에서 공부했다. 그 후 네덜란드, 프랑스로 유학하여 철학, 문학, 역사를 수업하고 귀국 후 즉시 <사랑의 섬 여행>이라는 프랑스 통속소설을 러시아어로 번역 출판하였다. 이것이 러시아에서 활자화된 최초의 문학작품일 것이다. 번역으로서는 이 밖에 프랑스 작가 페늘롱의 <텔레마크의 모험> 러시아어 역(譯) <치레마히다>가 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 "트레자코프스키" 항목을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.대백과사전의 "트레자코프스키" 항목을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
, Vasilij Kirillovič Tredjakovskij (in russo … Vasilij Kirillovič Tredjakovskij (in russo: Василий Кириллович Тредиаковский (Тредьяковский)?; Astrachan', 5 marzo 1703 – San Pietroburgo, 17 agosto 1768) è stato un poeta e traduttore russo. Figlio di un pope di Astrachan' di limitati mezzi economici ebbe modo di effettuare gli studi dapprima con i monaci cappuccini nella sua città, in seguito si trasferì a Mosca per attendere agli studi presso l'Accademia slavo-greco-latina.udi presso l'Accademia slavo-greco-latina.
, Wassili Kirillowitsch Trediakowski (russis … Wassili Kirillowitsch Trediakowski (russisch Василий Кириллович Тредиаковский, wiss. Transliteration Vasilij Kirillovič Trediakovskij; * 22. Februarjul. / 5. März 1703greg. in Astrachan; † 6. Augustjul. / 17. August 1769greg. in Sankt Petersburg) war ein russischer Dichter und Literaturtheoretiker, der als einer der Begründer der klassischen russischen Literatur gilt.der klassischen russischen Literatur gilt.
, Vasily Kirillovich Trediakovsky (Russian: … Vasily Kirillovich Trediakovsky (Russian: Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский; 5 March [O.S. 22 February] 1703 in Astrakhan – 17 August [O.S. 6 August] 1769 in Saint Petersburg) was a Russian poet, essayist and playwright who helped lay the foundations of classical Russian literature.undations of classical Russian literature.
, Vasíli Kirílovich Trediakóvski (Astracán, 5 de marzo de 1703 – San Petersburgo, 6 de agosto de 1769) fue un notable poeta, traductor, lexicógrafo, fabulista y científico ruso.
, Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский (также … Васи́лий Кири́ллович Тредиако́вский (также Тредьяковский; 22 февраля (5 марта) 1703, Астрахань — 6 (17) августа 1768, Санкт-Петербург) — русский поэт, переводчик и филолог XVIII века, один из основателей силлабо-тонического стихосложения в России. Впервые ввёл гекзаметр в арсенал русских стихотворных размеров. Впервые в русском языке и литературе теоретически разделил поэзию и прозу и ввёл эти понятия в русскую культуру и общественное сознание. Его интересы в области метрики стиха также сопрягались с композиторской деятельностью, главным образом, это была кантовая музыка. По чинам — надворный советник (1765).ыка. По чинам — надворный советник (1765).
, Vasilij Kirillovitj Trediakovskij (ryska: Василий Кириллович Тредиаковский), född 5 mars (gamla stilen: 22 februari) 1703 i Astrachan, död 17 augusti (gamla stilen: 6 augusti) 1769 i Sankt Petersburg, var en rysk språkforskare och poet.
, Vasili Kirilovitsj Tredjakovski (Russisch: … Vasili Kirilovitsj Tredjakovski (Russisch: Василий Кириллович Тредиаковский) (Astrachan 5 maart 1703 – Sint-Petersburg, 17 augustus 1767) was een Russisch schrijver, dichter en literatuurwetenschapper. Tredjakovski wordt wel gezien als de grondlegger van de klassieke Russische literatuur. Tredjakovski werd ook bekend als vertaler van klassieke auteurs, middeleeuwse filosofen en Franse literatuur (waaronder François Fénelon), hetgeen hem in hofkringen op veel kritiek kwam te staan. In 1759 werd hij zelfs van de Academie van Wetenschappen uitgesloten.de Academie van Wetenschappen uitgesloten.
|
