| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Присяга Шуйських — присяга російського цар … Присяга Шуйських — присяга російського царя Василя Шуйського та його братів, Дмитра та Івана Пуговки, які перебували в польському полоні, королю польському Сигізмунду III Вазі та його сину, царю московському Владиславу, принесена 29 жовтня 1611 року в Сенатській залі Королівського Замку у Варшаві. Василь Шуйський на той час був повалений з російського трону, Дмитро ж був розбитий у битві при Клушині 4 липня 1610 року, бувши командувачем російсько-шведських військ. Під дзвони, при великому скупченні народу гетьман польний коронний Станіслав Жолкевський провіз бранців у відкритому для загального огляду візку Варшавою і після тріумфального в'їзду в Королівський Замок поставив їх перед королем Сигізмундом III, депутатами та сенаторами. Окрім Василя, Дмитра та Івана Пуговки Шуйських, серед бранців були дружина Дмитра, княгиня Катерина Григорівна — дочка Григорія «Малюти» Скуратова, колишній воєвода смоленський Михайло Шеїн, митрополит Ростовський Філарет. У Сенатській залі Королівського Замку були також єпископи, провідні політики та воєначальники. Біля трону Сигізмунда розмістилися примас польський та великий канцлер коронний. Цар Василь Шуйський з непокритою головою схилився до землі, долонею правої руки торкнувся землі, а потім поцілував її. Потім склав присягу, підкорився маєстату (величі) Речі Посполитої, визнав себе переможеним і пообіцяв, що Росія більше ніколи на Польщу не нападе. Тільки після цієї присяги король Сигізмунд дозволив йому поцілувати руку, що було ще одним проявом переваги Польської Корони. Князь Дмитро упав обличчям до землі і бив чолом перед королем і Річчю Посполитою, після чого склав таку ж присягу, як колишній цар. Великий князь Іван упав обличчям і тричі бив поклони, потім присягнув так само, як і його брати. Перед польським троном лежали здобуті у битвах під Клушиним і Кремлем російські хоругви, зокрема найзначніша — царська хоругва Василя Шуйського. Церемонія російської присяги закінчилася урочистою літургією в костелі св. Яна.ася урочистою літургією в костелі св. Яна.
, Присяга Шуйских — присяга пребывающих в по … Присяга Шуйских — присяга пребывающих в польском плену русского царя Василия Шуйского и его братьев, Дмитрия и Ивана Пуговки, королю польскому Сигизмунду III и царю русскому Владиславу, принесённая 29 октября 1611 года в Сенатской зале Королевского Замка в Варшаве. Василий Шуйский к тому времени был свергнут с русского трона, Дмитрий же был разбит в битве при Клушине 24 июня (4 июля) 1610 года, будучи командующим русско-шведскими войсками. Под звон колоколов, при большом скоплении народа гетман польный коронный Станислав Жолкевский провёз пленников в открытой для всеобщего обозрения повозке по Варшаве и после триумфального въезда в Королевский Замок поставил их перед королём Сигизмундом III, депутатами и сенаторами. Кроме Василия, Дмитрия и Ивана Пуговки Шуйских, среди пленников были жена Дмитрия, княгиня Екатерина Григорьевна — дочь Григория «Малюты» Скуратова, бывший воевода смоленский Михаил Шеин, митрополит Ростовский Филарет. В Сенатской зале Королевского Замка присутствовали также епископы, ведущие политики и военачальники. Около трона Сигизмунда разместились примас польский и великий канцлер коронный. Царь Василий Шуйский с непокрытой головой склонился к земле, ладонью правой руки коснулся земли, а следом поцеловал её. Затем принёс присягу, покорился маестату (величию) Речи Посполитой, признал себя побеждённым и пообещал, что Россия больше никогда на Польшу не нападёт. Только после этой присяги король Сигизмунд позволил ему поцеловать руку, что было очередным проявлением превосходства Польской Короны. Князь Дмитрий пал лицом к земле и бил челом перед королём и Речью Посполитой, после чего принёс такую же присягу, как царь. Великий князь Иван пал лицом и трижды бил поклоны, затем присягнул так же, как и его братья. Перед польским троном лежали добытые в битвах под Клушиным и Кремлём русские хоругви, в том числе наиболее значимая — царская хоругвь Василия Шуйского. Церемония русской присяги закончилась торжественной литургией в соседствующем с Замком костёле св. Яна. в соседствующем с Замком костёле св. Яна.
, Omaĝo de caro al pola reĝo (pole: Hołd Szu … Omaĝo de caro al pola reĝo (pole: Hołd Szujskich) – omaĝo de restanta en pola mallibero, detronigita caro de Rusio Bazilo la 4-a Ŝujskij kaj liaj fratoj: Demetrio (komandanto de rusa-sveda armeo en batalo de Kluŝino) kaj Ivano (nomata ruse Pugovka, pole „guzik” (butono)), al reĝo de Pollando Sigismondo la 3-a Vasa kaj reĝido Ladislao la 4-a (tiutempa caro de Rusio) la 29-an de oktobro 1611 en la senata salono de Reĝa Kastelo en Varsovio. Laŭ raporto el la 17-a jarcento la ago estis tiom fama, granda kaj neniam en Pollando vidata. Krona kampa hetmano Stanisław Żółkiewski triumfe envenis tra la reĝa itinero al la Reĝa Kastelo, kunportante kun si malliberigitajn: Demetrio Ŝujskij kun la edzino – granda princino Jekaterina Grigorievna, la filino de Grigorij Maluta Skuratov kaj Ivano Pugovka Ŝujskij, Miĥail Ŝein, rusa militisto, kaj estro de Rusa Ortodoksa Eklezio - Filaret.Żółkiewski prezentis ilin al la Senato, substrekante en sia antaŭparolo variecon de feliĉo. Antaŭ Sigismundo la 3-a Vasa sur la trono la rusia caro Bazilo la 4-a Ŝujskij la teron per la dekstra mano kaj ĝin kisis, militestro de moskva armeo Demetrio Ŝujskij frapis per la frunto la teron kaj Ivano Ŝujskij faris la samon trifoje. kaj Ivano Ŝujskij faris la samon trifoje.
, Shuysky tribute was the act of homage of t … Shuysky tribute was the act of homage of the deposed Mickail Shuysky of Russia and his retinue to the Polish King Sigismund III Vasa and teenage prince Władysław (the then-candidate to the Russian throne) on October 29, 1611, in the Senate Hall of the Royal Castle in Warsaw. Hetman of the Crown Stanisław Żółkiewski, who had captured Moscow the previous year, held a victory procession to the Royal Palace through the city of Warsaw, leading with him the prisoners: the former Russian tsar Vasily IV Shuysky, his two brothers Ivan and Dmitry, the wife of the latter, Grand Duchess Ekaterina Grigoryevna (a daughter of Ivan the Terrible's associate Malyuta Skuratov and sister of a former tsarina, the spouse of Tsar Boris Godunov), military commander Mikhail Shein, and Patriarch Filaret who would ascend to power in Russia later on as the father and de facto ruler behind the back of his son Michael I of Russia, the founder of the Romanov Dynasty.ussia, the founder of the Romanov Dynasty.
, Hołd Szujskich – homagium przebywającego w … Hołd Szujskich – homagium przebywającego w polskiej niewoli, zdetronizowanego cara Rosji Wasyla IV Szujskiego i jego braci: Dymitra (dowódcy sił rosyjsko-szwedzkich w bitwie pod Kłuszynem) i Iwana (zwanego ros. Pugowką, pol. „guzik”), złożone królowi Polski Zygmuntowi III Wazie i królewiczowi Władysławowi (ówczesnemu carowi Rosji) 29 października 1611 w sali senatu Zamku Królewskiego w Warszawie, w relacji z XVII w. był aktem tak sławnym, wielkim i nigdy w Polsce niewidzianym. Hetman polny koronny Stanisław Żółkiewski odbył wjazd tryumfalny przez Krakowskie Przedmieście na Zamek Królewski, wiodąc ze sobą uwięzionych: cara rosyjskiego Wasyla IV Szujskiego, jego braci: Dymitra Szujskiego z żoną – wielką księżną , córką Grigorija Maluty Skuratowa i Iwana Pugowkę Szujskiego, Michaiła Szeina, niekanonicznego patriarchę moskiewskiego i całej Rusi Filareta. Żółkiewski przedstawił ich Senatowi, podnosząc w swej przemowie zmienność szczęścia. Przed Zygmuntem III na tronie car Wasyl IV dotknął ziemi prawą ręką i ją ucałował, wódz wojsk moskiewskich Dymitr Szujski bił czołem o ziemię, a Iwan Szujski uczynił to trzykrotnie.ię, a Iwan Szujski uczynił to trzykrotnie.
|
| rdfs:comment |
Shuysky tribute was the act of homage of t … Shuysky tribute was the act of homage of the deposed Mickail Shuysky of Russia and his retinue to the Polish King Sigismund III Vasa and teenage prince Władysław (the then-candidate to the Russian throne) on October 29, 1611, in the Senate Hall of the Royal Castle in Warsaw.Senate Hall of the Royal Castle in Warsaw.
, Omaĝo de caro al pola reĝo (pole: Hołd Szu … Omaĝo de caro al pola reĝo (pole: Hołd Szujskich) – omaĝo de restanta en pola mallibero, detronigita caro de Rusio Bazilo la 4-a Ŝujskij kaj liaj fratoj: Demetrio (komandanto de rusa-sveda armeo en batalo de Kluŝino) kaj Ivano (nomata ruse Pugovka, pole „guzik” (butono)), al reĝo de Pollando Sigismondo la 3-a Vasa kaj reĝido Ladislao la 4-a (tiutempa caro de Rusio) la 29-an de oktobro 1611 en la senata salono de Reĝa Kastelo en Varsovio. Laŭ raporto el la 17-a jarcento la ago estis tiom fama, granda kaj neniam en Pollando vidata.ama, granda kaj neniam en Pollando vidata.
, Присяга Шуйських — присяга російського цар … Присяга Шуйських — присяга російського царя Василя Шуйського та його братів, Дмитра та Івана Пуговки, які перебували в польському полоні, королю польському Сигізмунду III Вазі та його сину, царю московському Владиславу, принесена 29 жовтня 1611 року в Сенатській залі Королівського Замку у Варшаві. Василь Шуйський на той час був повалений з російського трону, Дмитро ж був розбитий у битві при Клушині 4 липня 1610 року, бувши командувачем російсько-шведських військ.и командувачем російсько-шведських військ.
, Hołd Szujskich – homagium przebywającego w … Hołd Szujskich – homagium przebywającego w polskiej niewoli, zdetronizowanego cara Rosji Wasyla IV Szujskiego i jego braci: Dymitra (dowódcy sił rosyjsko-szwedzkich w bitwie pod Kłuszynem) i Iwana (zwanego ros. Pugowką, pol. „guzik”), złożone królowi Polski Zygmuntowi III Wazie i królewiczowi Władysławowi (ówczesnemu carowi Rosji) 29 października 1611 w sali senatu Zamku Królewskiego w Warszawie, w relacji z XVII w. był aktem tak sławnym, wielkim i nigdy w Polsce niewidzianym.ym, wielkim i nigdy w Polsce niewidzianym.
, Присяга Шуйских — присяга пребывающих в по … Присяга Шуйских — присяга пребывающих в польском плену русского царя Василия Шуйского и его братьев, Дмитрия и Ивана Пуговки, королю польскому Сигизмунду III и царю русскому Владиславу, принесённая 29 октября 1611 года в Сенатской зале Королевского Замка в Варшаве. Василий Шуйский к тому времени был свергнут с русского трона, Дмитрий же был разбит в битве при Клушине 24 июня (4 июля) 1610 года, будучи командующим русско-шведскими войсками.учи командующим русско-шведскими войсками.
|
