| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Czynsz (niem. Zins – ‘podatek’, ‘dzierżawa … Czynsz (niem. Zins – ‘podatek’, ‘dzierżawa’, od łac. census – ‘wycena’) – prawna nazwa świadczenia należnego z tytułu najmu lub dzierżawy. Wartość czynszu może być ustalona w pieniądzu lub naturze (np. owoce z sadu). Czynsz z założenia jest świadczeniem okresowym. Dawniej, i obecnie w niektórych znaczeniach, nazywany tenutą. Jako „czynsz” potocznie (nieprawidłowo) określa się także świadczenia uiszczane przez członków spółdzielni mieszkaniowej na jej rzecz i przez właścicieli mieszkań na rzecz wspólnot mieszkaniowych, które są opłatami eksploatacyjnymi i partycypacją spółdzielcy lub właściciela w kosztach utrzymania nieruchomości oraz spółdzielni lub wspólnoty mieszkaniowej. Dzielą się one na zależne od zarządcy, w których skład wchodzą np. opłaty za konserwację czy utrzymanie administracji osiedla, a także niezależne od zarządcy, czyli np. opłaty za przyłącza wodociągowe lub ogrzewnicze. Prawnie jednak nie można ich nazwać czynszem, a jedynie opłatą mieszkaniową. W feudalnym systemie własności podzielonej, jako czynsz określano również stałe świadczenie w pieniądzu lub w naturze składane przez chłopów panu feudalnemu jako właścicielowi zwierzchniemu uprawianej ziemi. W tym czasie występuje powszechnie określenie „oczynszowanie”, które oznaczało ścisłe określenie ciężarów chłopa na rzecz pana, co ułatwiało chłopom swobodne dysponowanie nadwyżkami produkcji pozostałymi po uiszczeniu czynszów oraz ciężarów na rzecz państwa i kościoła... Również i właściciele dóbr byli najczęściej zainteresowani w oczynszowaniu, gdyż zwiększało ich dochody... dawało im do ręki tak pożądany pieniądz. Roczny czynsz na ziemiach polskich, z łana ziemi wynosił w naturze (z reguły) 6 miar, czyli 3 korczyki zboża (tj. 2 miary pszenicy, żyta i owsa). Czynsz pieniężny bywał niższy od czynszu w naturze.eniężny bywał niższy od czynszu w naturze.
, Quit rent, quit-rent, or quitrent is a tax … Quit rent, quit-rent, or quitrent is a tax or land tax imposed on occupants of freehold or leased land in lieu of services to a higher landowning authority, usually a government or its assigns. Under feudal law, the payment of quit rent (Latin Quietus Redditus, pl. Redditus Quieti) freed the tenant of a holding from the obligation to perform such other services as were obligatory under feudal tenure, or freed the occupier of the land from the burden of having others use their own distinct rights that affected the land (e.g. hunting rights which would have hindered farming). Thus it was a payment for distinct rights that were connected with the full enjoyment of the land but not parcelled up in the ownership of the land. Formally it was a sort of buy-back rather than a tax. A tax can be varied by the taxer; and if not paid there are penalties that can be varied by the taxer without formal limit. In contrast the only sanction for not paying a feudal quit rent was that the alternative burdens would return. This imposed a ceiling on how much could be demanded in payment of a quit rent. Where the sanctions for non-compliance are limited in this way, a quit rent is a rent in form and name, and not a tax; where they are not so limited, a quit rent is a rent only in form and name, being rather a tax. The latter is the usual case today, as the former was in earlier times. In post-feudal times, quit rents have continued to be imposed by some governments, usually attached to land grants as a form of land tax. The quit rent system was used frequently by colonial governments in the British Empire. Many land grants in colonial America in the 17th and 18th centuries carried quit rent. Quit rents went on to be used in British colonies, protectorates, etc. in Asia and elsewhere in the 19th and 20th centuries. For example, in British North Borneo, Proclamation IX of 1902 made it a legal requirement for natives who claimed to own cultivated lands to take out separate land titles for themselves, charged at $2.00 per title with owners made to pay annual quit rent. Some governments have now abolished the quit rent system and relieved those with a nominal quit rent obligation from the requirement to pay it, replacing quit rents with a uniform system of land tax. However, in other countries, such as Malaysia, quit rent remains an important means of raising revenue from landowners. means of raising revenue from landowners.
, Чинш (польск. czynsz, нем. Zins — процент, … Чинш (польск. czynsz, нем. Zins — процент, от лат. census) — в Речи Посполитой оброк (деньгами), платившийся с земли или дома, отданных в чужое продолжительное владение. Из чинша крупные землевладельцы раздавали в старину земли, и с течением времени выработалось чиншевое владение или право вечной и наследственной аренды, обусловленное отбыванием арендатором-чиншевиком в пользу собственника земли определённых натуральных или денежных повинностей — чинша; размер чинша не подлежал изменению по усмотрению одной из сторон; права чиншевика — права вещные, и он может их отчуждать другому лицу, на которое и переходит обязанность отбывания чинша. В западных губерниях нередко целые поселения (местечки) были построены на чиншевом праве. Закон 1886 года ввёл особый порядок (уездные по чиншевым делам присутствия) установления вечночиншевого права по двум основным признакам:
* бессрочность и потомственность владения;
* неизменность оброка; вместе с тем сельским (вне городов и местечек) вечным чиншевикам предоставлено приобрести в собственность признанные за ними чиншевые земли посредством обязательного, при содействии правительства, выкупа лежащих на них повинностей.льства, выкупа лежащих на них повинностей.
, Чинш (через пол. czynsz від нім. Zins — «п … Чинш (через пол. czynsz від нім. Zins — «податок»; сходить до лат. census — «податковий перепис майна»; староцерк.-слов. киньсъ) — у середньовічній Європі регулярний податок натурою чи грошима, який платила державі або сеньйору (власнику землі) категорія вільного населення (селяни, міщани), позбавлена власності, за право безстрокового спадкового користування землею. Фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом. На українських землях селяни сплачували чинш з 14 століття. Як правило, розмір чинша визначався звичаєвим правом або постановами уряду (чиншове право). Несплата чинша вела до передачі землі іншій особі. чинша вела до передачі землі іншій особі.
|
| rdfs:comment |
Quit rent, quit-rent, or quitrent is a tax … Quit rent, quit-rent, or quitrent is a tax or land tax imposed on occupants of freehold or leased land in lieu of services to a higher landowning authority, usually a government or its assigns. Under feudal law, the payment of quit rent (Latin Quietus Redditus, pl. Redditus Quieti) freed the tenant of a holding from the obligation to perform such other services as were obligatory under feudal tenure, or freed the occupier of the land from the burden of having others use their own distinct rights that affected the land (e.g. hunting rights which would have hindered farming). Thus it was a payment for distinct rights that were connected with the full enjoyment of the land but not parcelled up in the ownership of the land. Formally it was a sort of buy-back rather than a tax. A tax can be vary-back rather than a tax. A tax can be var
, Чинш (через пол. czynsz від нім. Zins — «п … Чинш (через пол. czynsz від нім. Zins — «податок»; сходить до лат. census — «податковий перепис майна»; староцерк.-слов. киньсъ) — у середньовічній Європі регулярний податок натурою чи грошима, який платила державі або сеньйору (власнику землі) категорія вільного населення (селяни, міщани), позбавлена власності, за право безстрокового спадкового користування землею. Фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.й формі за користування земельним наділом.
, Czynsz (niem. Zins – ‘podatek’, ‘dzierżawa … Czynsz (niem. Zins – ‘podatek’, ‘dzierżawa’, od łac. census – ‘wycena’) – prawna nazwa świadczenia należnego z tytułu najmu lub dzierżawy. Wartość czynszu może być ustalona w pieniądzu lub naturze (np. owoce z sadu). Czynsz z założenia jest świadczeniem okresowym. Dawniej, i obecnie w niektórych znaczeniach, nazywany tenutą.w niektórych znaczeniach, nazywany tenutą.
, Чинш (польск. czynsz, нем. Zins — процент, … Чинш (польск. czynsz, нем. Zins — процент, от лат. census) — в Речи Посполитой оброк (деньгами), платившийся с земли или дома, отданных в чужое продолжительное владение. Из чинша крупные землевладельцы раздавали в старину земли, и с течением времени выработалось чиншевое владение или право вечной и наследственной аренды, обусловленное отбыванием арендатором-чиншевиком в пользу собственника земли определённых натуральных или денежных повинностей — чинша; размер чинша не подлежал изменению по усмотрению одной из сторон; права чиншевика — права вещные, и он может их отчуждать другому лицу, на которое и переходит обязанность отбывания чинша. В западных губерниях нередко целые поселения (местечки) были построены на чиншевом праве.естечки) были построены на чиншевом праве.
|
