| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
In astronomy, a Lyman-alpha blob (LAB) is … In astronomy, a Lyman-alpha blob (LAB) is a huge concentration of a gas emitting the Lyman-alpha emission line. LABs are some of the largest known individual objects in the Universe. Some of these gaseous structures are more than 400,000 light years across. So far they have only been found in the high-redshift universe because of the ultraviolet nature of the Lyman-alpha emission line. Since Earth's atmosphere is very effective at filtering out UV photons, the Lyman-alpha photons must be redshifted in order to be transmitted through the atmosphere. The most famous Lyman-alpha blobs were discovered in 2000 by Steidel et al. Matsuda et al., using the Subaru Telescope of the National Astronomical Observatory of Japan extended the search for LABs and found over 30 new LABs in the original field of Steidel et al., although they were all smaller than the originals. These LABs form a structure which is more than 200 million light-years in extent. It is currently unknown whether LABs trace overdensities of galaxies in the high-redshift universe (as high redshift radio galaxies—which also have extended Lyman-alpha halos—do, for example), nor which mechanism produces the Lyman-alpha emission line, or how the LABs are connected to the surrounding galaxies. Lyman-alpha blobs may hold valuable clues to determine how galaxies are formed. The most massive Lyman-alpha blobs have been discovered by Tristan Friedrich et al (2021) et al. (2000), Francis et al. (2001), Matsuda et al. (2004), Dey et al. (2005), Nilsson et al. (2006), and Smith & Jarvis et al. (2007).06), and Smith & Jarvis et al. (2007).
, في علم الفلك فقاعة ليمان-ألفا أو نقطة لايم … في علم الفلك فقاعة ليمان-ألفا أو نقطة لايمان –الفا (بالإنجليزية: Lyman-alpha blob) عبارة عن تركيز كبير من الغاز ينبعث منه انبعاث خط لايمان-ألفا شديد. تصدر فقاعات لايمان-ألفا من بعض أكبر ألأجرام الفلكية الفردية المعروفة في الكون. فقاعات لايمان-ألفا تتواجد في الوسط بين نجمي وبين المجرات. .وبعض هذه الهياكل الغازية عرضها أكثر من 400,000 سنة ضوئية. حتى الآن لم يتم العثور عليها إلا في مناطق الكون العالية التزيح نحو الأحمر ؛ لأن انبعاث خط لايمان -ألفا الطبيعي يكون من جيز الأشعة فوق البنفسجية ، وعندما تأتي تلك الأشعة من جرم سماوي بعيد جدا فينزاح الخط الطيفي فوق البنفسجي إلى حيز الطيف الأحمر ؛ ولهذا نقول أن الأجرام البعيدة تتميز بانزياح طيفها نحو الأحمر. إن الغلاف الجوي للأرض فعال جدا في امتصاص الفوتونات فوق البنفسجية، ولكن نستطيع رصد تلك الأشعة بسبب انزياحها في طريقها إلينا نحو الأحمر. بسبب انزياحها في طريقها إلينا نحو الأحمر.
, Un globule Lyman-α (en anglais : Lyman-α b … Un globule Lyman-α (en anglais : Lyman-α blob, en abrégé LAB), est un objet céleste formé d'une grande concentration de gaz émettant dans la raie de Lyman-α. Le rayon d’émission Lyman-alpha est produit lors de la combinaison des électrons avec les atomes d’hydrogène ionisés. Les LAB font partie des objets individuels connus les plus grands de l’Univers. En particulier, Himiko possède un diamètre de 17 kiloparsecs. La taille de certaines de ces structures gazeuses est supérieure à 400 000 années-lumière. Jusqu'ici, ils n'ont été découverts que dans la partie de l'Univers à fort décalage vers le rouge à cause de la nature ultraviolette du rayon d'émission Lyman-alpha. Du fait du filtrage très efficace des rayons ultraviolets par l'atmosphère terrestre, les photons Lyman-alpha doivent subir un décalage vers le rouge très important pour que leur transmission ne soit pas bloquée par l’atmosphère. Les globules Lyman-alpha les plus connus sont découverts en 2000 par Steidel et al.. Plus tard, Matsuda et al., en utilisant le télescope Subaru de l'observatoire astronomique national du Japon, étend la recherche de LAB et en trouve plus de 30 nouveaux dans le champ déjà examiné par Steidel bien qu'ils soient d'une taille inférieure aux LAB originaux. Ces LAB forment une structure qui s'étend sur plus de 20 millions années-lumière. On ne sait toujours pas aujourd'hui (2010) si les LAB constituent des traces de surdensités de galaxies dans l'Univers à grand décalage vers le rouge (comme le sont par exemple les radio-galaxies à grand décalage vers le rouge qui sont également des halos étendus de raies Lyman-alpha), ni quels mécanismes produisent l'émission de raies Lyman-alpha, ou comment les LAB sont connectés avec les galaxies environnantes. Les globules Lyman-alpha peuvent contenir des indices d'une grande valeur scientifique pour déterminer l'origine de la formation des galaxies. Les globules Lyman-alpha les plus massifs sont découverts par Steidel et al. en 2000, Francis et al. en 2001, Matsuda et al. en 2004, Dey et al. en 2005, Nilsson et al. en 2006 et Smith et Jarvis et al. en 2007.en 2006 et Smith et Jarvis et al. en 2007.
, Лайман-альфа пузырь (англ. Lyman-alpha blo … Лайман-альфа пузырь (англ. Lyman-alpha blob) — крупная концентрация газа, излучающего в линии Лайман-альфа. Это одни из крупнейших отдельных объектов во Вселенной. Некоторые из таких газовых структур в поперечнике достигают 400 тысяч световых лет. Их обнаруживают в областях Вселенной с высокими красными смещениями, поскольку сама линия Лайман-альфа излучается в ультрафиолетовом диапазоне. Поскольку земная атмосфера плохо пропускает фотоны ультрафиолетового излучения, то для обнаружения пузырей Лайман-альфа требуется, чтобы спектральные линии испытали существенное красное смещение. Наиболее известные пузыри Лайман-альфа были открыты в 2000 году Штейделем и коллегами. Мацуда и коллеги по данным телескопа Субару продолжили поиск объектов нашли более 30 новых пузырей Лайман-альфа в том же поле, что было исследовано Штейделем и коллегами, хотя новые объекты оказались меньше, чем первоначально открытые. Такие пузыри образуют структуру более 200 млн световых лет в поперечнике. На настоящее время неизвестно, прочерчивают ли такие пузыри области повышенной концентрации галактик в области Вселенной с высоким красным смещением (радиогалактики с высоким красным смещением часто обладают протяжённым гало, излучающим в линии Лайман-альфа), также неизвестен механизм, под действием которого создаётся излучение в линии, неизвестно и то, как связаны пузыри Лайман-альфа с окружающими галактиками. Пузыри Лайман-альфа могут представлять собой важные объекты, позволяющие прояснить процесс формирования галактик. Наиболее массивные пузыри Лайман-альфа открыли Штейдель и др. (2000 год), Фрэнсис и др. (2001 год), Мацуда и др. (2004 год), Дей и др. (2005 год), Нильссон и др. (2006 год), и Смит & Джарвис и др. (2007 год).д), и Смит & Джарвис и др. (2007 год).
, Lyman-alpha orbaina edota Lyman-alpha orba … Lyman-alpha orbaina edota Lyman-alpha orbainak, Astronomian, darion gas kontzentrazio erraldoiak dira, hauetako batzuk Unibertso osoko objektu-indibidual erraldoienetakoen artean daude. Gas egitura hauetako batzuk 400.000 argi-urteko tamaina dute.
* Datuak: Q1552818
* Multimedia: Lyman-alpha blob: Q1552818
* Multimedia: Lyman-alpha blob
, Bańka Lyman-alfa (ang. Lyman-alpha blob, w … Bańka Lyman-alfa (ang. Lyman-alpha blob, w skrócie LAB) – typ obiektu astronomicznego, będącego rozległym obłokiem wodoru, emitującego linię spektralną, znaną jako Lyman alfa. LAB-y są jednymi z największych znanych obiektów astronomicznych. Największe znane obłoki tego typu mają średnicę ponad 400 tysięcy lat świetlnych.średnicę ponad 400 tysięcy lat świetlnych.
, Een Lyman Alpha Blob bestaat uit grote klonten gas en sterren die gevonden worden in het licht van de Lyman-alpha-spectraallijn uit het waterstofspectrum op 121.6 nanometer. Het fenomeen is vernoemd naar (1874-1954), de ontdekker van de Lymanreeks.
, Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blo … Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blob чи скор. LAB) — величезне скупчення газу, який випромінює на лінії випромінення Лайман-альфа. Такі краплі є одними з найбільших відомих окремих об'єктів у Всесвіті. Деякі з цих структур мають більше 400 000 світлових років у поперечнику. Досі вони спостерігалися тільки в частині Всесвіту з високим червоним зсувом через те, що лінія випромінювання Лайман-альфа лежить в ультрафіолеті. Оскільки атмосфера Землі сильно поглинає ультрафіолет, фотони Лайман-альфа повинні мати великий червоний зсув, щоб через неї пройти. Найвідоміші краплі Лайман-альфа були виявлені в 2000 році командою Стейдела. Команда Мацуди за допомогою телескопа «Субару» Національної астрономічної обсерваторії Японії розширили пошук нових крапель Лайман-альфа і знайшли більше 30 нових крапель у початковій ділянці досліджень команди Стейделя, хоча всі вони були менші, ніж перша краплі. Ці краплі формують структуру, яка має більше 200 мільйонів світлових років у обсязі. У даний час невідомо, чи такі краплі окреслюють надмірну щільність галактик у Всесвіті високих червоних зміщень (як це, наприклал, роблять радіогалактики з великим червоним зміщенням — які також мають розширені гало Лайман-альфа), ні те, який механізм виробляє лінії випромінення Лайман-альфа, або, як краплі Лайман-альфа пов'язані із сусідніми галактиками. Краплі Лайман-альфа можуть містити цінні підказки до того, як формуються галактики. Найбільш масивні краплі Лайман-альфа були виявлені командами, які очолювали Стейдел (2000), Френсіс (2001), Мацуда (2004), Дей (2005), Нільссон (2006) та Сміт&Джарвіс (2007).ільссон (2006) та Сміт&Джарвіс (2007).
, 萊曼α团块（英語：Lyman-alpha blob, LAB）是天文學上一種釋放出萊 … 萊曼α团块（英語：Lyman-alpha blob, LAB）是天文學上一種釋放出萊曼α線的巨大且濃密的氣體。萊曼α線的發射是電子和電離的氫原子再結合時產生的。萊曼α团块是宇宙中已知最大的單一天體，有些這樣的氣體結構在太空中跨越了400,000光年的距離。因為自然的萊曼α發射線是紫外線，到目前為止，只在高紅移的宇宙中發現它們。由於地球大氣層是非常有效率的紫外線光子過濾器，萊曼α線的光子必須被紅移過才能通過大氣層傳輸。 大部分的萊曼α团块都是在2000年被Steidel等人發現的，等人使用日本國家天文台的昴星團望遠鏡繼續的搜尋萊曼α团块，並且在松田等人原來的場所發現超過30個新的萊曼α团块。雖然它們都比原先發現的小，但這些萊曼α团块形成的結構都超過2億光年。它是目前未知的，無論萊曼α团块是在高紅移宇宙中追蹤到的超密度星系(如同高紅移電波星系－它們也有擴展開的萊曼α暈－的例子)，或是沒有機制產生萊曼α發射線，或是萊曼α团块是如何聯結到周圍的星系。萊曼α团块可能有有價值的線索，可以讓科學家確定星系是如何形成的。 許多大質量的萊曼α团块被Steidel等人 (2000)、Francis等人 (2001)、 松田等人 (2004)、 Dey等人 (2005)、 Nilsson等人 (2006)和Smith 與Jarvis等人 (2007)發現。Nilsson等人 (2006)和Smith 與Jarvis等人 (2007)發現。
, Em astronomia, uma bolha de Lyman-alfa (LA … Em astronomia, uma bolha de Lyman-alfa (LAB, de Lyman-alpha Blob), ou bolsa de Lyman-alfa, é uma enorme concentração de gás que emite a . LABs são uma das maiores estruturas conhecidas no Universo. Algumas destas gasosas estruturas possuem mais de 400 000 anos-luz de diâmetro. A atmosfera da Terra é muito eficaz na filtragem de fótons UV, então fótons de Lyman-alfa devem ser deslocados para o vermelho, a fim de ser transmitido através da atmosfera. As mais famosas bolhas de Lyman-alfa foram descobertas em 2000 por Steidel et al. Matsuda et al., usando o Telescópio Subaru do Observatório Astronômico Nacional do Japão estenderam a busca por LABs e encontraram mais de 30 novos LABs no campo original de Steidel et al., embora fossem todos menores do que os originais. Esses LABs formam uma estrutura com mais de 200 milhões de anos-luz de extensão. As bolhas de Lyman-alfa podem conter pistas valiosas para determinar como as galáxias são formadas. As bolhas de Lyman-alfa mais maciças foram descobertas por Steidel et al. (2000), Francis et al. (2001), Matsuda et al. (2004), Dey et al. (2005), Nilsson et al. (2006), e Smith & Jarvis et al. (2007).2006), e Smith & Jarvis et al. (2007).
|
| rdfs:comment |
Лайман-альфа пузырь (англ. Lyman-alpha blo … Лайман-альфа пузырь (англ. Lyman-alpha blob) — крупная концентрация газа, излучающего в линии Лайман-альфа. Это одни из крупнейших отдельных объектов во Вселенной. Некоторые из таких газовых структур в поперечнике достигают 400 тысяч световых лет. Их обнаруживают в областях Вселенной с высокими красными смещениями, поскольку сама линия Лайман-альфа излучается в ультрафиолетовом диапазоне. Поскольку земная атмосфера плохо пропускает фотоны ультрафиолетового излучения, то для обнаружения пузырей Лайман-альфа требуется, чтобы спектральные линии испытали существенное красное смещение.ии испытали существенное красное смещение.
, Em astronomia, uma bolha de Lyman-alfa (LA … Em astronomia, uma bolha de Lyman-alfa (LAB, de Lyman-alpha Blob), ou bolsa de Lyman-alfa, é uma enorme concentração de gás que emite a . LABs são uma das maiores estruturas conhecidas no Universo. Algumas destas gasosas estruturas possuem mais de 400 000 anos-luz de diâmetro. A atmosfera da Terra é muito eficaz na filtragem de fótons UV, então fótons de Lyman-alfa devem ser deslocados para o vermelho, a fim de ser transmitido através da atmosfera.m de ser transmitido através da atmosfera.
, In astronomy, a Lyman-alpha blob (LAB) is … In astronomy, a Lyman-alpha blob (LAB) is a huge concentration of a gas emitting the Lyman-alpha emission line. LABs are some of the largest known individual objects in the Universe. Some of these gaseous structures are more than 400,000 light years across. So far they have only been found in the high-redshift universe because of the ultraviolet nature of the Lyman-alpha emission line. Since Earth's atmosphere is very effective at filtering out UV photons, the Lyman-alpha photons must be redshifted in order to be transmitted through the atmosphere. to be transmitted through the atmosphere.
, Bańka Lyman-alfa (ang. Lyman-alpha blob, w … Bańka Lyman-alfa (ang. Lyman-alpha blob, w skrócie LAB) – typ obiektu astronomicznego, będącego rozległym obłokiem wodoru, emitującego linię spektralną, znaną jako Lyman alfa. LAB-y są jednymi z największych znanych obiektów astronomicznych. Największe znane obłoki tego typu mają średnicę ponad 400 tysięcy lat świetlnych.średnicę ponad 400 tysięcy lat świetlnych.
, Un globule Lyman-α (en anglais : Lyman-α b … Un globule Lyman-α (en anglais : Lyman-α blob, en abrégé LAB), est un objet céleste formé d'une grande concentration de gaz émettant dans la raie de Lyman-α. Le rayon d’émission Lyman-alpha est produit lors de la combinaison des électrons avec les atomes d’hydrogène ionisés. Les LAB font partie des objets individuels connus les plus grands de l’Univers. En particulier, Himiko possède un diamètre de 17 kiloparsecs. La taille de certaines de ces structures gazeuses est supérieure à 400 000 années-lumière. Jusqu'ici, ils n'ont été découverts que dans la partie de l'Univers à fort décalage vers le rouge à cause de la nature ultraviolette du rayon d'émission Lyman-alpha. Du fait du filtrage très efficace des rayons ultraviolets par l'atmosphère terrestre, les photons Lyman-alpha doivent subir ue, les photons Lyman-alpha doivent subir u
, في علم الفلك فقاعة ليمان-ألفا أو نقطة لايم … في علم الفلك فقاعة ليمان-ألفا أو نقطة لايمان –الفا (بالإنجليزية: Lyman-alpha blob) عبارة عن تركيز كبير من الغاز ينبعث منه انبعاث خط لايمان-ألفا شديد. تصدر فقاعات لايمان-ألفا من بعض أكبر ألأجرام الفلكية الفردية المعروفة في الكون. إن الغلاف الجوي للأرض فعال جدا في امتصاص الفوتونات فوق البنفسجية، ولكن نستطيع رصد تلك الأشعة بسبب انزياحها في طريقها إلينا نحو الأحمر. بسبب انزياحها في طريقها إلينا نحو الأحمر.
, Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blo … Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blob чи скор. LAB) — величезне скупчення газу, який випромінює на лінії випромінення Лайман-альфа. Такі краплі є одними з найбільших відомих окремих об'єктів у Всесвіті. Деякі з цих структур мають більше 400 000 світлових років у поперечнику. Досі вони спостерігалися тільки в частині Всесвіту з високим червоним зсувом через те, що лінія випромінювання Лайман-альфа лежить в ультрафіолеті. Оскільки атмосфера Землі сильно поглинає ультрафіолет, фотони Лайман-альфа повинні мати великий червоний зсув, щоб через неї пройти.ликий червоний зсув, щоб через неї пройти.
, Lyman-alpha orbaina edota Lyman-alpha orba … Lyman-alpha orbaina edota Lyman-alpha orbainak, Astronomian, darion gas kontzentrazio erraldoiak dira, hauetako batzuk Unibertso osoko objektu-indibidual erraldoienetakoen artean daude. Gas egitura hauetako batzuk 400.000 argi-urteko tamaina dute.
* Datuak: Q1552818
* Multimedia: Lyman-alpha blob: Q1552818
* Multimedia: Lyman-alpha blob
, Een Lyman Alpha Blob bestaat uit grote klonten gas en sterren die gevonden worden in het licht van de Lyman-alpha-spectraallijn uit het waterstofspectrum op 121.6 nanometer. Het fenomeen is vernoemd naar (1874-1954), de ontdekker van de Lymanreeks.
, 萊曼α团块（英語：Lyman-alpha blob, LAB）是天文學上一種釋放出萊 … 萊曼α团块（英語：Lyman-alpha blob, LAB）是天文學上一種釋放出萊曼α線的巨大且濃密的氣體。萊曼α線的發射是電子和電離的氫原子再結合時產生的。萊曼α团块是宇宙中已知最大的單一天體，有些這樣的氣體結構在太空中跨越了400,000光年的距離。因為自然的萊曼α發射線是紫外線，到目前為止，只在高紅移的宇宙中發現它們。由於地球大氣層是非常有效率的紫外線光子過濾器，萊曼α線的光子必須被紅移過才能通過大氣層傳輸。 大部分的萊曼α团块都是在2000年被Steidel等人發現的，等人使用日本國家天文台的昴星團望遠鏡繼續的搜尋萊曼α团块，並且在松田等人原來的場所發現超過30個新的萊曼α团块。雖然它們都比原先發現的小，但這些萊曼α团块形成的結構都超過2億光年。它是目前未知的，無論萊曼α团块是在高紅移宇宙中追蹤到的超密度星系(如同高紅移電波星系－它們也有擴展開的萊曼α暈－的例子)，或是沒有機制產生萊曼α發射線，或是萊曼α团块是如何聯結到周圍的星系。萊曼α团块可能有有價值的線索，可以讓科學家確定星系是如何形成的。 許多大質量的萊曼α团块被Steidel等人 (2000)、Francis等人 (2001)、 松田等人 (2004)、 Dey等人 (2005)、 Nilsson等人 (2006)和Smith 與Jarvis等人 (2007)發現。Nilsson等人 (2006)和Smith 與Jarvis等人 (2007)發現。
|
