| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
In terms of linguistics and grammar, conju … In terms of linguistics and grammar, conjugation has two basic meanings. One meaning is the creation of derived forms of a verb from basic forms, or principal parts. It may be affected by person, number, gender, tense, mood, aspect, voice, or other language-specific factors. The second meaning of the word conjugation is a group of verbs which all have the same pattern of inflections. Thus all those Latin verbs which have 1st singular -ō, 2nd singular -ās, and infinitive -āre are said to belong to the 1st conjugation, those with 1st singular -eō, 2nd singular -ēs and infinitive -ēre belong to the 2nd conjugation, and so on. The number of conjugations of regular verbs is usually said to be four. The word "conjugation" comes from the Latin coniugātiō, a calque of the Greek συζυγία (syzygia), literally "yoking together (horses into a team)". For simple verb paradigms, see the Wiktionary appendix pages for first conjugation, second conjugation, third conjugation, and fourth conjugation.third conjugation, and fourth conjugation.
, La conjugaison du verbe latin repose tout … La conjugaison du verbe latin repose tout entière sur l'opposition de deux thèmes, celui du présent (infectum) et celui du parfait (perfectum).Le système verbal latin s'organise donc sur trois radicaux :
* Infectum
* Radical du présent
* Perfectum
* Radical du parfait (qui ne concerne pas les verbes déponents)
* Radical du supinArticle connexe : Aspect perfectif/imperfectif. Dans un dictionnaire, un verbe est toujours décrit par cinq formes qui permettent de déduire toutes ses autres formes conjuguées, à partir des trois radicaux sus-mentionnés :
* la première personne du singulier du présent de l'indicatif
* la deuxième personne du singulier du présent de l'indicatif
* l'infinitif présent
* la première personne du singulier du parfait de l'indicatif
* le supin Les verbes ont, comme en français, une voix active et une voix passive. Naturellement, la plupart des verbes transitifs peuvent se conjuguer à la voix passive. Il existe également des verbes déponents et semi-déponents.nt des verbes déponents et semi-déponents.
, Konjugace označuje ohýbání sloves. Latina … Konjugace označuje ohýbání sloves. Latina časuje slovesa pomocí koncovek, které připojuje ke třem různým slovesným kmenům (prézentní, perfektní a supinový). Jelikož vzájemné odvozování kmenů není pravidelné, všechny tři kmeny se ve slovnících uvádí u každého slovesa zvlášť. V zápisu jednotlivé položky označují: 1.
* první osoba singuláru indikativu prézenta aktiva; 2.
* infinitiv prézenta aktiva (spolu s předchozím slouží k určení konjugace, viz níže); 3.
* slovesný kmen perfektní; 4.
* slovesný kmen supinový. Příklad: scribo, -ere, scripsi, scriptum znamená, že sloveso se řadí do 3. konjugace (scribo, scribere = "píšu, psát"), perfektum zní scripsi ("napsal jsem") a supinum, resp. pasivní participium zní scriptum ("napsané"). Latina rozlišuje stejně jako čeština u sloves 3 osoby a dvě čísla. Pokud slovesný tvar neobsahuje přídavné jméno (tvary odvozené od supinového kmene), nerozlišuje latinské sloveso rod (na rozdíl v některých případech od češtiny). rozdíl v některých případech od češtiny).
, In latino il verbo è quella parte variabil … In latino il verbo è quella parte variabile del discorso che indica l'azione senza la quale non è possibile formare una frase. In latino, si distinguono quattro coniugazioni, due diatesi, tre modi, cinque forme verbali nominali e sei tempi. Essendo il latino una lingua tendenzialmente SOV, il verbo si trova di solito alla fine di ogni proposizione. Il verbo, a seconda di forma, modo e tempo cambia la sua parte finale: questa modifica è chiamata coniugazione.: questa modifica è chiamata coniugazione.
, Czasownik (verbum) w języku łacińskim podl … Czasownik (verbum) w języku łacińskim podlega koniugacji, tj. odmianie przez osoby, liczby, czasy, tryby i strony. Występują cztery typy odmiany: koniugacja pierwsza (o temacie zakończonym na -ā), koniugacja druga (o temacie zakończonym na -ē), koniugacja trzecia (o temacie zakończonym na spółgłoskę, przy czym występuje w niej też podtyp, w którym między tematem a końcówką występuje spójka ĭ) i koniugacja czwarta (o temacie zakończonym na -ī). Istnieją też niepodlegające koniugacji formy bezosobowe czasownika.ce koniugacji formy bezosobowe czasownika.
, Die lateinische Konjugation umfasst die Formenbildung der Verben der lateinischen Sprache.
, Дієвідмінювання — це зміна форм дієслова, … Дієвідмінювання — це зміна форм дієслова, завдяки чому воно передає інформацію про дію. Дієслова змінюються за особами, числами, родами, часами, видами і станами. У латинській мові є чотири системи відмінювання дієслова (дієвідміни), а також підгрупа дієслів 3-ї дієвідміни із суфіксом -i- в недоконаних часах (можна сказати, п’ять дієвідмін). Як і в більшості мов дієслова можуть мати активний та пасивний стан. До того ж у латинські мові є відкладені та напіввідкладені дієслова, що мають пасивну форму, але активне значення; є також недостатні дієслова, які мають лише деякі форми. Поза відмінами існують неправильні дієслова, які змінюються не за правилами. У словнику записують чотири форми латинського дієслова: 1.
* перша особа однини теперішнього часу активного стану 2.
* перша особа однини минулого доконаного часу (перфекта) активного стану 3.
* супін 4.
* інфінітив теперішнього часу активного стану В деяких словниках на другому місці подають форму інфінітива. Відмінювання іменних частин мови (іменника, прикметника, займенника, числівника) розглядають окремо.айменника, числівника) розглядають окремо.
, 拉丁语的动词变位比较复杂。动词有人称、数、时态、语气（主动、被动）和态（直陈、虚拟、 … 拉丁语的动词变位比较复杂。动词有人称、数、时态、语气（主动、被动）和态（直陈、虚拟、命令）的区别。 大部分拉丁动词都有四个主要形式或词干。举例：amō（进行时词干），amāre（不定式），amavī（完成时词干），amatus（过去分词）。所有的现在时（Praesens）、过去进行时（Imperfectum，也叫作“未完成进行时”）、将来时（Futūrum），包括主动和被动语态，都由第一个进行时词干通过改变词尾来构成。所有现在完成时（Perfectum）、过去完成时（Plūsquamperfectum）、将来完成时（Futūrum Exactum）的主动语态都由第三个完成时词干通过改变词尾来构成。所有现在完成时、过去完成时、将来完成时的被动语态都由第四个过去分词来构成。不定式则是用来判断动词的变位法；拉丁语动词有四种不同的变位法，另外还包括一些不规则动词。 大部分规则的动词以它们的不定式的结尾来区分它们的变位法：第一变位法的不定式结尾是“-āre”，第二变位法是“-ēre”，第三变位法是“-ere”，第四变位法是“-īre”。 变位时，在词干结尾后加上人称结尾就可以了。人称词尾是固定的。注意虚拟式只有四个时态。在使用过去分词的时候，要当作是在使用形容词而不是动词，所以过去分词的词尾除了会像名词一样变格以外，还要适当地改变数量和性别。 第一和第二变位法用的词尾相似，第三和第四变位法用的词尾相似。为了简洁，从现在起“变位法”有时将会简称为“c”（conjugation）。尾相似。为了简洁，从现在起“变位法”有时将会简称为“c”（conjugation）。
, ラテン語の動詞（ラテンごのどうし）は近現代のヨーロッパの主要言語に比べて非常に複雑な … ラテン語の動詞（ラテンごのどうし）は近現代のヨーロッパの主要言語に比べて非常に複雑な形態論的特徴を見せている。これは、サンスクリット語や古代ギリシア語に比べると若干の簡素化が進んでいるとはいえ（双数、アオリスト時制、中動態の消失など）、インド・ヨーロッパ祖語から脈々と受け継がれた特徴である。 ラテン語の動詞には、3つの法（直説法、命令法、接続法）、2つの態（能動態、受動態）、3つの人称（1人称、2人称、3人称）、2つの数（単数、複数）がある。
* 直説法には6つの時制がある。現在、未完了過去(en)、未来、現在完了、過去完了、未来完了
* 接続法には4つの時制がある。現在、過去、現在完了、過去完了。
* 不定詞、分詞には3つの時制（現在、完了、未来）と2つの態がある。 動詞は人称に応じて語形変化し、どの人称かは人称語尾で示される。動詞の語形変化を「活用」(conjugation)と呼ぶ。例えば、動詞amō（「私は愛する」、1人称単数、"I love"）の活用は、2人称単数：amās（「君は愛する」、"you love"）、3人称単数：amat（「彼/彼女は愛する」、"he/she loves"）のように続く。単数と複数でそれぞれ1人称・2人称・3人称の3つの人称がある。 以下、この項ではラテン語動詞の活用の種類と数に始まり、規則動詞・不規則動詞の順に記述していくが、この項目では特に動詞活用の形態論を取り上げ、時制・活用形の意味論や用法・統語論については英語版Latin tenses (en)とLatin syntax (en)を参照のこと。 また、ラテン語の動詞の活用形の総覧には、英語版Wiktionaryのfirst conjugation (第1活用), second conjugation (第2活用), third conjugation (第3活用), fourth conjugation (第4活用)を参照のこと。n (第3活用), fourth conjugation (第4活用)を参照のこと。
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://www.gutenberg.org/files/15665/15665-h/15665-h.htm +
, https://web.archive.org/web/20060916193456/http:/web.utk.edu/%7Eehsuther/synop.html +
, http://www.verbix.com/languages/latin.shtml +
, http://arbucklesoftware.weebly.com/ +
, https://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext%3Fdoc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0001 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
18000
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
86265
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1083451760
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Verb +
, http://dbpedia.org/resource/Deponent_verb +
, http://dbpedia.org/resource/Romance_copula +
, http://dbpedia.org/resource/Present_tense +
, http://dbpedia.org/resource/Plautus +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_number +
, http://dbpedia.org/resource/Word_stem +
, http://dbpedia.org/resource/Romance_languages +
, http://dbpedia.org/resource/Contraction_%28grammar%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_tenses +
, http://dbpedia.org/resource/Dositheus_Magister +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_declension +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_tense +
, http://dbpedia.org/resource/Perfect_%28grammar%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Priscian +
, http://dbpedia.org/resource/Calque +
, http://dbpedia.org/resource/Syncope_%28phonology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Livy +
, http://dbpedia.org/resource/Transitive_verb +
, http://dbpedia.org/resource/Vowel +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_grammar +
, http://dbpedia.org/resource/Periphrasis +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_grammar +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_mood +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_gender +
, http://dbpedia.org/resource/Object_%28grammar%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Passive_voice +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_voice +
, http://dbpedia.org/resource/Defective_verb +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:Appendix:Latin_fourth_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:Appendix:Latin_second_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Marius_Plotius_Sacerdos +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:Appendix:Latin_first_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Defective_verbs +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Indo-European_verbs +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:Appendix:Latin_third_conjugation +
, http://dbpedia.org/resource/Future_participle +
, http://dbpedia.org/resource/Gerundive +
, http://dbpedia.org/resource/Marcus_Terentius_Varro +
, http://dbpedia.org/resource/Aelius_Donatus +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_aspect +
, http://dbpedia.org/resource/Principal_parts +
, http://dbpedia.org/resource/Accusative_and_infinitive +
, http://dbpedia.org/resource/William_Whitaker%27s_Words +
, http://dbpedia.org/resource/Wiktionary +
, http://dbpedia.org/resource/Gerund +
, http://dbpedia.org/resource/Lucretius +
, http://dbpedia.org/resource/Supine +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitive +
, http://dbpedia.org/resource/Grammatical_person +
|
| http://dbpedia.org/property/category
|
Latin verbs
|
| http://dbpedia.org/property/type
|
Latin verbs
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Latin_grammar +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Slink +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wiktionarycat +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Anchor +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Indo-European_verbs +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_grammar +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Latin_conjugation?oldid=1083451760&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Latin_conjugation +
|
| owl:sameAs |
http://rdf.freebase.com/ns/m.04kt1 +
, http://de.dbpedia.org/resource/Lateinische_Konjugation +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E6%8B%89%E4%B8%81%E8%AF%AD%E5%8A%A8%E8%AF%8D +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1246315 +
, http://dbpedia.org/resource/Latin_conjugation +
, http://it.dbpedia.org/resource/Verbi_latini +
, http://la.dbpedia.org/resource/Coniugatio +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%A9%E3%83%86%E3%83%B3%E8%AA%9E%E3%81%AE%E5%8B%95%E8%A9%9E +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Latin_igeragoz%C3%A1s +
, http://yago-knowledge.org/resource/Latin_conjugation +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Conjugaison_latine +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Latinsk%C3%A9_%C4%8Dasov%C3%A1n%C3%AD +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Czasownik_%C5%82aci%C5%84ski +
, https://global.dbpedia.org/id/HpsD +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Verb106318062 +
, http://dbpedia.org/class/yago/MajorFormClass106317672 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Class107997703 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatVerbsByLanguage +
, http://dbpedia.org/class/yago/Collection107951464 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Group100031264 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PartOfSpeech106317464 +
, http://dbpedia.org/class/yago/GrammaticalCategory106309383 +
|
| rdfs:comment |
Czasownik (verbum) w języku łacińskim podl … Czasownik (verbum) w języku łacińskim podlega koniugacji, tj. odmianie przez osoby, liczby, czasy, tryby i strony. Występują cztery typy odmiany: koniugacja pierwsza (o temacie zakończonym na -ā), koniugacja druga (o temacie zakończonym na -ē), koniugacja trzecia (o temacie zakończonym na spółgłoskę, przy czym występuje w niej też podtyp, w którym między tematem a końcówką występuje spójka ĭ) i koniugacja czwarta (o temacie zakończonym na -ī). Istnieją też niepodlegające koniugacji formy bezosobowe czasownika.ce koniugacji formy bezosobowe czasownika.
, La conjugaison du verbe latin repose tout … La conjugaison du verbe latin repose tout entière sur l'opposition de deux thèmes, celui du présent (infectum) et celui du parfait (perfectum).Le système verbal latin s'organise donc sur trois radicaux :
* Infectum
* Radical du présent
* Perfectum
* Radical du parfait (qui ne concerne pas les verbes déponents)
* Radical du supinArticle connexe : Aspect perfectif/imperfectif. Dans un dictionnaire, un verbe est toujours décrit par cinq formes qui permettent de déduire toutes ses autres formes conjuguées, à partir des trois radicaux sus-mentionnés :partir des trois radicaux sus-mentionnés :
, 拉丁语的动词变位比较复杂。动词有人称、数、时态、语气（主动、被动）和态（直陈、虚拟、 … 拉丁语的动词变位比较复杂。动词有人称、数、时态、语气（主动、被动）和态（直陈、虚拟、命令）的区别。 大部分拉丁动词都有四个主要形式或词干。举例：amō（进行时词干），amāre（不定式），amavī（完成时词干），amatus（过去分词）。所有的现在时（Praesens）、过去进行时（Imperfectum，也叫作“未完成进行时”）、将来时（Futūrum），包括主动和被动语态，都由第一个进行时词干通过改变词尾来构成。所有现在完成时（Perfectum）、过去完成时（Plūsquamperfectum）、将来完成时（Futūrum Exactum）的主动语态都由第三个完成时词干通过改变词尾来构成。所有现在完成时、过去完成时、将来完成时的被动语态都由第四个过去分词来构成。不定式则是用来判断动词的变位法；拉丁语动词有四种不同的变位法，另外还包括一些不规则动词。 大部分规则的动词以它们的不定式的结尾来区分它们的变位法：第一变位法的不定式结尾是“-āre”，第二变位法是“-ēre”，第三变位法是“-ere”，第四变位法是“-īre”。 变位时，在词干结尾后加上人称结尾就可以了。人称词尾是固定的。注意虚拟式只有四个时态。在使用过去分词的时候，要当作是在使用形容词而不是动词，所以过去分词的词尾除了会像名词一样变格以外，还要适当地改变数量和性别。词而不是动词，所以过去分词的词尾除了会像名词一样变格以外，还要适当地改变数量和性别。
, ラテン語の動詞（ラテンごのどうし）は近現代のヨーロッパの主要言語に比べて非常に複雑な … ラテン語の動詞（ラテンごのどうし）は近現代のヨーロッパの主要言語に比べて非常に複雑な形態論的特徴を見せている。これは、サンスクリット語や古代ギリシア語に比べると若干の簡素化が進んでいるとはいえ（双数、アオリスト時制、中動態の消失など）、インド・ヨーロッパ祖語から脈々と受け継がれた特徴である。 ラテン語の動詞には、3つの法（直説法、命令法、接続法）、2つの態（能動態、受動態）、3つの人称（1人称、2人称、3人称）、2つの数（単数、複数）がある。
* 直説法には6つの時制がある。現在、未完了過去(en)、未来、現在完了、過去完了、未来完了
* 接続法には4つの時制がある。現在、過去、現在完了、過去完了。
* 不定詞、分詞には3つの時制（現在、完了、未来）と2つの態がある。 動詞は人称に応じて語形変化し、どの人称かは人称語尾で示される。動詞の語形変化を「活用」(conjugation)と呼ぶ。例えば、動詞amō（「私は愛する」、1人称単数、"I love"）の活用は、2人称単数：amās（「君は愛する」、"you love"）、3人称単数：amat（「彼/彼女は愛する」、"he/she loves"）のように続く。単数と複数でそれぞれ1人称・2人称・3人称の3つの人称がある。es"）のように続く。単数と複数でそれぞれ1人称・2人称・3人称の3つの人称がある。
, In latino il verbo è quella parte variabil … In latino il verbo è quella parte variabile del discorso che indica l'azione senza la quale non è possibile formare una frase. In latino, si distinguono quattro coniugazioni, due diatesi, tre modi, cinque forme verbali nominali e sei tempi. Essendo il latino una lingua tendenzialmente SOV, il verbo si trova di solito alla fine di ogni proposizione. Il verbo, a seconda di forma, modo e tempo cambia la sua parte finale: questa modifica è chiamata coniugazione.: questa modifica è chiamata coniugazione.
, Дієвідмінювання — це зміна форм дієслова, … Дієвідмінювання — це зміна форм дієслова, завдяки чому воно передає інформацію про дію. Дієслова змінюються за особами, числами, родами, часами, видами і станами. У латинській мові є чотири системи відмінювання дієслова (дієвідміни), а також підгрупа дієслів 3-ї дієвідміни із суфіксом -i- в недоконаних часах (можна сказати, п’ять дієвідмін). Як і в більшості мов дієслова можуть мати активний та пасивний стан. До того ж у латинські мові є відкладені та напіввідкладені дієслова, що мають пасивну форму, але активне значення; є також недостатні дієслова, які мають лише деякі форми. Поза відмінами існують неправильні дієслова, які змінюються не за правилами. дієслова, які змінюються не за правилами.
, In terms of linguistics and grammar, conju … In terms of linguistics and grammar, conjugation has two basic meanings. One meaning is the creation of derived forms of a verb from basic forms, or principal parts. It may be affected by person, number, gender, tense, mood, aspect, voice, or other language-specific factors. The word "conjugation" comes from the Latin coniugātiō, a calque of the Greek συζυγία (syzygia), literally "yoking together (horses into a team)". For simple verb paradigms, see the Wiktionary appendix pages for first conjugation, second conjugation, third conjugation, and fourth conjugation.third conjugation, and fourth conjugation.
, Konjugace označuje ohýbání sloves. Latina … Konjugace označuje ohýbání sloves. Latina časuje slovesa pomocí koncovek, které připojuje ke třem různým slovesným kmenům (prézentní, perfektní a supinový). Jelikož vzájemné odvozování kmenů není pravidelné, všechny tři kmeny se ve slovnících uvádí u každého slovesa zvlášť. V zápisu jednotlivé položky označují: 1.
* první osoba singuláru indikativu prézenta aktiva; 2.
* infinitiv prézenta aktiva (spolu s předchozím slouží k určení konjugace, viz níže); 3.
* slovesný kmen perfektní; 4.
* slovesný kmen supinový.n perfektní; 4.
* slovesný kmen supinový.
, Die lateinische Konjugation umfasst die Formenbildung der Verben der lateinischen Sprache.
|
| rdfs:label |
Lateinische Konjugation
, Czasownik łaciński
, ラテン語の動詞
, 拉丁语动词
, Verbi latini
, Latin conjugation
, Латинське дієвідмінювання
, Latinské časování
, Conjugaison latine
|
| rdfs:seeAlso |
http://dbpedia.org/resource/Participle +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitive +
, http://dbpedia.org/resource/Gerund +
, http://dbpedia.org/resource/Supine +
|
