| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Het Epigravettien is een laatpaleolithische archeologische cultuur die op basis van lithische industrieën in Italië en Oost-Europa gedefinieerd is als opvolger van het Gravettien.
, Эпиграветтская культура, или, точнее, эпиграветтский горизонт верхнего палеолита, наследует граветтской культуре в Италии и Восточной Европе и определяется специфической индустрией каменных орудий.
, Epigravettiarra (Grezieraz: epi goi eta gr … Epigravettiarra (Grezieraz: epi goi eta gravettiar) Europako Goi Paleolitoko industria arkeologikoen azkenetariko bat izan zen. Kultura hau sortu zen Azken Glaziazioko Maximoaren ondoren ~21.000 urte (Before Present), gravettiar kulturako eratorritakoa da. Hasieran, 1964an, Georges Laplacek Gravettiar berantiarra deitu zion, Italian industria litikoa ugari agertu zelako, baina beranduago, izen aldaketaz kultura honen izaera independentea azpimarratu nahi zuten. Epigravettiarrean hiru azpifase ezarri dira: Hasierako Epigravettiarra (20.000tik 16.000ra BP); Epigravettiar Garatua (16.000tik 14.000ra BP) eta Amaierako Epigravettiarra (14.000tik 8.000ra BP), nahiz eta beste azpisailkapen gehiago egon. Azken finean, Epigravettiara ~21.000 BP-ko gravettiarra da, Solutre aldiak aurrekoa ordezkatu zuenean Frantzia eta Espainiako toki gehienetan. Epigravettiarreko gune kultural asko garatu ziren Europan 22.000 BP urteen ondoren. Hori gertatu zen: Europako hegoaldean, erdialdean eta ekialdean, Frantziako hego-mendebaldea barne; Italian; Balkanetan; Kaukason; Ukrainan; Errusiako mendebaldean eta Volgako ibaiertzetan. Horren industria litikoa Italiako toki askotan dokumentatu da. Faziesak anitzak izan arren, toki guztietan mikrolitoak ugariak dira, hala nola, xaflak, puntak eta amaieran ukitutako xaflak. Goi Paleolitoko Epigravettiarraren ostean, Mesolitoko kulturak garatu ziren 10.000 BP. Würm glaziazioko klimak guztiz baldintzatu zuen giza-habitata. Glaziazioaren unerik gorenena orain dela 20.000 urte gertatu zen, eta honetan zenbait fenomeno nabaritu ziren:
* Giza-populazioa zatitu zen eta arriskuan jarri zen ehiztari taldeen arteko harremanak, Aurignac kulturan hasitakoak eta gravettiarrera arte garatu zirenak. Azken Glaziazioko II. Maximoaren ostean, kulturen arteko diferentziak gauzatu ziren: mendebaldeko Atlantikoan Solutre aldia eta Madaleine aldia garatu ziren; Mediterraneoko mendebaldean, berriz, gravettiarra eta, handik, hegoaldeko Epigravettiarreko kulturaketa erdialde-ekialdeko gravettiarra sortu ziren . Azken honek hasiera eman zien ekialdeko Epigravettiarreko konplexuei.
* Eskualde askotan, klimak populazioaren bizi-baldintzak oztopatzen zituen. Orokorrean, inlandsis eta alpetar glaziarren arteko eskualdeak despopulatzean, ehiztariak tundrara eta ekialdeko Europako estepetara emigratu ziren. Beste horrenbeste gertatu zen Alpeetako hegoaldean, non kokalekuak nekez agertzen diren, penintsulako ehiztarien behin-behineko etxebizitzak izan ezik.
* Giza-taldeak zenbait eskualdetan ezartzea, elikagaiak ugariak zirelako, adibidez mendebaldeko Atlantikoan eta Mediterraneoko eskualdeetan.
* Europako ekialdeko tundran, mamut-ehiztarien sorrera, baina banandurik haien artean.en sorrera, baina banandurik haien artean.
, L'epigravettià és una cultura prehistòrica … L'epigravettià és una cultura prehistòrica que es va desenvolupar al sud-est d'Europa a finals del paleolític superior (21.000-10.000 BP). Va sorgir després de l'últim màxim glaciarl (c. 21.000 BP) i se la considera una evolució del gravettià. El prehistoriador francès va batejar aquest període cultural amb el nom de tardogravettià el 1964, per definir el conjunt d'indústries lítiques que es trobava a Itàlia d'aquesta època. No fou fins més tard que aquesta cultura va ser rebatejada per tal de remarcar-ne el seu caràcter independent. Se n'han establert tres subfases: l'epigravettià primitiu (20.000-16.000 BP), l'epigravettià evolucionat (16.000-14.000 BP) i l'epigravettià final (14.000-8.000 BP), que han estat alhora subdividides i classificades posteriorment. En aquest sentit, podríem considerar l'epigravettià simplement com al gravettià a partir del 21.000 BP al sud-est d'Europa, mentre que el solutrià havia substituït al gravettià a la major part de França i Espanya. La distribució geogràfica d'aquesta cultura s'estén pels actuals sud-oest de França, Itàlia, els Balcans, el Caucas, Ucraïna i la Rússia occidental fins a la riba del riu Volga. El seu complex lític va ser documentat per primera vegada en diferents jaciments d'Itàlia. Hi ha una gran variabilitat geogràfica i local, tot i que totes les restes d'aquest períde es caracteritzen pel predomini de micròlits, com ara fulles i puntes amb agafador i bladelets (uns ganivets de làmina prima i curta) d'extrems retocats. L'epigravettià és l'última etapa del paleolític superior. A partir d'aquí les cultures qua apareixeran s'inclouran dins del període mesolític (després del 10.000 BP).període mesolític (després del 10.000 BP).
, Il termine epigravettiano indica una cultu … Il termine epigravettiano indica una cultura preistorica diffusa in gran parte dell'Europa.Le condizioni climatiche del pleniglaciale würmiano hanno pesantemente condizionato l'habitat umano. In corrispondenza dell'acme del pleniglaciale, attorno a 20 000 anni fa, si determinarono alcuni fenomeni:
* Il frazionamento dell'abitato umano, che mise in crisi la rete di rapporti tra i gruppi di cacciatori instauratasi con l'aurignaziano e sviluppatasi nel gravettiano. Dopo l'acme del II pleniglaciale tale crisi portò ad una differenziazione culturale tra le regioni occidentali atlantiche, dove si svilupparono il solutreano e il maddaleniano, le regioni mediterranee, dove si svilupparono ulteriormente i complessi del gravettiano occidentale, portando alla formazione dei complessi epigravettiani meridionali, e le regioni orientali, nelle quali si svilupparono i complessi del gravettiano centro-orientale, dando luogo alla formazione dei complessi epigravettiani orientali.
* La formazione di vaste aree prive di abitati, dove le condizioni ambientali erano incompatibili con l'uomo. Nell'Europa media le regioni comprese tra la fronte dell'inlandsis e i ghiacciai alpini si spopolarono, e i gruppi di cacciatori della tundra che popolavano l'area migrarono verso la tundra, la steppa-tundra e le steppe dell'Europa orientale. Un fenomeno analogo si registrò anche nel versante meridionale delle Alpi, dove non incontriamo più siti residenziali come nell', ma soltanto dei bivacchi di caccia frequentati soltanto per qualche giorno da piccoli gruppi di cacciatori provenienti dalla Penisola.
* La formazione di aree con una relativa densità di gruppi umani, dove le risorse alimentari non mancavano, come nelle regioni occidentali atlantiche e nelle regioni mediterranee.
* La formazione di gruppi di cacciatori di mammuth, lontani l'uno dall'altro, nelle tundre dell'Europa orientale.altro, nelle tundre dell'Europa orientale.
, Епіграветська культура, Епігравет, або мік … Епіграветська культура, Епігравет, або мікрогравет, — археологічна культура (технокомплекс) пізньої пори верхньої (пізньої) давньокам'яної доби. Була поширена в Україні, Молдові, Польщі (Повисля), Румунії (Молдова) та Росії (Подесіння, Нижнє Подоння). Культура характеризується поширенням вкладнів до наконечників списів у вигляді крем'яних мікропластинок й мікровістер з притупленим краєм. Український мікрогравет має прямо тотожній у сучасній йому мадленській культурі Франції, Іспанії, Німеччини й Австрії та в . Мистецтво епігравету у вигляді схематичних зображень, яскравим прикладом якого є знахідки Мізинської стоянки. Після конференція «Епігравет України», що відбулася у Києві 1999 року для позначення пізніх пам'яток граветської традиції, що раніше називали мадленськими, східнограветськими чи мікрограветськими, затвердився термін епігравет. Проте термін «мікрогравет» є більш доречний, оскільки «епігравет» перегукується з епіграветом Італії, та вказує на не доведене походження від граветської культури. Широко відомі епіграветські стоянки з житлами з кісток мамонта Північної України: Кирилівська на Подолі у Києві, Мізинська, Добранічівська й Межиріцька. Відомі також Гінцівська, Амвросіївська, Велика Акаржа, Анетівка ІІ тощо. За епігравету полювали на великих ссавців холодних прильодовикових: у північних лісостепах — на мамутів й північних оленів, у південних степах — на бізонів й коней. Однотипність крем'яного інвентарю мікрогравету на Україні ускладнює виділення місцевих варіантів. Існують спроби поділу його на культурні групи й навіть на окремі культури.льтурні групи й навіть на окремі культури.
, La Epigraveto (el la greka: epi "super" Gr … La Epigraveto (el la greka: epi "super" Graveto) estis unu el la lastaj industrioj kaj kulturoj arkeologiaj de la Eŭropa Malfrua Paleolitiko. Ĝi aperis post la Lasta Glacia Maksimumo ĉirkaŭ 21,000 kaj estas konsiderata kiel kultura derivaĵo de la graveta kulturo. Komence nomita Malfrugravetio en 1964 de pri referenco al pluraj litaj industrioj, eltrovitaj en Italio, ĝi poste estis renomita por pli bone substreki ĝian sendependan karakteron. Tri subfazoj, la Frua Epigraveto (20,000 ĝis 16,000 AN), la Evoluiĝinta Epigraveto (16,000 ĝis 14,000 AN) kaj la Lasta Epigraveto (14,000 ĝis 8,000 AN), estis establitaj, kiuj estis plue subdividitaj kaj reklasifikitaj. En ĉi tiu senso, la Epigraveto estas simple la Graveto post 21.000 AN, kiam la Solutreo anstataŭis la Graveton en plej parto de Francio kaj Hispanio. Pluraj Epigravetaj kulturaj centroj ekestis samtempe post 22.000 jaroj en Eŭropo. Ĉi tiuj etendiĝas tra suda, centra kaj plej orienta Eŭropo, inkluzive sudokcidentan Francion, Italion, Balkanon, Kaŭkazon, Ukrainion kaj Okcidentan Rusion ĝis la bordoj de la rivero Volgo. Ĝia litika komplekso unue estis dokumentita en multaj lokoj en Italio. Granda geografia kaj loka variado ĉeestas, tamen ĉiuj lokoj estas karakterizitaj per la supereco de mikrolitoj. La Epigraveto estas la lasta stadio de la Malfrua Paleolitiko sukcedita de la mezolitikaj kulturoj post 10,000 AN.de la mezolitikaj kulturoj post 10,000 AN.
, エピグラヴェット文化（英語：Epigravettian）は、ヨーロッパの後期旧石器時代の最後の旧石器文化・産業（Archaeological industry）の一つ。エピ（epi）とはギリシャ語で「上」、英語で言う「above」の意味を表すもので、「Epigravettian」で地質での上、すなわちグラヴェット文化に後続する時代であることを意味する。
, The Epigravettian (Greek: epi "above, on t … The Epigravettian (Greek: epi "above, on top of", and Gravettian) was one of the last archaeological industries and cultures of the European Upper Paleolithic. It emerged after the Last Glacial Maximum around ~21,000 cal. BP or 19,050 BC, and is considered to be a cultural derivative of the Gravettian culture. Initially named Tardigravettian (Late Gravettian) in 1964 by in reference to several lithic industries found in Italy, it was later renamed in order to better emphasize its independent character. Three subphases, the Early Epigravettian (20,000 to 16,000 BP), the Evolved Epigravettian (16,000 to 14,000 BP) and the Final Epigravettian (14,000 to 8,000 BP), have been established, that were further subdivided and reclassified. In this sense, the Epigravettian is simply the Gravettian after ~21,000 BP, when the Solutrean had replaced the Gravettian in most of France and Spain. Several Epigravettian cultural centers have developed contemporaneously after 22,000 years BP in Europe. These range across southern, central and most of eastern Europe, including south-western France, Italy, the Balkans, the Caucasus, Ukraine and Western Russia to the banks of the Volga River. Its lithic complex was first documented at numerous sites in Italy. Great geographical and local variability of the facies is present, however all sites are characterized by the predominance of microliths, such as backed blades, backed points, and bladelets with retouched end. The Epigravettian is the last stage of the Upper Paleolithic succeeded by Mesolithic cultures after 10,000 BP. In a genetic study published in Nature in May 2016, the remains an Epigravettian male from Ripari Villabruna in Italy were examined. He carried the paternal haplogroup R1b1 and the maternal haplogroup U5b. An Epigravettian from the Satsurblia Cave in Georgia examined in a previous study has been found to be carrying the paternal haplogroup J2 and the maternal haplogroup K3.logroup J2 and the maternal haplogroup K3.
, L'Épigravettien est un faciès succédant au Gravettien défini à partir d'industries lithiques du Paléolithique supérieur identifiées en Italie et en Europe orientale.
|
| rdfs:comment |
Епіграветська культура, Епігравет, або мік … Епіграветська культура, Епігравет, або мікрогравет, — археологічна культура (технокомплекс) пізньої пори верхньої (пізньої) давньокам'яної доби. Була поширена в Україні, Молдові, Польщі (Повисля), Румунії (Молдова) та Росії (Подесіння, Нижнє Подоння). Культура характеризується поширенням вкладнів до наконечників списів у вигляді крем'яних мікропластинок й мікровістер з притупленим краєм. За епігравету полювали на великих ссавців холодних прильодовикових: у північних лісостепах — на мамутів й північних оленів, у південних степах — на бізонів й коней. у південних степах — на бізонів й коней.
, L'Épigravettien est un faciès succédant au Gravettien défini à partir d'industries lithiques du Paléolithique supérieur identifiées en Italie et en Europe orientale.
, Эпиграветтская культура, или, точнее, эпиграветтский горизонт верхнего палеолита, наследует граветтской культуре в Италии и Восточной Европе и определяется специфической индустрией каменных орудий.
, Epigravettiarra (Grezieraz: epi goi eta gr … Epigravettiarra (Grezieraz: epi goi eta gravettiar) Europako Goi Paleolitoko industria arkeologikoen azkenetariko bat izan zen. Kultura hau sortu zen Azken Glaziazioko Maximoaren ondoren ~21.000 urte (Before Present), gravettiar kulturako eratorritakoa da. Hasieran, 1964an, Georges Laplacek Gravettiar berantiarra deitu zion, Italian industria litikoa ugari agertu zelako, baina beranduago, izen aldaketaz kultura honen izaera independentea azpimarratu nahi zuten. Epigravettiarrean hiru azpifase ezarri dira: Hasierako Epigravettiarra (20.000tik 16.000ra BP); Epigravettiar Garatua (16.000tik 14.000ra BP) eta Amaierako Epigravettiarra (14.000tik 8.000ra BP), nahiz eta beste azpisailkapen gehiago egon. Azken finean, Epigravettiara ~21.000 BP-ko gravettiarra da, Solutre aldiak aurrekoa ordezkatuarra da, Solutre aldiak aurrekoa ordezkatu
, La Epigraveto (el la greka: epi "super" Gr … La Epigraveto (el la greka: epi "super" Graveto) estis unu el la lastaj industrioj kaj kulturoj arkeologiaj de la Eŭropa Malfrua Paleolitiko. Ĝi aperis post la Lasta Glacia Maksimumo ĉirkaŭ 21,000 kaj estas konsiderata kiel kultura derivaĵo de la graveta kulturo. Komence nomita Malfrugravetio en 1964 de pri referenco al pluraj litaj industrioj, eltrovitaj en Italio, ĝi poste estis renomita por pli bone substreki ĝian sendependan karakteron. La Epigraveto estas la lasta stadio de la Malfrua Paleolitiko sukcedita de la mezolitikaj kulturoj post 10,000 AN.de la mezolitikaj kulturoj post 10,000 AN.
, L'epigravettià és una cultura prehistòrica … L'epigravettià és una cultura prehistòrica que es va desenvolupar al sud-est d'Europa a finals del paleolític superior (21.000-10.000 BP). Va sorgir després de l'últim màxim glaciarl (c. 21.000 BP) i se la considera una evolució del gravettià. El prehistoriador francès va batejar aquest període cultural amb el nom de tardogravettià el 1964, per definir el conjunt d'indústries lítiques que es trobava a Itàlia d'aquesta època. No fou fins més tard que aquesta cultura va ser rebatejada per tal de remarcar-ne el seu caràcter independent.e remarcar-ne el seu caràcter independent.
, Het Epigravettien is een laatpaleolithische archeologische cultuur die op basis van lithische industrieën in Italië en Oost-Europa gedefinieerd is als opvolger van het Gravettien.
, The Epigravettian (Greek: epi "above, on t … The Epigravettian (Greek: epi "above, on top of", and Gravettian) was one of the last archaeological industries and cultures of the European Upper Paleolithic. It emerged after the Last Glacial Maximum around ~21,000 cal. BP or 19,050 BC, and is considered to be a cultural derivative of the Gravettian culture. Initially named Tardigravettian (Late Gravettian) in 1964 by in reference to several lithic industries found in Italy, it was later renamed in order to better emphasize its independent character.etter emphasize its independent character.
, エピグラヴェット文化（英語：Epigravettian）は、ヨーロッパの後期旧石器時代の最後の旧石器文化・産業（Archaeological industry）の一つ。エピ（epi）とはギリシャ語で「上」、英語で言う「above」の意味を表すもので、「Epigravettian」で地質での上、すなわちグラヴェット文化に後続する時代であることを意味する。
, Il termine epigravettiano indica una cultu … Il termine epigravettiano indica una cultura preistorica diffusa in gran parte dell'Europa.Le condizioni climatiche del pleniglaciale würmiano hanno pesantemente condizionato l'habitat umano. In corrispondenza dell'acme del pleniglaciale, attorno a 20 000 anni fa, si determinarono alcuni fenomeni:anni fa, si determinarono alcuni fenomeni:
|
