| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
La centra dogmo de molekula biologio estas … La centra dogmo de molekula biologio estas la principo, kiu stabiligas, ke DNA transskribas al , kaj ke mesaĝa RNA tradukas al proteino. Tio ĉi signifas, ke en biologio, informo iras de DNA al proteino, kaj ne male. Ĝi estis proponita de Francis Crick en 1958, kaj re-redaktita en 1970-jara artikolo ĉe la scienca gazeto Nature.jara artikolo ĉe la scienca gazeto Nature.
, Het centrale dogma van de moleculaire biol … Het centrale dogma van de moleculaire biologie stelt dat informatie overgedragen kan worden van nucleïnezuren (DNA en RNA) naar eiwitten, maar niet andersom. Het werd opgesteld door Francis Crick in 1958 en geherformuleerd in een artikel in het wetenschappelijke tijdschrift Nature in 1970. Francis Crick heeft met de term dogma niet aan willen geven dat het gaat om een geloofsuitspraak waaraan niet getwijfeld kan worden, maar dat het een centraal en krachtig idee was waarvoor nog geen redelijk bewijs bestond. Later heeft hij toegegeven dat hij het misschien beter had kunnen benoemen als de Centrale Hypothese.kunnen benoemen als de Centrale Hypothese.
, Το κεντρικό δόγμα της Μοριακής Βιολογίας ε … Το κεντρικό δόγμα της Μοριακής Βιολογίας είναι μια αναπαράσταση των πιθανών τρόπων ροής της . Ο όρος προτάθηκε για πρώτη φορά το 1958 από τον Φράνσις Κρικ. Πρεσβεύει ότι από τη στιγμή που η πληροφορία έχει περάσει σε μια πρωτεΐνη, δεν μπορεί να γυρίσει πίσω. Η ροή πληροφορίας από νουκλεϊκά οξέα προς πρωτεΐνη είναι δυνατή, αλλά η αντίστροφη ροή όχι, ούτε από πρωτεΐνη προς νουκλεϊκά οξέα, ούτε από πρωτεΐνη προς πρωτεΐνη. Η διατύπωση του κεντρικού δόγματος από τον Φράνσις Κρικ, σε αυτή τη γενική μορφή παραμένει σε ισχύ, ενώ η διατύπωση του Watson, που περιλάμβανε και την υποχρεωτική ροή πληροφορίας από το DNA μόνο προς RNA, έχει διαψευσθεί από την ανακάλυψη των ιών που περιέχουν την αντίστροφη μεταγραφάση. που περιέχουν την αντίστροφη μεταγραφάση.
, Il dogma centrale della biologia molecolar … Il dogma centrale della biologia molecolare è un principio formulato negli anni cinquanta del XX secolo, secondo cui, in biologia molecolare, il flusso dell'informazione genetica è monodirezionale: parte dagli acidi nucleici per arrivare alle proteine, senza considerare un percorso inverso. Il termine «dogma» non era inteso in senso assoluto, ma piuttosto come una sorta di principio della biologia molecolare; il termine derivava da una personale interpretazione dell'ideatore della teoria, il premio Nobel per la medicina Francis Crick. Allo stato attuale, il "dogma centrale" può considerarsi come una rassegna dei principali meccanismi alla base dell'espressione genica, in quanto nel tempo sono stati scoperti altri meccanismi biologici che espandono questa descrizione. Nel sistema dell'espressione genica cellulare sono identificabili tre punti che rappresentano la direzione fondamentale del flusso di informazione genetica:
* L'informazione genetica è conservata negli acidi nucleici DNA ed RNA (in quest'ultimo caso, avviene in alcuni virus), che possono essere duplicati per la propagazione dell'informazione.
* Il DNA, per essere espresso nella cellula, viene trascritto sotto forma di RNA. L'RNA, presente in alcuni virus come informazione genetica, può essere retrotrascritto in DNA.
* L'RNA (se codificante) è tradotto in proteine, concepite come la forma operativa e terminale delle informazioni contenute nel genoma.e delle informazioni contenute nel genoma.
, الهدف الرئيسي لعلم الأحياء الجزيئية (Centr … الهدف الرئيسي لعلم الأحياء الجزيئية (Central dogma of Molecular biology) هو شرح لتدفق المعلومات الوراثية داخل النظام الأحيائي. أو هو عبارة عن مسار تحول المادة الوراثية من الحمض النووي DNA ألى حمض رايبوزي ناقل mRNA والتي يتم ترجمتها في الرايبوسومات كبروتينات. أول من أشار لهذا المصطلح كان من قبل فرانسيس كريك في عام 1956 وإعادة نشرة في مجلة الطبيعة كورقة نشرت في عام 1970: Central dogma كما تم وصفها بأنها «مسار تحول الحمض النووي الرايبوزي إلى بروتين،» تقرير كان في الأصل يسمى تسلسل الفرضية من قبل كريك.ولكن هذا التبسيط لا يجعل من الواضح أن العقيدة المركزية (Central dogma ) كما ذكر من قبل كريك لا يحول دون عكس تدفق المعلومات من RNA إلى DNA ، فقط استبعاد تدفق من البروتين الريبي النووي أو الحمض النووي. كريك استعمل كلمة عقيدة كان غير تقليدي، ومثير للجدل. الفكرة أو العقيدة (Dogma) هو إطار لفهم نقل تسلسل المعلومات بين المعلومات التي تحمل بوليمرات حيوية في جميع الحالات، في الكائنات الحية. هناك ثلاث فئات رئيسية من هذه البوليمرات الحيوية: DNA وRNA (كل من الأحماض النووية)، والبروتين. الحمض النووي يمكن يستسخ (DNA replication), معلومات الحمض النووي يمكن نسخها إلى mRNA(النسخ) والبروتينات يمكن تصنيعه باستخدام المعلومات في mRNA كقالب بالترجمة إلى بروتين (ترجمة).في mRNA كقالب بالترجمة إلى بروتين (ترجمة).
, The central dogma of molecular biology is … The central dogma of molecular biology is an explanation of the flow of genetic information within a biological system. It is often stated as "DNA makes RNA, and RNA makes protein", although this is not its original meaning. It was first stated by Francis Crick in 1957, then published in 1958: The Central Dogma. This states that once "information" has passed into protein it cannot get out again. In more detail, the transfer of information from nucleic acid to nucleic acid, or from nucleic acid to protein may be possible, but transfer from protein to protein, or from protein to nucleic acid is impossible. Information means here the precise determination of sequence, either of bases in the nucleic acid or of amino acid residues in the protein. He re-stated it in a Nature paper published in 1970: "The central dogma of molecular biology deals with the detailed residue-by-residue transfer of sequential information. It states that such information cannot be transferred back from protein to either protein or nucleic acid." A second version of the central dogma is popular but incorrect. This is the simplistic DNA → RNA → protein pathway published by James Watson in the first edition of The Molecular Biology of the Gene (1965). Watson's version differs from Crick's because Watson describes a two-step (DNA → RNA and RNA → protein) process as the central dogma. While the dogma, as originally stated by Crick, remains valid today, Watson's version does not. The dogma is a framework for understanding the transfer of sequence information between information-carrying biopolymers, in the most common or general case, in living organisms. There are 3 major classes of such biopolymers: DNA and RNA (both nucleic acids), and protein. There are 3 × 3 = 9 conceivable direct transfers of information that can occur between these. The dogma classes these into 3 groups of 3: three general transfers (believed to occur normally in most cells), two special transfers (known to occur, but only under specific conditions in case of some viruses or in a laboratory), and four unknown transfers (believed never to occur). The general transfers describe the normal flow of biological information: DNA can be copied to DNA (DNA replication), DNA information can be copied into mRNA (transcription), and proteins can be synthesized using the information in mRNA as a template (translation). The special transfers describe: RNA being copied from RNA (RNA replication), DNA being synthesised using an RNA template (reverse transcription). The unknown transfers describe: proteins being synthesised directly from a DNA template without the use of mRNA, a protein being copied from a protein, synthesis of RNA using the primary structure of a protein as a template, DNA synthesis using the primary structure of a protein as a template - these are not thought to naturally occur. these are not thought to naturally occur.
, O dogma central da biologia molecular é um … O dogma central da biologia molecular é um conceito que busca explicar os mecanismos de transmissão e expressão da informação genética (ajudando consequentemente no entendimento da hereditariedade), criado pouco tempo após a descoberta da estrutura em dupla-hélice do DNA. Da forma como foi proposto inicialmente por Francis Crick em 1957 e posteriormente publicado em 1958, o dogma assume a transferência genética da molécula de DNA para uma de RNA, e posteriormente para proteínas, que são os componentes finais que atuam nas mais diversas funções celulares. Também assume que, uma vez que a informação passa para a proteína, não há retorno ou transferência para qualquer um dos ácidos nucleicos ou mesmo para outras proteínas; mas que é possível haver transferência de ácido nucleico para ácido nucleico, seja ele DNA ou RNA. Em outras palavras, DNA e RNA podem se duplicar, serem transcritos de um para outro ou gerar proteínas, mas o mesmo não ocorre com as proteínas em si, segundo o postulado. Há ainda uma segunda versão do dogma que data de uma data próxima, formulada por James Watson, que não é válida atualmente porque assume uma unidirecionalidade na transmissão da informação contida nos genes de uma célula, ou seja, temos que o DNA é transcrito em RNA e que este, por sua vez, é traduzido em proteínas, não existindo possibilidade de retorno de RNA para DNA. Essa versão postula, ainda, que apenas a molécula de DNA é capaz de se duplicar. Todavia, sabe-se atualmente que esse processo não é unidirecional e que se assemelha mais ao que foi proposto por Crick anteriormente e que, apesar das exceções, é ainda aceito como uma explicação genérica válida para o fenômeno de transmissão da informação genética. Quanto ao uso do termo dogma, palavra associada comumente a um significado religioso e de verdade absoluta, Francis Crick ressalta que cunhou erroneamente o termo ao elaborar o conceito, que é na realidade uma hipótese científica. Em uma entrevista registrada por Horace Freeland Judson em “O oitavo dia da criação”, Crick enfatiza a real intenção com o termo ao utilizá-lo em sua hipótese: Tradução livre: "Eu simplesmente não sabia o que dogma significava. E eu poderia muito bem ter chamado de 'Hipótese Central'... Dogma era apenas uma frase mais chamativa. E é claro que alguém teve que pagar por isso, porque as pessoas se ressentiram com o uso do termo… Se fosse ‘Hipótese Central’, ninguém teria se importado”.ese Central’, ninguém teria se importado”.
, 분자생물학의 중심원리(영어: central dogma of molecular biology) 또는 센트럴 도그마(영어: central dogma)는 1958년 프랜시스 크릭이 제안한 개념으로, 1970년 네이처지에 개정되어 발표되었다. 이 중심원리는 '단백질로 만들어진 정보는 다른 단백질이나 핵산으로 전달될 수 없다'는 의미도 담고 있으며 생명체의 유전 정보가 어떻게 전달되는지를 나타낸다.
, Dogma sentral biologi molekuler menjelaska … Dogma sentral biologi molekuler menjelaskan mengenai proses perubahan gen dari DNA menjadi RNA, dan RNA menjadi protein. Dogma ini menjelaskan bagaimana proses pembacaan materi genetik menjadi protein yang berperan di setiap tahap metabolisme di dalam tubuh suatu organisme.etabolisme di dalam tubuh suatu organisme.
, Den centrala dogmen inom molekylärbiologin … Den centrala dogmen inom molekylärbiologin innebär att den genetiska informationen överförs från DNA via RNA till protein. De virus som enbart har RNA och inget DNA var tidigt kända, men även hos dem vandrar informationen åt rätt håll enligt dogmen, från RNA till protein. Dogmen miste något av sin enkla slagkraft när omvänd transkription upptäcktes som retrovirus såsom HIV. Information kan faktiskt överföras från RNA till DNA. Inget exempel på informationsöverföring från protein till någon av nukleinsyrorna är känt. De sjukdomsframkallande prionerna, proteiner som påverkar andra proteiners form, kan dock indirekt ses som en informationsöverföring från protein till protein, då felveckade protein påverkar veckningen av återföljande proteiner.rkar veckningen av återföljande proteiner.
, Biologia molekularraren dogma nagusia Fran … Biologia molekularraren dogma nagusia Francis Crick-ek eta James Watson-ek1953an argitaratutako enuntziatua da, informazio genetikoaren norabidea azaltzen duena. Horren arabera, zelula batean informazio genetikoa ADNan dago, eta transkripzioa izeneko prozesuan ARN mezularira pasatzen da; geroago, itzulpena prozesuan, ARN mezulari horretan dagoen informazio genetikoak proteinak sortzen ditu. Era eskematikoan: ADN → ARN (Transkripzioa) ARN → PROTEINA (Itzulpena) Crick bera konturatu zen geroago "dogma" hitza ez zela oso egokia aurreko hipotesia plazaratzeko. Dogma berba lotura handiagoa du erlijioarekin zientziarekin baino. Zientziaren ezagupenak dinamikoak direnez, ez dirudi oso zientifikoa dogmak aipatzea, egi absolutu eta aldaezinak bailiran. Orokorrean Crick-en hipotesia zuzena bada ere, badaude salbuespen txiki batzuk informazio genetikoaren norabidean:
* Erretrobirusak: Retroviridae familiako birusen material genetikoa ARNa da. Alderantzizko transkriptasa izeneko entzimari esker, ARN-tik abiatuta ADN sintetizatzen dute birus horiek, zelula ostalariaren genoman integratzen dena. 1970ko hamarkadan ikerlariek agerian jarri zuten erretrobirusen portaera genetikoa, dogma nagusiaren aurka zuzenean jotzen dena.
* Prioiak: prioiak informazio genetikorik gabeko proteinak dira, "ugaltzeko" gaitasuna dutenak. Ugaltzeko ahalmena ez dator itzulpena prozesutik, dogma nagusiak ezartzen duen bezala. Zorrotz izanik, baina, ugaldu baino gehiago prioiek mota bereko proteinen konformazioa "aldatu" egiten dute.
* Erribozimak: jarduera katalitikoa duten ARNaren molekulak dira. Haien molekulek ugaltzeko ahalmena dute, ADN eta proteinarik gabe
* ARN mezularirik gabeko itzulpena: zelularik gabeko sistema batean, eta ARNrik gabe, zientzialariak gai izan dira ADNtik zuzenean proteinak sortzeko, erribosomak erabiliz. "In vitro"ko saio horiek dogma nagusiaren muina kolokan jarri dute.dogma nagusiaren muina kolokan jarri dute.
, El dogma central de la biología molecular … El dogma central de la biología molecular es un concepto que ilustra los mecanismos de transmisión y expresión de la herencia genética tras el descubrimiento de la codificación de ésta en la doble hélice del ADN. Esto nos propone que existe una unidireccionalidad en la expresión de la información contenida en los genes de una célula, es decir, que el ADN se transcribe como ARN mensajero y que éste se traduce como proteína, elemento que finalmente realiza la acción celular. El dogma también postula que sólo el ADN puede y, por lo tanto, reproducirse y transmitir la información genética a la descendencia. Francis Crick expresó el dogma central por primera vez en 1958, y se replanteó en un artículo de Nature publicado en 1970. un artículo de Nature publicado en 1970.
, Центральная догма молекулярной биологии — … Центральная догма молекулярной биологии — обобщающее наблюдаемое в природе правило реализации генетической информации: информация передаётся от нуклеиновых кислот к белку, но не в обратном направлении.Правило было сформулировано Френсисом Криком в 1958 году и приведено в соответствие с накопившимися к тому времени данными в 1970 году. Переход генетической информации последовательно от ДНК к РНК и затем от РНК к белку является универсальным для всех без исключения клеточных организмов, лежит в основе биосинтеза макромолекул. Репликации генома соответствует информационный переход ДНК → ДНК. В природе встречаются также переходы РНК → РНК и РНК → ДНК (например, у некоторых вирусов), а также изменение конформации белков, передаваемое от молекулы к молекуле.лков, передаваемое от молекулы к молекуле.
, セントラルドグマ（英: central dogma）とは、遺伝情報は「DNA→（転写）→mRNA→（翻訳）→タンパク質」の順に伝達される、という、分子生物学の概念である。フランシス・クリックが1958年に提唱した。この概念は細菌からヒトまで、原核生物・真核生物の両方に共通する基本原理だとされた。中心教義、中心命題、中心ドグマとも。 セントラルとは中心、ドグマとは宗教における教義のことであり、セントラルドグマは、「分子生物学の中心原理」または「生物学の中心教義」と呼ばれることがある。
, Centralny dogmat biologii molekularnej (lu … Centralny dogmat biologii molekularnej (lub centralny paradygmat biologii molekularnej) – hipoteza, według której przepływ informacji genetycznej następuje od DNA poprzez RNA do białka. Została ona sformułowana przez Francisa Cricka na corocznym spotkaniu w 1957 roku Późniejsze odkrycia pokazały, że przepływ informacji genetycznej jest bardziej skomplikowany. Możliwe okazało się np. przepisywanie informacji z RNA na DNA (odwrotna transkrypcja). Kolejnym uzupełnieniem było odkrycie prionów.ejnym uzupełnieniem było odkrycie prionów.
, Centrální dogma molekulární biologie popis … Centrální dogma molekulární biologie popisuje cestu přenosu informace mezi biopolymery. V principu dovoluje přepis mezi nukleovými kyselinami a překlad z RNA do proteinů. To má za důsledek nemožnost toku informací z bílkovin do nukleových kyselin, a tedy zanášení změn v organismu zpět do genetické informace – tím je mj. popřen základní předpoklad teorie lamarckismu (dle níž se získané vlastnosti a dovednosti dědí). Mezi tři hlavní zástupce biopolymerů, které nesou informace, patří DNA, RNA a bílkoviny. Mezi nimi existuje hypoteticky devět cest (3×3). Tři obvyklé (u všech buněk), tři speciální (jen ve zvláštních případech) a tři zatím neobjevené (pravděpodobně neexistují). Obvyklá cesta je replikace DNA, transkripce do RNA a translace z RNA do proteinů. Samotný pojem „centrální dogma“ zavedl laureát Nobelovy ceny Francis Crick, avšak šlo o chybné pochopení toho, co slovo dogma znamená. Domníval se, že slovo dogma znamená něco zjevného, a nikoliv něco, co nelze zpochybnit.ného, a nikoliv něco, co nelze zpochybnit.
, Центральна догма молекулярної біології — з … Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації в живих організмах, сформульоване Френсісом Кріком в 1958 році і переформульоване для приведення у відповідність з накопиченими на той час даними в 1970 році. Центральна догма молекулярної біології постулює, що потік інформації в живих організмах може відбуватися між нуклеїновими кислотами та від нуклеїнових кислот до білків, але не може проходити від білків до нуклеїнових кислот. В природі зустрічаються три головні класи біополімерів, що несуть інформацію у вигляді мономерної послідовності: нуклеїнові кислоти ДНК і РНК та білки. Таким чинов, можна уявити 3×3 = 9 типів передачі інформації між цими класами молекул. Догма класифікує ці типи в 3 групи: 3 загальних типи передачі (що зазвичай відбуваються в більшості клітин), 3 особливих типи (що відбуваються нечасто або за анормальними умовами) і 3 невідомих типи передачі (вважається, що вони ніколи не відбуваються). Загальні типи передачі описують нормальний потік біологічної інформації: ДНК може реплікуватися в ДНК, інформація з ДНК може копіюватися в РНК (точніше мРНК, транскрипція), а білки синтезуються, використовуючи інформацію мРНК як шаблон (трансляція). У природі зустрічаються також переходи РНК->РНК і РНК->ДНК (наприклад у деяких вірусів і в клітинних організмів). Синтез білків на основі ДНК також спостерігався в лабораторних умовах. Проте, сучасне уявлення про реалізацію генетичної інформації постулює неможливість передачі інформації про послідовність від білків як до інших білків, так і до нуклеїнових кислот.інших білків, так і до нуклеїнових кислот.
, Das Zentrale Dogma der Molekularbiologie i … Das Zentrale Dogma der Molekularbiologie ist eine 1958 von Francis Crick publizierte Hypothese über den möglichen Informationsfluss zwischen den Biopolymeren DNA, RNA und Protein. Sie beschreibt die Übertragung der Information, die durch die Reihenfolge (Sequenz) von Monomeren (Nukleotide bei DNA und RNA, Aminosäuren bei Proteinen) festgelegt ist. In Cricks ursprünglicher Form besagt die Hypothese: Wenn (sequenzielle) Information einmal in ein Protein übersetzt wurde, kann sie dort nicht wieder herausgelangen. 1970 gab Crick eine alternative Formulierung des Dogmas an: Es kann keine sequenzielle Information von Protein zu einem Protein oder zu Nukleinsäure übertragen werden. Anlass war die Entdeckung der reversen Transkriptase durch Howard Temin und David Baltimore, die zeigten, dass auch Information von RNA zu DNA fließen kann. Crick stellte danach klar, dass er nicht wie zuerst von Jean Brachet formuliert (1960) und von James D. Watson in seinem Buch Molecular biology of the gene von 1965 popularisiert von einem Dogma im Sinn eines Flusses von Information von DNA zu RNA zu Proteinsynthese gesprochen hatte. Das Zentrale Dogma ist – auch wenn es kritische Stimmen gibt – weithin akzeptiert und wird auch heute noch als einer der Grundpfeiler der Molekularbiologie angesehen. Crick bereute den in der Naturwissenschaft unüblichen Namen Dogma später, denn er beabsichtigte keineswegs, einen Lehrsatz mit unumstößlichem Wahrheitsgehalt zu formulieren. 1976 sagte er: „Ich wußte einfach nicht, was Dogma bedeutete. Und ich hätte es ebenso gut Zentrale Hypothese nennen können … Dogma war nur ein Schlagwort.“ Vorgestellt hatte er die Idee schon am 19. September 1957 in einem Vortrag am University College London. Crick hatte die Idee schon länger, so gibt es Notizen von ihm dazu vom Oktober 1956. Er veröffentlicht auch Bemerkungen in diesem Sinn in seinem Scientific American Artikel zu Nukleinsäuren vom Oktober 1957 Auch James D. Watson nahm in seinem Buch Die Doppelhelix (Kapitel 21) für sich in Anspruch, die Idee schon Anfang der 1950er Jahre gehabt zu haben im Sinn eines Flusses von Information von DNA über RNA zu Protein, was aber gerade nicht die Formulierung war, die Crick beabsichtigte. Ideen in derselben Richtung wie Watson hatten schon (1949) und (1953).wie Watson hatten schon (1949) und (1953).
, Is é dogma lárnach na bitheolaíochta ná mí … Is é dogma lárnach na bitheolaíochta ná míniú ar shreabhadh na faisnéise géinití laistigh de chóras bitheolaíoch. Luaitear go minic é mar "déanann ADN ARN agus ARN próitéin," cé nach é seo a bhunbhrí. Luaigh Francis Crick den chéad uair é sa bhliain 1957, a foilsíodh ansin sa bhliain 1958: "The Central Dogma. This states that once 'information' has passed into protein it cannot get out again. In more detail, the transfer of information from nucleic acid to nucleic acid, or from nucleic acid to protein may be possible, but transfer from protein to protein, or from protein to nucleic acid is impossible. Information means here the precise determination of sequence, either of bases in the nucleic acid or of amino acid residues in the protein."-Francis Crick, 1958 agus ath-luaite i bpáipéar Nature a foilsíodh sa bhliain 1970: "The central dogma of molecular biology deals with the detailed residue-by-residue transfer of sequential information. It states that such information cannot be transferred back from protein to either protein or nucleic acid." Tá an-tóir ar an dara leagan den dogma lárnach ach tá sé mícheart. Is é seo an chonair shimplíoch ADN → ARN → conair phróitéine a d'fhoilsigh James Watson sa chéad eagrán de The Molecular Biology of the Gene (1965). Tá difríocht idir leagan Watson agus leagan Chrick toisc go ndéanann Watson cur síos ar phróiseas dhá chéim (ADN → ARN agus ANA → próitéin) mar an dogma lárnach. Cé go bhfuil an dogma, a luadh i dtús báire ag Crick, fós bailí inniu, níl leagan Watson. Is creatlach é an dogma chun aistriú faisnéise sheicheamh a thuiscint idir bithpholaiméirí a iompraíonn faisnéis, sa chás is coitianta nó ginearálta, in orgánaigh bheo . Tá 3 phríomhaicme de bhithpholaiméirí den sórt sin: ADN agus ARN (idir aigéid núicléasacha), agus próitéin . Tá 3 × 3 = 9 aistriú díreach faisnéise is féidir a shamhlú eatarthu seo. Rangaíonn na dogma iad seo i 3 ghrúpa de 3: trí aistriú ghinearálta (a chreidtear a tharlaíonn de ghnáth sa chuid is mó de na cealla), trí aistriú speisialta (a chreidtear nach dtarlaíonn, ach amháin faoi choinníollacha sonracha i gcás roinnt víris nó i saotharlann), agus trí aistrithe anaithnid (a chreidtear nach dtarlaíonnn riamh). Déanann na haistrithe ginearálta cur síos ar an ngnáthshreabhadh faisnéise bitheolaíche: Is féidir cóip a dhéanamh de ADN chuig ADN ( macasamhlú ADN), is féidir faisnéis ADN a chóipeáil isteach i tARN (tras-scríobh), agus is féidir próitéiní a shintéisiú ag baint úsáide as an bhfaisnéis i tARN mar theimpléad ( aistriú ). Déanann na haistrithe speisialta cur síos ar: ARN á chóipeáil ó ARN (macasamhlú ARN), DNA á shintéisiú ag baint úsáide as teimpléad ARN ( cúl-tras-scríobh), agus próitéiní á shintéisiú go díreach ó theimpléad ADN gan tARN a úsáid. Déanann na haistrithe anaithnid cur síos ar: próitéin a chóipeáil ó phróitéin, sintéis de ARN ag baint úsáide as struchtúr príomhúil próitéine mar theimpléad, agus sintéis ADN ag baint úsáide as struchtúr príomhúil próitéine mar theimpléad - ní mheastar go dtarlaíonn siad seo go nádúrtha.eastar go dtarlaíonn siad seo go nádúrtha.
, Par théorie fondamentale de la biologie mo … Par théorie fondamentale de la biologie moléculaire, les biologistes représentent le modèle schématique de la conservation et de l'utilisation de l'information génétique. L'ADN est le support stable et transmissible de l'information génétique qui définit les fonctions biologiques d'un organisme (reproduction, nutrition, excrétion, action sur l'environnement, communication, etc.). Il est transcrit en ARN (un langage similaire) qui n'a qu'une vie temporaire, cet ARN assure soit une fonction structurale (squelette de complexes nucléo-protéiques, ribosomes), soit une fonction enzymatique (synthèse des protéines, exportation des protéines, épissage des ARNm eucaryotes, etc.), soit une fonction de transport de l'information génétique (hors du noyau chez les eucaryotes). L'ARN de type messager (ARNm) peut être traduit en protéines par le ribosome (complexe nucléo-protéique). On parle de traduction des ARNm en protéines car le langage change. La théorie fondamentale se résume ainsi : L'ADN dirige sa propre réplication en ADN identique, ainsi que sa transcription en ARN, pouvant ou non être traduit en protéines. Mais ces hypothèses semblent ne pas résister à l'expérience, ni aux faits. Ainsi, la théorie initiale n'envisageait pas la possibilité d'un « retour » à une forme ADN à partir de l'ARN. Or il fut mis en évidence chez les rétrovirus l'existence d'une enzyme (catalyseur protéique), la transcriptase inverse, capable de rétrotranscrire l'ARN viral en ADN. Cette découverte ne remet pas complètement en cause la théorie centrale de la biologie moléculaire, mais permet de préciser les liens existants entre les différents supports moléculaires intervenant dans l'expression de l'information génétique.s l'expression de l'information génétique.
, 分子生物學的中心法则（英語：The central dogma of molecul … 分子生物學的中心法则（英語：The central dogma of molecular biology，又譯分子生物學的中心教条），首先由佛朗西斯·克里克於1958年提出，並於1970年在《自然》上的一篇文章中重申： 中心法则經常遭到誤解，尤其與遺傳信息“由DNA到RNA到蛋白質”的標準流程相混淆。有些與標準流程不同的信息流被誤以為是中心法则的，其實朊毒体是中心法则現時已知的唯一例外。 遺傳信息的標準流程大致可以这样描述：「DNA製造RNA，RNA製造蛋白質，蛋白質反過來協助前兩項流程，並協助DNA自我複製」，或者更簡單的「DNA → RNA →蛋白質」。所以整個過程可以分為三大步驟：轉錄、轉譯（蛋白質生物合成）和DNA複製。對於RNA的最新了解，告訴我們還有剪接和编辑。、轉譯（蛋白質生物合成）和DNA複製。對於RNA的最新了解，告訴我們還有剪接和编辑。
, El Dogma central de la biologia molecular … El Dogma central de la biologia molecular és una hipòtesi publicada per Francis Crick el 1958 constatant que el flux de la informació genètica segueix exclusivament des de l'ADN passant per l'ARN fins a la seqüència d'aminoàcids de les proteïnes. L'ADN conté la informació sobre la seqüència d'aminoàcids de totes les proteïnes d'una cèl·lula i, a més, més informació que permeten l'expressió genètica regulada (= aplicació de la informació genètica en el RNA i proteïnes). Quan una cèl·lula es divideix, tota la informació emmagatzemada en l'ADN ha de ser tramitada a les cèl·lules filles. Això queda assegurat per fer una còpia de l'ADN complet abans de la divisió cel·lular. Aquest procés es denomina replicació. Una cèl·lula no necessita totes les proteïnes al mateix temps en quantitat igual. Per tant, és raonable per sintetitzar només les proteïnes necessàries. Per a la síntesi de proteïnes tant, no és disponible tota la informació de l'ADN, però la informació específica sobre les seqüències d'aminoàcids de les proteïnes necessàries. Llavors, el flux d'informació genètica s'executa en dues direccions: 1.
* durant la replicació entre ADN i ADN, 2.
* durant la síntesi de proteïnes de l'ADN a les proteïnes a través de l'ARN, que fa de a mediador. Fins a la dècada de 1970 es creia que en tots els organismes, la informació genètica en l'expressió gènica només flueix en una direcció (ADN → ARN → Proteïna) el que es diu el dogma central de la biologia molecular. Des dels anys 1970 sabem que existeix una excepció: els retrovirus, la genoma dels quals és compost per ARN, produeixen una còpia d'ADN del seu genoma (transcripció inversa) i integren aquesta còpia en el genoma de l'hoste.ren aquesta còpia en el genoma de l'hoste.
|
| rdfs:comment |
Den centrala dogmen inom molekylärbiologin … Den centrala dogmen inom molekylärbiologin innebär att den genetiska informationen överförs från DNA via RNA till protein. De virus som enbart har RNA och inget DNA var tidigt kända, men även hos dem vandrar informationen åt rätt håll enligt dogmen, från RNA till protein.håll enligt dogmen, från RNA till protein.
, Das Zentrale Dogma der Molekularbiologie i … Das Zentrale Dogma der Molekularbiologie ist eine 1958 von Francis Crick publizierte Hypothese über den möglichen Informationsfluss zwischen den Biopolymeren DNA, RNA und Protein. Sie beschreibt die Übertragung der Information, die durch die Reihenfolge (Sequenz) von Monomeren (Nukleotide bei DNA und RNA, Aminosäuren bei Proteinen) festgelegt ist. In Cricks ursprünglicher Form besagt die Hypothese: Wenn (sequenzielle) Information einmal in ein Protein übersetzt wurde, kann sie dort nicht wieder herausgelangen. 1970 gab Crick eine alternative Formulierung des Dogmas an:ne alternative Formulierung des Dogmas an:
, Il dogma centrale della biologia molecolar … Il dogma centrale della biologia molecolare è un principio formulato negli anni cinquanta del XX secolo, secondo cui, in biologia molecolare, il flusso dell'informazione genetica è monodirezionale: parte dagli acidi nucleici per arrivare alle proteine, senza considerare un percorso inverso. Il termine «dogma» non era inteso in senso assoluto, ma piuttosto come una sorta di principio della biologia molecolare; il termine derivava da una personale interpretazione dell'ideatore della teoria, il premio Nobel per la medicina Francis Crick.remio Nobel per la medicina Francis Crick.
, Dogma sentral biologi molekuler menjelaska … Dogma sentral biologi molekuler menjelaskan mengenai proses perubahan gen dari DNA menjadi RNA, dan RNA menjadi protein. Dogma ini menjelaskan bagaimana proses pembacaan materi genetik menjadi protein yang berperan di setiap tahap metabolisme di dalam tubuh suatu organisme.etabolisme di dalam tubuh suatu organisme.
, الهدف الرئيسي لعلم الأحياء الجزيئية (Centr … الهدف الرئيسي لعلم الأحياء الجزيئية (Central dogma of Molecular biology) هو شرح لتدفق المعلومات الوراثية داخل النظام الأحيائي. أو هو عبارة عن مسار تحول المادة الوراثية من الحمض النووي DNA ألى حمض رايبوزي ناقل mRNA والتي يتم ترجمتها في الرايبوسومات كبروتينات. أول من أشار لهذا المصطلح كان من قبل فرانسيس كريك في عام 1956 وإعادة نشرة في مجلة الطبيعة كورقة نشرت في عام 1970:رة في مجلة الطبيعة كورقة نشرت في عام 1970:
, Centrální dogma molekulární biologie popis … Centrální dogma molekulární biologie popisuje cestu přenosu informace mezi biopolymery. V principu dovoluje přepis mezi nukleovými kyselinami a překlad z RNA do proteinů. To má za důsledek nemožnost toku informací z bílkovin do nukleových kyselin, a tedy zanášení změn v organismu zpět do genetické informace – tím je mj. popřen základní předpoklad teorie lamarckismu (dle níž se získané vlastnosti a dovednosti dědí). se získané vlastnosti a dovednosti dědí).
, La centra dogmo de molekula biologio estas … La centra dogmo de molekula biologio estas la principo, kiu stabiligas, ke DNA transskribas al , kaj ke mesaĝa RNA tradukas al proteino. Tio ĉi signifas, ke en biologio, informo iras de DNA al proteino, kaj ne male. Ĝi estis proponita de Francis Crick en 1958, kaj re-redaktita en 1970-jara artikolo ĉe la scienca gazeto Nature.jara artikolo ĉe la scienca gazeto Nature.
, セントラルドグマ（英: central dogma）とは、遺伝情報は「DNA→（転写）→mRNA→（翻訳）→タンパク質」の順に伝達される、という、分子生物学の概念である。フランシス・クリックが1958年に提唱した。この概念は細菌からヒトまで、原核生物・真核生物の両方に共通する基本原理だとされた。中心教義、中心命題、中心ドグマとも。 セントラルとは中心、ドグマとは宗教における教義のことであり、セントラルドグマは、「分子生物学の中心原理」または「生物学の中心教義」と呼ばれることがある。
, Biologia molekularraren dogma nagusia Fran … Biologia molekularraren dogma nagusia Francis Crick-ek eta James Watson-ek1953an argitaratutako enuntziatua da, informazio genetikoaren norabidea azaltzen duena. Horren arabera, zelula batean informazio genetikoa ADNan dago, eta transkripzioa izeneko prozesuan ARN mezularira pasatzen da; geroago, itzulpena prozesuan, ARN mezulari horretan dagoen informazio genetikoak proteinak sortzen ditu. Era eskematikoan: ADN → ARN (Transkripzioa) ARN → PROTEINA (Itzulpena) Orokorrean Crick-en hipotesia zuzena bada ere, badaude salbuespen txiki batzuk informazio genetikoaren norabidean:batzuk informazio genetikoaren norabidean:
, Is é dogma lárnach na bitheolaíochta ná mí … Is é dogma lárnach na bitheolaíochta ná míniú ar shreabhadh na faisnéise géinití laistigh de chóras bitheolaíoch. Luaitear go minic é mar "déanann ADN ARN agus ARN próitéin," cé nach é seo a bhunbhrí. Luaigh Francis Crick den chéad uair é sa bhliain 1957, a foilsíodh ansin sa bhliain 1958: "The Central Dogma. This states that once 'information' has passed into protein it cannot get out again. In more detail, the transfer of information from nucleic acid to nucleic acid, or from nucleic acid to protein may be possible, but transfer from protein to protein, or from protein to nucleic acid is impossible. Information means here the precise determination of sequence, either of bases in the nucleic acid or of amino acid residues in the protein."-Francis Crick, 1958idues in the protein."-Francis Crick, 1958
, 分子生物學的中心法则（英語：The central dogma of molecul … 分子生物學的中心法则（英語：The central dogma of molecular biology，又譯分子生物學的中心教条），首先由佛朗西斯·克里克於1958年提出，並於1970年在《自然》上的一篇文章中重申： 中心法则經常遭到誤解，尤其與遺傳信息“由DNA到RNA到蛋白質”的標準流程相混淆。有些與標準流程不同的信息流被誤以為是中心法则的，其實朊毒体是中心法则現時已知的唯一例外。 遺傳信息的標準流程大致可以这样描述：「DNA製造RNA，RNA製造蛋白質，蛋白質反過來協助前兩項流程，並協助DNA自我複製」，或者更簡單的「DNA → RNA →蛋白質」。所以整個過程可以分為三大步驟：轉錄、轉譯（蛋白質生物合成）和DNA複製。對於RNA的最新了解，告訴我們還有剪接和编辑。、轉譯（蛋白質生物合成）和DNA複製。對於RNA的最新了解，告訴我們還有剪接和编辑。
, Το κεντρικό δόγμα της Μοριακής Βιολογίας ε … Το κεντρικό δόγμα της Μοριακής Βιολογίας είναι μια αναπαράσταση των πιθανών τρόπων ροής της . Ο όρος προτάθηκε για πρώτη φορά το 1958 από τον Φράνσις Κρικ. Πρεσβεύει ότι από τη στιγμή που η πληροφορία έχει περάσει σε μια πρωτεΐνη, δεν μπορεί να γυρίσει πίσω. Η ροή πληροφορίας από νουκλεϊκά οξέα προς πρωτεΐνη είναι δυνατή, αλλά η αντίστροφη ροή όχι, ούτε από πρωτεΐνη προς νουκλεϊκά οξέα, ούτε από πρωτεΐνη προς πρωτεΐνη. Η διατύπωση του κεντρικού δόγματος από τον Φράνσις Κρικ, σε αυτή τη γενική μορφή παραμένει σε ισχύ, ενώ η διατύπωση του Watson, που περιλάμβανε και την υποχρεωτική ροή πληροφορίας από το DNA μόνο προς RNA, έχει διαψευσθεί από την ανακάλυψη των ιών που περιέχουν την αντίστροφη μεταγραφάση. που περιέχουν την αντίστροφη μεταγραφάση.
, Центральна догма молекулярної біології — з … Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації в живих організмах, сформульоване Френсісом Кріком в 1958 році і переформульоване для приведення у відповідність з накопиченими на той час даними в 1970 році. Центральна догма молекулярної біології постулює, що потік інформації в живих організмах може відбуватися між нуклеїновими кислотами та від нуклеїнових кислот до білків, але не може проходити від білків до нуклеїнових кислот.роходити від білків до нуклеїнових кислот.
, The central dogma of molecular biology is … The central dogma of molecular biology is an explanation of the flow of genetic information within a biological system. It is often stated as "DNA makes RNA, and RNA makes protein", although this is not its original meaning. It was first stated by Francis Crick in 1957, then published in 1958: He re-stated it in a Nature paper published in 1970: "The central dogma of molecular biology deals with the detailed residue-by-residue transfer of sequential information. It states that such information cannot be transferred back from protein to either protein or nucleic acid."rotein to either protein or nucleic acid."
, Центральная догма молекулярной биологии — … Центральная догма молекулярной биологии — обобщающее наблюдаемое в природе правило реализации генетической информации: информация передаётся от нуклеиновых кислот к белку, но не в обратном направлении.Правило было сформулировано Френсисом Криком в 1958 году и приведено в соответствие с накопившимися к тому времени данными в 1970 году. Переход генетической информации последовательно от ДНК к РНК и затем от РНК к белку является универсальным для всех без исключения клеточных организмов, лежит в основе биосинтеза макромолекул. Репликации генома соответствует информационный переход ДНК → ДНК. В природе встречаются также переходы РНК → РНК и РНК → ДНК (например, у некоторых вирусов), а также изменение конформации белков, передаваемое от молекулы к молекуле.лков, передаваемое от молекулы к молекуле.
, 분자생물학의 중심원리(영어: central dogma of molecular biology) 또는 센트럴 도그마(영어: central dogma)는 1958년 프랜시스 크릭이 제안한 개념으로, 1970년 네이처지에 개정되어 발표되었다. 이 중심원리는 '단백질로 만들어진 정보는 다른 단백질이나 핵산으로 전달될 수 없다'는 의미도 담고 있으며 생명체의 유전 정보가 어떻게 전달되는지를 나타낸다.
, El dogma central de la biología molecular … El dogma central de la biología molecular es un concepto que ilustra los mecanismos de transmisión y expresión de la herencia genética tras el descubrimiento de la codificación de ésta en la doble hélice del ADN. Esto nos propone que existe una unidireccionalidad en la expresión de la información contenida en los genes de una célula, es decir, que el ADN se transcribe como ARN mensajero y que éste se traduce como proteína, elemento que finalmente realiza la acción celular. El dogma también postula que sólo el ADN puede y, por lo tanto, reproducirse y transmitir la información genética a la descendencia. Francis Crick expresó el dogma central por primera vez en 1958, y se replanteó en un artículo de Nature publicado en 1970. un artículo de Nature publicado en 1970.
, Centralny dogmat biologii molekularnej (lu … Centralny dogmat biologii molekularnej (lub centralny paradygmat biologii molekularnej) – hipoteza, według której przepływ informacji genetycznej następuje od DNA poprzez RNA do białka. Została ona sformułowana przez Francisa Cricka na corocznym spotkaniu w 1957 roku Późniejsze odkrycia pokazały, że przepływ informacji genetycznej jest bardziej skomplikowany. Możliwe okazało się np. przepisywanie informacji z RNA na DNA (odwrotna transkrypcja). Kolejnym uzupełnieniem było odkrycie prionów.ejnym uzupełnieniem było odkrycie prionów.
, O dogma central da biologia molecular é um … O dogma central da biologia molecular é um conceito que busca explicar os mecanismos de transmissão e expressão da informação genética (ajudando consequentemente no entendimento da hereditariedade), criado pouco tempo após a descoberta da estrutura em dupla-hélice do DNA. Da forma como foi proposto inicialmente por Francis Crick em 1957 e posteriormente publicado em 1958, o dogma assume a transferência genética da molécula de DNA para uma de RNA, e posteriormente para proteínas, que são os componentes finais que atuam nas mais diversas funções celulares. Também assume que, uma vez que a informação passa para a proteína, não há retorno ou transferência para qualquer um dos ácidos nucleicos ou mesmo para outras proteínas; mas que é possível haver transferência de ácido nucleico para ácido nunsferência de ácido nucleico para ácido nu
, Het centrale dogma van de moleculaire biol … Het centrale dogma van de moleculaire biologie stelt dat informatie overgedragen kan worden van nucleïnezuren (DNA en RNA) naar eiwitten, maar niet andersom. Het werd opgesteld door Francis Crick in 1958 en geherformuleerd in een artikel in het wetenschappelijke tijdschrift Nature in 1970.enschappelijke tijdschrift Nature in 1970.
, El Dogma central de la biologia molecular … El Dogma central de la biologia molecular és una hipòtesi publicada per Francis Crick el 1958 constatant que el flux de la informació genètica segueix exclusivament des de l'ADN passant per l'ARN fins a la seqüència d'aminoàcids de les proteïnes. Una cèl·lula no necessita totes les proteïnes al mateix temps en quantitat igual. Per tant, és raonable per sintetitzar només les proteïnes necessàries. Per a la síntesi de proteïnes tant, no és disponible tota la informació de l'ADN, però la informació específica sobre les seqüències d'aminoàcids de les proteïnes necessàries.d'aminoàcids de les proteïnes necessàries.
, Par théorie fondamentale de la biologie mo … Par théorie fondamentale de la biologie moléculaire, les biologistes représentent le modèle schématique de la conservation et de l'utilisation de l'information génétique. L'ADN est le support stable et transmissible de l'information génétique qui définit les fonctions biologiques d'un organisme (reproduction, nutrition, excrétion, action sur l'environnement, communication, etc.). Il est transcrit en ARN (un langage similaire) qui n'a qu'une vie temporaire, cet ARN assure soit une fonction structurale (squelette de complexes nucléo-protéiques, ribosomes), soit une fonction enzymatique (synthèse des protéines, exportation des protéines, épissage des ARNm eucaryotes, etc.), soit une fonction de transport de l'information génétique (hors du noyau chez les eucaryotes). L'ARN de type messager (Ales eucaryotes). L'ARN de type messager (A
|
