| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
De Amuzgo (: Tzañcue og Tzjon noan) zijn een indiaans volk woonachtig in de staten Oaxaca en Guerrero in Mexico. Er wonen 57.666 Amuzgo in Mexico.
*
*
*
*
*
, Аму́сго, мусго, амучко (самоназва) — індіа … Аму́сго, мусго, амучко (самоназва) — індіанський народ в Мексиці. Живуть на півдні Сьєрри-Мадре-де-Чіапас (південний схід штату Герреро, два поселення на заході штату Оахака). Чисельність 25 тисяч чоловік (станом на 1985 рік). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. Мова амусго сім'ї макро-ото-манге. Близько половини амусго (в основному чоловіки) володіють також іспанською. Амусго — католики. Основне традиційне заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець чилі, томати, рис; товарні культури — цукрова тростина і кава). Поширюється орне землеробство. Займаються також скотарством (кози, вівці, свині, мули, корови, птиця), полюванням (олені, кролики, ігуани, птиці), рибальством, видобутком креветок (на продаж). Багато зайняті роботою за наймом. Розвинене візерункове ткацтво на вертикальних ручних верстатах, плетіння циновок і сумок з покупного волокна агави, виготовлення ліпної кераміки. Одне з селищ спеціалізується на плетінні гамаків. Поселення нерегулярного планування. Традиційне житло кругле, з жердин і глини, з конічним дахом з пучків трави або листя пальми, земляною долівкою, покритою циновками, вогнищем з трьох каменів. Поширюється прямокутне житло, запозичене у міштеків і метисів, круглий план зберігають господарські будівлі. Жінки носять білий уіпіль з червоною вишивкою, синю або темно-червону запашну спідницю, ходять босоніж, волосся заплітають в коси і укладають навколо голови. Чоловіки носять штани до колін, бавовняну сорочку (у свята з вишивкою), плетені капелюхи з високою тулією, сандалі. Основна їжа — тортильї, боби, м'ясо їдять тільки у свята. Сільська громада управляється радою старійшин під контролем муніципальної влади. Переважно ендогамна. Білатеральна розширена (6—12 чоловік) сім'я займає кілька хатин. Спадкування патрилінейне, шлюб патрилокальний з попереднім відпрацюванням за наречену і тимчасовою матрилокальністю. Зберігаються дохристиянські вірування, міфологія, фольклор: віра в зооморфного двійника людини — тона, віщування, магія, аграрні, похоронні обряди. Розвинений культ святих патронів, система кофрадій, проводяться костюмовані вистави з танцями.проводяться костюмовані вистави з танцями.
, El amuzgo o amochco es un grupo étnico ind … El amuzgo o amochco es un grupo étnico indígena que habita en los actuales estados de Oaxaca y Guerrero en México. También se denomina amuzgo al idioma hablado por estos 33 294 hablantes. La lengua amuzga pertenece al grupo otomangue, tronco savizaa, familia mixteca. «Amuzgo» significa «lugar donde hay dulces o caramelos».fica «lugar donde hay dulces o caramelos».
, アムスゴ族（アムスゴぞく、Amuzgo）は、メキシコに住む部族。
, The Amuzgos are an indigenous people of Me … The Amuzgos are an indigenous people of Mexico. They primarily live in a region along the Guerrero/Oaxaca border, chiefly in and around four municipalities: Xochistlahuaca, Tlacoachistlahuaca and Ometepec in Guerrero, and San Pedro Amuzgos in Oaxaca. Their languages are similar to those of the Mixtec, and their territories overlap. They once dominated a larger area, from La Montaña down to the Costa Chica of Guerrero and Oaxaca, but Mixtec expansion, rule and later Spanish colonization has pushed them into the more inaccessible mountain regions and away from the coast. The Amuzgos maintain much of their language and dress and are known for their textiles, handwoven on backstrap looms with very intricate two-dimensional designs. The Amuzgo area is very poor with an economy mostly dependent on subsistence agriculture and handcraft production.ence agriculture and handcraft production.
, Els amuzgos són un poble indígena de Mèxic … Els amuzgos són un poble indígena de Mèxic que viu en diverses comunitats dels estats de Guerrero i Oaxaca. A cada localitat, els amuzgos tenen la seva pròpia manera de dir-se. A San Pedro Amuzgo, per exemple, ells s'anomenen a si mateixos tzjon noan que significa "poble dels filats o de fil suau". Es dediquen principalment a l'agricultura, la ramaderia i a les indústries d'artesania, principalment la producció de ceràmica i la creació de tèxtils complicats amb dissenys geomètrics. Són reconeguts a nivell nacional i internacional per la creació d'aquests teixits. El nom "amuzgo", amb el qual són coneguts a Mèxic, prové del nàhuatl amoxco, que pot traduir-se com "Lloc de llibres". que pot traduir-se com "Lloc de llibres".
|
| rdfs:comment |
De Amuzgo (: Tzañcue og Tzjon noan) zijn een indiaans volk woonachtig in de staten Oaxaca en Guerrero in Mexico. Er wonen 57.666 Amuzgo in Mexico.
*
*
*
*
*
, Аму́сго, мусго, амучко (самоназва) — індіа … Аму́сго, мусго, амучко (самоназва) — індіанський народ в Мексиці. Живуть на півдні Сьєрри-Мадре-де-Чіапас (південний схід штату Герреро, два поселення на заході штату Оахака). Чисельність 25 тисяч чоловік (станом на 1985 рік). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. Мова амусго сім'ї макро-ото-манге. Близько половини амусго (в основному чоловіки) володіють також іспанською. Амусго — католики.діють також іспанською. Амусго — католики.
, Els amuzgos són un poble indígena de Mèxic … Els amuzgos són un poble indígena de Mèxic que viu en diverses comunitats dels estats de Guerrero i Oaxaca. A cada localitat, els amuzgos tenen la seva pròpia manera de dir-se. A San Pedro Amuzgo, per exemple, ells s'anomenen a si mateixos tzjon noan que significa "poble dels filats o de fil suau". Es dediquen principalment a l'agricultura, la ramaderia i a les indústries d'artesania, principalment la producció de ceràmica i la creació de tèxtils complicats amb dissenys geomètrics. Són reconeguts a nivell nacional i internacional per la creació d'aquests teixits. El nom "amuzgo", amb el qual són coneguts a Mèxic, prové del nàhuatl amoxco, que pot traduir-se com "Lloc de llibres". que pot traduir-se com "Lloc de llibres".
, アムスゴ族（アムスゴぞく、Amuzgo）は、メキシコに住む部族。
, The Amuzgos are an indigenous people of Me … The Amuzgos are an indigenous people of Mexico. They primarily live in a region along the Guerrero/Oaxaca border, chiefly in and around four municipalities: Xochistlahuaca, Tlacoachistlahuaca and Ometepec in Guerrero, and San Pedro Amuzgos in Oaxaca. Their languages are similar to those of the Mixtec, and their territories overlap. They once dominated a larger area, from La Montaña down to the Costa Chica of Guerrero and Oaxaca, but Mixtec expansion, rule and later Spanish colonization has pushed them into the more inaccessible mountain regions and away from the coast. The Amuzgos maintain much of their language and dress and are known for their textiles, handwoven on backstrap looms with very intricate two-dimensional designs. The Amuzgo area is very poor with an economy mostly dependent ery poor with an economy mostly dependent
, El amuzgo o amochco es un grupo étnico ind … El amuzgo o amochco es un grupo étnico indígena que habita en los actuales estados de Oaxaca y Guerrero en México. También se denomina amuzgo al idioma hablado por estos 33 294 hablantes. La lengua amuzga pertenece al grupo otomangue, tronco savizaa, familia mixteca. «Amuzgo» significa «lugar donde hay dulces o caramelos».fica «lugar donde hay dulces o caramelos».
|
