| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
音響音声学(英: acoustic phonetics)は言語音の音響的側面を扱う、音声学の下位分野である。
, Fonetyka akustyczna – dział fonetyki zajmu … Fonetyka akustyczna – dział fonetyki zajmujący się badaniem dźwięku ze względu na fizyczne właściwości fal wytwarzanych przy mówieniu takich jak częstotliwość, długość fali, wysokość, amplituda itp. Do badań w dziedzinie fonetyki akustycznej wykorzystuje się specjalistyczne oprogramowanie (np. Praat). Wyniki tych badań nie tylko pomagają poznać mowę ludzką, ale znajdują także praktyczne zastosowanie w rozmaitych formach komunikacji między maszyną a człowiekiem (wejścia głosowe, wyjścia głosowe, programy czytające tekst). Analiza akustyczna pozwala także na identyfikację mówiącego, toteż bywa wykorzystywana w kryminalistyce.oteż bywa wykorzystywana w kryminalistyce.
, Nell'ambito delle discipline linguistiche, la fonetica acustica è una branca della fonetica. Essa si occupa dello studio dei foni da un punto di vista fisico. Costituisce dunque anche un'applicazione dell'acustica, branca della fisica.
, Die akustische Phonetik ist ein Teilgebiet … Die akustische Phonetik ist ein Teilgebiet der Phonetik, das sich mit der Akustik menschlicher Sprachlaute beschäftigt. Die akustische Phonetik befasst sich mit der Beschreibung der sprachlichen Laute als Schallschwingungen, wie sie von Sprecher zum Hörer übertragen werden. Der Untersuchungsbereich der akustischen Phonetik befindet sich damit in dem Bereich nach der Artikulation durch den Sprecher und vor der Signalaufnahme durch das Ohr des Hörers. Da Sprachlaute aus physikalischer Sicht aus Schall bestehen, kann die akustische Phonetik für die Beschreibung von Sprachlauten auf physikalische Größen wie Frequenz und Amplitude zurückgreifen, die aus der Akustik stammen. Die akustische Phonetik verwendet ferner technische Geräte wie Spektografen, um Sprachlaute visuell darzustellen. Wichtige visuelle Darstellungen von Sprachlauten sind das Oszillogramm, das die Frequenz und Amplitude von Schallwellen über die Zeit abbildet. Sonagramme, eine in der Phonetik übliche Spektralanalyse, dienen unter anderem dazu, Vokale als Frequenzbereiche erhöhter Intensität zu identifizieren.che erhöhter Intensität zu identifizieren.
, Acoustic phonetics is a subfield of phonet … Acoustic phonetics is a subfield of phonetics, which deals with acoustic aspects of speech sounds. Acoustic phonetics investigates time domain features such as the mean squared amplitude of a waveform, its duration, its fundamental frequency, or frequency domain features such as the frequency spectrum, or even combined spectrotemporal features and the relationship of these properties to other branches of phonetics (e.g. articulatory or auditory phonetics), and to abstract linguistic concepts such as phonemes, phrases, or utterances. The study of acoustic phonetics was greatly enhanced in the late 19th century by the invention of the Edison phonograph. The phonograph allowed the speech signal to be recorded and then later processed and analyzed. By replaying the same speech signal from the phonograph several times, filtering it each time with a different band-pass filter, a spectrogram of the speech utterance could be built up. A series of papers by Ludimar Hermann published in Pflügers Archiv in the last two decades of the 19th century investigated the spectral properties of vowels and consonants using the Edison phonograph, and it was in these papers that the term formant was first introduced. Hermann also played back vowel recordings made with the Edison phonograph at different speeds to distinguish between Willis' and Wheatstone's theories of vowel production. Further advances in acoustic phonetics were made possible by the development of the telephone industry. (Incidentally, Alexander Graham Bell's father, Alexander Melville Bell, was a phonetician.) During World War II, work at the Bell Telephone Laboratories (which invented the spectrograph) greatly facilitated the systematic study of the spectral properties of periodic and aperiodic speech sounds, vocal tract resonances and vowel formants, voice quality, prosody, etc. Integrated linear prediction residuals (ILPR) was an effective feature proposed by T V Ananthapadmanabha in 1995, which closely approximates the voice source signal. This proved to be very effective in accurate estimation of the epochs or the glottal closure instant. A G Ramakrishnan et al. showed in 2015 that the discrete cosine transform coefficients of the ILPR contains speaker information that supplements the mel frequency cepstral coefficients. Plosion index is another scalar, time-domain feature that was introduced by T V Ananthapadmanabha et al. for characterizing the closure-burst transition of stop consonants. On a theoretical level, speech acoustics can be modeled in a way analogous to electrical circuits. Lord Rayleigh was among the first to recognize that the new electric theory could be used in acoustics, but it was not until 1941 that the circuit model was effectively used, in a book by Chiba and Kajiyama called "The Vowel: Its Nature and Structure". (This book by Japanese authors working in Japan was published in English at the height of World War II.) In 1952, Roman Jakobson, Gunnar Fant, and Morris Halle wrote "Preliminaries to Speech Analysis", a seminal work tying acoustic phonetics and phonological theory together. This little book was followed in 1960 by Fant "Acoustic Theory of Speech Production", which has remained the major theoretical foundation for speech acoustic research in both the academy and industry. (Fant was himself very involved in the telephone industry.) Other important framers of the field include Kenneth N. Stevens who wrote "Acoustic Phonetics", Osamu Fujimura, and Peter Ladefoged.ics", Osamu Fujimura, and Peter Ladefoged.
, Акусти́ческая фоне́тика — самостоятельная … Акусти́ческая фоне́тика — самостоятельная научная дисциплина, возникшая на стыке лингвистики, физики и биоакустики, изучающая физические свойства . В рамках данной дисциплины исследуются акустические характеристики звуковых средств языка, а также связь между артикуляцией и её аэродинамическими и акустическими свойствами. Акустический раздел фонетики имеет особое значение для приложений, в которых разрабатываются технические средства анализа речевого сигнала, и для речевых технологий. Акустическая фонетика опирается на ряд базовых физических понятий, относящихся к учению о колебаниях. Благодаря знанию общих законов, управляющих колебаниями, акустическая фонетика оформилась в самостоятельную научную дисциплину (середина 1940-х годов), представляющую собой одну из самых разработанных разделов фонетической науки. Центральной областью исследований данной дисциплины является акустическая теория речеобразования, изучающая связь между органической фазой артикуляции и акустическим результатом артикуляционных процессов.ким результатом артикуляционных процессов.
, علم الأصوات السمعية أو الصوتية هو مجال فرع … علم الأصوات السمعية أو الصوتية هو مجال فرعي لعلم الأصوات، الذي يختص بالجوانب السمعية لأصوات الحديث أو الكلام، علم الأصوات السمعية أو الصوتية يدرس الخصائص التي تتغير بتغير المجال الزمني مثل معدل السعة للموجة التربيعية، أو مُدتها، أو ترددها الأساسي، أو خصائص مجال التردد مثل تردد الطيف، أو حتى الخصائص التي تربط الزمن والطيف معاً وعلاقة هذه الخصائص بفروع علم الأصوات الأخرى (على سبيل المثال علم الأصوات التلفظية أو الصوتيات السمعية)، دراسة علم الأصوات السمعية أو الصوتية يلخص المفاهيم اللغوية مثل الصوتيات، أوالعبارات، أو النطق. لقد تم تعزيز الدراسة الصوتية بشكل كبير في أواخر القرن التاسع عشر بواسطة إديسون فونغراف. لقد سمح الفونغراف بتسجيل لغة إلاشاره مع تصفيتها كل مره باستخدام مرشح مختلف لتمرير النطاق، ويمكن بناء برنامج طيفي لخطاب الكلام. وفي العقدين الأخيرين من القرن التاسع عشر نشر لوديمار هيرمان مجموعة من المقالات في سجلات البلوقرز. ولقد تطرق في مقالاته للخصائص الطيفية للأحرف الساكنة باستخدام جهاز إديسون فونغراف. ولقد تم ذكر مصطلح صفة صوت الكلام لأول مره في مقاله. كما قام هيرمان بإعادة تسجيل حرف العلة المصنوع من جهاز إديسون فونغراف على سرعة مختلفة للتمييز بين نظريتي ويليز وويتستون في إنتاج حرف العلة. تم تحقيق المزيد من التقدم في مجال علم الأصوات السمعية أو الصوتية بفضل تطوير صناعة الهاتف، (بالمناسبة كان والد ألكسندر جراهام بيل، ألكسندر ميلفيل بيل عالِم صوتي)، خلال الحرب العالمية الثانية، عمل في مختبرات بيل الهاتفية (الذين اخترعوا المطياف وهو جهاز يستخدم لقياس طول الموجات الصوتية) التي سهلت دراسة خصائص الطيف لموجات الصوت المتكررة والغير متكررة الناتجة من الشكل الطيفي الناتج عن الرنين الصوتي للجهاز الصوتي البشري والناتج أيضًا من صدى الحبال الصوتية ومن علم العروض الذي يهتم بخصائص المقاطع ووحدات الكلام الكبيرة الخ. تسجيل الاصوات باستخدام التخطيط البياني هو أحد أهم المميزات التي تم اقتراحها من قبل قناة تلفازية في عام 1995، والذي يقرّب ويشير إلى مصدر الصوت والذي اثبت انه فعال جدا ودقيق في تسجيل الموجات الصوتية المسموعه، استعرض الدكتور انغاري جانيسان راماكريشنان وآخرون في عام 2015 تحديد إشارة مصدر الصوت بواسطة تحويل جيب التمام المنفصل المتزامن (cosine) كمتجه ليتم تقييمه ومن ثم التعرف عليه، والذي ساعد أيضا في معرفة لحظة اغلاق الحلق عند النطق ببعض الحروف. على المستوى النظري، يمكن نمذجة الاصوات الصوتية بطريقة تشبه الدوائر الكهربائية. كان اللورد رايلي من أوائل من أدركوا أن النظرية الكهربائية الجديدة يمكن استخدامها في الصوتيات، لكن لم يتم استخدام نموذج الدائرة بفعالية حتى عام 1941، في كتاب لشيبا وكاجياما بعنوان «حرف العلة: طبيعتها وهيكلها». (تم نشر هذا الكتاب من قبل مؤلفين يابانيين يعملون في اليابان باللغة الإنجليزية في أوج الحرب العالمية الثانية). في عام 1952، كتب رومان جاكوبسون وجونار فانت وموريس هالي «تمهيدات لتحليل الكلام»، وهو عمل أساسي يربط الصوتيات الصوتية والفونولوجية نظرية معا. تبع هذا الكتاب الصغير في عام 1960 لفانت «النظرية الصوتية لإنتاج الكلام»، والتي ظلت الأساس النظري الرئيسي للبحوث الصوتية في كل من الأكاديمية والصناعة. (كان فانت منخرطًا جدًا في صناعة الهاتف).. (كان فانت منخرطًا جدًا في صناعة الهاتف).
, De akoestische fonetiek bestudeert de fysi … De akoestische fonetiek bestudeert de fysische en fysiologische eigenschappen van de spraakklanken, zoals de toonhoogte (trillingsfrequentie uitgedrukt in hertz), de intensiviteit (geluidssterkte, volume) en het timbre (klankkleur, klankkarakter). Iedere klinker wordt gekenmerkt door versterkingen van bepaalde frequenties. Deze versterkingen worden formanten genoemd.ze versterkingen worden formanten genoemd.
, Акустична фонетика — самостійна наукова ди … Акустична фонетика — самостійна наукова дисципліна, що виникла на стику лінгвістики, фізики та біоакустики, що вивчає фізичні властивості мовного сигналу. В рамках даної дисципліни досліджуються акустичні характеристики звукових засобів мови, а також зв'язок між артикуляцією і її аеродинамічними і акустичними властивостями. Акустичний розділ фонетики має особливе значення для додатків, в яких розробляються технічні засоби аналізу мовного сигналу, і для мовних технологій. Акустична фонетика спирається на ряд базових фізичних понять, що відносяться до вчення про коливання.ь, що відносяться до вчення про коливання.
, 음향음성학은 음성학의 한 분야로 말소리의 음향적 특성을 연구하는 분야이다. 음향음성학은 , 지속 시간, 한 파형의 평균 제곱 진폭 등 파형의 물리적 특성과, 파형을 주파수 영역으로 변환했을 때의 스펙트로그램의 특성 등을 연구하며 이러한 특성이 조음음성학 또는 청취음성학에서 논의되는 특질들과 어떠한 연관을 맺고 있는지를 연구한다. 더 나아가서는 음소, 구, 발화 등의 추상적인 언어학 개념과 말소리의 음향적 특질이 어떠한 관련이 있는지를 연구한다.
, 聲學語音學(英語：Acoustic phonetics)，又稱/。是處理語音的聲學方 … 聲學語音學(英語：Acoustic phonetics)，又稱/。是處理語音的聲學方面的語音學的子領域。聲學語音學研究諸如波形的均方振幅，其持續時間，其基頻或其頻譜的其它性質以及這些性質與其它語音學分支（例如發音或聽覺語音學）的關係的屬性，以及抽象語言概念，如電話，短語或話語。 在19世紀後期，通過愛迪生留聲機的發明，聲學語音學的研究大大增強。留聲機允許記錄語音信號，然後進行處理和分析。通過多次從留聲機重放相同的語音信號，每次用不同的帶通濾波器對其進行濾波，可以建立語音話語的頻譜圖spectrogram。 Ludimar Hermann在19世紀最後二十年發表在PflügersArchiv的一系列研究了使用愛迪生留聲機的元音和輔音的光譜特性spectral properties，在這些論文中首次引入了術語共振峰。赫爾曼還以不同的速度播放了愛迪生留聲機的元音錄音，以區分威利斯和惠斯通的元音生產理論。 通過電話工業的發展使得聲學語音學的進一步發展成為可能。在第二次世界大戰期間，貝爾電話實驗室（發明了光譜儀spectrograph）的工作極大地促進了系統研究週期性和非週期性語音的光譜性質，聲道共振和元音共振峰，聲音質量，韻律prosody等。 在理論層面上，語音聲學可以以類似於電路的方式建模。 Rayleigh先生是第一個認識到新的電學理論可以用於聲學的人，但是直到1941年電路模型被有效地使用，在Chiba和Kajiyama的一本書中稱為“元音：它的性質和結構” 。 （在日本工作的日本作家的這本書在第二次世界大戰的高潮以英語出版。）1952年，羅馬Jakobson，Gunnar Fant和莫里斯哈雷寫了“語言分析的初步”，一個紮實的聲學語音學和語音學理論在一起。這本小書在1960年被Fant的“語音生產聲學理論”，它仍然是語音聲學研究在學術和工業的主要理論基礎。 （Fant本人非常積極地參與電話行業。）該領域的其他重要成員包括Kenneth N. Stevens，Osamu Fujimura和Peter Ladefoged。N. Stevens，Osamu Fujimura和Peter Ladefoged。
, La phonétique acoustique est une partie de … La phonétique acoustique est une partie de la linguistique qui a pour but de classer les sons en fonction de leur perception par le locuteur. On distingue deux sous-branches qui diffèrent selon la méthode adoptée : la phonétique auditive et la phonétique acoustique scientifique.
* La phonétique auditive propose un classement basé sur les impressions auditives provoquées par les sons du langage. Si elle ne parvient pas à un classement raisonné, elle marque néanmoins de manière durable la terminologie utilisée dans le classement articulatoire. Par exemple, le terme « chuintant » utilisé pour caractériser la consonne prédorso-prépalatale /ch/ montre l'importance de l'impression auditive subjective.
* La phonétique acoustique scientifique s'appuie sur le traitement de signal. Cet apport de la physique acoustique permet un classement fin des sons en fonction de leur hauteur, de leur intensité et de leur timbre, ces trois notions pouvant être traduites en variables physiques — fréquence ; amplitude de la vibration ; audibilité des harmoniques.la vibration ; audibilité des harmoniques.
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20071126114817/http:/www.ling.lu.se/research/speechtutorial/tutorial.html +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
585173
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
7530
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1009332539
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Prosody_%28linguistics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/John_Strutt%2C_3rd_Baron_Rayleigh +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_Jakobson +
, http://dbpedia.org/resource/Sir_Charles_Wheatstone +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_Ladefoged +
, http://dbpedia.org/resource/Telephone +
, http://dbpedia.org/resource/Bell_Labs +
, http://dbpedia.org/resource/Formant +
, http://dbpedia.org/resource/Phonograph +
, http://dbpedia.org/resource/Morris_Halle +
, http://dbpedia.org/resource/Pfl%C3%BCgers_Archiv +
, http://dbpedia.org/resource/Wilfrid_Willis +
, http://dbpedia.org/resource/Alexander_Graham_Bell +
, http://dbpedia.org/resource/Voice_quality +
, http://dbpedia.org/resource/Thomas_Edison +
, http://dbpedia.org/resource/Phone_%28phonetics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Kenneth_N._Stevens +
, http://dbpedia.org/resource/Acoustics +
, http://dbpedia.org/resource/Waveform +
, http://dbpedia.org/resource/Frequency +
, http://dbpedia.org/resource/Auditory_phonetics +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_phonetics_topics +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Phonetics +
, http://dbpedia.org/resource/Band-pass_filter +
, http://dbpedia.org/resource/Phonetics +
, http://dbpedia.org/resource/Spectrograph +
, http://dbpedia.org/resource/World_War_II +
, http://dbpedia.org/resource/Resonance +
, http://dbpedia.org/resource/Ludimar_Hermann +
, http://dbpedia.org/resource/Amplitude +
, http://dbpedia.org/resource/Gunnar_Fant +
, http://dbpedia.org/resource/Spectrogram +
, http://dbpedia.org/resource/Human_voice +
, http://dbpedia.org/resource/Articulatory_phonetics +
, http://dbpedia.org/resource/Alexander_Melville_Bell +
, http://dbpedia.org/resource/Frequency_spectrum +
, http://dbpedia.org/resource/Electrical_circuits +
, http://dbpedia.org/resource/Manner_of_articulation +
, http://dbpedia.org/resource/Fundamental_frequency +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Essay-like +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Phonetics +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Multiple_issues +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:More_footnotes +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Phonetics +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Subfield +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Acoustic_phonetics?oldid=1009332539&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Acoustic_phonetics +
|
| owl:sameAs |
http://hu.dbpedia.org/resource/Akusztikus_fonetika +
, http://de.dbpedia.org/resource/Akustische_Phonetik +
, http://www.wikidata.org/entity/Q424083 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.02slp6 +
, http://d-nb.info/gnd/4141782-3 +
, http://no.dbpedia.org/resource/Akustisk_fonetikk +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Akoestische_fonetiek +
, http://dbpedia.org/resource/Acoustic_phonetics +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%A2%D9%88%D8%A7%D8%B4%D9%86%D8%A7%D8%B3%DB%8C_%D8%A2%DA%A9%D9%88%D8%B3%D8%AA%DB%8C%DA%A9 +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B9%D9%84%D9%85_%D8%A7%D9%84%D8%A3%D8%B5%D9%88%D8%A7%D8%AA_%D8%A7%D9%84%D8%B3%D9%85%D8%B9%D9%8A%D8%A9 +
, https://global.dbpedia.org/id/3vno2 +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0 +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%28%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%29 +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Akustisk_fonetikk +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E9%9F%B3%E9%9F%BF%E9%9F%B3%E5%A3%B0%E5%AD%A6 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Fonetyka_akustyczna +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Phon%C3%A9tique_acoustique +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%9D%8C%ED%96%A5%EC%9D%8C%EC%84%B1%ED%95%99 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Fonetica_acustica +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E8%AF%AD%E8%A8%80%E5%A3%B0%E5%AD%A6 +
, http://br.dbpedia.org/resource/Fonetik_ar_c%27hleved +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/Disease +
|
| rdfs:comment |
Fonetyka akustyczna – dział fonetyki zajmu … Fonetyka akustyczna – dział fonetyki zajmujący się badaniem dźwięku ze względu na fizyczne właściwości fal wytwarzanych przy mówieniu takich jak częstotliwość, długość fali, wysokość, amplituda itp. Do badań w dziedzinie fonetyki akustycznej wykorzystuje się specjalistyczne oprogramowanie (np. Praat). Wyniki tych badań nie tylko pomagają poznać mowę ludzką, ale znajdują także praktyczne zastosowanie w rozmaitych formach komunikacji między maszyną a człowiekiem (wejścia głosowe, wyjścia głosowe, programy czytające tekst). Analiza akustyczna pozwala także na identyfikację mówiącego, toteż bywa wykorzystywana w kryminalistyce.oteż bywa wykorzystywana w kryminalistyce.
, 音響音声学(英: acoustic phonetics)は言語音の音響的側面を扱う、音声学の下位分野である。
, Die akustische Phonetik ist ein Teilgebiet … Die akustische Phonetik ist ein Teilgebiet der Phonetik, das sich mit der Akustik menschlicher Sprachlaute beschäftigt. Die akustische Phonetik befasst sich mit der Beschreibung der sprachlichen Laute als Schallschwingungen, wie sie von Sprecher zum Hörer übertragen werden. Der Untersuchungsbereich der akustischen Phonetik befindet sich damit in dem Bereich nach der Artikulation durch den Sprecher und vor der Signalaufnahme durch das Ohr des Hörers.r Signalaufnahme durch das Ohr des Hörers.
, 聲學語音學(英語：Acoustic phonetics)，又稱/。是處理語音的聲學方 … 聲學語音學(英語：Acoustic phonetics)，又稱/。是處理語音的聲學方面的語音學的子領域。聲學語音學研究諸如波形的均方振幅，其持續時間，其基頻或其頻譜的其它性質以及這些性質與其它語音學分支（例如發音或聽覺語音學）的關係的屬性，以及抽象語言概念，如電話，短語或話語。 在19世紀後期，通過愛迪生留聲機的發明，聲學語音學的研究大大增強。留聲機允許記錄語音信號，然後進行處理和分析。通過多次從留聲機重放相同的語音信號，每次用不同的帶通濾波器對其進行濾波，可以建立語音話語的頻譜圖spectrogram。 Ludimar Hermann在19世紀最後二十年發表在PflügersArchiv的一系列研究了使用愛迪生留聲機的元音和輔音的光譜特性spectral properties，在這些論文中首次引入了術語共振峰。赫爾曼還以不同的速度播放了愛迪生留聲機的元音錄音，以區分威利斯和惠斯通的元音生產理論。 通過電話工業的發展使得聲學語音學的進一步發展成為可能。在第二次世界大戰期間，貝爾電話實驗室（發明了光譜儀spectrograph）的工作極大地促進了系統研究週期性和非週期性語音的光譜性質，聲道共振和元音共振峰，聲音質量，韻律prosody等。期性和非週期性語音的光譜性質，聲道共振和元音共振峰，聲音質量，韻律prosody等。
, De akoestische fonetiek bestudeert de fysi … De akoestische fonetiek bestudeert de fysische en fysiologische eigenschappen van de spraakklanken, zoals de toonhoogte (trillingsfrequentie uitgedrukt in hertz), de intensiviteit (geluidssterkte, volume) en het timbre (klankkleur, klankkarakter). Iedere klinker wordt gekenmerkt door versterkingen van bepaalde frequenties. Deze versterkingen worden formanten genoemd.ze versterkingen worden formanten genoemd.
, Nell'ambito delle discipline linguistiche, la fonetica acustica è una branca della fonetica. Essa si occupa dello studio dei foni da un punto di vista fisico. Costituisce dunque anche un'applicazione dell'acustica, branca della fisica.
, Акусти́ческая фоне́тика — самостоятельная … Акусти́ческая фоне́тика — самостоятельная научная дисциплина, возникшая на стыке лингвистики, физики и биоакустики, изучающая физические свойства . В рамках данной дисциплины исследуются акустические характеристики звуковых средств языка, а также связь между артикуляцией и её аэродинамическими и акустическими свойствами. Акустический раздел фонетики имеет особое значение для приложений, в которых разрабатываются технические средства анализа речевого сигнала, и для речевых технологий. Акустическая фонетика опирается на ряд базовых физических понятий, относящихся к учению о колебаниях.онятий, относящихся к учению о колебаниях.
, 음향음성학은 음성학의 한 분야로 말소리의 음향적 특성을 연구하는 분야이다. 음향음성학은 , 지속 시간, 한 파형의 평균 제곱 진폭 등 파형의 물리적 특성과, 파형을 주파수 영역으로 변환했을 때의 스펙트로그램의 특성 등을 연구하며 이러한 특성이 조음음성학 또는 청취음성학에서 논의되는 특질들과 어떠한 연관을 맺고 있는지를 연구한다. 더 나아가서는 음소, 구, 발화 등의 추상적인 언어학 개념과 말소리의 음향적 특질이 어떠한 관련이 있는지를 연구한다.
, علم الأصوات السمعية أو الصوتية هو مجال فرع … علم الأصوات السمعية أو الصوتية هو مجال فرعي لعلم الأصوات، الذي يختص بالجوانب السمعية لأصوات الحديث أو الكلام، علم الأصوات السمعية أو الصوتية يدرس الخصائص التي تتغير بتغير المجال الزمني مثل معدل السعة للموجة التربيعية، أو مُدتها، أو ترددها الأساسي، أو خصائص مجال التردد مثل تردد الطيف، أو حتى الخصائص التي تربط الزمن والطيف معاً وعلاقة هذه الخصائص بفروع علم الأصوات الأخرى (على سبيل المثال علم الأصوات التلفظية أو الصوتيات السمعية)، دراسة علم الأصوات السمعية أو الصوتية يلخص المفاهيم اللغوية مثل الصوتيات، أوالعبارات، أو النطق.للغوية مثل الصوتيات، أوالعبارات، أو النطق.
, Acoustic phonetics is a subfield of phonet … Acoustic phonetics is a subfield of phonetics, which deals with acoustic aspects of speech sounds. Acoustic phonetics investigates time domain features such as the mean squared amplitude of a waveform, its duration, its fundamental frequency, or frequency domain features such as the frequency spectrum, or even combined spectrotemporal features and the relationship of these properties to other branches of phonetics (e.g. articulatory or auditory phonetics), and to abstract linguistic concepts such as phonemes, phrases, or utterances. such as phonemes, phrases, or utterances.
, La phonétique acoustique est une partie de … La phonétique acoustique est une partie de la linguistique qui a pour but de classer les sons en fonction de leur perception par le locuteur. On distingue deux sous-branches qui diffèrent selon la méthode adoptée : la phonétique auditive et la phonétique acoustique scientifique. et la phonétique acoustique scientifique.
, Акустична фонетика — самостійна наукова ди … Акустична фонетика — самостійна наукова дисципліна, що виникла на стику лінгвістики, фізики та біоакустики, що вивчає фізичні властивості мовного сигналу. В рамках даної дисципліни досліджуються акустичні характеристики звукових засобів мови, а також зв'язок між артикуляцією і її аеродинамічними і акустичними властивостями. Акустичний розділ фонетики має особливе значення для додатків, в яких розробляються технічні засоби аналізу мовного сигналу, і для мовних технологій. Акустична фонетика спирається на ряд базових фізичних понять, що відносяться до вчення про коливання.ь, що відносяться до вчення про коливання.
|
| rdfs:label |
Akoestische fonetiek
, 음향음성학
, Akustische Phonetik
, Акустическая фонетика
, Acoustic phonetics
, Fonetica acustica
, Fonetyka akustyczna
, Акустична фонетика
, 音響音声学
, علم الأصوات السمعية
, 语言声学
, Phonétique acoustique
|
